Постанова

від 19.05.2008 по справі 35/42-08

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

35/42-08

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" травня 2008 р.                                                           Справа № 35/42-08  

                                         Колегія суддів у складі:

головуючого судді  Погребняка В.Я., суддів -  Афанасьєва В.В., Шевель О.В.                                                                

                                         при секретарі  Парасочці Н.В.

за участю представників сторін:

позивача:   Литовченка В.М . –директора,  

відповідача:    Пархоменка О.О.,  довіреність № 16/16 від 10.01.2008 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 816Х/3-9 від 02.04.08 р.) на рішення господарського суду Харківської області від 11 березня 2008 року у справі № 35/42-08

за позовом Приватного підприємства «Науково-технічна фірма «ЛІТ», м. Харків

до  Державного підприємства «Завод ім. В.О.Малишева», м. Харків

про стягнення 205219,16 грн.,

встановила:

У лютому 2008 р. позивач  - Приватне підприємство «Науково-технічна фірма «ЛІТ»- звернувся до господарського суду із позовною заявою про стягення з відповідача - Державного підприємства «Завод ім. В.О.Малишева», м. Харків  -  на свою користь 158652,71 грн. основної заборгованості, 46566,45 грн. пені, 2052,19 грн. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішенням господарського суду Харківської  області  від 11.03.2008 р. позов задоволено. Стягнуто з Державного підприємства  «Завод ім. Малишева» на користь Приватного підприємства  «Науково-технічна  фірма «ЛІТ»158652,71 грн. основного боргу, 46566,45 грн. пені, 2052,45 грн. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення прийняте з посиланням на те, що  сума  заборгованості  відповідачем не сплачена, факти  порушення відповідачем умов договорів та діючого законодавства  доведені, тому   позовні вимоги  обґрунтовані  та підлягають задоволенню.

Відповідач з рішенням господарського суду Харківської області від 11.03.2008 р. не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм  Закону України «Про відновлення  платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та норм цивільного права, просить змінити  зазначене рішення суду частково, відмовивши позивачу в задоволенні вимог про стягнення пені у розмірі 46566,45 грн.  

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу,  в якому вважає, що правомірність його доказів була підтверджена в суді першої інстанції, тому просить рішення суду від 11.03.2008 р. залишити без змін.

Для розгляду даної справи  ухвалою  заступника голови Харківського апеляційного господарського суду від 08.05.2008 р. було сформовано колегію суддів у складі:  головуючий суддя Погребняк В.Я., суддя Афанасьєв В.В., суддя Шевель О.В.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування  господарським судом норм  матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами  було укладено договори  №12/02-843дп від 15.04.02 р. (та додаткову угоду №3 від 02.06.05 р. до нього), №04/05-823дп від 01.06.05р., № 04/06-410дп від 16.01.06 р.(та додаткову угоду №1 від 22.05.07 р. до нього), №13/07-372дп від 18.06.07 р.

Відповідно до умов зазначених договорів позивач взяв на себе зобов'язання по виготовленню, поставці та введенню в експлуатацію автоматизованої системи контролю та обліку, а відповідач  - прийняти роботи та сплатити їх вартість  відповідно до умов зазначених договорів та протоколів договірної ціни до них.

Позивач свої зобов'язання за договорами №12/02-843дп від 15.04.02 р. (та додатковою угодою №3 від 02.06.05 р. до нього), №04/05-823дп від 01.06.05 р., № 04/06-410дп від 16.01.06 р.(та додатковою угодою №1 від 22.05.07 р. до нього), №11/07-359дп від 07.06.07 р. виконав,   що підтверджується наявними в матеріалах справи накладними : №21 від 04.08.06 р., №08 від 16.11.07 р., № 10 від 30.11.07 р., № 9 від 30.11.07 р. та актами здачи-прийомки робіт: №8.3 від 08.09.06 р., №8.7 від 18.10.06 р., № 1 від 26.12.06 р. ( а.с. а.с. 38-44).

Оскільки відповідач виконані позивачем роботи та продукцію прийняв, але їх вартість не сплатив, позивач 07.12.2007 р. направив на його адресу претензію на суму 248276,95 грн .  

В результаті  погашення заборгованості в розмірі 12469,50 грн. та проведеного взаємозаліку в розмірі 17427,10 грн. сума заборгованості зменшилась.   

З акту звіряння розрахунків між сторонами станом на 11.02.2008 р. (а.с. 53) вбачається, що  у відповідача перед позивачем  є заборгованість  в сумі 158652,71 грн. Таким чином, після часткової оплати та проведеного між сторонами взаємозаліку заборгованість відповідача перед позивачем за виконані роботи та продукцію   складає 158652,71 грн.

Відповідач і в суді  першої інстанції, і в суді  апеляційної інстанції  суму основної заборгованості в розмірі 158652,71 грн. визнав, повідомив, що  сума заборгованості за договорами про поставку продукції та виконання робіт рахується в бухгалтерському обліку підприємства в розмірі 158 652,71 грн.   

Укладене відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отже, колегія суддів  погоджується  з висновком суду першої інстанції  про обґрунтованість вимог позивача в частині задоволення  позову в сумі основної заборгованості у розмірі 158652,71 грн.

Стосовно вимог позивача про стягнення  з відповідача пені у розмірі 46566,45 грн., колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що  при прийнятті рішення місцевим господарським судом не надано оцінки доказам відповідача на підтвердження  його правової позиції.  

Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 56), ухвалою господарського суду Харківської області від 24.05.2006 р. у справі № Б-18/60-06 було порушено провадження у справі про банкрутство ДП «Завод ім. В.А. Малишева». Пунктом 3 зазначеної ухвали введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, у період дії якого згідно з ч. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються й інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань по сплаті податків і зборів обов'язкових платежів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.09.2007 р. у справі № Б-48/60-06 скасовано дію мораторію, запровадженого ухвалою господарського суду  Харківської області від 24.05.2006 року по цій справі у відношенні   ДП «Завод ім. В.А.Малишева».

Разом з тим, ухвалою господарського суду Харківської області від 17.09.2007 р. у справі № Б-39/161-07 було порушено провадження про банкрутство ДП «Завод імені В.О.Малишева»та знову введено у дію мораторій на задоволення вимог  конкурсних кредиторів.

В  п. 6 ухвали від 17.09.2007 р. у справі № Б-39/161-07  зазначено, що під час дії мораторію заборонено нарахування неустойки (штрафу, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.10.2007 р. у справі Б-І39/161-07 роз'яснено застосування пункту 6 ухвали господарського суду Харківської області   від 17.09.2007 р.  

Відповідно до абз. 24 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових  платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Також необхідно зазначити, що  протягом дії мораторію, тобто з моменту провадження у справі про банкрутство і до дня припинення провадження у справі про банкрутство не нараховуються неустойка (штраф, пеня)… Це правило діє незалежно від того, коли настав термін виконання цих зобов'язань: до чи після порушення провадження у справі про банкрутство.

Таким чином, законом передбачено, що з моменту введення в дію мораторію на задоволення вимог кредиторів боржник не може виконувати грошові зобов'язання та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що виникли до введення мораторію, а заходи, спрямовані на забезпечення виконання зобов'язань, не діють зовсім.

Відповідно до  наданого розрахунку розміру пені, позивачем  здійснено нарахування пені за поставлену продукцію:

-          на суму 39 123,39 грн.  відповідно до накладної №21 від 04.08.2006 р. - кінцевий термін оплати  згідно  з п.5.1 договору №04/05-823дп - 09.08.2006 року;

- на суму 3099,11 грн.  відповідно до акту виконаних робіт №8.3 від 08.09.2006 р. кінцевий термін оплати згідно з п.2.3 договору №12/02-843дп - 13.09.2006 року;

- на суму 6630,00 грн.  відповідно до акту виконаних робіт №8.7 від 18.10.2006 р. кінцевий термін оплати, згідно з  п.2.3 договору №12/02-843дп - 23.10.2006 року;

- на суму 25992,00 грн.  відповідно до акту виконаних робіт №1 від 26.12.2006 р. термін оплати  згідно з  п.2.2 договору №04/06-410дп від 16.01.2006 р.  

Відповідно до ст. 232 Господарського кодексу України  нарахування штрафних санкцій і прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Оскільки позивачем не зазначено за який саме період нарахована пеня, відповідно до норм законодавства кінцевий термін нарахування пені за всіма  зобов'язаннями мав бути здійснений в період до 01.07.2007 р. - відповідно таке нарахування здійснено за зобов'язаннями, термін виконання яких настав до порушення судом справи  про  банкрутство (згідно  з ухвалою господарського суду Харківської області від 17.09.2007 р. у справі № Б-39/161-07  введено мораторій на задоволення вимог конкурсних кредиторів).

Відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство.

Таким чином, оскільки нарахування пені проведено за зобов'язаннями, які є конкурсними, і термін   яких  настав  до порушення провадження  у   справі   про   банкрутство, колегія суддів вважає, що вимоги позивача про сплату йому відповідачем   пені  у розмірі 46566,45 грн.  задоволенню не підлягають.

Апелянт  у скарзі просив  суд  змінити  рішення господарського суду Харківської області від 11.03.08 р., відмовивши позивачу  у задоволенні вимог  в  частині стягнення  пені в розмірі 46566,45 грн.

Зміна рішення  полягає у внесенні деяких поправок до резолютивної частини рішення (зменшити чи збільшити суму, що підлягає стягненню, змінити розмір державного мита, що підлягає стягненню, тощо), не змінюючи при цьому викладеного в рішенні головного висновку місцевого господарського суду щодо прав та обов'язків сторін у спірних правовідносинах.

У  даному випадку суд апеляційної інстанції відмовляє  позивачу у задоволенні його вимог в частині стягнення пені, що істотно  змінює висновок суду першої інстанції в цій частині.

За таких обставин колегія суддів вважає, що висновок  господарського суду в частині визнання та стягнення з відповідача  пені  у розмірі  46566,45 грн. не відповідає обставинам справи, тому рішення господарського суду Харківської області вiд 11.03.2008 р. у справі № 35/42-08 підлягає скасуванню в цій частині, а апеляційна скарга відповідача -  частковому задоволенню.

Згідно зі ст.49 ГПК України  розподіл судових витрат здійснити пропорційно розміру задоволених позовних вимог .

Враховуючи викладене та  керуючись ст.  232 ГК України,  ст. 526 ЦК України, ст. ст.1, 12 Закону України  «Про відновлення |платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст.  ст. 99, 101, п.2 ст.103,  п.п.1, 3  ст.104 , ст.105 ГПК України, колегія суддів

постановила:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Завод ім.. В.О. Малишева»,  м. Харків   задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області  у справі № 35/42-08 від  11.03.2008 р.   в частині стягнення пені у розмірі 46566,45 грн. скасувати та прийняти   нове рішення про відмову в цій частині в позові.

В іншій частині рішення господарського суду  Харківської області від 11.03.2008 р.  по справі № 35/42-08  залишити без змін.

Стягнути з Державного підприємства «Завод ім. Малишева»(61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, р/р 260093013373 в АКБ «Золоті ворота», м. Харків ,МФО 351931, ЄДРПОУ 14315629) на користь Приватного підприємства «Науково-технічна фірма «ЛІТ»(61172, м. Харків, вул. Луї Пастера, 322, к.120, р/р 260020022222 в АВУБ «Грант», м. Харків, МФО 351607, код ЄДРПОУ 21225766) 158652,71 грн. основного боргу, 1586,65 грн. держмита та  91,33 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з  Приватного підприємства «Науково-технічна фірма «ЛІТ»(61172, м. Харків, вул. Луї Пастера, 322, к.120, р/р 260020022222 в АВУБ «Грант», м. Харків, МФО 351607, код ЄДРПОУ 21225766) м. Харків на користь Державного підприємства «Завод ім. Малишева»(61001, м. Харків, вул.Плеханівська, 126, р/р 260093013373 в АКБ «Золоті ворота»,  м. Харків ,МФО 351931, ЄДРПОУ 14315629) 232,84 грн.  витрат  за сплачене державне мито за подання апеляційної скарги  та 26,67 грн.  витрат  на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Доручити господарському суду Харківської області  видати відповідні накази.

               Головуючий суддя                                                   В.Я.Погребняк

              Суддя                                                                      В.В.Афанасьєв

              Суддя                                                                       О.В.Шевель