Постанова
від 03.06.2008 по справі 18/510
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

18/510

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 03 червня 2008 р.                                                                                    № 18/510  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,Разводової С.С.,Самусенко С.С. - доповідача,

розглянувши матеріали касаційної скарги

ТОВ "Максбет"

та постановуКиївського апеляційного господарського суду від 18 лютого 2008 року

у справі№ 18/510

господарського судуміста Києва

за позовомЗАТ "Страхова компанія "Добробут та захист"

доТОВ "Максбет"

простягнення 186 714 грн. 54 коп.

за участю представників сторін

від позивача –Дем`яненко М.В.,

від відповідача –Небатов А.Є.

В С Т А Н О В И В:

ЗАТ "Страхова компанія "Добробут та захист" звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до ТОВ "Максбет" про стягнення 186 714 грн. 54 коп. на підставі набуття позивачем права зворотної вимоги до відповідача в розмірі фактично здійснених виплат за договором добровільного страхування наземного транспорту № 000425 від 21 червня 2006 року.

Рішенням господарського суду міста Києва від 13 грудня 2007 року у справі № 18/510 задоволено позовні вимоги ЗАТ "Страхова компанія "Добробут та захист", стягнуто з ТОВ "Максбет" на користь ЗАТ "Страхова компанія "Добробут та захист" 186 714 грн. 54 коп. збитків, 1 867 грн. 15 коп. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду першої інстанції ґрунтується на тому, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги в межах фактичних затрат до особи, відповідальної за заподіяний збиток, згідно ст.ст. 993, 1166, 1187, 1191 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування".

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18 лютого 2008 року апеляційну скаргу ТОВ "Максбет" задоволено частково, рішення господарського суду міста Києва від 13 грудня 2007 року у справі №18/510 скасовано згідно п.2 ч.3 ст.104 ГПК України та задоволено позовні вимоги ЗАТ "Страхова компанія "Добробут та захист".

У касаційній скарзі ТОВ "Максбет" просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 18 лютого 2008 року у справі №18/510 та прийняти постанову, якою позовні вимоги ЗАТ "Страхова компанія "Добробут та захист" відхилити повністю.

В обґрунтування касаційної скарги ТОВ "Максбет" посилається на ст.ст. 33, 59, 77, 75, 81 ГПК України, п. 7 договору добровільного страхування наземного транспорту № 000425 від 21 червня 2006 року.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, правильність застосування норм матеріального та процесуального права апеляційним господарським судом, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страховик або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Аналогічний зміст вищезазначеної статті містить ст. 993 ЦК України.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Право зворотної вимоги (регресу) - це вимога кредитора до боржника (особи, яка завдала шкоди) про повернення сплаченого за його вини відшкодування потерпілому.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" (із змінами і доповненнями) під володінням джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснює експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор і т.ін.).

Відповідно до п. 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/215 від 01 квітня 1994 року "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди" якщо шкоду заподіяно джерелом підвищеної небезпеки, його володілець несе відповідальність перед потерпілим і у тому разі, коли це є наслідком вини осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах або експлуатують таке джерело на підставах, передбачених Законом.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини у даній справі.

Відповідно до довідки ДАІ Подільського РУВС м.Києва 30 липня 2006 року по вул. Набережне шосе у місті Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки "ВАЗ-2131", державний номерний  номер АА 2440 ВА, під керуванням водія Веременка О.М.,  та  автомобіля  марки  "NISSAN  TITAN CABKING",  державний реєстраційний  номер  АА 8057 ВК, під керуванням Кулаги В.А.

Згідно довідки Управління державної автоінспекції ГУ МВС України у м.Києві власником автомобіля марки "ВАЗ-2131" є ТОВ "Максбет".

Постановою Подільського районного суду міста Києва від 19 червня 2007 року винним у скоєні дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 30 липня 2006 року, визнано гр.Веременка О.М.

Відповідно до звіту № 1083, складеного 29 вересня 2006 року експертом-оцінювачем Гастуляком Б.П., матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля "NISSAN TITAN CABKING" в результаті його пошкодження при ДТП, складає 185 963 грн. 54 коп.

За проведення експертного дослідження позивачем сплачено 751 грн.

Господарським судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно чинного договору добровільного страхування наземного транспорту від 21 червня 2006 року, укладеного між Дігамом А.Г і ЗАТ "Страхова компанія "Добробут та захист", об'єктом страхування є майнові інтереси Дігама А.Г., що не суперечать законодавству України та пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом "NISSAN TITAN CABKING", державний реєстраційний номер АА 8057 ВК.

Апеляційним господарським судом також встановлено, що ЗАТ "Страхова компанія "Добробут та захист" виплачено Дігамі А.Г. страхове відшкодування у розмірі 185 963 грн. 54 коп.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За вищенаведених встановлених апеляційним господарським судом обставин у даній справі колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками господарського суду апеляційної інстанції про правомірність позовних вимог, оскільки власником автомобіля марки "ВАЗ-2131" є ТОВ "Максбет", а не фізична особа Веременко О.М.

Київський апеляційний господарський суд правомірно дійшов висновку про скасування рішення місцевого господарського суду на підставі ст.104 ГПК України за відсутності доказів того, що відповідач був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи.

Колегія суддів Вищого господарського суду України на підставі вищенаведених встановлених та досліджених фактичних обставин справи, встановила вірним застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи касаційної скарги ТОВ "Максбет" не знайшли свого підтвердження під час здійснення касаційного провадження, Вищий господарський суд України залишає без змін оскаржувану у даній справі постанову апеляційного господарського суду.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України , Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ТОВ "Максбет" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 18 лютого 2008 року у справі №18/510 залишити без змін.

Головуючий суддя                                                            І. Плюшко

Судді:                                                                                С. Разводова

          С. Самусенко

СудВищий господарський суд України
Дата ухвалення рішення03.06.2008
Оприлюднено21.06.2008
Номер документу1731347
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —18/510

Рішення від 30.05.2013

Господарське

Господарський суд Луганської області

Корнієнко В.В.

Ухвала від 15.05.2013

Господарське

Господарський суд Луганської області

Корнієнко В.В.

Ухвала від 30.04.2013

Господарське

Господарський суд Луганської області

Корнієнко В.В.

Ухвала від 10.04.2013

Господарське

Господарський суд Луганської області

Корнієнко В.В.

Ухвала від 05.11.2007

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Петрова В.І.

Ухвала від 13.11.2007

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Петрова В.І.

Ухвала від 09.09.2008

Господарське

Господарський суд Київської області

Кошик А.Ю.

Постанова від 03.06.2008

Господарське

Вищий господарський суд України

Самусенко C.C.

Ухвала від 23.04.2008

Господарське

Вищий господарський суд України

Самусенко C.C.

Ухвала від 12.05.2008

Господарське

Вищий господарський суд України

Самусенко C.C.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні