Рішення

від 30.05.2013 по справі 18/510

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30 травня 2013 року Справа № 18/510

Суддя Корнієнко В.В., розглянувши матеріали справи за позовом Державної екологічної інспекції у Луганській області , м. Луганськ

до Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» , м. Луганськ

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

- Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області , м. Луганськ;

- Луганська обласна рада , м. Луганськ;

- Луганська міська рада , м. Первомайськ Луганської області

про відшкодування збитків в сумі 11642,83 грн.

за участю представників:

від позивача: Тищенко Т.В. за дов. від 07.05.2013;

від відповідача: не прибув;

від 3-х осіб: не прибули.

Суть спору: позивачем заявлено вимоги про відшкодування з відповідача збитків в сумі 11642,83 грн., заподіяних навколишньому природному середовищу викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (квартальний енерготехнічний блок по вул. Тухачевського м. Луганська) без відповідного спеціального дозволу в період з 04.01.2004 по 18.03.2004.

Відповідач проти позову заперечує (заперечення від 15.05.2013) посилаючись на те, що дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря енерготехнічним блоком, що розташований по вул. Тухачевського м. Луганська, був оформлений 18.03.2004. Однак, на котельні «Восточна» в січні та лютому 2003 р. викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря були зменшені за рахунок переводу потужностей на котельню «Тухачевську» в межах загальних лімітів по котельні «Восточна».

Ухвалою від 01.02.2005 провадження у справі було зупинено в зв'язку з реорганізацією відповідача - МКП «Теплозабезпечення».

Після завершення реорганізації відповідача, провадження у справі ухвалою від 10.04.2013 поновлено, відповідача (МКП «Теплозабезпечення») замінено його правонаступником ЛМКП «Теплокомуненерго»; позивача (Державне управління екології та природних ресурсів в Луганській області) замінено правонаступником - Державною екологічною інспекцією у Луганській області; у якості 3-х осіб залучено до участі у справі Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області, Луганську обласну раду та Луганську міську раду.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

Перевіркою, проведеною Державним управлінням екології та природних ресурсів в Луганській області у межах своїх повноважень, встановлено, що відповідач у порушення вимог ч. 5 ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» (в редакції, яка діяла на момент перевірки ) в період з 04.01.2004 по 18.03.2004 здійснював викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без відповідного дозволу , що підтверджується актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 05.08.2004, який підписаний повноважним представником відповідача без зауважень.

Відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 33 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» (в редакції, яка діяла на момент проведення перевірки ) особи, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади, - несуть відповідальність відповідно до закону.

Шкода , завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом (ст. 34 вказаного Закону).

Згідно обґрунтованому розрахунку Державного управління екології та природних ресурсів в Луганській області, який проведено на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Мінекобезпеки України від 18.05.1995 № 38, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.05.19959 за № 157/693 , збитки заподіяні відповідачем викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без дозволу, складають 11642,83 грн.

Таким чином, у вищевказаних діях відповідача наявні усі ознаки, встановлені законом (ст. 1166 ЦК України) для притягнення відповідача до цивільно-правової відповідальності:

- противоправна поведінка - здійснення відповідачем викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без відповідного дозволу, що прямо суперечить закону;

- заподіяння збитків навколишньому природному середовищу забруднюючими речовинами;

- причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача та збитками (причиною завдання збитків є виключно противоправна поведінка відповідача );

- вина - відповідач усвідомлював, що закон забороняє здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без дозволу , однак, продовжував здійснювати ці викиди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

За таких обставин, вимоги прокурора про відшкодування з відповідача збитків в сумі 11642,83 грн., заподіяних навколишньому природному середовищу викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря, підлягають задоволенню.

Доводи відповідача, якими він заперечує проти позову (про те, що на котельні «Восточна» в січні та лютому 2003 р. викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря були зменшені ) не приймаються судом до уваги, так як вказані відповідачем обставини не є законною підставою для здійснення відповідачем викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без відповідного дозволу , і відповідно ці обставини не є законною підставою для звільнення відповідача від цивільно-правової відповідальності за заподіяну шкоду.

Згідно ч. 1 ст. 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» та п. 7 ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2011 рік у частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Пунктом 7 ч. 2 ст. 69 Бюджетного кодексу України встановлено, що до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних , міських бюджетів - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Судом встановлено, що Головним управлінням Державної казначейської служби України у Луганській області (третя особа по справі ) у процесі казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного та місцевих бюджетів, здійснюється розподіл платежів між загальними та спеціальними фондами відповідних бюджетів, та перераховуються за належністю розподілені кошти .

Відповідно до п. 2.2. Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.01.2013 № 43, та зареєстрованого в Мін'юсті України 19.02.2013 за № 291/22823, у процесі казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету органи Казначейства здійснюють розподіл платежів між загальним та спеціальним фондами державного бюджету, між державним і місцевими бюджетами відповідно до нормативів відрахувань, визначених бюджетним законодавством, та перераховують розподілені кошти за належністю.

За допомогою засобів програмного забезпечення, шляхом формування меморіальних документів, кошти (стягнуті судом збитки ) перераховуються (списуються) за призначенням на відповідні рахунки.

Наказом Держказначейства України від 15.01.2007 № 5 (із змінами та доповненнями ) та наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 встановлено балансовий рахунок та код бюджетної класифікації доходів, які відносяться до таких доходів: «грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності».

До вказаних доходів встановлено код бюджетної класифікації - 24062100; балансовий рахунок - 3121; символ - 331.

Тобто господарському суду непотрібно самостійно розподіляти кошти (які стягнено з відповідача ) у відповідних пропорціях між Державним, обласним та міським бюджетами, так як ці кошти розподіляються автоматично органами Держказначейства України у процесі казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного та місцевих бюджетів.

Достатньо зазначити, що кошти стягуються за балансовим рахунком № 3121 «Кошти, які підлягають розподілу між Державним і місцевими бюджетами»; код бюджетної класифікації доходів - 24062100.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судовий збір в сумі 1720,50 грн. (мінімальна ставка) підлягає стягненню з відповідача до Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» , м. Луганськ, вул. Куракіна, 23-а, ідентифікаційний код 24047779, на користь:

- спеціальних фондів Державного та місцевих бюджетів збитки в сумі 11642,83 грн. на рахунки, відкриті за балансовим рахунком № 3121 «Кошти, які підлягають розподілу між Державним і місцевими бюджетами», код бюджетної класифікації доходів 24062100; одержувач коштів - ГУДКС України у Луганській області, МФО 804013; наказ видати .

- Державного бюджету України (отримувач: ГУДКСУ у м. Луганську, код ОКПО 37991503, рахунок № 31214206783006 в ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013, ККД 22030001, символ 206 ) судовий збір в сумі 1720,50 грн. , наказ видати Ленінській МДПІ у м. Луганську .

30 травня 2013 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 03 червня 2013 р. і може бути оскаржене протягом 10 днів з цієї дати.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя В.В. Корнієнко