11/127/08
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=======================================================================
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" червня 2008 р. Справа № 11/127/08
За позовом: Приватного виробничо-комерційного підприємства “Пера-Інвест”
(23000, Вінницька обл.., м.Теплик, вул..Івана Франка, 8-А)
до відповідача: Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Україна молода”
(55123, Миколаївська обл.., Кривоозерський р-н, с.Ониськові, вул..Шкільна, 3)
Суддя Василяка К.Л.
П Р Е Д С Т А В Н И К И:
від позивача: Кравченко С.В. –дов. №3 від 10.09.2007р.
від відповідача:
СУТЬ СПОРУ: стягнення 10261,52 грн. основного боргу, 2279,27 грн. збитків від інфляції, 332,83 грн. –3% річних, 14689,03 грн. штрафу та 2000,0 грн. за представництво інтересів
Відповідач у відзиві позовні вимоги визнав, виникнення заборгованості пояснює несприятливими кліматичними умовами 2007 року, які призвели до загибелі врожаю, надав суду докази погашення суми основного боргу.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, направив на адресу суду телеграму з проханням розглянути справу без його участі.
На підставі ст.75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні 20.05.2008р. у відповідності до ст.77 ГПК України було оголошено перерву.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд –
в с т а н о в и в:
03.04.2007р. сторони уклали Договір купівлі-продажу №103/04/07, за умовами якого продавець (позивач у справі) зобов'язався передати покупцю (відповідач у справі) засоби захисту рослин, а покупець, в свою чергу, зобов'язався прийняти та оплатити товар на умовах передбачених договором.
На виконання умов договору, позивач передав відповідачу товару на загальну суму 48932,24 грн., що підтверджено доданими до позовної заяви видатковими накладними №П-00000014 від 05.04.2007р., №П-00000058 від 04.05.2007р. та довіреностями на його отримання ЯМН №201857 від 03.04.2007р., ЯМН №201863 від 30.04.2007р.
Факт отримання товару не заперечується відповідачем.
Згідно п.4.2 Договору покупець зобов'язався здійснити оплату товару шляхом перерахування на розрахунковий рахунок продавця 10% від загальної суми (4896,34 грн.) в строк до 01.05.2007р., а залишок у розмірі 90% від загальної суми (44067,09 грн.) в строк до 10.08.2007р.
Відповідач свої зобов'язання по договору виконав не в повному обсязі, за отриманий товар розрахувався частково, перерахувавши позивачу в період 09.08.2007р. по 22.11.2007р. грошові кошти у сумі 17020,01 грн. що підтверджується доданими до позовної заяви банківськими виписками (а.с.15, 16). Крім того, відповідачем було повернуто товару на суму 21681,9 грн. (прибуткова накладна №П-00000079 від 27.08.2007р.).
Таким чином, станом на день подання позову заборгованість відповідача становила 10230,33 грн. (48932,24 - 17020,01 - 21681,9), а не 10261,51 грн., як зазначає позивач в позовній заяві.
На момент розгляду справи відповідачем надано суду докази погашення суми основного боргу у розмірі 10265,0 грн. (пл. доручення №16990 від 14.04.2008р. та №7355 від 07.04.2008р.)
За таких обставин, провадження у справі в частині стягнення 10230,33 грн. основного боргу підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю предмету спору, оскільки після подання позову до суду боргу було сплачено.
Згідно ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.
Позивач просить стягнути з відповідача збитки від інфляції за період з 01.05.2007р. по 01.02.2008р. у сумі 2279,27 грн. та 3% річних за період з 01.05.2007р. по 01.04.2008р. у сумі 332,83 грн.
Перевіривши представлені позивачем розрахунки, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Пунктами 5.2 та 5.3 договору сторони встановили, що у випадку несвоєчасної оплати товару в порядку передбаченому п.4.2 договору, покупець сплачує штраф у розмірі 20% від загальної суми договору та додатково штраф у розмірі 10% від загальної суми договору за порушення покупцем умов договору.
Керуючись зазначеними приписами договору, позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 9792,69 грн. та штраф у розмірі 4896,34 грн. Загальна сума штрафних санкцій становить 14689,03 грн.
Суд вважає, що позовні вимоги в цій частині також обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Однак, беручи до уваги, що відповідач є сільгоспвиробником, основним видом діяльності якого є вирощування сільськогосподарської продукції; прибутку, що планувалось отримати відповідачем з врожаю 2007 року було б достатньо для повного та своєчасного погашення заборгованості перед позивачем, однак він не був отриманий внаслідок несприятливих кліматичних умов, які зумовили масову загибель посівів на площах господарства, що підтверджується висновком торгово-промислової палати від 09.08.2007р. №2750/05-4; відповідач не відмовляється від погашення боргу, а шукає шляхи його погашення, зокрема сплативши суму основного боргу, суд, на підставі п.3 ст.83 ГПК України, вважає за можливе зменшити розмір стягуваних штрафних санкцій до 300,0 грн.
Оскільки часткове погашення суми основного боргу було здійснено відповідачем вже після порушення провадження у справі, то державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу витрати підлягають стягненню з відповідача в повному обсязі.
Що стосується заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача 2000,0 грн. витрат за представництво інтересів позивача Кравченком С.В., то в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.
Відповідно до частини 3 статті 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановлено Законом України “Про адвокатуру”. Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.
Поняття особи, котра є адвокатом наводиться в статті 2 Закону України “Про адвокатуру”, котра зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.
Таким чином, стаття 44 ГПК України передбачає відшкодування сум як судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг, лише адвокатам, а не будь-яким представникам.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.03.2008р. позивачем було укладено з Приватним підприємцем Кравченко С.В. Будь-яких доказів того, що Кравченко С.В. має свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю суду не надано.
Таким чином, сума визначена до сплати у договорі про надання юридичних послуг не відноситься до складу судових витрат і не підлягає стягненню з відповідача. Тим більше, що позивачем не надано доказів фактичного понесення цих витрат.
Керуючись п.11 ст.80, ст.ст. 44,49,82-85 ГПК України, суд –
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Україна молода”, 55123, Миколаївська обл.., Кривоозерський р-н, с.Ониськові, вул..Шкільна, 3 (р/р 26008300468 в ВАТ “Ощадбанк”, МФО 386218, код ЄДРПОУ 33423996) на користь Приватного виробничо-комерційного підприємства “Пера-Інвест”, 23000, Вінницька обл., м.Теплик, вул.Івана Франка, 8-А (р/р 260065759 в ОД “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 302247, код ЄДРПОУ 30818729) 2279,27 грн. збитків від інфляції, 332,83 грн. - 3% річних, 300,0 грн. пені, 295,63 грн. держмита та 118,0 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В частині стягнення 10230,33 грн. основного боргу провадження у справі припинити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
У разі подання апеляційної скарги, або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя К.Л.Василяка
06.06.2008р.
Суд | Господарський суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 03.06.2008 |
Оприлюднено | 21.06.2008 |
Номер документу | 1731364 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Миколаївської області
Василяка К.Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні