3/1пд
ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
ПОСТАНОВА
Іменем України
02.06.2008 року Справа № 3/1пд
Луганський апеляційний господарський суд колегією суддів у складі :
головуючого судді Якушенко Р.Є.
суддів Лазненко Л.Л.
Перлова Д.Ю.
Склад судової колегії призначено розпорядженням першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 07.04.2008. Розпорядженням від 21.04.2008 склад судової колегії змінено.
при секретарі
судового засідання Шугайчук О.М.
за участю представників сторін
від позивача Ульянов О.В., дов. б/н від 18.12.2007
від відповідача Буквіч Н.Л., дов. б/н від 18.12.2007
від Служби автомобільних доріг у Луганській області
Мальцев І.В., дов. б/н від 30.05.2008
Розглянувши
апеляційну скаргу Приватного підприємства
„Фірма „Магістраль плюс”, м. Луганськ
на рішення
господарського суду Луганської області
від 20.03.08
у справі № 3/1пд (головуючий суддя –Доманська М.Л.,
судді –Зюбанова Н.М,, Калашник Т.Л.)
за позовом Луганського дорожнього проектно-пошукового
державного підприємства „Луганський
„Дорпроект”, м. Луганськ
до відповідача Приватного підприємства
„Фірма „Магістраль плюс”, м. Луганськ
про визнання договорів недійсними
Рішенням господарського суду Луганської області від 20.03.08 у справі №3/1пд задоволено позов Луганського дорожнього проектно–пошукового державного підприємства „Луганський „Дорпроект”” до Приватного підприємства „Фірма „Магістраль плюс”; договори від 07.11.06 №1, від 07.11.06 № 2, від 07.11.06 № 3, від 07.11.06 № 4, від 07.11.06 № 5, від 07.11.06 № 9, які укладені між Луганським дорожнім проектно-пошуковим державним підприємством „Луганський „Дорпроект” та Приватним підприємством "Фірма "Магістраль плюс", визнанні недійсними; зобов'язано позивача, Луганське дорожнє проектно-пошукове державне підприємство, повернути відповідачеві, Приватному підприємству "Фірмі "Магістраль плюс", проектну документацію, передану відповідачем та прийняту позивачем за актом здавання–приймання проектної документації за договором від 07.11.06 № 1 на суму 17148 грн. без ПДВ (коригування раціональної мережі автомобільних доріг загального користування Луганської області), за актами здавання –приймання проектної документації за договором від 07.11.06 № 2 на загальну суму 212723 грн. без ПДВ (розробка ПКД на капітальний ремонт автомобільної дороги державного значення М-04 Київ-Луганськ-Ізварине на ділянці км 850+775-км 856+800 в Луганській області) , за актами здавання –приймання проектної документації за договором від 07.11.06 № 3 на загальну суму 226969 грн. без ПДВ (розробка ПКД на капітальний ремонт автомобільної дороги М-03 Київ-Харків-Довжанський, км 800+300-км 807+000), за актами здавання–приймання проектної документації за договором від 07.11.06 № 4 на загальну суму 169655 грн. без ПДВ (розробка ПКД на капітальний ремонт автомобільної дороги М-03 Київ-Харків-Довжанський, км 782+700-км 787+000), за актом здавання–приймання проектної документації за договором від 07.11.06 № 5 на суму 7000 грн. без ПДВ (обстеження маршруту для провозу негабаритного важкого вантажу м. Міусинськ - м. Дебальцеве), за актом здавання–приймання проектної документації за договором від 07.11.06 № 9 на суму 205000 грн. без ПДВ (розробка ПКД на капітальний ремонт автомобільної дороги М-03 Київ-Харків-Довжанський, км 768+700-км 775+800), на загальну суму 838495 грн.; зобов'язано відповідача, Приватне підприємство "Фірма "Магістраль плюс", повернути позивачеві, Луганському дорожньому проектно-пошуковому державному підприємству, м. Луганськ, 838495 грн. –суму оплати, одержаної ним за проектну документацію, передану відповідачем та прийняту позивачем за договорами від 07.11.06 №1,2,3,4,5,9.
В обґрунтування рішення місцевий господарський суд з посиланням на норми статей 216, 227 Цивільного кодексу України зазначив, що при укладенні договорів на виконання проектних робіт відповідач не мав ліцензії згідно зі ст.9 Закону України №1775-ІІІ від 01.06.00 “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” (зі змінами та доповненнями).
Не погоджуючись з даним рішенням, відповідач –приватне підприємство „Фірма „Магістраль плюс”, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Луганської області від 20.03.08 у даній справі змінити в частині застосування наслідків визнання угод недійсними, а саме: зобов'язати позивача відшкодувати відповідачу вартість отриманих ним від нього виконаних робіт.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог заявник зазначив, що суд першої інстанції, приймаючи рішення, порушив норми матеріального права, а саме статті 216, 217 Цивільного кодексу України та неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи.
В частині застосування наслідків визнання угод недійсними частина 1 статті 216 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Поряд з цим статтею 227 Цивільного кодексу України не встановлено особливих умов застосування наслідків визнання угод недійсними, про що вказується в частині 3 статті 216. За таких обставин позивач може бути зобов”язаний відшкодувати відповідачу лише вартість прийнятих ним виконаних робіт.
Позивач у справі, Луганське дорожнє проектно-пошукове державне підприємство „Луганський „Дорпроект”, подав відзив на апеляційну скаргу в якому повідомив, що повернути виконану проектну документацію неможливо, оскільки вона передана замовнику –Службі автомобільних доріг у Луганській області, а за договором № 5 від 07.11.2006 –ВАТ „Підприємство автобаза „Донбасенерго”.
Відповідно до статей 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції. У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши доводи апеляційної скарги, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи судова колегія
ВСТАНОВИЛА:
07.11.06 між Луганським дорожнім проектно–пошуковим державним підприємством „Луганський „Дорпроект”” (Замовником) та приватним підприємством „Фірма „Магістраль плюс” (Виконавцем) були укладенні:
- договір №09 на розробку проектно-кошторисної документації на капітальний ремонт автомобільної дороги М-03 Київ-Харьків-Довжанський, км 768+700 –км 775+800, в Луганській області (а.с.11,12);
- договір №5 на обстеження маршруту для провозу негабаритного важкого вантажу м. Міусинськ –м. Дебальцеве (а.с.13,14);
- договір №4 на розробку ПКД на капітальний ремонт автомобільної дороги М-03 Київ-Харьків-Довжанський, км 782+700 –км 787+000 (а.с.15,16);
- договір №3 на розробку ПКД на капітальний ремонт автомобільної дороги М-03 Київ-Харьків-Довжанський, км 800+300 –км 807+000 (а.с.17,18);
- договір №2 на розробку ПКД на капітальний ремонт автомобільної дороги М-04 Київ-Луганськ-Ізварине, км 850+775 –км 856+800 в Луганській області (а.с.19,20);
- договір №1 коригування раціональної мережі автомобільних доріг загального користування Луганської області (а.с.21,22).
За умовами даних договорів “Замовник” (позивач у справі) доручає, „Виконавець” (відповідач у справі) приймає на себе виконання проектних робіт, а „Замовник” зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити „Виконавцеві” виконані роботи відповідно до умов договору.
27.12.2007 позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про визнання недійсними вищезазначених договорів.
В обґрунтування заявлених вимог вказав, що сторони за вказаними договорами виконали свої зобов'язання, а саме:
- відповідач у 2006 році передав позивачеві проектну документацію за актом здавання –приймання проектної документації за договором від 07.11.06 № 1 на суму 17148 грн. без ПДВ (коригування раціональної мережі автомобільних доріг загального користування Луганської області), за актами здавання –приймання проектної документації за договором від 07.11.06 № 2 на загальну суму 212723 грн. без ПДВ (розробка ПКД на капітальний ремонт автомобільної дороги державного значення М-04 Київ-Луганськ-Ізварине на ділянці км 850+775-км 856+800 в Луганській області) , за актами здавання –приймання проектної документації за договором від 07.11.06 № 3 на загальну суму 226969 грн. без ПДВ (розробка ПКД на капітальний ремонт автомобільної дороги М-03 Київ-Харків-Довжанський, км 800+300-км 807+000), за актами здавання –приймання проектної документації за договором від 07.11.06 № 4 на загальну суму 169655 грн. без ПДВ (розробка ПКД на капітальний ремонт автомобільної дороги М-03 Київ-Харків-Довжанський, км 782+700-км 787+000), за актом здавання –приймання проектної документації за договором від 07.11.06 № 5 на суму 7000 грн. без ПДВ (обстеження маршруту для провозу негабаритного важкого вантажу м.Міусинськ-м.Дебальцеве), за актом здавання –приймання проектної документації за договором від 07.11.06 № 9 на суму 205000 грн. без ПДВ (розробка ПКД на капітальний ремонт автомобільної дороги М-03 Київ-Харків-Довжанський, км 768+700-км 775+800), на загальну суму 838495 грн., що підтверджується актами здачі-приймання виконаних робіт, залученими до матеріалів справи (а.с. 27-32, т.1).
- позивач сплатив відповідачу за виконані роботи 758495 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 56-60, т.1), заборгованість позивача по розрахунках станом на дату звернення позивача з позовом склала 80000 грн.
Згідно статті 9 Закону України „Про ліцензування деяких видів господарської діяльності”, виконані відповідачем проектні роботи для будівництва відносяться до видів діяльності, що підлягають ліцензуванню.
Відсутність у відповідача ліцензії на виконання проектних робіт і стала підставою для звернення до суду з даним позовом.
Під час розгляду справи місцевим господарським судом позивач платіжним дорученням №54 від 29.01.08 (а.с. 61, т. І). перерахував відповідачеві 80000 грн., тобто здійснив розрахунки у повному обсязі, про що 31.01.08 сторонами складено акт звірки розрахунків, який підписано сторонами без зауважень.
Місцевим судом встановлено, що відповідач отримав ліцензію на проектні роботи тільки 09.02.2007, вже після укладення та виконання вказаних робіт за договорами, що є предметом позову.
Відповідач відзивом на позов (а.с. 1, т. 2) проти заявлених вимог заперечував, посилаючись на те, що роботи за вказаними договорами він виконав як субпідрядник.
Рішенням господарського суду від 20.03.08 позов задоволено та застосовано двосторонню реституцію.
Під час апеляційного розгляду справи з метою повного з”ясування всіх обставин, що мають значення для справи, судовою колегією було витребувано від сторін виготовлену проектно-кошторисну документацію за спірними договорами та відповідно до статті 38 Господарського процесуального кодексу України було витребувано від Служби автомобільних доріг у Луганській області письмові пояснення щодо використання одержаної від Луганського дорожнього проектно-пошукового державного підприємства „Луганський „Дорпроект” проектної документації, хто є виконавцем цієї документації, документальні підтвердження використання проектної документації, копії відповідних документів.
Позивач проектну документацію не надав, посилаючись на її відсутність у нього, оскільки вона була передана за п”ятьма договорами „замовнику” –Службі автомобільних доріг у Луганській області, а за договором № 5 від 07.11.2006 –ВАТ „Підприємство автобаза „Донбасенерго”.
Служба автомобільних доріг у Луганській області надала письмові пояснення щодо використання проектної документації.
Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Предметом даного спору є визнання недійсними договорів №№ 1, 2, 3, 4, 5, 9 укладених 07.11.2006, відповідно до умов яких відповідач зобов'язався виконати проектні роботи (розробка проектно-кошторисної документації на капітальний ремонт автомобільних доріг та роботи по обстеженню маршруту для провозу негабаритного важкого вантажу), а позивач зобов'язався здійснити їх своєчасну оплату.
Згідно статті 9 Закону України №1775-ІІІ від 01.06.00 “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” (зі змінами та доповненнями) будівельна діяльність (вишукувальні та проектні роботи для будівництва) підпадає під обов'язкове ліцензування.
Матеріалами справи доведено, що відповідач у справі, укладаючи договори, що є предметом даного спору, не мав дозволу (ліцензії) на виконання проектних робіт для будівництва. Така ліцензія видана відповідачу 09.02.07 (а.с. 2, т. 2) вже після виконання ним проектних робіт за вказаними договорами.
Відповідно до статті 227 Цивільного кодексу України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії) може бути визнаний судом недійсним.
Отже, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про задоволення позову та обґрунтовано визнав недійсними договори №№ 1, 2, 3, 4, 5, 9 від 07.11.06 укладені між сторонами за позовом.
Статтею 216 Цивільного кодексу України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Як свідчать матеріали справи та встановлено місцевим господарським судом відповідач виконав проектні роботи для будівництва та передав позивачеві проектну документацію за договорами № 1, 2, 3, 4, 5, 9 від 07.11.06 на загальну суму 838495 грн., що підтверджується актами здавання-приймання (а.с. 27-32, т. І). Позивач розрахувався за виконані роботи у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями залученими до матеріалів справи на суму 838495 грн. (а. с. 56-61, т. І) та актом звірення розрахунків складеними сторонами під час розгляду справи місцевим господарським судом.
Застосовуючи наслідки недійсності правочину, місцевий господарський суд зобов'язав сторони повернути в натурі одна одній все, що вони отримали на виконання договорів, що є предметом спору.
Проте, місцевим господарським судом не з'ясовано можливість повернення позивачем проектної документації відповідачу в натурі.
Із матеріалів справи вбачається, що Служба автомобільних доріг у Луганській області за договорами №588/84 від 18.09.2006 (а.с. 136, т.1), №668/97 від 29.09.2006 (а.с. 143, т.1), №717/102 від 12.10.2006 (а.с. 128, т.1), №718/103 від 12.10.206, №719/104 від 12.10.2006 (а.с. 134, т.1) замовила позивачу роботи, виконані відповідачем за оспорюваними договорами, у складі інших проектних робіт.
За актами здавання-приймання (а.с. 120-121, 126-127, 132, 133, 138, 142, т.1) позивач передав та Служба автомобільних доріг у Луганській області прийняла за вказаними вище договорами виконані роботи, в тому числі й проектно-кошторисну документацію, виконану відповідачем у справі.
Судова колегія погоджується з доводами відповідача, що у правовідносинах з позивачем він фактично був субпідрядником.
Відповідно до статті 838 Цивільного кодексу України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.
Під час апеляційного провадження на вимогу судової колегії Служба автомобільних доріг у Луганській області повідомила, що нею прийнята згідно актів здавання-приймання проектна продукція розроблена позивачем із залученням відповідача у справі в якості субпідрядника (письмові пояснення Служби автомобільних доріг у Луганській області від30.05.2008).
Раціональна мережа автомобільних доріг загального користування Луганської області, скорегована відповідно до договору № 668/97 від 29.09.06 (а.с. 143, т. І) затверджена і знаходиться у використанні вже більше 1,5 року у господарській діяльності України.
Інша документація проходить погодження та експертизу у відповідних інстанціях.
У судовому засіданні під час розгляду апеляційної скарги представник Служби автомобільних доріг у Луганській області доповнюючи подані пояснення зазначив, що повернути розроблену проектно-кошторисну документацію на капітальний ремонт доріг є неможливим, оскільки вона знаходиться на виконанні, вся вона пройшла комплексну державну експертизу, по 2-х договорах затверджено фінансування робіт, оголошені тендери на виконання робіт, які відбудуться 11.06.2008.
Службою автомобільних доріг у Луганській області у судове засідання представлена проектна документація, виконана за спірними договорами.
Враховуючи значний обсяг наданих для огляду у судовому засіданні документів, судова колегія позбавлена можливості залучити до матеріалів справи їх копії.
Оцінивши подані Службою автомобільних доріг у Луганській області докази, судова колегія дійшла висновку, що проектна документація виготовлена відповідачем за спірними договорами у позивача відсутня, більш того вона вже використана замовником.
Таким чином, судовою колегією апеляційної інстанції встановлено неможливість повернення позивачем отриманої від відповідача виконаної роботи (виготовленої проектної документації) за недійсними договорами в натурі, а тому на підставі частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України позивач зобов'язаний повернути відповідачеві її вартість, яка згідно матеріалів справи складає 838495 грн.
За таких обставин неповне з'ясування місцевим господарським судом всіх обставин, що мають значення для справи, призвело до неправильного застосування наслідків недійсності правочинів відносно позивача, а тому в цій частині рішення слід змінити.
З огляду на викладене судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення господарського суду від 20.03.08 у справі № 3/1пд слід змінити, викласти пункт 8 резолютивної частини рішення в наступній редакції:
„Зобов'язати позивача, Луганське дорожнє проектно-пошукове державне підприємство „Луганський „Дорпроект”, м. Луганськ, вул. Лінія залізниці, 9, ідентифікаційний код 13394199, повернути Приватному підприємству "Фірма "Магістраль плюс", м. Луганськ, містечко Пархоменко, 7, ідентифікаційний код 34720389 вартість виконаних робіт в сумі 838495 грн.”
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито за апеляційною скаргою в сумі 42 грн. 50 коп. стягується з позивача на користь відповідача у справі.
Відповідно до вимог статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні були оголошені лише вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись статтями 47, 49, 99, 101, п. 4 ст. 103, ст. 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства „Фірма „Магістраль плюс” на рішення господарського суду Луганської області від 20.03.2008 у справі №3/1пд задовольнити.
2. Рішення господарського суду Луганської області від 20.03.2008 у справі №3/1пд змінити.
3. Пункт 8 резолютивної частини рішення господарського суду Луганської області від 20.03.2008 у справі №3/1пд викласти у наступній редакції:
„8. Зобов'язати Луганське дорожнє проектно-пошукове державне підприємство „Луганський „Дорпроект”, м. Луганськ, вул. Лінія залізниці, 9, ідентифікаційний код 13394199, повернути Приватному підприємству "Фірма "Магістраль плюс", м. Луганськ, містечко Пархоменко, 7, ідентифікаційний код 34720389 вартість виконаних робіт в сумі 838495 грн.”
4. В решті рішення господарського суду Луганської області від 20.03.2008 у справі №3/1пд залишити без змін.
5. Стягнути з Луганського дорожнього проектно-пошукового державного підприємства „Луганський „Дорпроект”, м. Луганськ, вул. Лінія залізниці, 9, ідентифікаційний код 13394199 на користь Приватного підприємства "Фірма "Магістраль плюс", м. Луганськ, містечко Пархоменко, 7, ідентифікаційний код 34720389 державне мито за апеляційною скаргою у сумі 42 грн. 50 коп. Доручити господарському суду Луганської області видати відповідний наказ.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України у місячний строк через апеляційний господарський суд.
Головуючий суддя Р.Є. Якушенко
Суддя Л.Л. Лазненко
Суддя Д.Ю. Перлов
Суд | Луганський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 02.06.2008 |
Оприлюднено | 21.06.2008 |
Номер документу | 1731492 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Луганський апеляційний господарський суд
Якушенко Р.Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні