Постанова

від 28.05.2008 по справі 3/453-36/56

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

3/453-36/56

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 28.05.2008                                                                                           № 3/453-36/56

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Мартюк А.І.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача -Вовк Н.П. – дов. №319 від 20.05.2008р.;

 від відповідача - Нижний С.В. – дов. б/н від 07.05.2008р.;

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Брок бізнес інвест 2005"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 17.03.2008

 у справі № 3/453-36/56  

 за позовом                               Інституту педагогіки Академії педагогічних наук України

 до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю "Брок бізнес інвест 2005"

 про                                                  визнання відсутності права найму

ВСТАНОВИВ:

 Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання відсутності у відповідача права найму (оренди) державного нерухомого майна - приміщення загальною площею 2 288,40 кв. м., розташованого за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 10.

В ході розгляду справи позивач змінив свої позовні вимоги та просив суд визнати недійсним Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 24.01.2006р., укладений між Інститутом педагогіки Академії педагогічних наук України та Товариством з обмеженою відповідальністю «Брок бізнес інвест 2005».

Позовні вимоги мотивовані тим, що умови спірного Договору оренди в частині розміру орендної плати та порядку використання амортизаційних відрахувань не відповідають нормам чинного законодавства.

Відповідач проти позову заперечував, стверджуючи про відповідність усіх умов оспорюваного позивачем Договору оренди вимогам чинного законодавства.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.03.2008р. у справі №3/453-36/56 позов було задоволено, визнано недійсним договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 24.01.2006р., укладений між Інститутом педагогіки Академії педагогічних наук України та Товариством з обмеженою відповідальністю «Брок бізнес інвест 2005». Окрім того, присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Брок бізнес інвест 2005» (м. Київ, бул. Дружби Народів, 26/1, кв. 62, код ЄДРПОУ 33735462) на користь Інституту педагогіки Академії педагогічних наук України (м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 10, код ЄДРПОУ 02141221) 42,50 грн. державного мита та 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із вказаним Рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати Рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2008р. у справі №3/453-36/56, прийнявши нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, зокрема, щодо відповідності умов спірного Договору оренди вимогам діючого законодавства, невірно застосовано норми матеріального і процесуального права, а саме положення Закону України «Про оренду державного та комунального майна», Закону України «Про особливості правового режиму майнового комплексу Національної академії наук України», що призвело до неправильного вирішення справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2008р. апеляційну скаргу відповідача було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 21.05.2008р.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 21.05.2008р. було оголошено перерву до 28.05.2008р.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, просив суд її задовольнити та скасувати Рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2008р. у справі №3/453-36/56, прийнявши нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в її задоволенні та залишити без змін оскаржуване Рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2008р. у справі №3/453-36/56 як таке, що прийняте з повним і всебічним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

24.01.2006р. між Інститутом педагогіки Академії педагогічних наук України (далі за текстом – позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Брок бізнес інвест 2005» (далі за текстом – відповідач) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності (далі за текстом - Договір).

У відповідності до умов Договору (п.1.1) позивач (Орендодавець) зобов'язався передати, а відповідач (Орендар) прийняти в строкове платне користування державне нерухоме майно - приміщення загальною площею 2 288,40 кв. м., розташоване в буд. №10 по вул. Б.Хмельницького у м. Києві, з метою використання під офіс.

Згідно із звітом про експертну грошову оцінку вартості майна від 20.09.2005р., вартість переданого в оренду майна становить 5 794 875,00 грн.

Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній республіці Крим або перебуває в комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно – правовими актами (ч.1 ст. 2, ст. 3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч.1 ст. 759 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з вимогами ст. 193 Господарського кодексу України, суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що спірне нерухоме майно входить до переліку об'єктів, оренда яких заборонена законом.

Оскільки спірне приміщення є державним майном (належить до державної форми власності), а позивач (Інститут педагогіки Академії педагогічних наук України) входить до складу галузевої академії наук - Академії педагогічних наук України, спір щодо нього  повинен вирішуватися відповідно до положень Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

В ч.2 ст. 1 Закону «Про оренду державного та комунального майна» визначено, що відносини оренди рухомого та нерухомого майна, об'єктів майнового комплексу Національної академії наук України та галузевих академій наук регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про особливості правового режиму майнового комплексу Національної академії наук України та галузевих академій наук».

У відповідності до ч.2 ст. 4 Закону України «Про особливості правового режиму майнового комплексу Національної академії наук України та галузевих академій наук», галузеві академії наук, зокрема, виступають орендодавцями цілісних майнових комплексів та нерухомого майна, що передано державою у безстрокове користування галузевим академіям наук, а також надають дозвіл організаціям, що віднесені до відання галузевих академій наук, на укладення договорів оренди майна, у тому числі нерухомого, що обліковується на балансах їх організацій.

При цьому, нормами вищевказаної статті визначено, що не можуть бути об'єктами оренди об'єкти державної власності, що мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації відповідно до ч.2 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна».

До складу таких об'єктів входять об'єкти освіти, фізичної культури, спорту і науки, що фінансуються з державного бюджету (пп.«б» п.2 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна»).

Предметом оспорюваного Договору є правовідносини щодо користування державним нерухомим майном, а саме приміщенням, розташованим в буд. №10 по вул. Б.Хмельницького у м. Києві, загальна площа якого складає 2 288,40 кв. м.

Зі Статуту позивача (п.1.3) вбачається, що він є науковою бюджетною неприбутковою установою. Юридична адреса: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 10.

Відповідно до ч.1 ст. 284 Господарського кодексу України, істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк,  на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Виходячи з положень ч.2 ст. 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», пп.«б» п.2 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна», спірне нерухоме майно входить до переліку об'єктів, оренда яких заборонена законом.

У відповідності до ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Стаття 203 Цивільного кодексу України формулює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме:

-          законність змісту правочину;

-          наявність у особи, яка вчиняє правочин, необхідного обсягу цивільної дієздатності;

-          вільне волевиявлення учасника правочину та його відповідність внутрішній волі;

-          відповідність форми вчинення правочину вимогам закону;

-          спрямованість правочину на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.   

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою – третьою, п'ятою та шостою статті 203 даного кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Як вбачається з матеріалів справи спірний договір укладено з недодержанням сторонами вимог, які встановлені ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України, а саме зміст вказаного договору суперечить актам чинного законодавства України.

Виходячи з системного аналізу норм законодавства, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що нерухоме майно, яке є об'єктом оренди за спірним Договором від 24.01.2006р., входить до переліку об'єктів, оренда яких заборонена законом, у зв'язку з чим вказаний договір має бути визнано недійсним.

Зважаючи на вищевикладені обставини в їх сукупності, апеляційний суд дійшов висновку про те, що доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Відповідно до ст. 33 Господарського процессуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, апеляційний суд констатує, що оскаржуване Рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а також з повним і всебічним з'ясуванням  обставин, які мають значення для справи, тому підстави для його скасування і задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Брок бізнес інвест 2005», з викладених у ній підстав, відсутні.

У зв'язку із відмовою в задоволенні апеляційної скарги відповідача, відповідно до положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита за її подання не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 77, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України,  Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Брок бізнес інвест 2005» залишити без задоволення, Рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2008р. у справі №3/453-36/56 – без змін.

2. Матеріали справи №3/453-36/56 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена  до касаційного суду у встановленому законом порядку.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 03.06.08 (відправлено)