Рішення

від 22.05.2008 по справі 25/181

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

25/181

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  25/181

22.05.08

За позовом  Товариства  з обмеженою відповідальністю «Укртехпромпостач»

до                Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-західна залізниця»

про             стягнення   заборгованості             

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання   Денисенко А.В.

Представники:

від позивача:       Бойко С.С  (Довіреність від 12.05.2008р №17/08)                                                

від відповідача:  Пантелейчук О.В  (довіреність  від 19.05.2008р № 1705-НЮ)

             В судовому засіданні 22 травня 2008 року за згоди представників сторін було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.                    

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство  з обмеженою відповідальністю «Укртехпромпостач»(надалі –позивач) звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-західна залізниця» (надалі –відповідач) заборгованості за поставлені товари в сумі основного боргу  61340,40 грн., пені  5755,94 грн.,  3% річних в розмірі 1535,76 грн.

В ході розгляду справи у суді позивач подав заяву про внесення  змін і доповнень до позовної заяви, згідно якої просить збільшити суму 3% річних до 4453,4 грн. та стягнути з відповідача окрім основного боргу, пені та 3% річних інфляційні витрати у сумі 18785,5 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач свої обов'язки за договором не виконав, вартість поставленого товару не оплатив.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує посилаючись на неналежне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором.  Відповідач стверджує, що  акти звірки не є документами, які підтверджують наявність чи відсутність зобов'язань сторін, що позивач не звертався до відповідача з проханням підписати акти приймання-передачі поставленого товару, що термін для оплати цього товару ще не розпочався, тому порушення зі сторони відповідача відсутні і нарахування  штрафних санкцій є необґрунтованими.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

25 червня 2005 року між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки  №ПЗ-НХ/051701-НЮ (надалі –Договір), згідно з умовами якого позивач зобов'язався  поставити та передати у власність відповідачу продукцію відповідно до Специфікації (запасні частини до компресорів КТ6, КТ7), а відповідач  прийняти і оплатити цю продукцію  на умовах Договору.

Загальна вартість  продукції відповідно до п. 6.4 Договору становить 87619,50 грн.

Відповідно до п. 7.2 Договору відповідач здійснює оплату поставленого товару  протягом 15 банківських днів з дня його отримання. День отримання товару  вважається день підписання сторонами або їх уповноваженими  представниками акту  прийому-передачі  товару.   

Позивач  у відповідності до умов договору поставив відповідачу продукцію, а саме запасні частини до компресорів КТ6, КТ7 на загальну суму 61430,4 грн., про що свідчать  Акт приймання –передачі продукції, видаткова накладна №15 від 02.11.2005р., довіреність  на отримання товару відповідачем серії ЯЛБ №630553 від 01.11.2005р.,  (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи). Згідно із видатковою накладною №15 від 02.11.2005 товар за договором був отриманий представником відповідача за довіреністю  серії ЯЛБ №630553 від 01.11.2005р. Кочубей Тетяною Павлівною. Акт приймання –передачі продукції з боку відповідача підписаний Начальником Київського територіального відділу матеріально –технічного забезпечення, що підтверджено представником відповідача в судовому засіданні.

Згідно п.7.1 закінченням  строку дії Договору є 31 грудня 2005року.

Відповідно до наданого в матеріали справи акту звірки взаєморозрахунків станом на  31 грудня 2006 року між позивачем і відповідачем узгоджена заборгованість  відповідача  у сумі 61340,40  грн.  

Позивач звертався до відповідача з претензією № 20706 від  20.07.2006р, на яку від відповідача відповіді  не одержано і станом на дату звернення до суду  заборгованість так і  не сплатив.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як свідчать матеріали справи, відповідач свої зобов'язання за договором в строк, встановлений договором не виконав, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлену  продукцію  складає 61340,40 грн.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які   боржник   повинен  передати  кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання. Пенею  є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен   день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом  неустойки  є  грошова  сума,  її  розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У відповідності до п. 11.2 Договору у разі порушення строків оплати відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожен день прострочки, включаючи день оплати.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних  санкцій  за  прострочення  виконання зобов'язання,  якщо  інше  не  встановлено  законом або договором, припиняється через шість місяців від дня,  коли зобов'язання  мало бути виконане.

Враховуючи той факт, що товар за договором був отриманий відповідачем 02.11.2005, у відповідності до п. 7.2 Договору відповідач мав здійснити оплату його вартості протягом 15 банківських днів з дня його отримання, тобто до 17.11.2005р. У відповідності до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування пені припиняється через шість місяців, тобто 17.05.2006.

Згідно із ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Таким чином, вимога про стягнення пені мала бути заявлена позивачем до 17.05.2007, а фактично позовна заява подана до суду 18.12.2007, тобто з порушенням встановленого процесуального строку.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення пені не підлягають задоволенню.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням викладеного, враховуючи відсутність контррозрахунку відповідача, за порушення відповідачем зобов'язання за Договором щодо оплати вартості поставленого товару стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума боргу з урахуванням індексу інфляції за період з грудня 2005 року по  травень 2008 року, яка складає  18785,50 грн. та 3% річних в розмірі 4453,40 грн.  

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими частково та підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу  у розмірі  61 340,40 грн.,  інфляційних витрат у розмірі 18785,50 грн. та 3% річних в розмірі 4453,40 грн.  

Стосовно розподілу судових витрат суд дійшов наступного висновку:

Позивачем було заявлено первісні позовні вимоги про стягнення загальної суми 68632,10 грн., проте ТОВ «Укртехпромпостач»було сплачено 102,00 грн. державного мита замість 686,32 грн.

Після доповнення позовних вимог сума позову становила 91871,00 грн., проте загальна сума сплаченого позивачем державного мита –319,03 грн. Таким чином, всупереч  положень Декрету Кабінету міністрів України «Про державне мито», позивачем було сплачено державне мито в розмірі 319,03 грн. замість 918,71 грн. Враховуючи викладене, з позивача підлягає стягненню до державного бюджету державне мито в розмірі 599,68 грн.

Відповідно до положень статті 49 ГПК України судові витрати позивача покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог, що становить 960,00 грн.

Керуючись  ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

          Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з  Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-західна залізниця» (ідентифікаційний код  04713033, адреса: 01034, м. Київ, вул.  Лисенко,6) на користь  Товариства  з обмеженою відповідальністю «Укртехпромпостач»  (ідентифікаційний код 32370912, адреса:  36000,   м.  Полтава, пров.  Рибальський,12,  р/р №2600505400329 в   ПРУ «Приватбанк»м.  Полтава, МФО 331401)  84  579, 30  (вісімдесят чотири тисячі   п'ятсот сімдесят дев'ять   гривні  30 копійки) грн. Видати наказ.

В іншій частині в позові відмовити.

Стягнути з  Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-західна залізниця» (ідентифікаційний код  04713033, адреса: 01034, м. Київ, вул.  Лисенко,6) на користь  Товариства  з обмеженою відповідальністю «Укртехпромпостач»  (ідентифікаційний код 32370912, адреса:  36000,   м.  Полтава, пров. Рибальський,12, р/р №2600505400329 в ПРУ «Приватбанк»м.  Полтава, МФО 331401) судові витрати в розмірі  960,00 (дев'ятсот шістдесят гривень ) грн. Видати наказ.

Стягнути з Товариства  з обмеженою відповідальністю «Укртехпромпостач»  (ідентифікаційний код 32370912, адреса:  36000,   м.  Полтава, пров. Рибальський,12, р/р №2600505400329 в ПРУ «Приватбанк»м.  Полтава, МФО 331401) на користь державного бюджету (Рахунок 31110095700011 банк ГУ ДКУ у м. Києві, одержувач УДК у Шевченківському районі міста Києва, код банку 820019, код ЄДРПОУ 26077968, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095) 599,68 (п'ятсот дев'яносто дев'ять гривень 68 копійок) державного мита. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після  закінчення  десятиденного  строку з дня  його  прийняття.

Суддя                                                                                                                          С.М. Морозов

Дата підписання повного тексту рішення   02.06.2008р.