Рішення

від 03.06.2008 по справі 37/178

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

37/178

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  37/178

03.06.08

За позовомВідкритого акціонерного товариства "Укрнафта" в особі структурного підрозділу Нафтогазовидобувного управління "Чернігівнафтогаз"

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю "Українсько - російське підприємство "Ропіт-Дніпро"

Простягнення 256 212,21 грн.

                                                                                 Суддя  Кондратова І.Д.                                                                                                                                                  

Представники сторін:

Від позивача : Авраменко Ж.Г.- представник за довіреністю № юр-285/9 від 20.11.2007 року;

Від відповідача  не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" в особі структурного підрозділу Нафтогазовидобувного управління "Чернігівнафтогаз" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько - російське підприємство "Ропіт-Дніпро" про стягнення 256 212,21 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2008 р. порушено провадження у справі № 37/178, розгляд справи було призначено на 13.05.2008 року о 12-45.

Представник відповідача 13.05.2008 р. в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва № 37/178 від 22.04.2008 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник позивача вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 22.04.2008 року № 37/178 не виконав, довідку з органів статистики про знаходження відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України станом на день розгляду справи, не надав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2008 року розгляд справи був відкладений на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача.

Представник відповідача 03.06.2008 р. в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва № 37/178 від 22.04.2008 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.97. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені довідкою, наданою позивачем, про включення Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько - російське підприємство "Ропіт-Дніпро" до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Враховуючи те, що відповідач відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подав, справа № 37/178 у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні 03.06.2008 року підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 03.06.2008 року  за згодою представника позивача було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -  

                                       ВСТАНОВИВ:

07 березня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Українсько - російське підприємство "Ропіт-Дніпро" (продавець) та Відкритим акціонерним товариством "Укрнафта" в особі структурного підрозділу Нафтогазовидобувного управління "Чернігівнафтогаз" (покупець) були укладені договори поставки  №  6/115 МТР та № 6/131 МТР, відповідно до умов яких сторони погодили, що продавець передає, а покупець приймає та оплачує товар на загальну суму 489160,23 грн.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. п. 2.1, 4.2 договорів покупець та продавець встановили, що  термін поставки товару становить 10 днів з моменту здійснення 100 % передоплати. Покупець проводить оплату товару у формі 100 % передплати шляхом перерахування коштів на рахунок покупця, включаючи ПДВ до ціни товару.

На виконання умов договорів позивач перерахував відповідачу грошові кошти в розмірі 489160,23 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 2097 від 19.07.2007 року, № 2098 від 19.07.2007 року, № 2194 від 27.07.2007 року та № 2227 від 02.08.2007 року.

Відповідач свої зобов'язання щодо поставки товару повністю не виконав та здійснив поставку товару на суму 266366,32 грн., що підтверджується накладними, копії яких долучені до матеріалів справи.

19.03.2008 року позивач звернувся до відповідача з вимогою повернути суму попередньої оплати в розмірі 222793,22 грн., а також сплатити штраф за недопоставку товару в розмірі 39954,95 грн.

Відповідач вимогу позивача залишив без відповіді та без належного реагування.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до  статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих Відкритим акціонерним товариством "Укрнафта" в особі структурного підрозділу Нафтогазовидобувного управління "Чернігівнафтогаз"  доказів вбачається, що позивач виконав свої зобов'язання в повному обсязі, покладені на нього договором.

Відповідачем не надано жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві.

Як визначено статтею 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей  525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач не виконав належним чином свої зобов'язання за договором та передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договорами купівлі-продажу № 6/151 МТР від 07.03.2008 року та № 6/131 МТР від 07.03.2008 року.

Відповідно до частини 1 статті 670 Цивільного кодексу України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк виконання зобов'язання не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що позивач пред'являв відповідачу вимогу повернути суму попередньої оплати, проте відповідач в порушення вимог чинного законодавства в семиденний строк від дня пред'явлення вимоги позивачу грошові кошти не повернув, в зв'язку з чим позивач був змушений звернутись до суду за захистом свого порушеного права.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то за таких обставин, станом на день розгляду справи заборгованість відповідача у розмірі 22793,22 грн. документально підтверджується та відповідає обліковим даним позивача, а тому  визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача штраф в розмірі 33418,99 грн., який нарахований ним у відповідності до п. 6.5 договорів.

Суд зазначає, що вимоги позивача в частині стягнення штрафу підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Аналогічне положення містить частина 2 статті 218 Господарського кодексу України, яка визначає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.

Зокрема, у частині 1 статті 230 Господарського кодексу України зазначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Також у пункті 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 6.3 договорів сторони погодили, що у разі невиконання продавцем взятих на себе зобов'язань, у термін згідно п. 2.1 договорів, продавець сплачує штраф у розмірі 15 % від суми непоставленого товару.

Стягнення штрафу є додатковою відповідальністю, застосованою до порушників договірної дисципліни, яка встановлюється з метою недопущення виникнення заборгованості за невиконання договірних зобов'язань.

Судом встановлено, що відповідач порушив терміни поставки товару, а отже проточив виконання зобов'язання, що є підставою для застосування штрафних санкцій.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем виконання зобов'язання, з нього у відповідності до вимог чинного законодавства та  п. 6.5 договорів, підлягає стягненню штраф в розмірі 33418,99 грн., розмір якого визначений обґрунтованим розрахунком позивача.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 670, 693 Цивільного кодексу України, ст. ст. 192, 193, 231, 230 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –         

В И Р І Ш И В:

1.          Позов  задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько - російське підприємство "Ропіт-Дніпро"  (03127, м. Київ, Голосіївський район, проспект 40-річчя Жовтня,100/2 код ЄДРПОУ 32486479) на користь Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" в особі структурного підрозділу Нафтогазовидобувного управління "Чернігівнафтогаз" (17500, м. Прилуки, вул. Вокзальна, 1 код ЄДРПОУ 00136573) 222793 (двісті двадцять дві тисячі сімсот дев'яносто три)  грн. 22 коп. –боргу,  33418 (тридцять три тисячі чотириста вісімнадцять) грн.. 99 коп. –штрафу,  2562 (дві тисячі п'ятсот шістдесят дві) грн. 12  коп. - державного мита та 118 (сто вісмнадцять) грн.  00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                 І.Д. Кондратова

Дата підписання

рішення 09.06.2008 р.