Рішення

від 29.06.2011 по справі 56/118

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  56/118

29.06.11

Господарський суд міста Києва, у складі судді Джарти В.В., при секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Десна»

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Діамар»

про

Стягнення 10 679,66 грн.

Представники сторін:

від позивача

ОСОБА_1 дов. № б/н від 08.04.2011 р.

від відповідача

Не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Кондитерська фабрика «Десна»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Діамар»заборгованості за договором поставки № 14/04 від 11.04.2010 р., а саме основного боргу у розмірі 10 526,40 грн., втрат від інфляції у розмірі 93,11 грн. та 3% річних у розмірі 60,15 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не належним чином виконав свої зобов’язання за договором поставки № 14/04 від 11.04.2010 р., оскільки не своєчасно та не в повному обсязі здійснив розрахунок за поставлені позивачем товари. Станом на момент звернення до суду з позовом, відповідач має заборгованість по Договору поставки № 14/04 від 11.04.2010 р. на загальну суму 10 679,66 грн., яку позивач просить стягнути з урахуванням 3% річних та втрат від інфляції.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про поважні причини неявки до суд не повідомив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвали суду, що надсилалась за адресами вказаними у позовній заяві були отриманні представником відповідача, про що свідчать поштові повідомлення про вручення повернуті відділенням поштового заяву з відміткою про вручення поштової кореспонденції.

За таких обставин, відповідач про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

14.04.2010 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Десна»(надалі - постачальник, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Діамар»(надалі - покупець, відповідач) укладено договір поставки № 14/04 (наділі - договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник приймає на себе зобов’язання поставляти та передавати у власність покупцю, а покупець зобов’язується приймати та сплачувати кошти за поставлену продукцію (надалі - товар) в асортименті та у кількості передбачених накладними або у специфікаціях, які є невід’ємною частиною цього договору.

Повне найменування товару, його опис та характеристика, кількість товару, ціна одиниці товару, вартість та інші параметри (показники) містяться у накладних або специфікаціях, які є невід’ємною частиною даного договору. Товар постачається окремими товарними партіями, розмір яких визначається у кожному конкретному випадку у відповідності із заявкою, що подається у порядку, передбаченому п. 3 договору (п. 1.2. договору).

Відповідно до п. 3.2. договору постачальник здійснює доставку товару на протязі семи днів з моменту отримання заявки.

Передача товару покупцю вчиняється на підставі накладних (п. 3.4. договору).

Згідно п. 5.1. договору поставка товару здійснюється у відповідності з цінами, які відображаються у накладних на передачу товару. Ціна на товар, погоджена сторонами, в заявці і фіксується у накладних. У випадку зміни ціни на товар, що постачається, постачальник повинен сповістити покупця.

01.09.2010 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Десна»(надалі - постачальник, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Діамар»(надалі - покупець, відповідач) укладено додаткову угоду № 1/9.

Оплата за цим договором здійснюється у вигляді безготівкового розрахунку або внесенням готівки у касу постачальника та виключно у національній валюті України по факту поставки або по домовленості з постачальником на протязі 30 (тридцяти) календарних днів (п. 2 додаткової угоди).

Днем оплати вважається день перерахування грошових коштів з поточного рахунку покупця на рахунок постачальника або внесення готівки у касу постачальника (п. 5.4. договору).

Відповідно до п. 5.5. договору за результатами діяльності за певні періоди сторони проводять звірку взаємних розрахунків результати якої оформляються відповідним актом. Дані підтвердженні сторонами у акті звірки є підставою для кінцевих взаєморозрахунків.

На виконання умов договору позивачем поставлено товар відповідно до наступних видаткових накладних на загальну суму 54 732,90 грн.:

-          видаткова накладна № РН-0000077 від 16.04.2010 р. на загальну суму 4 231,54 грн.

-          видаткова накладна № РН-000085 від 27.04.2010 р. на загальну суму 4 422,72 грн.

-          видаткова накладна № РН-000098 від 12.05.2010 р. на загальну суму 4 777,25 грн.

-          видаткова накладна № РН-0000102 від 19.05.2010 р. на загальну суму 8 106,38 грн.

-          видаткова накладна № РН-00111 від 27.05.2010 р. на загальну суму 1 915,92 грн.

-          видаткова накладна № РН-00121 від 02.06.2010 р. на загальну суму 1 915,92 грн.

-          видаткова накладна № РН-00133 від 14.06.2010 р. на загальну суму 3 831,84 грн.

-          видаткова накладна № РН-00155 від 02.07.2010 р. на загальну суму 3 065,47 грн.

-          видаткова накладна № РН-00157 від 05.07.2010 р. на загальну суму 4 612,61 грн.

-          видаткова накладна № РН-00165 від 14.07.2010 р. на загальну суму 1 915,92 грн.

-          видаткова накладна № РН-00171 від 19.07.2010 р. на загальну суму 4 598,21 грн.

-          видаткова накладна № РН-00179 від 27.07.2010 р. на загальну суму 4 441,81 грн.

-          видаткова накладна № РН-00196 від 10.08.2010 р. на загальну суму 3 065,47 грн.

-          видаткова накладна № РН-00210 від 27.08.2010 р. на загальну суму 3 831,84 грн.

Крім того, позивачем до матеріалів справи додано копію видаткової накладної № РН-00216 від 02.09.2010 р. на загальну суму 5 747,76 грн., в якій зазначено підставу договір № ДГ - 0000070 від 01.01.2010 р., проте, відповідно до письмових пояснень позивача між ним та відповідачем було укладено тільки один договір поставки № 14/04 від 14.04.2010 р., а договір № ДГ - 0000070 від 01.01.2010 р. між сторонами не укладався та зазначений помилково у видатковій накладній № РН-00216 від 02.09.2010 р.

Тому суд приймає до уваги той факт, що між сторонами укладений тільки один договір поставки та вважає, що поставка за накладною № РН-00216 від 02.09.2010 р. здійснювалась на підставі договору поставки № 14/04 від 14.04.2010 р.

Факт отримання товару відповідачем підтверджується довіреностями на отримання товарно - матеріальних цінностей: № 52 від 16.04.2010 р., № 56 від 27.04.2010 р., № 59 від 17.05.2010 р., № 61 від 19.05.2010 р., № 62 від 27.05.2011 р., № 64 від 02.06.2010 р., № 67 від 14.06.2010 р., № 72 від 02.07.2010 р., № 74 від 03.07.2010 р., № 77 від 14.07.2010 р., № 79 від 27.07.2010 р., № 82 від 10.08.2010 р., № 85 від 28.08.2010 р.

Крім того, позивачем було направлено на адресу відповідача вимогу про сплату заборгованості, відповідь на яку відповідач не надав, суму заборгованості не сплатив.

В матеріалах справи наявний гарантійний лист від 07.03.2011 р. відповідно до якого відповідач визнає суму заборгованості у розмірі 10 526,40 грн.

Відповідач вартість поставленого товару у строки передбачені договором в повному обсязі не оплатив, доказів в спростування вказаних обставин до суду не надав, заборгованість не заперечив.

Таким чином, суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується розмір заборгованості на загальну суму 10 526,40 грн.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

В ст. 692 Цивільного кодексу України зазначено, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач доказів оплати вартості товару на загальну суму 10 526,40 грн. не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлений та по суті не оспорений відповідачем.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких обставин, з урахуванням строку оплати, передбаченого п. 5.3. Договору, позовні вимоги про стягнення основної заборгованості підлягають задоволенню у повному обсязі, а саме у розмірі 10 526,40 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні збитки у розмірі 93,11 грн. та 3% річних у розмірі 60,15 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних та збитків від інфляції позивача, суд визнає його арифметично не вірним.

Відповідно до розрахунку суду, за допомогою Інформаційно-аналітичної системи «Ліга-Закон»програми «Калькулятор»розмір 3 % річних, що підлягає стягненню з відповідача складає 59,70 грн.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат позивача, суд визнає його арифметично невірним, оскільки за підрахунком суду за допомогою Інформаційно-аналітичної системи «Ліга-Закон»програми «Калькулятор», сума інфляційної складової у період з 02.02.2011 р по 11.04.2011 р. складає 242,11 грн., яка є більшою ніж та, яка заявлена позивачем до стягнення, а саме: 93,11 грн., однак, суд не має можливості виходу за межі позовних вимог, тому задовольняє розрахунок інфляційної складової, наданий позивачем на суму 93,11 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 47, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:  

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Діамар»(юридична адреса: 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 26; фактична адреса: 03134, м. Київ, вул. Миру. 19; ідентифікаційний код 34693607) з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Десна» (17100, Чернігівська область, Носівський район, місто Носівка, вул. Садова, будинок 39; ідентифікаційний код 32995681) суму основного боргу у розмірі 10 526,40 (десять тисяч п’ятсот двадцять шість) грн. 40 коп., 3% річних у розмірі 59,70 (п’ятдесят дев’ять) грн. 70 коп., втрати від інфляції у розмірі 93,11 (дев’яносто три) грн. 11 коп. витрати по сплаті державного мита у розмірі 106,79 (сто шість) грн. 79 коп. та 235 (двісті тридцять пять) грн. 99 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позову відмовити.

4.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Десна»(17100, Чернігівська область, Носівський район, місто Носівка, вул. Садова, будинок 39; ідентифікаційний код 32995681) в доход Державного бюджету України суму недоплаченого державного мита в розмірі 0 (нуль) грн. 01 коп.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного тексту рішення та може бути оскаржене в порядку та  у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                В.В. Джарти

Повний текст рішення підписано 04.07. 2011 р.