Постанова

від 05.06.2008 по справі 49/351-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

49/351-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 05 червня 2008 р.                                                                                    № 49/351-07  

       Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, суддіДерепи В.І.,

суддівГрека Б.М., Стратієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Харківміськгаз"

нарішення господарського суду Харківської області від 16 жовтня 2007 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 3 березня 2008 року

у справі№ 49/351-07

за позовом промислово-фінансового концерну "Гала –Капітал"

довідкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Харківміськгаз"

простягнення 11 565 473,11 грн.

за участю представників сторін:

від позивача –Борисенко І.І.

     відповідача –Зубрич Д.О.

                                                          ВСТАНОВИВ:  

В липні 2007 року промислово-фінансовий концерн "Гала –Капітал" звернувся до господарського суду Харківської області із позовом про стягнення з відкритого акціонерного товариства "Харківміськгаз" заборгованості по договору поставки № 841/04-8/5 від 22.12.2004 року  у розмірі 11 565 473,11 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 16 жовтня 2007 року (суддя О.Кононова), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 3 березня 2008 року (судді І.Карабань, Л.Бабакова, О.Істоміна), позов було задоволено частково.

Стягнуто з ВАТ по газопостачанню та газифікації "Харківміськгаз" 6 832 011,92 грн. основного боргу, 1 789 987,12 грн. інфляційних витрат, 449 789,72 грн.  трьох відсотків річних та судові витрати.

В задоволенні позовних вимог про стягнення 2 493 684,35 грн. пені відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування норм процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а постановлені судові рішення –без змін.

Заслухавши представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права  при ухваленні оскаржуваних судових актів, колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, знаходить касаційну скаргу такою, що задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, 22 грудня 2004 року між промислово-фінансовим концерном "Гала-Капітал" (постачальник) та ВАТ "Харківміськгаз" (покупець), правонаступником якого є ВАТ по газопостачанню та газифікації "Харківміськгаз" було укладено договір поставки № 841/04-8/5, відповідно до умов якого позивач зобов`язувався передати у власність відповідача товар в номенклатурі, асортименті, строки та по ціні, зазначеним у специфікаціях (додатках), що є невід`ємною частиною договору, а відповідач зобов`язався на умовах зазначеного договору прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивач, у період з 22.12.2004 р. по 29.12.2004 р. відповідно до специфікацій № 1 –3 здійснив поставку товару відповідачеві на загальну суму 7 237 846,27 грн., що підтверджується накладними та довіреностями, копії яких долучено до матеріалів справи.

Таким чином, визначені договором зобов`язання позивачем були виконані.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до умов договору та специфікацій № 1 –3, відповідач зобов`язався здійснити оплату за отриманий товар до 10.01.2005 року.

Однак, свої зобов`язання по оплаті за поставлений товар відповідач, у визначені договором строки, не виконав, у зв`язку з чим у нього виникла перед позивачем заборгованість у розмірі 6 832 011,92 грн.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання, або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 610 ЦК України встановлює, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК України).

          Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів договором або законом.

          Виходячи із викладеного вище, колегія суддів вважає обґрунтованим і законним задоволення позовних вимог про стягнення основної суми заборгованості, трьох відсотків річних та інфляційних витрат.

          Крім того, касаційна інстанція не погоджується із твердженням скаржника, що місцевим та апеляційним господарськими судами було неправомірно відмовлено у відстрочці виконання рішення суду строком на 1 рік, виходячи з такого.

          За змістом частини 1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України підставою для відстрочки або розстрочки виконання рішення є наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

          Однак, відповідач, в порядку статті 33 ГПК України не надав доказів про наявність зазначених у наведеній статті обставин.

          Інші посилання скаржника в обґрунтування касаційної скарги також не підтверджуються матеріалами справи, спростовуються висновками судів та не доведені відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені місцевим та апеляційним господарськими судами на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих сторонами доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України Вищий господарський суд України, суд

                                                ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Харківміськгаз" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 16 жовтня 2007 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 3 березня 2008 року у справі за № 49/351-07–без змін.

Головуючий, суддя          В.Дерепа

Суддя       Б.Грек

Суддя                                        Л.Стратієнко