Рішення

від 14.07.2011 по справі 3/49-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/49-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.2011                                                                                                 Справа № 3/49-09

По позову Малого приватного підприємства “Ребоб”, 39600,  м. Кременчук Полтавської області, вул. Салганна, 14-Б

До  1. Кременчуцької міської ради, 39614, м. Кременчук Полтавської області, пл. Перемоги, 2

   2. Товариства з обмеженою відповідальністю “Техно-комплекс”, 39600, м. Кременчук Полтавської області, вул. Пролетарська, 30

Треті особи на стороні позивача без самостійних вимог на предмет позову –

1. Комунальне підприємство бюро містобудування та кадастру, 39614, м. Кременчук, пл. Перемоги, 2

2. Закрите акціонерне товариство “Проектний і науково-дослідний інститут “Харківський промбудНДІпроект”, 61022, м. Харків, площа Свободи, 8.

Про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки , укладеного між  Кременчуцькою міською радою та ТОВ “Техно-комплекс” 07 грудня 2007 року,

Суддя БУНЯКІНА Ганна Іванівна

Представники:

від позивача:            Циганкова І.І. (див. протокол судового засідання)

від відповідача1:            Думчикова Т.В.. (див. протокол судового засідання)

від відповідача2:            відсутні (див. протокол судового засідання)

від третьої особи1:  відсутні (див. протокол судового засідання)

від третьої особи2:  відсутні (див. протокол судового засідання)

14.07.2011 року у судовому засіданні відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 85 ГПК України оголошено вступну і резолютивну частину рішення, додано до справи та повідомлено про строк виготовлення повного тексту рішення.

Рішення виноситься після перерви, оголошеної в судовому засіданні 30.06.2011р. в порядку ст. 77 ГПК України з огляду на неявку другого відповідача –ТОВ «Техно-комплекс»та необхідність поповнення  матеріалів справи додатковими документальними доказами.

Суть спору: Розглядається позовна заява Малого приватного підприємства “Ребоб”, м. Кременчук про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного між  Кременчуцькою міською радою та ТОВ “Техно-комплекс” 07 грудня 2007 року.

З підстав, викладених в ухвалі господарського суду Полтавської області від 08.07.2010р. провадження у даній справі було зупинено в порядку ст.79 ГПК України, в зв'язку з направленням Вищим господарським судом України справи №19/136 на новий розгляд до ГСПО відповідно до постанови ВГСУ від 15.06.2010р.

Справа №19/136 була прийнята ГСПО на новий розгляд з присвоєнням №19/136-20/117.

5 жовтня 2010 року господарський суд Полтавської області виніс ухвалу про припинення провадження у справі №19/136-20/117, розцінивши що спір щодо оцінки рішення Кременчуцької міської ради на предмет відповідності чинному законодавству не є в юрисдикції господарського суду. Ця ухвала суду не оскаржувала ся сторонами.

За ухвалою ГСПО від 04.05.2011 року провадження у справі № 3/49-09 поновлено.

Позивач позовні вимоги підтримує за мотивами, викладеними в позовній заяві, в заявах про доповнення підстав позову від 30.06.2009р. та від 27.047.2010р., надавши додаткові письмові пояснення від 30.06.2011 р.

Відповідачі на позов відреагували запереченнями.

Зокрема, другий відповідач в запереченнях від 28.07.09р. №090728/1, вх.. №09540 від 28.07.2009р., посилається на те, що позивач:

(1) не довів, що виділена ТОВ “Техно-комплекс” за п. 47 рішення ХІХ сесії 5 скликання Кременчуцької міської ради Полтавської області від 30.10.2007р. земельна ділянка і земельна ділянка, на яку претендував МПП “Ребоб” є ідентичними, як за розміром, так і місцем знаходження, посилаючись на інформацію про наявність обмежень та обтяжень на земельну  по вул. Салганній в районі території ТОВ “Котлогаз”, яка подавалась позивачем до Кременчуцької міської ради за клопотанням від 13.06.2007р.;

(2) при подачі клопотань від 13 та 19 червня 2007 року не виконав вимог приписів ст. 151 ЗК України щодо надання необхідного пакету документів та самовільно захопив земельну ділянку, тому комісія Кременчуцької міської ради у своїх висновках листом від 06.07.2007р. відмовила МПП “Ребоб” у виділенні земельної ділянки;

(3) оскільки відмічені клопотання МПП “Ребоб” були розглянуті, то при винесенні рішення (п. 47) Кременчуцької міської ради від 30.10.2007р. та укладенні договору оренди від 07.12.2007р. підстави для застосування ст.. 16 ЗУ “Про оренду землі” були відсутні.      

Супровідним листом від 14.07.2011 року Кременчуцька міська рада надала копії: договору оренди земельної ділянки від 02.02.2009 року, укладеного між відповідачами; витягу з рішення Кременчуцької міської ради від 23.12.2008 року; рішення КМР від 22.09.2009 року.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-ради, суд

в с т а н о в и в:

19 червня 2007 року позивач звернувся до Кременчуцької міської ради із клопотанням про надання дозволу на відведення земельної ділянки, розташованої по вул. Салганній в м. Кременчуці, орієнтовною площею 8 735 кв.м. на умовах оренди та надання її в довгострокову оренду з метою будівництва адміністративно-побутового та складських приміщень, розширення виробничої бази.

Із аналогічним клопотанням від 29 травня 2007 року до Кременчуцької міської ради звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Техно-Комплекс».

Рішенням Кременчуцької міської ради від 30.10.2007 року «Про надання, вилучення та оформлення земельних ділянок»був затверджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва бази по виробництву металоконструкцій пожежогасіння та обслуговування вогнегасників в районі складів по вул. Салганній, 14б в м. Кременчуці площею 11 000 кв.м.  та передано в оренду ТОВ «Техно-Комплекс»терміном на один рік.

07 грудня 2007 року між відповідачами був укладений договір оренди земельної ділянки (кадастровий № 5310436500:10:001:0160) в районі складів по вул. Салганній, 14б в м. Кременчуці загальною площею 11 000 кв.м., зареєстрований в Кременчуцькому районному відділі Полтавської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру про Державному комітеті України по земельним ресурсах»21.12.2007 року за № 040754800280.

Відповідно до п. 8 спірного договору оренди земельної ділянки від 07.12.2007 року, останній укладений терміном на 1 рік. Поновлення договору оренди здійснюється шляхом укладання додаткової угоди між сторонами та її державної реєстрації, таких доказів позивач не надав.

В силу ч. 1 ст. 31 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено. Виходячи із останньої наведеної норми договір припинив свою дію 07.12.2008 року.

При цьому 02.02.2009 року Кременчуцька міська рада та ТОВ «Техно-комплекс»уклали договір оренди земельної ділянки (кадастровий № 5310436500:10:001:0160), яка знаходиться по вул. Салганній, 14г в м. Кременчуці загальною площею 11 000 кв.м., який зареєстрований в Кременчуцькому районному відділі Полтавської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру про Державному комітеті України по земельним ресурсах»17.02.2009 року за № 040954800017.

Вказаний договір припинив свою дію шляхом розірвання за рішенням Кременчуцької міської ради від 22.09.2009 року (п. 48).

Звертаючись до ГСПО із позовною заявою про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 07.12.2007 року, укладеного між відповідачами, МПП “Ребоб” посилається на: (1) порушення з боку контрагентів за спірною угодою приписів ст. 16 ЗУ “Про оренду землі” в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин і зокрема укладення угоди поза конкурсом або аукціоном при наявності двох заявок на оренду однієї і тієї ж земельної ділянки; (2) розцінює дії відповідачів як порушення загальних принципів земельного законодавства, і зокрема закріплених в ст. 5 Земельного кодексу України щодо рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; (2) на ст. 15 Закону України “Про оренду землі” (в редакції Закону № 489-У від 19 грудня 2006 року, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), за якою визначено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею (ст. 15), а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою  для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

За змістом частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, і, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (частина 3 статті 215 Цивільного кодексу України).

За ст. 604 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється за домовленістю сторін. Зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).

Згідно до п. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Відповідно до частини 3 статті 207 Господарського кодексу України, у разі, якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє. Фактичне користування земельною ділянкою на підставі договору оренди унеможливлює, в разі його недійсності, проведення між сторонами реституції, так як використання майна - "річ" безповоротна, і відновити сторони в первісне положення практично неможливо. Тому такий договір повинен визнаватися недійсним і припинятися на майбутнє.

Оскільки позовні вимоги зводяться до визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 07.12.2007 року, який припинив свою дію, і визнання його недійсним на майбутнє є неможливим, то суд дійшов до висновку про відмову в позові.

Понесені при поданні позову судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, суддя, -

В И Р І Ш И В :

1. В задоволенні  позову відмовити.

2. Копію цього рішення надіслати сторонам та третім особам за адресами, зазначеними в його вступній частині.

                    СУДДЯ                                                            БУНЯКІНА Г.І.

Повний текст рішення виготовлено 25.07.2011 року.