2/69 (7/112 (10/172)
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.06.2008 № 2/69 (7/112 (10/172)
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -Перунова Т.Г. (за довір.),
від відповідача - Чух В.С. (за довір.),
від третьої особи: Пастернак В.С. (за довір.),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Альтаір"
на рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.04.2008
у справі № 2/69 (7/112 (10/172)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Альтаір"
до МПП "Інпромсервіс"
третя особа відповідача
третя особа позивача ВАТ "Тернопільське об"єднання "Текстерно"
про стягнення 92592,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
На розгляд Господарського суду передано позовні вимоги (враховуючи подану заяву про уточнення позовних вимог) про стягнення 92592 грн. збитків (майнової шкоди) отриманої позивачем через поставку відповідачем обладнання з недоліками за генеральним договором № 08/2005 ИНП від 18.08.2005р., додатковими угодами № 2 від 31.08.2005р., № 3 від 13.09.2005р., № 4 від 21.09.2005р., з яких 92459,88 грн. - вартість сплачена за поставку товару, 132,12 грн. - упущена вигода (втрачені доходи) у вигляді торгівельної націнки у складі ціни товару, який був проданий позивачем 3-й особі.
Відповідно до заяви від 12.03.2008р. про заміну підстав позову, позивач вимагає від Відповідача повернення сплаченої за товар грошової суми в розмірі 92 459,88 грн. та відшкодування 132,12 грн. упущеної вигоди, всього на загальну суму 92 592,00 грн.
Рішенням господарського суду Чернігівської області від 02.04.2008 р. у справі №2/69 (7/112(10/1720) в позові відмовлено.
Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням, оскаржив його до суду апеляційної інстанції з мотиву порушення та неправильного застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права. Просить оскаржуване рішення господарського суду скасувати, у справі прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
В апеляційній скарзі позивач посилається на неправомірність висновків суду першої інстанції щодо недоведення вини відповідача щодо поставки неякісного товару та наявності підстав для відшкодування сплаченої вартості за товар. Натомість позивач посилається на встановлене ст.678 ЦК України право у разі істотного порушення вимог щодо якості товару, відмовитися від договору та вимагати повернення сплачеої за товар грошової суми. Оскільки наявність недоліків посталвеного відповідачем товару підтверджується чисельними складеними актами про приховані недоліки, залученими до матеріалів справи, а також протоколом від 08.12.2005 р., складеними актами-претензіями, які господарський суд безпідставно не прийняв в якості належних доказів.
Відповідач проти поданої апеляційної скарги заперечує, вважає її необгрунтованою, а тому просить залишити без задоволення, оскаржуване позивачем рішення господарського суду вважає законним та просить залишити його без змін. Відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на відсутність належних доказів про наявність недоліків поставленого ним товару.
Третя особа вважає позовні вимоги обгрунтованими, а тому просить оскаржуване у справі рішення скасувати, позов задовольнити.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила наступне.
Як свідчать матеріали справи, 18.08.2005р. між сторонами укладено договір № 08/2005 ИНП, відповідно до умов якого постачальник (відповідач) продає покупцю (позивач) технологічну оснастку до ткацького обладнання (надалі товар), а покупець приймає й оплачує вартість товару на умовах цього договору. Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2005р., а в частині розрахунків - до їх повного виконання.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, за винятком випадків, передбачених законом ( ст. 193 ГК України).
Пунктом 1.2. договору сторони передбачили, що найменування, кількість товару та вартість одиниці товару вказуються в додаткових угодах, які є невід'ємними частинами цього договору.
Договором також визначено, що якість товару повинна відповідати вимогам відповідного ДСТу і підтверджуватися сертифікатом якості заводу-виробника (п.1.4.); якість товару, що поставляється, повинна відповідати технічним умовам і стандартам країни виробника (Росія), що підтверджується відповідним сертифікатом якості (п. 3.1.); протягом 5 робочих днів після відвантаження товару постачальник передає покупцю, у т.ч сертифікат якості (п. 2.5.); використання товару повинно гарантувати підвищення продуктивності верстата, зниження обривності основних ниток, підвищення ККЧ (п. З.2.); гарантійний термін експлуатації рам ремізних СТБ - 12 місяців з моменту підписання акту вводу в експлуатацію (п.3.3.); постачальник зобов'язаний усунути виникаючі несправності, причиною яких є помилки конструкції, матеріалу чи виконання, постачальник несе відповідальність за несправності, обумовлені якістю виготовлення товару (п. З.4.); заміна товару у межах строку гарантійного обслуговування виконується постачальником за свій рахунок (п. З.5.); претензії відносно якості товару повинні бути заявлені постачальнику у межах гарантійного строку у письмовій формі (п. З.6.); датою заявлення претензії вважається дата письмового повідомлення/телефаксу постачальнику про несправність або дефект (п. З.7.); у випадку, коли дефектна оснастка буде замінена, гарантійний строк відповідно збільшується (п. З.8.); приймання товару за кількістю і якістю здійснюється у відповідності до вимог Інструкцій № П-6 та № П-7; базис поставки: СІР м. Тернопіль, одержувач: ВАТ ТО „Текстерно" для ТОВ „ТД „Альтаїр" (п. 2.1.)
Додатковими угодами № 2 від 31.08.2005р., № 3 від 13.09.2005р., № 4 від 21.09.2005р. до генерального договору від 18.08.2005р. сторони узгодили найменування, кількість та ціну товару, зокрема рам ремізних для верстатів СТБ-250 в кількості 210 шт. на загальну суму 92 459,88 грн.
Як свідчать матеріали справи, відповідач передав, а позивач прийняв, у т.ч. рами ремізні для станка СТБ-250 в кількості 210 шт. на суму 92459,88 грн. (згідно з актами прийому-передачі від 03.10.2005р., 10.10.2005р., 21.10.2005р.).
Згідно з генеральним договором поставки № 30/03/05-01 від 30.03.2005р., додатковими угодами до нього № 22 від 12.10.2005р., № 25 від 18.11.2005р. за актами прийому-передачі від 14.10.2005р., 21.11.2005р. позивач передав 3-й особі у т.ч. і рами ремізні для станка СТБ-250 в кількості 210 шт. на суму 92592 грн.
Матеріалами справи та свідченнями сторін підтверджується, що позивач у повному обсязі сплатив відповідачеві кошти за одержаний товар у відповідності до положень генерального договору № 08/2005-ИНП та додатковими № 2 від 31.08.2005р., № 3 від 13.09.2005р., № 4 від 21.09.2005р.
Отже, між позивачем, відповідачем та третьою особою всі розрахунки за поставлені ремізні рами для верстатів СТБ-250 було здійснено в повному обсязі.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу якості поставленого товару.
Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 268 ГК України якість товарів, що поставляється, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначають у договорі більш високі вимоги до якості товарів; номери та індекси стандартів, технічних умов або іншої документації про якість товарів зазначаються в договорі; якщо вказану документацію не опубліковано у загальнодоступних виданнях, її копії повинні додаватися постачальником до примірника договору покупця на його вимогу; постачальник повинен засвідчити якість товарів належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі.
Згідно з п. 1.4.генерального договору поставки від 30.03.2005р. якість товару повинна відповідати сертифікату заводу-виробника.
Відповідач, поставлючи товар, не засвідчив його якість належним товаросупровідним документом, сертифікату якості не надав. Позивач прийняв товар без сертифікату якості, зазначивши при цьому в актах про відсутність претензій, в подальшому поставлений товар позивач передав третій особі.
В матеріалах справи наявна факсограма Іванівського центру сертифікації і менеджменту (Російська Федерація) від 27.01.2005р., що адресована ЗАТ „Ремиз" (Російська Федерація, виробник) рами ремізні не підлягають обов'язковому підтвердженню відповідності до 31.12.2005р.
Згідно з ч. 2 ст. 680 ЦК України якщо на товар не встановлений гарантійний строк або строк придатності, вимога у зв'язку з його недоліками може бути пред'явлена покупцем за умови, що недоліки були виявлені протягом розумного строку, але в межах, двох років, а щодо нерухомого майна - в межах трьох років від дня передання товару покупцеві, якщо договором або законом не встановлений більший строк.
Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 269 ГК України строки і порядок встановлення покупцем недоліків поставлених йому товарів, які не могли бути виявлені при звичайному їх прийманні, і пред'явлення постачальникові претензій у зв'язку з недоліками поставлених товарів визначаються законодавством відповідно до цього Кодексу; гарантійний строк експлуатації обчислюється від дня введення виробу в експлуатацію, але не пізніше одного року з дня одержання виробу покупцем (споживачем).
Як свідчать матеріали справи, підставою для відмови господарським судом першої інстанції в позові був висновок суду щодо недоведення позивачем факту поставки відповідачем неякісного товару, неприйняття судом в я5кості належних і допустимих доказів підтвердження цього факту, складених комісією у складі представників позивача та третьої особи актів про приховані недоліки, оскільки останні не відповідають вимогам Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, що затверджена постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966р.
Однак, дослідивши обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін, а також розглянувши зібрані у справі докази, судова колегія не може погодитися із зазначеними висновками, вважає їх помилковими, виходячи з наступного.
В ході розгляду спору господарським судом було з'ясовано, що в процесі пусконалагоджувальних робіт на ВАТ «ТО «Текстерно» (третя особа), ремізні рами, по мірі встановлення їх на ткацькі верстати, почали виходи з ладу, про що було повідомлено відповідача листами, зокрема, Актом-претензією від 02.12.2005р. (т.1, а.с.14).
Як вбачається з матеріалів справи, для з'ясування причин виходу ремізних рам з ладу було запрошено представника (головного інженера) заводу-виготовлювача ЗАТ «Реміз» (Російська Федерація), в результаті чого було підписано Протокол від 08.12.2005 р. (т.1, а.с. 13).
Вищезазначеним документом підтверджується неналежна якість поставлених ремізних рам для верстатів СТБ-250, зокрема, зазначено в якості зауважень - неможливість встановлення ремізної рами на верстат і доводиться виконувати механічну доробку паза, на верхній пластині нижньої планки ремізної рами не передбачена спеціальна фаска, що не дозволяє вільно проходити корпусу транспортеру прокладчиків, необхідна доробка. Це свідчить про конструктивні недоліки поставлених ремізних рам, які неможливо усунути на місці, що, в свою чергу, не дає можливості ввести дані рами в експлуатацію. Відповідно, товар є таким, що підлягає заміні.
Судова колегія звертає увагу на те, що під час технічного огляду, виявлення недоліків та складання зауважень по технологічній оснастці ткацьких станків СТБ-250 були присутні як представники ВАТ „Тернопільське об'єднання „Текстерно", так і представник виробника ЗАТ „Реміз” (головний інженер Куликов А.А.), які виявили ці недоліки та домовилися провести додаткові дослідження та здійснити в подальшому спільний аналіз результатів досліджень для розробки подальших рекомендацій, підписавши складений сторонами Протокол від 08.12.2005 р.
Листи відповідача - № 53/04.2006 від 24.05.2006р. (т.1, а.с.59), від 10.10.06 (т.1 а.с.55), №169 від 27.11.2006 р. (т.1, а.с.52) свідчать про його обізнаність із виявленими недоліками поставленого обладнання та бажання вирішити наявну проблему.
Як свідчать матеріали справи, оскільки в процесі випробування наступних рам були виявлені аналогічні недоліки, представниками позивача та третьої особи було складено Акти про приховані недоліки від 22.05.2006р., 27.06.2006., 03.07.2006р., 18.07.2006р., 04.08.2006р., 11.09.2006р., 19.01.2007р., 06.02.2007р., 09.02.2007р., 22.02.2007р., 19.01.2007р., які були направлені відповідачу. Підписання Актів про приховані недоліки з боку представника відповідача Договором поставки від 18.08.2005р. не передбачено.
4 травня 2007р. Відповідачу було направлено претензію з вимогою про намір повернути всю партію поставлених ремізних рам. На момент направлення претензії вийшло з ладу 35 ремізних рам для ткацьких верстатів СТБ-250. З урахуванням того, що спірні ремізні рами виготовлені одним виробником – ЗАТ «Реміз» (Російська Федерація), всі ремізні рами є ідентичними, виявлені недоліки є типовими для всіх рам і були виявлені неодноразово, отже, встановлення всіх рам на верстати було визнано недоцільним.
Відповідно до ч.2 ст. 678 ЦК України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, які виявилися неодноразово) покупець має право за свої вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.
Оскільки правовідносини, які виникли між сторонам, регулюються ст. 712 та параграфом 1 (загальні положення про купівлю-продаж Цивільного кодексу України, відповідно, третя особа та позивач в порядку ч. 2 ст. 678 ЦК України відмовилися від договору і звернулися з вимогою про повернення сплаченої за товар грошової суми.
Зокрема, позивачем було повернуто третій особі сплачені за товар кошти, що підтверджується Актом про зарахування зустрічних однорідних вимог від 01.05.2007р., а третя особа повернула останньому товар (Акт приймання-передачі товару від 01.05.2007р.) В свою чергу, позивач, не отримавши задоволення своїх вимог від відповідача, звернувся з вимогою про повернення сплаченої за товар суми в судовому порядку.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги щодо стягнення вартості поставленого неякісного товару, а також правомірною є вимога позивача про стягнення збитків у вигляді недоотриманого прибутку (упущеної вигоди) в сумі 132,12 грн., яку позивач недоотримав від третьої особи.
Відповідно до ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу, та придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Згідно зі ст. 268 ГК України якість товарів, що поставляється, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.
Судова колегія звертає увагу на те, що відповідно до п. 1.4. Договору поставки від 18.08.2005р., якість товару повинна підтверджуватись сертифікатом якості заводу-виробника, та відповідно до п. 3.1. повинна відповідати технічним умовам і стандартам країни виробника (Російська Федерація). Відповідно до факсограми Іванівського центру сертифікації і менеджменту (Російська Федерація) від 27.1.2005р., що адресована ЗАТ «Реміз» (виробник рам) рами ремізні не підлягають обов'язковому підтвердженню відповідності. Але сертифікат якості заводу-виробника чи будь-яка інша документація відповідачем надана не була. За відсутності сертифікату якості чи будь-якої іншої документації, більш детально встановити невідповідність необхідної якості товару не є можливим.
Відповідно до ч.2 ст. 666 ЦК України, якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитись від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.
Згідно ч.2 ст. 678 ЦК України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, які виявилися неодноразово) покупець має право за свої вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.
Таким чином, порушення Договору поставки, укладеного між позивачем і відповідачем в частині поставки неякісного товару та не передачі відповідних документів, що стосуються товару, тягнуть за собою правові наслідки, передбачені ч.2 ст.666 та ч.2 ст.678 ЦК України.
В силу ч.2 ст. 679 ЦК України, якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.
Спірні ремізні рами є гарантійними, в силу п. 3.3, 3.4 Договору поставки, укладеного між позивачем та відповідачем.
Оскільки відповідачем на підтвердження власної позиції не надано доказів, що недоліки товару виникли після його передання покупцеві, відповідальність щодо його якості покладається на відповідача.
В оспорюванному рішенні Господарського суду Чернігівської області неодноразово зазначається про відсутність претензій по кількісних та якісних характеристиках товару в Актах приймання-передачі. З таким висновком погодитись не можна з огляду на те, що виявлені недоліки поставленого товару є прихованими. Відповідно до п.9 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю № П-7 від 25.04.1966р. прихованими є недоліки, які не могли бути виявленні в процесі звичайної для даного виду продукції перевірці і виявлені лише в процесі обробки, підготовки до монтажу, в процесі монтажу, випробування, використання і зберігання продукції.
Враховуючи зазначене, колегія приймає до уваги доводи позивача щодо неможливості виявлення вказаних недоліків при безпосередньому прийманні товару.
Так само, посилання суду на невідповідність порядку приймання продукції вимогам п. 29 Інструкції П-7, зокрема, те, що в актах відсутні зазначення про номер та дату договору на поставку продукції, транспортної накладної, дата прибуття продукції, призначення, час видачі вантажу органом транспорту та інше, не свідчить про недоведеність факту поставки неякісного товару, що зокрема, підтверджується сукупністю зібраних у справі документів.
З огляду на вищевикладене, колегія приходить до висновку про обґрунтованість апеляційної скарги, та вважає її такою, що підлягає задоволенню. Оскаржуване рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.04.2008 р. у справі №2/69 (7/112(10/1720) підлягає скасуванню, позов слід задовольнити.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальність «Торговий дім «Альтаір» задовольнити.
2. Рішення господарського суду Чернігівської області від 02 квітня 2008р. у справі № 2/69 (7/112 (10/172)) - скасувати.
Позов Товариства з обмеженою відповідальність «Торговий дім «Альтаір» задовольнити повністю.
Стягнути з ПМП «Інпромсервіс» ( м. Чернігів, вул. Одинцова, 2/19 , 26000183 в ЧФАБ «Синтез», МФО 353326, код 30148881) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Альтаір» (м. Київ, вул. Володимирська, 99 (р/р 2600414510 в «Райффайзен Банк Аваль» в м. Києві, МФО 300335, код 31811808) 92 592,00 грн., з яких 92 459,88 грн. – вартість товару, 132,12 грн. - упущена вигода. Видати наказ.
Стягнути з ПМП «Інпромсервіс» (м. Чернігів, вул. Одинцова, 2/19 , 26000183 в ЧФАБ «Синтез», МФО 353326, код 30148881) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Альтаір».( м. Київ, вул. Володимирська, 99 , р/р 2600414510 в «Райффайзен Банк Аваль» в м. Києві, МФО 300335, код 31811808) 925,92 грн. витрат по сплаті державного мита за подання позовної заяви, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 462,62 грн. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги Видати наказ.
Видачу наказів доручити Господарському суду Чернігівської області.
3. Матеріали справи № 2/69 (7/112 (10/172)) повернути Господарському суду Чернігівської області.
Головуючий суддя
Судді
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 04.06.2008 |
Оприлюднено | 21.06.2008 |
Номер документу | 1732300 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Корсак В.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні