Постанова

від 11.11.2008 по справі 2/69 (7/112 (10/172)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

2/69 (7/112 (10/172)

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 11 листопада 2008 р.                                                                                    № 2/69 (7/112 (10/172)  

Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака І.М., Палій В.М., за участю представників сторін     В. Чуха (дов. від 28.01.08), Т. Перунової (дов. від 2.06.08), І. Ковальської (дов. від 12.03.08), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу малого приватного підприємства “Інпромсервіс” на постанову Київського апеляційного господарського суду від 4 червня 2008 року у справі № 2/69(7/112(10/172) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Альтаір” до малого приватного підприємства “Інпромсервіс”, третя особа - відкрите акціонерне товариство “Тернопільське об'єднання “Текстерно”, про стягнення 92 592 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2007 року товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Альтаір” звернулося до господарського суду Чернігівської області з позовом до малого приватного підприємства “Інпромсервіс” про стягнення суми збитків -        92 459 грн. 88 коп. вартості сплаченого товару та 132 грн. 12 коп. упущеної вигоди з підстав поставки товару неналежної якості.

Відповідач позов не визнав, посилаючись на позовну давності та безпідставність вимог.

Ухвалою господарського суду від 26 червня 2007 року до участі у справі третьою особою залучено відкрите акціонерне товариство “Тернопільське об'єднання “Текстерно”.

Справа неодноразово розглядалась господарськими судами і рішенням господарського суду Чернігівської області від 2 квітня 2008 року (суддя С. Михайлюк) в позові відмовлено з мотивів недоведеності.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 4 червня 2008 року рішення скасовано і позов задоволено.

Мале приватне підприємство “Інпромсервіс” просить постанову скасувати з підстав незастосування і неправильного застосування господарським судом статей 264-271 Господарського кодексу України, статей 666, 676, 678, 680, 688 Цивільного кодексу України, пунктів 16, 19, 20, 22, 29 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25 квітня 1996 року № П-7 (з доповненнями і змінами), статей 32-34 Господарського процесуального кодексу України та залишити в силі рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Альтаір” проти доводів касаційної скарги заперечує і в її задоволенні просить відмовити.

Відкрите акціонерне товариство “Тернопільське об'єднання “Текстерно” відзив на касаційну скаргу не надало і його представник в судове засідання не з'явився.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Господарськими судами встановлено, що 18 серпня 2005 року мале приватне підприємство “Інпромсервіс” та товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Альтаір” уклали договір № 08/2005 ИНП, відповідно до умов якого відповідач (постачальник) продав позивачеві (покупець) технологічну оснастку до ткацького обладнання (надалі - товар), а покупець сплатив її вартість.

Додатковими угодами № 2 від 31 серпня 2005 року, № 3 від 13 вересня 2005 року, № 4 від 21 вересня 2005 року до договору сторони узгодили найменування, кількість та ціну товару, зокрема, рам ремізних для верстатів СТБ-250 у кількості 210 штук на загальну суму 92 459 грн. 88 коп.

Факт передачі товару підтверджується актами прийому-передачі від 3, 10 і 21 жовтня 2005 року.

У подальшому позивач продав товар відкритому акціонерному товариству “Тернопільське об'єднання “Текстерно” і в процесі пусконалагоджувальних робіт ремізні рами по мірі встановлення їх на ткацькі верстати почали виходи з ладу.

Для з'ясування причин було запрошено представника заводу-виробника товару -закритого акціонерного товариства “Реміз” (Російська Федерація) та складено протокол від 8 грудня 2005 року про конструктивні недоліки поставлених ремізних рам, які неможливо усунути.

Про приховані недоліки товару представниками позивача та третьої особи складені акти від 22 травня, 27 червня, 3 липня і 18 липня, 4 серпня та 11 вересня 2006 року, а також 19 січня, 6 лютого, 9 і 22 лютого 2007 року.

Подальше використання товару сторонами було визнано недоцільним.

За таких обставин відкрите акціонерне товариство “Тернопільське об'єднання “Текстерно” відмовилося від договору і позивач повернув ціну товару.

За змістом статті 268 Господарського кодексу України якість товарів, що поставляється, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначають у договорі більш високі вимоги до якості товарів; постачальник повинен засвідчити якість товарів належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі.

За правилами статті 269 Господарського кодексу України строки і порядок встановлення покупцем недоліків поставлених йому товарів, які не могли бути виявлені при звичайному їх прийманні, і пред'явлення постачальникові претензій у зв'язку з недоліками поставлених товарів визначаються законодавством відповідно до цього Кодексу; гарантійний строк експлуатації обчислюється від дня введення виробу в експлуатацію, але не пізніше одного року з дня одержання виробу покупцем (споживачем).

За правилами статті 678 Цивільного кодексу України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, які виявилися неодноразово) покупець має право за свої вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

Відповідно до пункту 3.1 договору від 18 серпня 2005 року сторони встановили, що якість товару, що поставляється, повинна відповідати технічним умовам і стандартам країни-виробника.

Відповідно до висновку від 27 січня 2005 року Іванівського центру сертифікації і менеджменту (Російська Федерація), рами ремізні не підлягають обов'язковому підтвердженню відповідності до 31 грудня 2005 року.

Відмовляючи в задоволенні позову, господарський суд виходив з того, що позивач не довів факту поставки відповідачем неякісного товару, оскільки не визнав акти про приховані недоліки, складені комісією у складі представників позивача та відкритого акціонерного товариства “Тернопільське об'єднання “Текстерно”, належними доказами.

Здійснюючи перегляд рішення в апеляційному порядку, господарський суд встановив, що мале приватне підприємство “Інпромсервіс” надало гарантії якості товару (пункти 3.3 і 3.4 договору поставки 18 серпня 2005 року).

В силу вимог частини 2 статті 679 Цивільного кодексу України, якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

За таких обставин, апеляційний господарський суд обґрунтовано задовольнив позов.

Твердження скаржника про порушення господарським судом приписів Господарського процесуального кодексу України досліджувались апеляційним господарським судом і їм дана належна юридична оцінка.

За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Всупереч вказаним статтям, позивач не надав апеляційному господарському суду доказів, що спростовують позовні вимоги та звільняють його від цивільно-правової відповідальності.

Отже, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені апеляційним господарським судом на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 4 червня 2008 року у справі № 2/69(7/112(10/172) залишити без змін, а касаційну скаргу малого приватного підприємства “Інпромсервіс” без задоволення.

Головуючий, суддя

М. В. Кузьменко

Суддя

І. М. Васищак

Суддя

В. М. Палій