Рішення

від 01.08.2011 по справі 10/5025/1149/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/5025/1149/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" серпня 2011 р.Справа № 10/5025/1149/11

за позовом  приватного підприємства "ВТФ ДОК" м. Коломия, Івано-Франківська область    

до товариства з обмеженою відповідальністю "Понінківський картонно-паперовий комбінат" смт. Понінка, Хмельницька область, Полонський район

про  стягнення 96612,36 грн.

                                                                                                                 Суддя   Виноградова В.В.

Представники сторін:

від позивача:  Кузнецов О.І. - директор підприємства

від відповідача: не з'явився

Суть спору: позивач звернувся до суду із позовом в якому просить стягнути з відповідача   155943,76 грн. заборгованості згідно договору поставки №03.01.-1 від 03.01.2011р., посилаючись ст.ст. 230, 509, 526, 530, 625, 626, 655 ЦК України та на умови договору поставки №03.01.-1 від 03.01.2011р.

Повноважний представник позивача відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України подав заяву про уточнення позовних вимог, а саме просить стягнути з відповідача 96612,36 грн. , що виникла на підставі договору №03.01.1 від 03.01.2011р. Дана заява приймається судом.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, причини неявки не повідомив. У письмовому відзиві на позов від 18.07.2010р. проти позовних вимог заперечує, обґрунтовуючи тим, що позивач та відповідач є суб'єктами не тільки цивільних, а й публічних правовідносин, тобто платниками податку на додану вартість, а оскільки постачальником (продавцем) у видаткових накладних відображено частку ПДВ у розмірі 20% на заявлену вартість товару, то відповідач претендує на відшкодування ПДВ. Проте, відповідно до акту перевірки №325/231- 36475570 від 26.04.2011р. податковим органом відповідачу було відмовлено у бюджетному відшкодуванні ПДВ за січень - лютий 2011 року, договори поставки № 16-04/2010р. від 16.04.2010р., № 03.01-1 від 03.01.2011р. визнані нікчемними, а податкові, видаткові накладні недійсними. Зазначає, що податкові повідомлення - рішення, що винесені на підставі акту перевірки оскаржується в адміністративному порядку у ДПА в Хмельницькій області (скарга від 23.05.2011р. № 1/162).

Крім того від відповідача на адресу суду надійшло клопотання про надання можливості врегулювання спору шляхом підписання мирової угоди.

Представник позивача проти даного клопотання заперечує, вказуючи на те, що від відповідача за весь час не надходили пропозиції про підписання мирової угоди , просить суд вирішити спір по суті.

Суд залишає дане клопотання відповідача без задоволення в зв'язку з його невідповідністю положенням ГПК України.  

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Між приватним підприємством "ВТФ ДОК" м. Коломия, Івано-Франківська область (постачальник) та ТзОВ "Понінківський картонно-паперовий комбінат" смт. Понінка, Хмельницька область (покупець) 03.01.2011р. укладено договір поставки №03.01.-1 за умовами якого постачальник зобов'язався поставити і передати у власність, а покупець - прийняти і сплатити на умовах даного договору  макулатуру марок, визначених ДСТУ-3500-97 (ГОСТ 10700-97) (надалі - товар) (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2 договору постачальник зобов'язався постачати товар в асортименті, в кількості, за ціною та на умовах поставки товару в Додатках до цього договору - специфікаціях, що є невід'ємними частинами даного договору.

Згідно п. п. 3.2, 3.3.3., 3.3.4. договору датою виконання постачальником своїх зобов'язань по поставці товару вважається дата приймання товару покупцем за актом. Інший порядок виконання зобов'язань по поставці товару  і (або) переходу права власності на нього може бути встановлений в додатках до даного договору. По завершені приймання товару покупець складає та підписує акт приймання товару та направляє його постачальнику факсимільним зв'язком, а постачальник зобов'язується підписати вказаний в цьому положенні договору акт протягом одного робочого дня і в той же строк направити його покупцю факсимільним зв'язком. Не підписання акту приймання товару постачальником у вказаний строк вважається згодою постачальника на передачу товару покупцю в тій кількості і такої якості, що зазначена в  акті приймання товару. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з дати підписання сторонами акту приймання товару з урахуванням положень п.п. 3.3.3 цього договору.

Відповідно до п.п. 4.1, 4.2, 4.3 договору від 03.01.2011р. ціна товару узгоджується сторонами та відображається в додатках -специфікаціях. Загальна вартість договору визначається сумарною вартістю всіх відвантажених постачальником і сплачених покупцем партій товару впродовж строку дії даного договору. Порядок розрахунків - покупець зобов'язаний здійснити оплату вартості товару, вказану в рахунку-фактурі, виставленому постачальником покупцю, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 10 календарних днів з дати отримання покупцем рахунку-фактури.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2011р., але у будь-якому випадку до виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 8.1).       

Позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 434612,36 грн., що підтверджується видатковими накладними №Д-00000001 від 17.01.2011р. на cyму  32989,44 грн., № Д-00000002 від 20.01.2011р. на cyму 34454,40 грн., № Д-00000003 від 26.01.2011р. на cyму 29562,00 грн., № Д-00000004 від 26.01.2011р. на суму 32799,00 грн., № Д-00000005 від 31.01.2011р. на суму 30264,00 грн., № Д-00000006 від 08.02.2011р. на суму 36562,50 грн., № Д-00000007 від 09.02.2011р. на суму 33384,00 грн., №Д-00000008 від 15.02.2011р. на суму 25428,00 грн., №Д-00000009 від 25.02.2011р. на суму 33303,60 грн., №Д-000000010 від 28.02.2011р. на суму 32828,40 грн., №Д-000000011 від 03.03.2011р. на суму 39277,92 грн., №Д-000000012 від 16.03.2011р. на cyму 32963,94 грн., №Д-000000013 від 21.03.2011р. на суму 40795,16 грн., рахунками-фактурами №Д-00000001 від 17.01.2011р., №Д-00000002 від 20.01.2011р., №Д-00000003 від 26.01.2011р., №Д-00000004 від 26.01.2011р., №Д-00000005 від 31.01.2011р., №Д-00000006 від 08.02.2011р.,№Д-00000007 від 09.02.2011р.,№Д-00000008 від 15.02.21011р.,№Д-00000009 від 25.01.2011р., №Д-00000010 від 28.02.2011р., №Д-00000011 від 03.08.2011р. , №Д-00000012 від 16.03.2011р., №Д-00000013 від 21.03.2011р., актами приймання товару  від 14.01.2011р., 19.01.2011р., 26.01.2011р.,08.02.2011р.,29.01.2011р.,10.02.2011р.,15.02.2011р.,25.02.2011р., 27.02.2011р., 02.03.2011р., 16.03.2011р.,  від 20.03.2011р.

Відповідач частково оплатив отриманий згідно договору від 03.01.2011р. товар на загальну суму 338000 грн.. що підтверджується наданими в матеріали справи виписками з банківського рахунку від 05.01.2011р, 10.01.2011р,17.01.2011р, 20.01.2011р., 27.01.2011р, 02.02.2011р., 03.02.2011р, 18.02.2011р. 10.03.2011р, 15.03.2011р. Сума неоплаченого відповідачем товару отриманого за вищевказаними накладними склала 96612, 36 грн.

Сторонами підписано та скріплено печатками акт звірки взаєморозрахунків з 01.01.2011р. по 30.04.2011р.  

Позивач направив відповідачу вимогу про від 07.06.2011р. про сплату заборгованості за поставлений товар, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Оскільки відповідач повністю не сплатив борг за поставлений товар, позивач звернувся до суду із позовом, враховуючи уточнення позовних вимог, про стягнення з відповідача 96612,36 грн.  

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

Згідно ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 11 Цивільного кодексу України та 174 Господарського кодексу України унормовано, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

З положень ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Нормами ст.627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи між сторонами укладено договір поставки №03.01.-1 від 03.01.2011р.

Згідно статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.   

Нормами ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений  строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за договором поставки поставлено відповідачу товар  ( макулатуру) на загальну суму 434612,36 грн., який відповідачем оплачено лише частково -  в сумі     338000 грн.  Решту суми отриманого товару - 96612, 36 грн.  відповідач на день слухання справи не сплатив. Доказів , які б спростовували вищенаведене суду не надано .

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Отже, враховуючи вищенаведені обставини, приписи ст. 33 ГПК України в силу яких кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень,  суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені належними у справі доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 33,34,  44, 49, 82, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позов приватного підприємства "ВТФ ДОК" м. Коломия, Івано-Франківська область  до товариства з обмеженою відповідальністю "Понінківський картонно-паперовий комбінат" смт. Понінка, Хмельницька область про  стягнення  96612, 36 грн.   задоволити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Понінківський картонно-паперовий комбінат" смт. Понінка, Хмельницька область , вул. Перемоги, 34 ( код 36475570) на користь приватного підприємства "ВТФ ДОК" м. Коломия, Івано-Франківська область, вул. Майданського, 12А (код 24684115) 96612, 36 грн. ( дев'яносто шість тисяч шістсот дванадцять грн. 36 коп.) заборгованості, 966,12 грн. (дев'ятост шістдесят шість грн. 12 коп.) витрат по сплаті  державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя                                                                      В.В. Виноградова

Віддрук. 4 прим.: 1 - до справи,  2,3- позивачу 4 - відповідачу.