Рішення

від 28.07.2011 по справі 5013/1030/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" липня 2011 р. Справа № 5013/1030/11

Господарський суд Кіров оградської області у складі судді Кабакової В.Г., розгляну в у відкритому судовому засі данні справу

за позовом: публічного акці онерного товариства "Компані я "РАЙЗ", м. Київ

до відповідачів:

1) приватного підприємства " Агрохімтехнологія", м. Кірово град,

2) приватного підприємства " Агроекстра", м. Кіровоград

про визнання недійсним дог овору поруки

за участю представників ст орін:

від позивача - ОСОБА_1, до віреність від 20.12.2010 б/н;

від відповідача 1 - участі не брали;

від відповідача 2 - ОСОБА_2 , довіреність від 03.06.2011 № 03/06/11.

Публічним акціонерним тов ариством "Компанія "РАЙЗ" пода но до господарського суду Кі ровоградської області позов ну заяву про визнання недійс ним договору поруки від 12.01.2010 № 8/01, укладеного між приватним п ідприємством "Агрохімтехнол огія" та приватним підприємс твом "Агроекстра".

Позивач у судовому засідан ні позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач 1 участі у судово му засіданні повноважного пр едставника не забезпечив, пр и цьому подав відзив на позов ну заяву від 27.07.2011, за змістом як ого позовні вимоги не визнав , мотивуючи відсутністю підс тав для визнання оспорюваног о позивачем договору недійсн им.

Відповідач 2 у поданому у су довому засіданні поясненні в ід 28.07.2011 позовні вимоги також за перечив, оскільки, вважає, від сутні фактичні і правові під стави для задоволення позовн их вимог.

В судовому засіданні прого лошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши наявні матері али справи, заслухавши поясн ення представників позивача та відповідача 2, господарсь кий суд

ВСТАНОВИВ:

Між приватним підприємств ом "Агрохімтехнологія" (поруч итель) та приватним підприєм ством "Агроекстра" (кредитор) у кладено договір поруки від 12.0 1.2010 № 8/01 (далі за текстом - Договір ).

За умовами вказаного Догов ору поручитель є солідарним відповідачем перед кредитор ом за виконання боржником (за критим акціонерним товарист вом "Компанія "РАЙЗ") всіх зобо в'язань по своєчасній постав ці та передачі у власність кр едитора якісного і комплектн ого товару по основному дого вору поставки сільськогоспо дарської техніки на умовах 100 % передоплати № 01-01/23П(10) від 11.01.2010, ук ладеного між закритим акціон ерним товариством "Компанія "РАЙЗ" як продавцем та приватн им підприємством "Агроекстра " як покупцем.

У відповідності до пункту 1. 3 Договору поруки поручитель зобов'язався відповідати пе ред кредитором за виконання всіх зобов'язань боржника, що виникли/виникнуть з основно го боргу та додатків/додатко вих угод до основного догово ру, що були укладені та/або буд уть укладені між кредитором та боржником.

Згідно пункту 3.1 Договору по руки поручитель та боржник н есуть солідарну відповідаль ність перед кредитором за на лежне виконання боржником за безпеченого зобов'язання.

Поручитель цією порукою за безпечує виконання боржнико м усіх зобов'язань за основни м договором у повному обсязі (пункт 3.2 Договору поруки).

Позивач просить визнати да ний Договір поруки недійсним з наступних підстав.

Як стверджує позивач, підпи сання спірної угоди поруки в иникло без мети реального на стання правових наслідків.

Відповідно до видів діяльн ості приватне підприємство " Агрохімтехнологія" займаєть ся оптовою торгівлею зерном, насінням, кормами для тварин , фруктами та овочами, паливом , хімічними продуктами тощо.

При цьому, відповідно до осн овного договору поставки сіл ьськогосподарської техніки ПАТ "Компанія "РАЙЗ" було зобо в' язано передати у власніст ь ПП "Агроекстра" сівалку для м ульчованого сіву Kverneland моделі Mo nopill SE 12м 24р, серійний номер 4241, а не ф рукти та овочі.

Відтак, як стверджує позива ч, оскільки ПП "Агрохімтехнол огія" ніколи не торгував та не володів сільськогосподарсь кою технікою, зокрема, сівалк ою для мульчованого сіву Kverneland м оделі Monopill SE 12м 24р, серійний номер 4241 то, відповідно, і не міг пору чатися за позивача виконати зобов' язання у повному обся зі.

Окрім того, позивач посилає ться на статтю 3 Господарсько го кодексу України, у відпові дності з якою під господарсь кою діяльністю розуміється д іяльність суб' єктів господ арювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на в иготовлення та реалізацію пр одукції, виконання робіт чи н адання послуг вартісного хар актеру, що мають цінову визна ченість.

Господарська діяльність, щ о здійснюється для досягненн я економічних та соціальних результатів та з метою одерж ання прибутку, є підприємниц твом, а суб' єкти підприємни цтва - підприємцями.

При цьому, позивач зазначає , що відповідно до умов спірно го договору поруки сторони н е передбачили ніякого вартіс ного характеру та досягнення економічних і соціальних ре зультатів.

Поряд з цим, позивач посилає ться на статті 626, 629 Цивільного кодексу України, якими перед бачено, що договором є домовл еність двох або більше сторі н, спрямована на встановленн я, зміну або припинення цивіл ьних прав та обов' язків. При цьому, договір є обов' язков им для виконання сторонами.

Позивач посилається також на статтю 203 Цивільного кодек су України, вказуючи, що зміст правочину не може суперечит и Цивільному кодексу України , іншим актам цивільного зако нодавства, а також моральним засадам суспільства, волеви явлення учасника правочину м ає бути вільним і відповідат и його внутрішній волі, право чин має здійснюватися у форм і, встановленій законом, прав очин має бути спрямований на реальне настання правових н аслідків, що обумовлені ним.

Як стверджує позивач, уклад аючи спірний договір сторони не передбачили участь позив ача та не врахували його воле виявлення.

При розгляді даного спору г осподарський суд не встанови в належних підстав для його з адоволення, виходячи з насту пного.

Відповідно до статті 202 Циві льного кодексу України право чином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припине ння цивільних прав та обов'яз ків.

Правочини можуть бути одно сторонніми та дво- чи багатос торонніми (договори).

Дво- чи багатостороннім пра вочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Статтею 203 Кодексу встановл ено загальні вимоги, додержа ння яких є необхідним для чин ності правочину.

Згідно статті 204 Кодексу пра вочин є правомірним, якщо йог о недійсність прямо не встан овлена законом або якщо він н е визнаний судом недійсним.

Згідно статті 215 Кодексу під ставою недійсності правочин у є недодержання в момент вчи нення правочину стороною (ст оронами) вимог, які встановле ні частинами першою - третьою , п'ятою та шостою статті 203 цьог о Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо й ого недійсність встановлена законом (нікчемний правочин ). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом н е вимагається.

Якщо недійсність правочин у прямо не встановлена закон ом, але одна із сторін або інша заінтересована особа запере чує його дійсність на підста вах, встановлених законом, та кий правочин може бути визна ний судом недійсним (оспорюв аний правочин).

При цьому, вирішуючи спори п ро визнання угод недійсними, господарський суд повинен в становити наявність тих обст авин, з якими закон пов'язує ви знання угод недійсними і нас тання відповідних наслідків , а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержа ння встановленої форми угоди ; правоздатність сторін за уг одою; у чому конкретно поляга є неправомірність дій сторон и та інші обставини, що мають з начення для правильного вирі шення спору (абз. 3 п. 1 Роз'яснен ь Вищого арбітражного суду У країни "Про деякі питання пра ктики вирішення спорів, пов'я заних з визнанням угод недій сними").

Як вказано у пункті 7 постан ови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ пр о визнання правочинів недійс ними" від 06.11.2009 № 9 правочин може б ути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законо м.

Згідно статті 553 Цивільного кодексу України за договоро м поруки поручитель поручаєт ься перед кредитором боржник а за виконання ним свого обов 'язку.

У разі невиконання боржник ом основного зобов'язання, за безпеченого порукою, поручит ель зобов'язується виконати борг боржника замість останн ього.

Відповідно до статті 554 Циві льного кодексу України у раз і порушення боржником зобов' язання, забезпеченого поруко ю, боржник і поручитель відпо відають перед кредитором як солідарні боржники, якщо дог овором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відп овідальність поручителя.

Отже, порука є видом забезп ечення зобов'язання, по якому поручитель відповідає перед кредитором парно з боржнико м. Тобто, порука є добровільно ю згодою поручителя з викона ння зобов'язань боржника по п огашенню боргу іншої особи.

Умовами договору поруки чі тко визначений предмет догов ору та зобов'язання поручите ля перед кредитором.

Крім того про реальність до говору поруки свідчить також наявність спору, де публічне акціонерне товариство "Комп анія "Райз" та приватне підпри ємство "Агрохімтехнологія" с олідарно відповідають за ви могами приватного підприємс тва "Агроекстра" з приводу яко сті поставленої сівалки за д оговором № 01-01/23П(10) від 11.01.2010 (справ а № 6/114).

Відповідно до статті 558 Циві льного кодексу України, пору читель має право на оплату по слуг, наданих ним боржникові .

Однак, чинне законодавство не зобов'язує поручителя укл адати оплатний договір порук и та не забороняє укладення б езоплатного договору поруки .

Господарським судом врахо вується, що діючим законодав ством України не передбачено обов'язку кредитора або пору чителя за договором поруки п опередити боржника про уклад ення вказаного договору стос овно зобов'язань поручителя відповідати солідарно за зоб ов'язаннями боржника. Догові р поруки за своєю природою є д одатковою фінансовою підтри мкою для боржника, оскільки п о зобов'язаннях останнього в ідповідає ще й поручитель.

Тобто, порука стосується в п ершу чергу прав та обов'язків кредитора та поручителя, на п рава та обов'язки боржника во на впливає побічно, оскільки зобов'язання та права останн ього в цьому випадку ані вста новлюються, ані припиняються , ані змінюються. Тільки в разі виконання зобов'язання, пере дбаченого порукою, з боку пор учителя, до останнього відпо відно до ч. 2 ст. 556 ЦК України пер еходять всі права кредитора у цьому зобов'язанні та він м ає право регресної вимоги до боржника.

Стосовно посилань позивач а на те, що його не було повідо млено про укладення спірного договору поруки, господарсь кий суд зазначає наступне.

Із приписів статей 555 та 557 ЦК У країни випливає, що боржник п овинен знати про наявність п оручителя (поручителів) за йо го зобов'язаннями перед кред итором; в той же час, неповідом лення боржника про укладення договору поруки не є підстав ою для його недійсності, оскі льки такі наслідки законом н е передбачені.

Окрім того, попередження бо ржника про укладення договор у поруки не є суттєвою умовою для даного виду договорів.

Позивач, звертаючись до суд у із даним позовом та вимагаю чи визнати недійсним договір поруки, не будучи його сторон ою, зобов'язаний довести, яким чином оспорюваний ним догов ір порушує (зачіпає) його прав а та законні інтереси, а суд, в свою чергу, перевірити довод и та докази, якими позивач обґ рунтовує свої вимоги, і в зале жності від встановленого вир ішити питання про наявність чи відсутність підстав для п равового захисту позивача.

Відповідно до статті 1 Госпо дарського процесуального ко дексу України підприємства, установи, організації, інші ю ридичні особи (у тому числі ін оземні), громадяни, які здійсн юють підприємницьку діяльні сть без створення юридичної особи і в установленому поря дку набули статусу суб'єкта п ідприємницької діяльності, м ають право звертатися до гос подарського суду згідно з вс тановленою підвідомчістю го сподарських справ за захист ом своїх порушених або оспор юваних прав і охоронюваних з аконом інтересів.

Тобто, порушення або оспорю вання прав та інтересів особ и, яка звертається до суду за ї х захистом, є обов'язковими; об ов'язком позивача, відповідн о до статті 33 Господарського п роцесуального кодексу Украї ни є доведення та підтвердже ння в установленому законом порядку наявності факту пору шення або оспорювання його п рав та інтересів.

Уявлення позивача про неві дповідність оспорюваного до говору нормам чинного законо давства за відсутності при ц ьому порушень прав та інтере сів позивача, не є підставою д ля визнання такого договору недійсним.

Разом з тим, як свідчить пра вовий аналіз матеріалів спра ви, позивач не зазначив, чим по рушуються саме його права на явністю оспорюваного ним дог овору поруки.

З урахуванням вказаного у з адоволенні заявлених позовн их вимог господарський суд в ідмовляє.

На підставі статті 49 Господ арського процесуального код ексу України судові витрати у справі покладаються на поз ивача.

Керуючись статтями 33, 34, 49, 82-85 Го сподарського процесуальног о кодексу України, господарс ький суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вим ог відмовити повністю.

Рішення господарського су ду набирає законної сили піс ля закінчення строку поданн я апеляційної скарги, якщо ап еляційну скаргу не було пода но. У разі подання апеляційно ї скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи а пеляційним господарським су дом.

Рішення може бути оскаржен е протягом десяти днів з дня й ого підписання до Дніпропетр овського апеляційного госпо дарського суду через господа рський суд Кіровоградської о бласті.

Суддя В.Г. Кабакова

Повне рішення складено 02. 08.2011