Постанова

від 09.06.2011 по справі 37/237-10

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" червня 2011 р. Сп рава № 37/237-10

Колегія суддів у скла ді:

головуючий суддя Погре бняк В.Я., суддя Гончар Т . В. , суддя Слободін М.М.

при секретарі Зозулі О.М.

за участю представників сторін:

позивача - не з' явивс я

відповідача - ОСОБА_ 1. за довіреністю б/н від 20.04.11 р .

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміще нні Харківського апеляційно го господарського суду апеля ційну скаргу відповідача (вх. № 1916Х/3) на рішення госпо дарського суду Харківської о бласті від 13.01.2011 року по справі № 37/237-10

за позовом ТОВ "Чайна к омпанія "АНТАРЕС", м. Донецьк

до ТОВ "ФАРУС", м. Харків

про стягнення 512467,16 грн.

встановила:

В листопаді 2010 р. ТОВ "Чайна компанія "АНТАРЕС" звер нулося до господарського суд у Харківської області з позо вною заявою про стягнення з Т ОВ "ФАРУС" суми основного борг у за договором поставки № 11 ві д 01.04.2009 р. у розмірі 463771,19 грн., пені та штрафу за прострочення пл атежу на загальну суму у розм ірі 48695,97 грн.

Рішенням господарського с уду Харківської області від 13.01.2011 року по справі № 37/237-10 (суддя Д оленчук Д.О.) позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "ФАРУ С" на користь ТОВ "Чайна компан ія "АНТАРЕС" суму основного бо ргу за договором поставки № 11 від 01.04.2009 р. у розмірі 463771,19 грн., пен ю та штраф за прострочення пл атежу на загальну суму у розм ірі 39357,02 грн.; витрати по сплаті державного мита в сумі 5031,28 грн . та витрати на інформаційно-т ехнічне забезпечення судово го процесу у розмірі 231,70 грн. В р ешті позову відмовлено.

Відповідач з рішенням госп одарського суду першої інста нції не погодився, звернувся до Харківського апеляційног о господарського суду з апел яційною скаргою, в якій проси ть зазначене рішення змінити в частині стягнення з відпов ідача на користь позивача су ми основного боргу по догово ру поставки № 11 від 01.04.2009 р., позов ні вимоги задовольнити частк ово в розмірі 440071,19 грн. В частин і стягнення з відповідача на користь позивача штрафу в ро змірі 32463,98 грн. відмовити. В апел яційній скарзі відповідач по силається на порушення судо м першої інстанції норм мате ріального та процесуального права при прийнятті оскаржу ваного рішення. Відповідач в важає, що судом першої інстан ції було позбавлено відповід ача можливості бути присутні м у судовому засіданні та над авати докази, рішення суду пр ийняте за відсутності предст авника відповідача, який не б ув належним чином повідомлен ий про час та місце засідання суду, внаслідок чого судом не були прийняті до уваги факти часткової сплати боргу під ч ас вирішення спору. Також від повідач зазначає, що стягнен ня з відповідача одночасно п ені та штрафу є незаконним, ад же це, на думку відповідача, су перечить ст. 61 Конституції Укр аїни, тому в задоволенні вимо ги про стягнення з відповіда ча штрафу повинно бути відмо влено.

Позивач відзиву на апеляці йну скаргу не надав, свого пре дставника в судове засідання не направив, причину неявки н е повідомив, будь-яких письмо вих клопотань (в т.ч. і про відк ладення розгляду справи не з аявляв).

Враховуючи належне повід омлення позивача про час та м ісце засідання суду, відсутн ість будь-яких клопотань і не бажання реалізувати своє пра во на участь у вирішенні спор у, колегія суддів вважає за мо жливе розглянути апеляційну скаргу відповідача за відсу тності належних представник а позивача та за наявними у ма теріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали спр ави, а також викладені у апеля ційній скарзі доводи відпові дача, заслухавши у судовому з асіданні пояснення представ ника відповідача, перевіривш и правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріальног о та процесуального права, а т акож повноту встановлення об ставин справи та відповідніс ть їх наданим доказам, та повт орно розглянувши справу в по рядку ст. 101 ГПК України, колегі я суддів вважає, що апеляційн а скарга відповідача підляга є частковому задоволенню, а р ішення господарського суду Х арківської області від 13.01.2011 ро ку по справі № 37/237-10 підлягає час тковому скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.104 ГПК У країни, порушення норм проце суального права є в будь-яком у випадку підставою для скас ування рішення місцевого гос подарського суду, якщо справ у розглянуто господарським с удом за відсутністю будь-яко ї із сторін, не повідомленої н алежним чином про місце засі дання суду.

Повідомлення сторони вваж ається неналежним, якщо ухва лу, в якій зазначено час і місц е розгляду справи надіслано з порушенням вимог ст.87 ГПК Ук раїни. Стороною, не повідомле ною належним чином про місце засідання суду, що є порушенн ям вказаної вище статті ГПК У країни, слід вважати сторону , стосовно якої судом першої і нстанції не дотримано вимог статті 64 ГПК України.

З матеріалів справи вбачає ться, що ухвала від 18.11.2010 р. про по рушення провадження у справі та призначення її до розгляд у на 25.11.2010 р. була направлена суд ом першої інстанції 18.11.2010 р. за в их. № 029877 на адресу відповідача , зазначену у позовній заяві т а апеляційній скарзі (вул. Кот лова, 176, м. Харків) та отримана в ідповідачем 25.11.2010 р., представни к відповідача в дане судове з асідання не з' явився.

Ухвалою господарського су ду Харківської області від 25.1 1.2010 р. в зв' язку з нез' явленн я представника відповідача р озгляд справи було відкладен о на 13.01.2011 р. Дана ухвала направл ена 29.11.2010 р. за вих. № 030617 на ту ж сам у адресу, як і попередня ухвал а суду, також господарським с удом Харківської області бул о повідомлено про час та дату наступного судового засідан ня телефонограмою № 18 від 05.01.2011 р ., що свідчить про належне пові домлення відповідача про час та місце засідання суду.

Рішення суду по даній справ і прийнято у судовому засіда нні 13.01.2011 р., в якому представник відповідача також був відсу тній.

Надаючи відповідну правов у оцінку вищенаведеним обста винам та зважаючи на те, що пре дставник відповідача був від сутній в судових засіданнях, ухвали суду про призначення та про відкладення розгляду справи були направлені на на лежну адресу відповідача від повідно до вимог чинного зак онодавства, доказів несвоєча сного повідомлення відповід ача про час і місце засідання суду матеріали справи не міс тять - повідомлення відповід ача про час і місце судового з асідання слід визнати таким, що відповідає вимогам ст.ст. 6 4, 87 ГПК України.

Вищенаведене свідчить про відсутність підстав для ска сування рішення господарськ ого суду Харківської області від 13.01.2011 р. у зв' язку з порушен ням судом першої інстанції н орм процесуального права.

Щодо суті позовних вимог, ко легія суддів зазначає, що, як в бачається з матеріалів справ и та не заперечується сторон ами, між сторонами 01.04.2009 р. було у кладено договір поставки № 11 ( надалі - договір).

Відповідно до умов договор у, постачальник ТОВ "Чайна ком панія "АНТАРЕС" зобов'язувало ся поставити та передати тов ар (чайна-кофейна продукція), а покупець ТОВ "ФАРУС" зобов'язу валося прийняти товар та сво єчасно сплатити його вартіст ь.

Згідно пункту 5.2. договору, по купець за отриманий товар по винен був розрахуватися впро довж 18 календарних днів з моме нту отримання кожної партії товару.

29.12.2009 року між сторонами була укладена угода № 291209 про проло нгацію договору № 11 від 01.04.2009 р. в ідповідно до умов якої сторо ни встановили новий строк ді ї даного договору з 02.01.2010 р. по 31.12. 2010 року включно, та вказали, що у разі, коли за 30 днів до закінч ення строку дії даного догов ору жодна зі сторін не заявит ь про його розірвання, то дого вір автоматично продовжуєть ся на додатковий рік.

Судом першої інстанції вст ановлено, що позивачем відпо відачу за даним договором бу в поставлений товар, у зв'язку з чим станом на 01.01.2010 року у відп овідача перед позивачем раху валася заборгованість у розм ірі 692282,80 грн. про що свідчать на ступні видаткові накладні:

- видаткова накладна № РН-0000772 від 24.09.2009 р.;

- видаткова накладна № РН-0000795 від 30.09.2009 р.;

- видаткова накладна № РН-0000843 від 08.10.2009 р.;

- видаткова накладна № РН-0000876 від 16.10.2009 р.;

- видаткова накладна № РН-0000908 від 22.10.2009 р.;

- видаткова накладна № РН-0000953 від 30.10.2009 р.;

- видаткова накладна № РН-0000994 від 06.11.2009 р.;

- видаткова накладна № РН-0001015 від 12.11.2009 р.;

- видаткова накладна № РН-0001040 від 19.11.2009 р.;

- видаткова накладна № РН-0001077 від 26.11.2009 р.;

- видаткова накладна № РН-0001138 від 04.12.2009 р.;

- видаткова накладна № РН-0001179 від 11.12.2009 р.;

- видаткова накладна № РН-0001197 від 17.12.2009 р.;

- видаткова накладна № РН-0001247 від 24.12.2009 р.;

- видаткова накладна № РН-0001274 від 30.12.2009 р.,

та акт звірки взаєморозрах унків за 4 квартал 2009 р., складен ий між сторонами, станом на 01.01. 2010 р.

Станом на 18.08.2010 року у відпові дача перед позивачем рахувал ася заборгованість у розмірі 481771,19 грн. про що свідчать насту пні видаткові накладні:

- видаткова накладна № РН-0000011 від 11.01.2010 р.;

- видаткова накладна № РН-0000070 від 15.01.2010 р.;

- видаткова накладна № РН-0000098 від 21.01.2010 р.;

- видаткова накладна № РН-0000136 від 29.01.2010 р.;

- видаткова накладна № РН-0000174 від 04.02.2010 р.;

- видаткова накладна № РН-0000195 від 11.02.2010 р.;

- видаткова накладна № РН-0000258 від 19.02.2010 р.;

- видаткова накладна № РН-0000270 від 25.02.2010 р.;

- видаткова накладна № РН-0000318 від 26.02.2010 р.;

- видаткова накладна № РН-0000352 від 05.03.2010 р.;

- видаткова накладна № РН-0000388 від 12.03.2010 р.;

- видаткова накладна № РН-0000416 від 18.03.2010 р.;

- видаткова накладна № РН-0000464 від 25.03.2010 р.;

- видаткова накладна № РН-0000500 від 31.03.2010 р.;

- видаткова накладна № РН-0000531 від 01.04.2010 р.;

та акт звірки взаєморозрах унків за період з 01.01.2010 р. - по 17.08.2010 р ., складений між сторонами.

Після 18.08.2010 року відповідачем були проведені наступні пла тежі:

- платіжне доручення № 4838 від 20.08.2010 р. на суму 3000,00 грн.;

- платіжне доручення № 4890 від 03.09.2010 р. на суму 2000,00 грн.;

- платіжне доручення № 4932 від 17.09.2010 р. на суму 3000,00 грн.;

- платіжне доручення № 4946 від 22.09.2010 р. на суму 2000,00 грн.;

- платіжне доручення № 4951 від 23.09.2010 р. на суму 1500,00 грн.;

- платіжне доручення № 4959 від 24.09.2010 р. на суму 1500,00 грн.

- платіжне доручення № 4987 від 04.10.2010 р. на суму 2000,00 грн.;

- платіжне доручення № 5017 від 08.10.2010 р. на суму 3000,00 грн.

Таким чином, станом на 12.11.2010 ро ку, сума основного боргу ТОВ "Ф АРУС" перед ТОВ "Чайна компані я "АНТАРЕС" дорівнює 463771,19 грн., як а і була стягнута рішенням су ду першої інстанції.

Колегія суддів апеляційно ї інстанції не погоджується з висновком суду першої інст анції щодо стягнення з відпо відача даної суми, з огляду на наступне.

Як зазначено відповідачем в апеляційній скарзі, ним у ві дповідності до платіжних дор учень, оригінали яких долуче ні до матеріалів справи, були здійснені наступні платежі:

- платіжне доручення № 5119 від 16.11.2010 р. на суму 2000,00 грн.;

- платіжне доручення № 5126 від 17.11.2010 р. на суму 2000,00 грн.;

- платіжне доручення № 5137 від 22.11.2010 р. на суму 1000,00 грн.;

- платіжне доручення № 5145 від 24.11.2010 р. на суму 1200,00 грн.;

- платіжне доручення № 5159 від 25.11.2010 р. на суму 1000,00 грн.;

- платіжне доручення № 5164 від 26.11.2010 р. на суму 1000,00 грн.

- платіжне доручення № 5174 від 01.12.2010 р. на суму 1500,00 грн.;

- платіжне доручення № 5187 від 02.12.2010 р. на суму 1000,00 грн.;

- платіжне доручення № 5213 від 09.12.2010 р. на суму 2000,00 грн.;

- платіжне доручення № 5221 від 10.12.2010 р. на суму 1000,00 грн.;

- платіжне доручення № 5230 від 14.12.2010 р. на суму 1000,00 грн.;

- платіжне доручення № 5227 від 14.12.2010 р. на суму 1500,00 грн.;

- платіжне доручення № 5247 від 16.12.2010 р. на суму 1000,00 грн.;

- платіжне доручення № 5259 від 21.12.2010 р. на суму 1500,00 грн.;

- платіжне доручення № 5275 від 23.12.2010 р. на суму 1000,00 грн.;

- платіжне доручення № 5293 від 28.12.2010 р. на суму 1000,00 грн.;

- платіжне доручення № 5305 від 06.01.2011 р. на суму 1500,00 грн.;

- платіжне доручення № 5323 від 12.01.2011 р. на суму 1500,00 грн.;

Ані позивачем, ані відповід ачем не було повідомлено суд першої інстанції, що до подан ня позову та після подання по зову, але до прийняття рішенн я судом першої інстанції, від повідачем сплачена сума борг у у розмірі 23700,00 грн.

Дана сума судом першої інст анції при прийнятті рішення врахована не була.

З огляду на вищенаведене, ко легія суддів зазначає, що у за доволенні позовної заяви в ч астині стягнення 4000,00 грн., які б ули сплачені відповідачем до подання позову (відповідно д о платіжних доручень № 5119 від 16 .11.2010 р. на суму 2000,00 грн., № 5126 від 17.11.2010 р . на суму 2000,00 грн.) повинно бути в ідмовлено, а в частині стягне ння 197000,00 грн., які були сплачені відповідачем після подання позову та до прийняття рішен ня повинно бути припинено пр овадження, на підставі п.1.1 ст. 8 0 ГПК України.

З урахуванням фактичних об ставин справи та положень ст . ст. 509, 526, 530 ЦК України та ст. 193 ГК У країни колегія суддів апеляц ійної інстанції дійшла висно вку про обґрунтованість позо вних вимоги позивача в части ні стягнення суми основного боргу в розмірі 440071,19 грн.

З урахуванням фактичних об ставин справи (п. 6.1 договору) та положень ст. ст. 549, 611 ЦК України та ст. 230, 231, 232 ГК України колегія суддів погоджується і з висн овками суду першої інстанції щодо обґрунтованості стягне ння з відповідача пені у сумі 6893,04 грн. та штрафу у сумі 32463,98 грн .

Щодо тверджень відповідач а про те, що стягнення з відпов ідача одночасно пені та штра фу є незаконним, адже це супер ечить ст. 61 Конституції Україн и, колегія суддів вважає за по трібне зазначити, що відпові дно до вимог ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановле ні договором або законом, зок рема, сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України не устойкою (штрафом, пенею) є гро шова сума або інше майно, які б оржник повинен передати кред иторові у разі порушення бор жником зобов'язання. При цьом у, штрафом є неустойка, що обчи слюється у відсотках від сум и невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пен ею є неустойка, що обчислюєть ся у відсотках від суми несво єчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день пр острочення виконання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господ арського кодексу України у р азі якщо розмір штрафних сан кцій законом не визначено, са нкції застосовуються в розмі рі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій мож е бути встановлено договором у відсотковому відношенні д о суми невиконаної частини з обов'язання або у певній, визн аченій грошовій сумі, або у ві дсотковому відношенні до сум и зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартост і товарів (робіт, послуг).

Отже, пеня і штраф є різнови дами неустойки, які не можна о тотожнювати.

Також колегія суддів зазна чає, що принцип свободи догов ору передбачає, як це закріпл ене у ст. 627 ЦК України, що сторо ни є вільними в укладанні дог овору, вибору контрагентів т а визначенні умов договору т а застосування до контрагент а заходів цивільно-правової відповідальності.

Пунктом 6.1. Договору поставк и № 11 від 01.04.2009 року було передбач ено, що у разі порушення відп овідачем строків оплати това ру він сплачує позивачу за ко жний день прострочення пеню у розмірі 0,1 % від вартості неоп лаченої партії товару. За про строчку більше 10 днів додатко во до пені відповідач сплачу є позивачу штраф в розмірі 7% в ід вартості несплаченої парт ії товару.

Вказаний пункт договору не визнано недійсним в частині визначення штрафу як такого , що не відповідає ст.61 Констит уції України та загальним за садам цивільного законодавс тва.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що стягн ення пені та штрафу за несвоє часне виконання грошового зо бов' язання, як це передбаче но п. 6.1 договору, не суперечить Конституції України та зага льним засадам цивільного зак онодавства.

Разом з тим, колегія вважає недоречним посилання заявни ка в обґрунтування своїх зап еречень на ст.61 Конституції Ук раїни, яка міститься в розділ і ІІ Конституції України (пра ва, свободи та обов' язки люд ини і громадянина), відтак, рег улює питання недопустимості подвійної юридичної відпові дальності громадянина (фізич ної особи) за одне і те ж саме п равопорушення, але аж ніяк не цивільно-правової відповіда льності суб'єкта господарюва ння (юридичної особи).

Зважаючи на вищенаведене, к олегія не вбачає підстав для скасування рішення в частин і стягнення штрафу та пені.

Враховуючи викладене, кол егія суддів вважає, що твердж ення відповідача, викладені ним в апеляційній скарзі, час тково ґрунтуються на положен нях чинного законодавства, у зв' язку з чим апеляційна ск арга підлягає частковому зад оволенню. При прийнятті оска ржуваного рішення господарс ьким судом першої інстанції невірно визначено розмір сум и основного боргу, тому в цій ч астині рішення підлягає част ковому скасуванню.

Питання про судові витрати повинно бути вирішено відпо відно до ст.49 ГПК України на ко ристь відповідача пропорцій но задоволених позовних вимо г.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 2 ст . 103, п. 1 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу ТО В "ФАРУС", м. Харків задовольни ти частково.

Рішення господарського су ду Харківської області від 13.0 1.2011 року по справі № 37/237-10 скасува ти в частині стягнення 23700,00 грн . основного боргу, 237,00 грн. держа вного мита та 10,9 грн. витрат на інформаційно-технічне забез печення судового процесу та в цій частині прийняти нове р ішення, яким в частині стягне ння 4000,00 грн., 237,00 грн. державного м ита та 10,9 грн. витрат на інформа ційно-технічне забезпечення судового процесу в позові ві дмовити, в частині стягнення 19700,00 грн. припинити провадженн я.

В іншій частині (в частині стягнення 440071,19 грн. основного б оргу, 39357,02 грн. пені та штрафу за прострочення платежу, 4794,28 грн . державного мита та 220,8 грн. вит рат на інформаційно-технічне забезпечення судового проце су, в частині відмови в задово ленні решти позову) рішення з алишити без змін.

Стягнути з Товариства з обм еженою відповідальністю "Чай на компанія "АНТАРЕС" (83092, м. Доне цьк, вул. Нижньокурганська, б уд. 21, кв. 112; код ЄДРПОУ 33256846; п/р 260060102564 в ЗАТ «ПроКредитБанк»м. Київ , МФО 320984) на користь Товариства з обмеженою відповідальніст ю "ФАРУС" (юридична адреса: 61035, м. Харків, Комінтернівський ра йон, проспект Гагаріна, буд. 129, кім. 405; фактична адреса: 61017, м. Хар ків, вул. Котлова, 176; код ЄДРПОУ 31643354; п/р 26003349827001 в ХТРУ КБ "Приват Ба нк", МФО 351533) 118,5 грн. державного за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському с уду Харківської області вида ти відповідний наказ.

Головуючий судд я В.Я. Погребняк

суддя Т.В. Гончар

суддя М.М. Слободін

Повний текст постанов и складено та підписано 09.06.2011 ро ку