Постанова

від 26.07.2011 по справі 5004/372/11

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5004/372/11

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" липня 2011 р.                                                           Справа № 5004/372/11  

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий  суддя                                                                             Гулова А.Г.

суддя                                                                                                       Маціщук А.В. ,

 суддя                                                                                                       Петухов М.Г.   

при секретарі                                                                                          Кравчук О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Антонюка О.М. - представника за довіреністю від 04.01.2011р.,

від відповідача:  не з'явився

від третьої особи: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Селянського фермерського господарства "Мислина", с.Воля Ковельська Ковельського району Волинської області

на рішення господарського суду Волинської області

від 04.05.11 р. у справі № 5004/372/11 (суддя Черняк Л.О.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсиббанк", м.Харків

до Селянського фермерського господарства "Мислина", с.Воля Ковельська Ковельського району Волинської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватного підприємства "Будагрооснастка", смт.Голоби Ковельського району Волинської області

про стягнення 138999 грн. 26 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 04.05.2011р. у справі №5004/372/11 задоволено позов Публічного акціонерного товариства "Укрсиббанк" до Селянського фермерського господарства "Мислина" про стягнення 138999 грн. 26 коп.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 138999,26 грн., з них: 125205,93 грн. суми простроченого кредиту, 13516,08 грн. пені, 277,75 грн. пені за порушення термінів сплати процентів, також стягнуто з відповідача на користь  позивача 1390 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову (а.с.94-97).

Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначає, зокрема, наступне:

- п.2.2 договору поруки передбачено, що банк має повідомити поручителя про наявність простроченої заборгованості рекомендованим листом, з метою виконання зобов"язань позичальника поручителем, однак поручитель не отримував листів-претензій, що свідчить про ненастання строку виконання зобов"язання;

- з 12.03.2008р. на прострочену суму основного боргу нараховувались підвищені відсотки в розмірі 25%, чим фактично змінено умови основного зобов"язання, а тому, враховуючи приписи ст.559 ЦК України, збільшення обсягу відповідальності поручителя без його згоди не дає підстав покладати на нього відповідальність за неналежне виконання позичальником своїх зобов"язань перед банком;

- суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі в справі в якості третьої особи ПП "Будагрооснастка" - позичальника за генеральним договором про надання кредитних послуг №11265567000 від 10.12.2007р.

Позивач у письмовому відзиві заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, вказавши, що після надіслання листа від 22.02.2008р. №207058 на прострочену суму основного боргу, починаючи з 12.03.2008р. застосовувалась процентна в розмірі збільшеної вдвічі від діючої процентної ставки на момент виникнення такої простроченої заборгованості, тобто 25% річних, що було зроблено у відповідності до умов укладених між сторонами договорів (а.с.110-113).

Третя особа не скористалася правом подачі відзиву на апеляційну скаргу, що, у відповідності до ч.2 ст.96 ГПК України, не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з"явилися, про причини неявки суд не повідомили.

В судовому засіданні 19.07.2011р., в якому було винесено ухвалу про залучення до участі у справі третьою особою без самостійних вимог на предмет спору ПП "Будагрооснастка" та відкладено розгляд справи на 26.07.2011р., був присутній представник СФГ "Мислина" та                  ПП "Будагрооснастка".

Враховуючи приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції та той факт, що неявка в засідання суду представників відповідача та третьої особи, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого судового акту, судова колегія розглянула апеляційну скаргу за відсутності представників відповідача та третьої особи.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених в рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 10.12.2007р. між Акціонерним комерційним інноваційним банком "Укрсиббанк" (правонаступником якого являється ПАТ "Укрсиббанк" - банк) та Приватним підприємством "Будагрооснастка" (позичальник) укладено генеральний договір про надання кредитних послуг №11265567000, згідно п.1.1 якого банк зобов"язується надавати позичальнику кредитні послуги у валютах, вказаних в цьому договорі, в рамках ліміту, встановленого в базовій валюті, що дорівнює 427900,00 грн., у порядку і на умовах, зазначених у цьому договорі. Вказана сума ліміту договору дорівнює еквіваленту - по курсу НБУ на день укладання цього договору. Зобов"язання банку з надання кредитних послуг за цим договором відкличні (а.с.14-17).

10.12.2007р. сторонами укладено додаткову угоду №1 (індивідуальна угода) до генерального договору про надання кредитних послуг №11265567000 від 10.12.2007р., згідно п.1 якої банк зобов"язався надати позичальнику кредитні кошти в національній валюті в сумі 427900,00 грн. (а.с.18).

Відповідно до п.2 додаткової угоди надання кредиту здійснюється у термін, зазначений в заяві позичальника (наданій до банку за формою згідно вимог банку), але в будь-якому випадку не раніше 10.12.2007р.

Як передбачено п.2.2 договору, позичальник зобов"язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту згідно додатку №1 до даної додаткової угоди (якщо сторонами визначено такий графік погашення та укладено додаток №1 до додаткової угоди), але в будь-якому випадку не пізніше 10.12.2010р., якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту відповідно до умов цієї додаткової угоди та/або згідно умов відповідної угоди сторін. Позичальник зобов"язується повернути суму кредиту та сплатити плату за користування кредитом у вигляді процентів, комісій, а також сплатити штрафи та інші грошові платежі згідно умов генерального договору та цієї додаткової угоди.

Пунктом 3.1 додаткової угоди встановлено, що за користування кредитними коштами з 10.12.2007р. по 11.03.2008р. процентна ставка встановлюється у розмірі 12,5% річних. За користування кредитними коштами з 11.03.2008р. процентна ставка встановлюється у розмірі 14,5% річних, якщо інша процентна ставка не буде встановлена у відповідності до умов цієї додаткової угоди та/або додаткових угод до генерального договору.

Пунктом 3.2. договору сторони погодили, що за користування кредитними коштами понад встановлений додатковою угодою строк процентна ставка встановлюється в розмірі 18,75% річних.

Додатком №1  до додаткової угоди №1 (індивідуальна угода) до генерального договору про надання кредитних послуг №11265567000 від 10.12.2007р. сторони погодили графік погашення кредиту (а.с.10).

Для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 10.12.2007р. між Акціонерним комерційним інноваційним банком "Укрсиббанк" (правонаступником якого являється ПАТ "Укрсиббанк" - кредитор) та Селянським фермерським господарством "Мислина" (поручитель) укладено договір поруки №11265571000/2, згідно п.1.1 якого поручитель зобов"язується перед кредитором відповідати за невиконання ПП "Будагрооснастка" (боржник) усіх його зобов"язань перед кредитором, що виникли з генерального договору про надання кредитних послуг №11265567000 від 10.12.2007р. та додаткової угоди до нього №1 від 10.12.2007р. (далі  - основний договір), укладеного між кредитором та боржником, в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому (а.с.25-26).

Пунктом 1.2 договору сторони погодили, що поручителю добре відомі усі умови вищезазначеного основного договору, зокрема, сума договору - 427900,00 грн., термін виконання основного зобов"язання - 10.12.2010р., інші умови основного договору.

Відповідно до п.1.3 договору поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, за всіма зообв"язаннями останнього за основним договором, включаючи повернення основної суми боргу (в т.ч. суми кредиту, регресу), сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків.

Позивач, на виконання умов договору, надав ПП "Будагрооснастка" кредит в сумі 427900,00грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи банківські виписки (а.с.20-24).

ПП "Будагрооснастка" свої зообв"язання, щодо повернення кредитних коштів, виконало частково, у зв"язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 125205,93 грн.

За вказаних обставин, ПАТ "Укрсиббанк" звернулося до господарського суду Волинської області з позовом про стягнення з поручителя СФГ "Мислина" 226392,00 грн. заборгованості           ПП "Будагрооснастка" за генеральними договором про надання кредитних послуг від 10.12.2007р., додатковою угодою до нього №1 від 10.12.2007р. (індивідуальна угода №11265571000).

Після порушення провадження у справі позивач подав до суду клопотання від 25.03.2011р., яким уточнив свої позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача 138999,26 грн., в тому числі: 125205,93 грн. - суми простроченого кредиту, 13516,08 грн. - пеня за порушення термінів сплати кредиту та 277,75 грн. - пеня за порушення термінів сплати процентів (а.с.48-49).

Як вже зазначалося, рішенням господарського суду Волинської області від 04.05.2011р. позов задоволено (а.с.85-86).

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача 125205,93 грн. боргу у зв"язку з неповерненням боржником ПП "Будагрооснастка" кредитних коштів та 13516,08 грн. пені, у зв"язку з простроченням повернення кредиту, однак в частині стягнення пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом рішення підлягає зміні.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Як передбачено частиною 1 ст.1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв  ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник  вважається  таким,  що  прострочив,  якщо  він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач не надав суду доказів про сплату ПП "Будагрооснастка" (третя особа у даній справі) заборгованості за кредитним договором у розмірі 125205,93 (розрахунок а.с.56), так само відсутні й докази про погашення боргу самим відповідачем як поручителем.

Таких доказів не подано і третьою особою.

Статтями 610 та 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання, що включає у себе його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ст.1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР, який регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо  відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, платники грошових  коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені обчислюється від суми  простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних  санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як передбачено п. 4.1. генерального договору про надання кредитних послуг  № 11265567000 від 10.12.2007 року за порушення позичальником термінів виконання зобов'язань по погашенню будь-яких своїх грошових зобов'язань за стандартним порядком погашення кредиту за кредитними послугами, наданими в рамках цього договору і на підставі індивідуальних угод, які є його невід'ємною частиною, зокрема, термінів повернення кредиту та/або термінів сплати процентів за кредит банк нараховує пеню за кожен день прострочення, включаючи день погашення заборгованості і розраховується за методом "факт/360", але в будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України на момент її нарахування в  наступному порядку, а саме: в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу, якщо сума такої заборгованості виражена у гривні.

Таким чином, сторони за договором передбачили нарахування пені за період до дня погашення заборгованості. Отже, ч.6 ст.232 ГК України в даному випадку не застосовується.

Позивач просив стягнути з відповідача 13516,08 грн. пені по несплаченій простроченій заборгованості по кредиту за період з 22.09.2010р. по 21.03.2011р. та 277,25 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентах за період з 12.11.2010р. по 02.02.2011р.

Перевіривши розрахунок пені у зв"язку з несвоєчасною сплатою процентів за користування кредитом, колегія суддів дійшла висновку, що обґрунтованою пенею за несвоєчасне погашення заборгованості по процентах за період з 12.11.2010р. по 02.02.2011р. буде сума 259,13 грн.

Таким чином, в позові в частині стягнення 18,12 грн. пені  у зв"язку з несвоєчасною сплатою процентів слід відмовити.

Як вбачається з розрахунків позивача, розмір пені обраховано із суми боргу, який виник у зв"язку з несвоєчасною сплатою процентів за користування кредитними коштами станом на 01.10.2010р. і зростав по 31.12.2010р. При цьому, позивачем безпідставно нараховано проценти у вказаному періоді в розмірі 25%, оскільки п.3 додаткової угоди №1 від 10.12.2007р. до генерального договору передбачено, що за користування кредитними коштами після 11.03.2008р. процентна ставка встановлюється у розмірі 14,5%, а за користування кредитними коштами понад встановлений додатковою угодою строк - 18,75%. Згідно графіка погашення кредиту останній платіж в сумі 12860,00 грн. позичальник (третя особа у даній справі) мав здійснити 11.10.2010р.

Пояснення позивача на рахунок збільшення процентної ставки до 25%, з посиланням на свій лист №207058 від 22.02.2008р. (а.с.77), яким, як вказує позивач, було проінформовано                          ПП "Будагрооснастка" про нарахування процентів на прострочену суму основного боргу у підвищеному вдвічі розмірі процентної ставки, діючої на момент виникнення заборгованості, не можуть братись до уваги.

Так, відповідно до умов генерального договору №11265567000 (п.п.1.3.5) по закінченню 30 календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту та кожного наступного місяця кредитування, процентна ставка підлягає перегляду відповідно до умов п.5.2 цього договору.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що розмір процентної ставки може змінюватись в сторону збільшення у разі настання таких обставин: порушення позивачем вимог п.3.4.7 договору та здійснення поточних коливань процентних ставок за вкладами та/або кредитами, або настання змін у грошово-кредитній політиці НБУ (наприклад, девальвація курсу гривні до курсу долара США більше ніж на 5% у порівнянні з курсом гривні до долара США, встановленого НБУ на дату укладення договору чи останнього перегляду ставки; підвищення ставки на 5 відсоткових пункту по бланкових кредитах "овернайт" НБУ з дати укладення цього договору чи останнього перегляду процентної ставки.

Проте, і в листі від 22.02.2008р. №207058, і в своїх поясненнях, позивач не вказує про настання обставин, зазначених у п.5.2 договору, у зв"язку з якими підвищено процентну ставку за користування кредитом до 25%.

Таким чином, в період з 11.03.2008р. до 11.10.2010р. підлягала застосуванню процентна ставка у розмірі 14,5%, а з 12.10.2010р. по 31.12.2010р. - 18,75%.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 19.07.2011р. позивача було зобов"язано надати суду обґрунтований розрахунок боргу по процентах (вказати періоди виникнення боргу, у зв"язку з несплатою яких нараховано пеню у розмірі 277,25 грн.), однак, позивач вимоги суду не виконав.

Відповідач та третя особа своїх контррозрахунків не надали.

Аналізуючи нарахування позивачем процентів, пені у зв"язку з їх несвоєчасною оплатою, суд дійшов висновку, що заборгованість по процентах, на яку позивач нарахував пеню, обрахована за період з 01.09.2010р. по 31.12.2010р.

Таким чином, в цьому періоді проценти підлягають нарахуванню: за вересень 2010р. та з 01.10.2010р. по 11.10.2010р. - за ставкою 14,5%, з 12.10.2010р. - 18,75%. Отже, борг по процентах  станом на 10.11.2010р. складає 3141,14 грн., на 10.12.2010р. - 8087,88 грн., на 10.01.2011р. - 11195,49 грн.

Таким чином, позивачем неправильно нараховано пеню за період з 11.01.2011р. по 02.02.2011р., оскільки в цьому періоді вона підлягала нарахуванню із суми боргу 11195,49 грн. і становить 109,33 грн.

З огляду на те, що позивач вправі ставити вимогу у меншому розмірі, судом приймається до уваги виконаний ним розрахунок пені за період з 12.11.2010р. по 11.01.2011р. на суму 149,80 грн.

Таким чином, стягненню підлягає пеня у розмірі 259,13 грн.

Нарахування позивачем 13516,08 грн. пені по несплаченій простроченій заборгованості по кредиту за період з 22.09.2010р. по 21.03.2011р. проведено згідно вимог чинного законодавства, умов договору, а тому правильно задоволено судом першої інстанції.

Частиною 1 ст.548 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Як зазначалося, вище, учасниками у справі 10.12.2007р. укладено договір поруки №11265571000/2.

Згідно зі ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Стаття 554 ЦК України встановлює, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно зі статтею 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Стаття 555 ЦК України визначає права та обов"язки поручителя у разі пред"явлення до нього вимоги.

Частина перша цієї статті передбачає, що у разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов"язаний повідомити про це боржника, а в разі пред"явлення до нього позову - подати клопотання про залучення боржника до участі у справі. Якщо поручитель не повідомить боржника про вимогу кредитора і сам виконає зобов"язання, боржник має право висунути проти вимоги поручителя всі заперечення, які він має проти вимоги кредитора.

Таким чином, неповідомлення кредитором поручителя про наявність простроченої заборгованості ПП "Будагрооснастка" за кредитним договором, на що звертає увагу відповідач в апеляційній скарзі, не звільняє його від виконання зобов"язань за договором поруки.

Стосовно доводів відповідача про зміну кредитором основного зообв"язання у зв"язку з нарахуванням процентів у розмірі 25% за користування кредитними коштами, слід зазначити таке.

В п.1.1 укладеного сторонами договору поруки від 10.12.2007р. №11265571000/2 зазначено, що поручитель зобов"язується перед кредитором відповідати за невиконання                                       ПП "Будагрооснастка" (боржник) усіх його зобов"язань перед кредитором, що виникли з генерального договору про надання кредитних послуг №11265567000 від 10.12.2007р. та додаткової угоди до нього №1 від 10.12.2007р. (далі  - основний договір), укладеного між кредитором та боржником, в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

Крім того, в п.1.2 вказаного договору вказано, що поручителю добре відомі усі умови вищезазначеного основного договору, зокрема, сума договору - 427900,00 грн., термін виконання основного зобов"язання - 10.12.2010р., інші умови основного договору.

Зміни до кредитного договору в сторону збільшення зобов"язань не вносились.

Відтак, вважаючи безпідставним нарахування процентів за користування кредитом у розмірі 25%, поручитель (СФГ "Мислина"), керуючись ч.2 ст.555 ЦК України, вправі висунути проти вимог позивача заперечення, які міг би висунути сам боржник (ПП "Будагрооснастка").

Слід зазначити, що позивач у справі не ставить вимогу про стягнення з відповідача процентів за користування кредитними коштами, лише просить стягнути пеню у зв"язку з їх несвоєчасною сплатою.

Ні боржник, ні поручитель своїх обґрунтованих розрахунків на спростування правомірності нарахування пені у зазначеному розмірі не надали.

Як зазначалося вище, суд дійшов висновку про безпідставне нарахування процентів за користування кредитними коштами  у розмірі 25%, а тому, обрахувавши проценти згідно умов договору, визначивши заборгованість по процентах суд встановив, що розмір пені, нарахованої за період з 12.11.2010р. по 02.02.2011р. складає 259,13 грн.

Отже, оскаржене рішення підлягає зміні в частині стягнення пені.

За наведених обставин, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про задоволення позову в частині стягнення боргу по кредиту в сумі 125205,93 грн. та 13516,08 грн. пені, у зв"язку з несплатою цього боргу, та не є підставою для скасування оскарженого рішення в цій частині.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Волинської області від 04.05.2011р. підлягає зміні в частині стягнення пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, оскільки стягненню підлягає 259,13 грн. пені. В решті рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст.  101,103-105  Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Селянського фермерського господарства "Мислина", с.Воля Ковельська Ковельського району Волинської області залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Волинської області від 04.05.2011р. у справі №5004/372/11 змінити в частині стягнення пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, а в решті залишити без змін.

Резолютивну частину викласти в такій редакції:

"1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Селянського фермерського господарства "Мислина", (Ковельський р-н, с. Воля Ковельська, вул. Центральна, 50, код ЄДРПОУ 32028205) на користь Публічного акціонерного товариства “УкрСиббанк", 61050 м. Харків, пр. Московський, 60; поштова адреса: 43025 м.Луцьк, вул. Богдана Хмельницького, 10 (код ЄДРПОУ 09807750) 125205,93  грн. простроченого кредиту, 13516,08  грн. пені, 259,13 грн. пені за порушення термінів сплати процентів, всього - 138981,14грн.; 1389,81 грн. витрат по сплаті державного мита і 235,97 грн.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В позові в частині стягнення 18,12 грн. пені за порушення термінів сплати процентів відмовити."

3. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду Волинської  області.

4. Справу №5004/372/11 повернути до господарського суду Волинської  області.

Головуючий суддя                                                                       Гулова А.Г.  

Суддя                                                                                              Маціщук А.В.  

Суддя                                                                                              Петухов М.Г.  

Віддрук. 5 прим.:

1 -до справи,

2,3 -сторонам,

4 -третій особі,

5 -в наряд.