Ухвала

від 12.07.2011 по справі 2а-8164/10/12/0170

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                            

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ   СУД

УХВАЛА

Іменем України

                                                                                Справа № 2а-8164/10/12/0170

12.07.11

м. Севастополь

                    Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді          Дадінської Т.В.,

суддів           Дугаренко О.В. ,

 Яковенко С.Ю.                     

секретар судового засідання          Божко О.О.

за участю сторін:

представник позивача, Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне об`єднання" Центрального району  м. Сімферополя- ОСОБА_1, довіреність № 67  від 11.01.11

представник відповідача, Державної податкової інспекції в м.Сімферополі  АР Крим - не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,  

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі  АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду  Автономної Республіки Крим (суддя Котарева Г.М. ) від 21.12.10 у справі № 2а-8164/10/12/0170

за позовом Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне об`єднання" Центрального району  м. Сімферополя (вул. Кримських партизан, 13, Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95013)

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі  АР Крим (вул. Мате Залки 1/9, Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

про визнання частково протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду  Автономної Республіки Крим від 21.12.2010 року позовні вимоги Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне об`єднання" Центрального району  м. Сімферополя до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі  АР Крим про визнання частково протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі  АР Крим від 27.05.2010 року № 0020632301/0 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 119579,25 грн. та задоволення  штрафних санкцій в розмірі 38110,62 грн. Також, судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись із зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.12.2010 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю судового рішення суду першої інстанції нормам матеріального права.

Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, вважав, що судове рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону та ухвалено на підставі з’ясування усіх обставин справи, що мають значення для справи. Представник позивача просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити судове рішення суду першої інстанції без змін.

У судове засідання представник відповідача не з’явився. Про дату, час і місце апеляційного розгляду справи відповідач сповіщений належним чином.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом АР Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що працівниками відповідача було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 31.12.2009 року, за результатами якої 12.05.2010 року складено акт №6504/23-7/05480536 (а.с. 63-119 т.1).

Відповідно до висновків акту було зафіксовано порушення позивачем п.п. 5.3.9 п.5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств в періоді, що перевірявся на загальну суму 124580,00 грн., у тому числі за 2-й квартал 2009 року у сумі 62265,00 грн., у 3 кварталі 2009 року у сумі 32420,00 грн., у 4 кварталі 2009 року у сумі 29895,00 грн.

На підставі згаданого акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення –рішення від 27.05.2010 р. № 0020632301/0, згідно з яким позивачу було визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 124580,00 грн. основного платежу та 40611,00 грн. штрафних(фінансових) санкцій (а.с.129 т.1).

Пунктом 3.1 статті 3 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” визначено, що об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону, на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону.

Згідно з п.4.1. ст. 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” валовий доход - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду. До складу валового доходу включаються, зокрема, загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), доходи від операцій, передбачених ст.7 зазначеного закону ( п.п. 4.1.1 та п. 4.1.3) .

Стаття 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” визначає, що валовими витратами виробництва та обігу є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.2.1 п. 5.2. ст.5 Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

П.п. 5.3.9 п.5.3. ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” визначає, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. У разі знищення або зіпсування зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів .

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів ( обов‘язкових платежів) є Закон України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Стаття 1 зазначеного закону визначає, що податковим боргом ( недоїмкою) є податкове зобов’язання ( з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку , але не сплачене у встановлений строк, а також пеня , нарахована на суму такого податкового зобов’язання.

Стаття 17 Закон України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначає порядок нарахування штрафних санкції за порушення податкового законодавства платником податків.

Згідно з п.п. «б»п.п. 4.2.2. п.4.2. ст. 4 цього Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податковий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Відповідно до п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 зазначеного Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”  у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Позивачем, в процесі фінансово-господарської діяльності, укладені наступні договори: - договір № 24/08-079004 від 10.08.2008 року з Кримським страховим центром АТ «УПСКА»ЄДРПОУ 3525156; - договір № 68 від 15.10.2008 р. з Тендерною палатою Криму, ЄДРПОУ 35737110; - договір № 21 від 17.11.2008 р. з УЖКГ Центральної районної ради м. Сімферополя, ЄДРПОУ 22257745; - договір на аварійно-технічне обслуговування від 01.01.2008 р. з фірмою «Дімон», ЄДРПОУ 23662425; - договір на аварійно технічне обслуговування від 01.01.2009 р. з фірмою «Дімон», ЄДРПОУ 23662425.

В акті перевірки відповідачем зазначено, що позивач за період з 01.10.2008 р. по 31.12.2009 р. завищив валові витрати у сумі 619443,00 грн., в тому числі у 4 кварталі у сумі 121120,00 грн., в 1 кварталі 2009 р у сумі 139583,00 грн., у 2 кварталі 2009 р. у сумі 119580,00 грн., у 3 кварталі 2009 р. у сумі 119580,00 грн., у 4 кварталі 2009 р. у сумі 119580,00 грн. Також, зазначено, що позивачем необґрунтовано віднесені суми розрахунків з зазначеними підприємствами до складу валових витрат, тому що, в порушення п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 283/97-ВР, відсутні первісні, розрахункові, платіжні документи та документи на виконання робіт (послуг), та документально не підтверджена сума 619443,00 грн., що є порушенням п.п. 5.2.1 п. 5.2, п. 5.1 ст. 5 зазначеного Закону.

За даними експертного висновку № 34/2010 від 10.11.2010 року (11-31,35,37 т.2) при проведенні судової бухгалтерської експертизи встановлено, що документами первинного бухгалтерського обліку Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне об’єднання»Центрального району м. Сімферополя підтверджуються валові витрати за період з 01.10.2008 р. по 31.12.2009 р. на суму 599440,00 грн., на яку при перевірці ДПІ м. Сімферополя були зменшені необґрунтовано валові витрати, а саме:

- по Кримському страховому агентству АО «УПСКА»згідно договору № 24/08-079004 від 10.08.2008 р., виписки банку за період з 09.09.2008 р. по 08.10.2008 р., акту здачі прийому робіт від 10.10.2008 р. на суму 13000,00 грн.

- по ПОУЗ «Тендерна палата Криму»згідно договору № 68 від 15.10.2008 р., рахунку № СФ-0000068 від 15.10.2008 р., акту виконаних робіт б/н від 15.10.2008 року на суму 6300,00 грн.

- по ПП «Дімон-Крим»(фірма «Дімон») ЗКПО 23662425 згідно договору б/н від 01.01.2008 р. з калькуляцією, рахунків №№ 55, 58, 62 за 2008 р., актів виконаних робіт за жовтень - грудень 2008 р., договору на аварійно-технічне обслуговування б/н від 01.01.2009 р. з калькуляцією, рахунків №№ 1, 8, 20, 25, 28, 33, 36, 39, 43, 47, 49, 54 за 2009 р., актів виконаних робіт за січень –грудень 2009 р. на суму 580140,00 грн.

Суми валових витрат позивача за період з 01.10.2008 р. по 31.12.2009 р. відображались в журналі-ордері по рахунку № 631 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками»на підставі актів виконаних робіт (послуг), платіжних документів (банківської виписки, платіжних доручень).

Висновки акту перевірки відповідача № 6504/23-7/05480536 від 19.05.2010 р., які стосуються оподаткування прибутку позивача, згідно документам первинного бухгалтерського обліку обґрунтовані щодо зменшення валових витрат за період з 01.10.2008 р. по 31.12.2009 р. на суму 2003,00 грн., суму з податку на прибуток повинна бути збільшена на 5001,00 грн. і за даними експертизи складатиме 69432 грн., а сума штрафних санкцій повинна скласти всього 2501,00 грн.

Відповідно до наказу Держкомстату України № 237/5 від 21.06.2002 р. «Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві»затверджені форми первинних облікових документів в будівництві, а саме: типова форма КБ-2в «Акт приймання виконаних підрядних робіт», який поширюється на будівельні підприємства та будівельні структурні підрозділи підприємств усіх видів економічної діяльності незалежно від форм власності, що виконують будівельні та монтажні роботи, роботи з капітального та поточного ремонту будівель і споруд та інші підрядні роботи із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ та організацій державної форми власності.

Згідно листу Міністерство фінансів України N 31-04200-10-10/14432 від 10.08.2004 щодо документального оформлення, виконаних робіт за будівельним контрактом підприємства, які типову форму N КБ-2в не використовують, записи у бухгалтерському обліку здійснюють на підставі іншого первинного документу з визначення ступеню завершеності робіт та обчислення доходів за методом вимірювання та оцінки виконаної роботи, який має містити необхідні реквізити, передбачені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, наявність яких забезпечить отримання інформації про дату, види, обсяги і вартість виконаних робіт.

За таких обставин, судова колегія вважає, що валові витрати позивача за перевіряємий період підтверджені належно оформленими документами первинного бухгалтерського обліку, які складені у відповідності до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, листа Міністерства Фінансів України від 10.08.2004 р. № 31-04200-10-10/14432

У судової колегії не має підстав ставити під сумнів наведені доводи у висновку судової експертизи, оскільки вони підтверджуються матеріалами справи та не суперечать нормам матеріального права.

Щодо посилання заявника апеляційної скарги на порушення позивачем норм Закону України «Про бухгалтерський обліку та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999, № 996-XIV колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про бухгалтерський обліку та фінансову звітність в Україні»метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Стаття 9 зазначеного Закону визначає, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.

Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.

Отже, зазначений закон визначає вимоги саме до документів бухгалтерського обліку, а не податкового.

За своїм змістом норми Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачають як підставу для невключення до валових витрат лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства сум, непідтверджених будь-якими документами взагалі.

Згідно з п. 5.11 ст. 5 згаданого Закону встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Тому, судова колегія вважає вірними висновки суду першої інстанції, що висновки за актом перевірки, покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення, слід вважати такими, що не відповідають приписам закону, а доводи податкового органу про заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 124580,00 грн., не підтвердженими.

Згідно з частинами 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Заявником апеляційної скарги не надано судовій колегії жодних доказів в обґрунтування своєї позиції.

При таких обставинах справи судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно з’ясовані обставини справи, що мають значення для справи, висновки суду, викладені в судовому рішенні, відповідають обставинам справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 21 грудня 2010 року у справі № 2-а-8164/10/12/0170 залишити без змін.

Ухвала  набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п’ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу  може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний  текст судового рішення виготовлений  18 липня 2011 р.

Головуючий суддя                                        Т.В. Дадінська

Судді                                          О.В.Дугаренко

                                 С.Ю. Яковенко