Рішення

від 05.06.2008 по справі 5020-12/151

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-12/151

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"05" червня 2008 р. справа № 5020-12/151

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека АВ та К»(99011, м. Севастополя, вул. Б.Морська, 52)  

до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5)  

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Відділ державної служби охорони культурної спадщини Управління культури Севастопольської міської державної адміністрації, Севастопольська міська Рада,

про визнання права на приватизацію вбудованих не житлових приміщень, спонукання здійснити підготовку до приватизації, підготовити проект договору купівлі-продажу комунального майна,

                                                                                                                        Суддя Харченко І.А.,

Представники сторін

від позивача –Санніков Д.М., довіреність б/н від 04.06.2008, представник;

від відповідача –Сарахман С.О., довіреність б/н від 08.05.2008, начальник відділу правового забезпечення та аналізу використання комунальної власності;

від треті особи (Відділ державної служби охорони культурної спадщини Управління культури СМДА) –Березовський С.В., довіреність б/н від 10.01.2008, головний спеціаліст –юрисконсульт відділу,  

від третій особи (Севастопольська міська Рада) –Сарахман С.О., довіреність б/н від 08.05.2008, начальник відділу правового забезпечення та аналізу використання комунальної власності Фонду комунального майна СМР;

Суть спора:

24.04.2008 товариство з обмеженою відповідальністю «Аптека АВ та К»звернулось з позовом до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради про визнання права на приватизацію вбудованих не житлових приміщень, спонукання здійснити підготовку до приватизації, підготовити проект договору купівлі-продажу комунального майна.

Ухвалою від 05.05.2008 позовна заява прийнята до провадження та порушено провадження у справі №5020-12/151.

Відповідач позовні вимоги не визнав, заперечення виклав згідно відзиву на позов, пояснив, що на цей час спірне майно включено до Реєстру нерухомих об'єктів культурного спадщини національного та місцевого значення по місту Севастополя, а тому його приватизація суперечить Закону України «Про тимчасову заборону приватизації пам'ятників культурної спадщини».

Третя особа Відділ державної служби охорони культурної спадщини Управління культури Севастопольської міської державної адміністрації письмово пояснила, що житловий будинок №52 по вул. Велика Морська є пам'ятником архітектури місцевого значення, який взятий на державний облік рішенням виконкому Севастопольської міської Ради народних депутатів від 17.07.1990 №11/915, а вбудоване нежитлове приміщення в будинку №52 по вул. В.Морська є частиною пам'ятнику архітектури місцевого значення і на нього поширюються вимоги Закону України «Про тимчасову заборону приватизації пам'ятників культурної спадщини».

Згідно  статей 20, 22 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні  учасникам процесу роз'яснені  процесуальні права та обов'язки.  

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухав учасників процесу,  суд,

в с т а н о в и в :

27.04.1995 між Управлінням загальнодержавної і комунальної власності м. Севастополя (правонаступником якого є Фонд комунального майна) та позивачем був укладений договір оренди №1182 на оренду нежитлового приміщення загальною площею 80,5 кв.м., розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. В. Морська, 52, з пролонгованим строком дії до 29.12.2008 (арк.с. 19-22).

Згідно з рішенням Севастопольської міської Ради № 1965 від 11.05.2004. „Про внесення доповнень та змін в рішення Севастопольської міської Ради №637 від 04.03.2003 „Про програму оптимізації структури комунального майна та підвищення ефективності його використання  на 2003-2006 роки в м. Севастополі”, нежитлове приміщення, яке перебуває в оренді у позивача, по вул. В.Морська, 52, було включено до переліку об'єктів комунальної власності які підлягають приватизації шляхом викупу (арк.с. 13-14) .

Фонд комунального майна повідомив позивачеві, що будинок по вул. В.Морська, 52 включений до Реєстру нерухомих пам'яток об'єктів культурної спадщини національного та місцевого значення по м. Севастополю, у зв'язку з чим питання про включення вказаного об'єкту до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, буде розглядатися Севастопольською міською Радою після зняття обмежень, які діють відповідно до Закону України “Про тимчасову заборону приватизації пам'яток культурної спадщини” від 01.02.2005.

Також, відповідач зазначив, що здійснення приватизації орендованого приміщення не передбачається можливим до знаття встановлених обмежень, з посиланням на п. 5 ст. 7 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”, Закону України “Про тимчасову заборону приватизації пам'яток культурної спадщини”, на рішення Севастопольської міської Ради № 1926 від 15.05.2007 „Про внесення доповнень та змін до рішення міської Ради № 359 від 11.12.2002 „Про затвердження переліку об'єктів культурної спадщини та об'єктів соціально значущих для міста (в тому числі нежитлових приміщень) які відносяться до комунальної власності, приватизація яких не допускається”.

Відповідно до статті 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; іншими способами, передбаченими законом.

Відповідно до положень статті 7 Закону України “Про приватизацію державного майна” № 2163-ХІІ від 04.03.1992 (з подальшими змінами і доповненнями) –далі Закон,  державну політику в сфері приватизації здійснюють Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим, що становлять єдину систему державних органів приватизації в Україні.

Згідно зі статтею 1 Закону приватизація державного майна –це відчуження майна, що перебуває у державній власності, і майна, що належить Автономній Республіці Крим, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до вказаного Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України.

Згідно з частиною 4 статті 3 Закону, відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього Закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування.

Продаж майна, що є у комунальній власності, здійснюють органи, створювані відповідними місцевими радами. Зазначені органи діють у межах повноважень, визначених відповідними місцевими радами, та є їм підпорядкованими, підзвітними та  підконтрольними.

Рішенням Севастопольської міської Ради № 339 від 12.11.2002 затверджено Положення про Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради, пунктами 6.19, 6.20 якого передбачено, що Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради організує програму приватизації, є органом приватизації по об'єктам права комунальної власності від імені та за дорученням ради, укладає договори купівлі-продажу, здійснює контроль їх виконання.

Згідно з пунктом 3 статті 2 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” за наявності заборони на  приватизацію будівлі (споруди, приміщення), в якій розташований об'єкт приватизації, або у разі відмови покупця від приватизації будівлі (споруди,  приміщення), в якій розташований об'єкт, що приватизується  шляхом  викупу, зазначені будівлі (споруди, приміщення) передаються у встановленому  порядку власникам приватизованих об'єктів в оренду на строк не менш як десять років.

Як свідчать матеріали справи, позивачу на підставі договору оренди надано у строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 80,5 кв.м., розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. В. Морська, б. 52, від викупу цього приміщення позивач не відмовлявся.

Відповідно до статті 4 Закону державна програма приватизації визначає цілі, пріоритети та умови приватизації, розробляється Фондом державного майна України і затверджується Верховною Радою України законом України.

Згідно з пунктом 49 Державної програми приватизації на 2000 - 2002 роки, затвердженою Законом України “Про Державну програму приватизації” покупець,  який став власником об'єкта приватизації групи А і не скористався на момент приватизації об'єкта правом викупу будівлі (споруди, приміщення) у межах займаної цим об'єктом площі, має право викупити відповідну будівлю (споруду, приміщення) у разі, якщо це не заборонено законодавством України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим  (щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим) чи відповідною  місцевою  радою  (щодо об'єктів права комунальної власності).

Згідно статті 5 Державної програми приватизації на 2000 - 2002 роки, до об'єктів приватизації групи А відносяться цілісні майнові комплекси державних, орендних підприємств та структурні підрозділи підприємств, виділені у самостійні підприємства (далі - цілісні майнові комплекси підприємств), у тому числі у процесі реструктуризації державних підприємств із середньообліковою чисельністю працюючих до 100 осіб включно або понад 100 осіб, але вартість основних фондів яких недостатня для формування статутних фондів відкритих акціонерних товариств (далі - ВАТ), а також готелі, об'єкти санаторно-курортних закладів та будинки відпочинку, які перебувають на самостійних балансах; окреме індивідуально визначене майно (в тому числі таке, яке не увійшло до статутних фондів ВАТ, будівлі, споруди та нежилі приміщення, майно підприємств, ліквідованих за рішенням господарського суду, та майно підприємств, що ліквідуються за рішенням органу, уповноваженого управляти державним майном); майно підприємств, які не були продані як цілісні майнові комплекси.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2000 по справі № 1-16/2000 щодо офіційного тлумачення окремих положень статті 7 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” зазначено, що положення частин першої, третьої статті 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" щодо ініціативи покупців про включення відповідного майна до переліку об'єктів, що підлягають приватизації треба розуміти як право покупця пропонувати проведення приватизації конкретного об'єкта малої приватизації у вказаний ним спосіб, зокрема шляхом викупу.

17.07.1990 виконавчий комітет Севастопольської міської Ради народних депутатів, розглянув перелік пам'ятників архітектури та градобудівництва місцевого значення м. Севастополя, складений Управлінням архітектури та градобудівництва станом на 01.06.1990 та керуючись положеннями Закону України „Про охорону і використання пам'яток історії та культури”, що діяв на той момент, прийнято рішення № 11/915 „Про внесення до Переліку пам'ятників архітектури та містобудування місцевого значення містобудівного комплексу міського кільця міста Севастополя”.

Пунктом 1 рішення виконуючого комітету Севастопольської міської Ради народних депутатів № 11/915 від 17.07.1990 затверджений Перелік пам'ятників архітектури і градобудівництва місцевого значення, згідно до якого житловий будинок № 52  по вул. Велика Морська віднесений до вищезазначеного переліку пам'ятників архітектури.

Проте, Закон України „Про тимчасову заборону приватизації пам'яток культурної спадщини” прийнято 01.02.2005.

Рішенням Севастопольської міської Ради № 1965 від 11.05.2004 „Про внесення доповнень та змін в рішення Севастопольської міської Ради № 637 від 04.03.2003 „Про програму оптимізації структури комунального майна та підвищення ефективності його використання  на 2003-2006 роки в м. Севастополі”, нежитлове приміщення, яке перебуває в оренді у позивача, по вул. В.Морська, 52, було включено до переліку об'єктів комунальної власності які підлягають приватизації шляхом викупу.

Таким чином, з матеріалів справи  вбачається, що на той момент, коли орган приватизації відповідно до закону повинен був вирішити питання про приватизацію об'єкту по вул. В.Морська, 52, ніяких обмежень щодо приватизації таких об'єктів не існувало, позивач мав право на приватизацію шляхом викупу приміщень, які знаходились у нього в оренді.

Крим того, статтею 13 Закону України „Про охорону культурної спадщини” передбачено, що об'єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації   шляхом  занесення  до  Державного  реєстру нерухомих пам'яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам'ятки. Порядок визначення категорій пам'яток встановлюється  Кабінетом  Міністрів  України.  Із  занесенням  до Реєстру  на  об'єкт культурної  спадщини,  на  всі  його складові елементи  поширюється  правовий  статус  пам'ятки.

Згідно зі статтею 14 Закону України „Про охорону культурної спадщини” занесення   об'єкта  культурної  спадщини  до  Реєстру  та внесення змін до  нього (вилучення  з Реєстру,  зміна  категорії пам'ятки) провадяться відповідно до категорії пам'ятки: а) пам'ятки національного значення - постановою Кабінету Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини; б) пам'ятки місцевого значення - рішенням центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини  за  поданням відповідних  органів  охорони  культурної спадщини або за поданням Українського товариства  охорони  пам'яток  історії  та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання. Центральний орган виконавчої  влади у сфері охорони культурної спадщини надає органу охорони культурної спадщини Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органам охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних   адміністрацій, органам охорони культурної спадщини місцевого самоврядування  витяги  з  Реєстру  щодо  пам'яток,  які розташовані на їхніх територіях.

Крім того, статтею 17 Закону України „Про охорону культурної спадщини” передбачено, що пам'ятка, крім пам'ятки археології, може перебувати у державній,  комунальній або приватній  власності, суб'єкти  права власності на пам'ятку визначаються згідно із законом.

Статтею 1 Закону України „Про тимчасову заборону приватизації пам'яток культурної спадщини” встановлена заборона приватизації пам'яток культурної спадщини до затвердження Верховною Радою України переліку пам'яток культурної спадщини, які не підлягають приватизації.

Одночасно пунктом 2 статті 2 Закону України „Про тимчасову заборону приватизації пам'яток культурної спадщини” доручено Кабінету Міністрів України у шестимісячний термін  з  дня набрання  чинності  цим  Законом  подати на розгляд Верховної Ради України проект Закону України про затвердження переліку пам'яток культурної спадщини, які не підлягають приватизації.

Невиконання норми Закону  вищим органом виконавчої влади не може бути підставою для обмеження прав господарюючих суб'єктів.

Згідно з Порядком визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1760 від 27.12.2001 об'єкти культурної спадщини заносяться до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (далі - Реєстр) за рішенням Кабінету Міністрів України - щодо об'єктів національного значення або за рішенням відповідного центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини - щодо об'єктів місцевого значення.  На кожний об'єкт культурної спадщини, що пропонується відповідним органом охорони культурної спадщини для занесення до Реєстру, складається облікова документація, яка підлягає постійному зберіганню в цьому органі. Занесення об'єкта культурної спадщини до Реєстру без облікової документації не допускається.   

Відповідно до п. 3 вказаного Порядку облікова документація на об'єкт культурної спадщини включає облікову картку, його паспорт, коротку історичну довідку, акт технічного стану, довідку про майнову цінність об'єкта.

Таким чином, відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, провівши оцінку представленим доказам, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача витрати по сплаті державного мита в сумі 170,00 грн. і витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу в сумі 118,00 грн.

На підставі висловленого, керуючись ст. 1, 3, 7 Закону України “Про приватизацію державного майна”, ст. 2, 7 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”, ст.  13, 14, 17 Закону України „Про охорону культурної спадщини”,  ст. 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В и р і ш и в :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Визнати за товариством з обмеженою відповідальністю «Аптека АВ та К» право на приватизацію вбудованих нежитлових приміщень, які складаються з приміщень з №ХVІІІ-1 по №ХVІІІ-10, загальною площею 80,5 кв.м з крильцем,  розташованих за адресою вул. Велика Морська, 52, м. Севастополь.

3.          Зобов'язати Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради (м. Севастополь, вул. Луначарського, 5, ідентифікаційний код 25750044) здійснити підготовку до приватизації, у тому числі незалежну оцінку, вбудованих нежитлових приміщень, які складаються з приміщень з №ХVІІІ-1 по №ХVІІІ-10, загальною площею 80,5 кв.м з крильцем,  розташованих за адресою вул. Велика Морська, 52, м. Севастополь.

4.           Зобов'язати Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради (м. Севастополь, вул. Луначарського, 5, ідентифікаційний код 25750044) підготувати проект договору купівлі-продажу комунального майна - вбудованих нежитлових приміщень, які складаються з приміщень з №ХVІІІ-1 по №ХVІІІ-10, загальною площею 80,5 кв.м з крильцем,  розташованих за адресою вул. Велика Морська, 52, м. Севастополь на умовах викупу та укласти його з товариством з обмеженою відповідальністю «Аптека АВ та К»(99011, м. Севастополя, вул. Б.Морська, 52, ідентифікаційний код 22320067)  на умовах викупу та у встановленої формі.

5.          Стягнути з Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5, ідентифікаційний код 25750044) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека АВ та К»(99011, м. Севастополя, вул. Б.Морська, 52, ідентифікаційний код 22320067) 170,00 грн. –державне мито, 118,00 грн. –витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

     Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

           Примірники рішення направити на адресу сторін та третіх осіб рекомендованою кореспонденцією.

Суддя                                                                                                                              І.А. Харченко

Рішення оформлено та підписано

в порядку ст. 84 ГПК України

10.06.2008.