Постанова

від 30.05.2008 по справі 15/437-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

15/437-07

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          28 травня 2008 року                    Справа № 15/437-07

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі: головуючого  судді  І.С. Карбань, судді  Л.М. Бабакової, судді  І.А. Шутенко,     

при секретарі –Міракові Г.А.,

за участю представників сторін:

позивача – Вовк Д.О. за довіреністю від 04.01.08р.,

відповідача – Олексюка О.В. за довіреністю № 17/141 від 25.12.07р.,

третя особа –не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх. № 1077Х/2-4) ТОВ «Будгідропривод», м. Харків  на рішення  господарського суду  Харківської області від 08.04.2008 року по справі № 15/437-07

за позовом Харківського обласного виробничого об'єднання теплових мереж «Харківтеплоенерго»в особі голови ліквідаційної комісії, м. Харків

до товариства з обмеженою відповідальністю «Будгідропривод», м.Харків

3-я особа, яка не заяляє самостійних вимог на предмет спору – АК «Укргазпром» м.Київ

про визнання недійсним договору, -

встановила:

ХОВО теплових   мереж «Харківтеплоенерго»,  в особі голови ліквідаційної комісії, звернулось з позовною заявою та уточненнями до неї, в яких просило визнати недійсним  з моменту    укладення договір про відступлення права вимоги № 02/07 від 27.06.2002 р., укладений між ХОВО теплових мереж «Харківтеплоенерго»і ВАТ  «Будгідропривод»   відповідно до ст. 48 ЦК УРСР, в зв'язку з тим, що він не відповідає  вимогам закону. Також  позивач просив стягнути з відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом справи.

Рішенням господарського суду Харківської області від 08.04.2008р. по справі № 15/437-07 (суддя Лаврова Л.С.) визнано  недійсним з моменту укладення договір  про  відступлення  права  вимоги  № 02/07 від 27.06.2002р. укладений між  ХОВО теплових мереж «Харківтеплоенерго»та  ВАТ  «Будгідропривод».  Стягнено з ВАТ «Будгідропривод»на користь ХОВО теплових мереж «Харківтеплоенерго» 85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач, не погодившись з рішенням господарського суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати вищезазначене рішення повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволені позову, посилаючись на порушення норм чинного законодавства. Апелянт в скарзі стверджував, що 27.06.2002р. між позивачем та відповідачем був підписаний договір про відступлення права вимоги №02/07 у якому в п.1.1. чітко прописано наступне - позивач уступав відповідачу право вимоги заборгованості, яка виникла за надані послуги з теплопостачання у розмірі 66 112 208,20 грн. від боржників - фізичні особи –мешканці, які мешкають на території, яка обслуговується ЖЕУ-ЖЕК згідно з наданими реєстрами (додаток № 1).

Також апелянт вказував, що протягом 1999-2001рр. позивач надавав фізичним особам - мешканцям, зареєстрованих в будинках,  що розташовані на території Комінтернівського, Фрунзенського, Червонозаводського та Ленінського районів послуги з теплопостачання згідно діючих на той час «Правил надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення», затверджених постановою КМ України від 30.12.1997р. №1497. Зазначені Правила регулювали відносини між споживачами і виконавцями у наданні послуг з централізованого холодного та гарячого водопостачання, теплопостачання (центральне опалення) та водовідведення. Згідно з вказаних Правил - фізичні особи - споживачі послуг теплопостачання зобов'язані своєчасно, оплачувати надані послуги, але станом на 2002р. у мешканців  утворилась заборгованість перед позивачем, яка наведена у Додатку №1 до договору відступлення права вимоги №02/07 від 27.06.2002р. Саме вищенаведені дійсні на той час обсяги прав і умов, які існували, належали Кредиторові (позивачу) та передавались новому Кредиторові (відповідачу), визначались у змісті правочину про відступлення права вимоги, а саме договору відступлення права вимоги №02/07 від 27.06.2002р., що повністю відповідало вимогам ст.197 ЦК УРСР.

Апелянт стверджував, що згідно. 4 ЦК УРСР при укладенні договору відступлення права вимоги №02/07 від 27.06.2002р. документами, які підтверджують виникнення первинного зобов'язання можуть бути крім договору і будь які юридичні факти (реєстри боржників, акти звірок та інше), які мають бути передані первинним кредитором новому кредиторові як доказ існування прав, що передаються. Як свідчить аналіз договору про відступлення права вимоги №02/07 від 27.06.2002р. (з додатками) у вказаному договорі істотні умови зазначені.  

Апелянт вважав посилання суду першої інстанції на відсутність передбаченого п.1.2. договору відступлення права вимоги №16-98/06 від 14.11.1998р. та  посилання позивача на невиконання ТОВ «Будгідропривод»своїх зобов'язань по договору №16-98/06 від 14.11.1998р. перед АТ «Укргазпром» безпідставними та не обґрунтованими, в зв'язку  з тим, що позивач не надав жодного доказу пред'явлення будь-яких претензій до себе чи до ТОВ «Будгідропривод» зі сторони АТ «Укргазпром»щодо відсутності чи не виконання зобов'язань ТОВ «Будгідропривод», а саме, будь яких розрахунків.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому  вважав рішення господарського суду Харківської області від 08.04.2008р. по даній справі законним та обґрунтованим   і підстав для його скасування не вбачав, в зв'язку  з чим просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. В обґрунтування  своїх заперечень на апеляційну скаргу позивач вказував, що відповідно до вимог ст. 197 ЦК УРСР обов'язковими  умовами договору відступлення права вимоги є наявність первісного та нового кредитора, а також вимоги, що відступаються, а спірний договір даних умов не містить. Також позивач посилався  на ненадання відповідачем доказів виконання п. 1.2. спірного договору, а саме проведення відповідачем зарахування заборгованості позивача перед АТ «Укргазпром».

Представник третьої особи по справі у судове засідання не прибув, про дату, час і місце апеляційного розгляду належним чином був повідомлений, про що свідчить відповідне поштове повідомлення. Про причини неприбуття представник третьої особи по справі у судове засідання суд не повідомив. Враховуючи, що неприбуття  представника третьої особи по справі у судове засідання не перешкоджає судовому розгляду справи, справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши  правильність  застосування норм процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду погоджується з висновками  господарського суду Харківської області по даній справі, виходячи з наступного.

27.06.2002 р. між позивачем та ВАТ Будгідропривод», правонаступником якого є відповідач, було укладено договір відступлення права вимоги № 02/07, згідно з яким позивач відступив відповідачу право вимоги заборгованості, що утворилася за надані послуги з теплопостачання у розмірі 66112208,20 грн. від боржників - фізичних осіб, що мешкають в домах на території, яка обслуговується ЖЕУ/ЖЕК згідно доданих реєстрів (додаток № 1).

Відповідно до п. 1.2 договору відповідач не заперечував проти відступлення йому права вимоги заборгованості позивачем з боржників у розмірі 66112208,20 грн. і списує при цьому заборгованість ДП «Харківські теплові мережі», правонаступником якого є позивач на суму 66112208,20 грн. за поставлений газ АТ «Укргазпром», що підтверджується договором відступлення права вимоги № 16-98/06 від 14.11.1998 р.

Згідно з п.2.1 позивач зобов'язувався передати відповідачу всі необхідні документи, що обґрунтовують право вимоги.

Пунктом 3.3. спірного договору передбачено обов'язок відповідача повідомити боржників про відступлення права вимоги заборгованості за послуги по теплопостачанню від позивача до відповідача.

Згідно додатку № 1 до спірного договору, який не підписано посадовими особами сторін,   сума заборгованості розподіляється по районам м. Харкова: Комінтернівський - 25775363,69 грн., Фрунзенський –23649169,10 грн., Ленінський –8993890,94 грн., Червонозаводський –7693784,47 грн.

Термін дії договору визначено в п.5.1. спірного договору, відповідно до якого договір припиняє дію з моменту узгодження сторонами остаточного реєстру боржників, на суму вказану в п.1.1. і інших документів, передбачених договором, а також на інших підставах, передбачених чинним законодавством.

Господарським судом першої інстанції було встановлено, що спірний договір та додаток № 1 до нього, не містили необхідного визначення вимог, що відступалися. В тому числі, не визначені конкретні боржники, розмір їх заборгованості, строк їх настання тощо. В наслідок чого, у спірному договору сторонами в супереч вимог чинного законодавства не зазначено в якому зобов'язанні змінювався кредитор, не визначено обсяг прав по кожному конкретному боржнику за теплову енергію, які переходять від первісного кредитора до нового.

Господарський суд першої інстанції при розгляді даної справи та визнаючи спірний договір недійсним застосовував положення ст. 48 ЦК УРСР (1963р.), виходячи з того, що спірний договір було укладено до набрання чинності Цивільним кодексом України Також,  господарський суд першої інстанції керувався: ст.197 ЦК УРСР, відповідно до якої уступка вимоги кредитором іншій особі допускається, якщо вона не суперечить закону чи договору або коли вимога  не  пов'язана  з особою кредитора. До  набувача  вимоги  переходять  права, що забезпечують виконання зобов'язання; ст.198 ЦК УРСР, згідно з якою кредитор,  який  уступив  вимогу  іншій  особі,  зобов'язаний передати їй документи, що свідчать про право вимоги. Первісний  кредитор  відповідає  перед  новим  кредитором  за недійсність  переданої  йому  вимоги,  але  не    відповідає    за невиконання цієї вимоги боржником, та ст.199 ЦК УРСР, якою визначено, що якщо боржник не  був  повідомлений  про  уступку  вимоги,  що відбулася,  то  виконання  зобов'язання  первісному    кредиторові визнається виконанням належному кредиторові.

При дослідженні матеріалів справи колегією суддів Харківського апеляційного господарського суду  встановлено, що ВАТ «Будгідропривод»було реорганізовано у ТОВ «Будгідропривод»і у додаткових угодах до спірного договору, а саме: від 26.01.2005 р., від 10.03.2005 р., від 05.04.2005 р., від 07.04.2005 р., від 11.05.2005 р., від 15.06.2005 р., від 03.08.2005 р., від 29.08.2005 р., Кредитором 2 було вказано ТОВ «Будгідропривод».  

Зазначеними доповненнями змінювалися умови спірного договору  в частині визначення суми боргу споживачів за отриману теплову енергію, право вимоги якої позивач уступав відповідачу, остаточно  цю суму було визначено 29.08.2005 р. в розмірі 36576957,39 грн. Також вказаними додатковими угодами було доповнено п. 1.2. спірного договору наступними умовами: компенсація позивачем відповідачу різниці між сумою списаної заборгованості за газ і сумою переданої заборгованості  боржників здійснюється в порядку, визначеними угодою сторін.

Враховуючи, що згідно наданих сторонами документів, остаточний розмір суми заборгованості, право витребування на яку перший кредитор  передав другому кредитору, була сторонами встановлена після набрання чинності Цивільним кодексом України та Господарським  кодексом України, додатковою угодою від 29.08.2005 р., тому при розгляді вказаної справи слід керуватися також  положеннями Цивільного кодексу України, а саме ст.ст. 203, 215, 512, 513, 514, 516, 517 та положеннями ст. ст. 179, 195, 207 Господарського Кодексу України.

В судовому засіданні господарського суду апеляційної інстанції, представник апелянта заявив, що він не має можливості надати документи на підтвердження виконання сторонами за спірним договором своїх зобов'язань, зокрема, переліку боржників позивача за спожиту теплову енергію –фізичних осіб, з визначенням їх  конкретної заборгованості, період, за який виникла така заборгованість, їх місце проживання, надіслання їм повідомлень про зміну кредитора в зобов'язаннях, надходження на його рахунки коштів від фізичних осіб –боржників позивача, тощо.

Посилання апелянта на виконання ним  п. 1.2. договору уступки права вимоги щодо  списання заборгованість ДП «Харківські теплові мережі», правонаступником якого є позивач на суму 66112208,20 грн. за поставлений газ АТ «Укргазпром», на підстав договору відступлення права вимоги № 16-98/06 від 14.11.1998 р., є безпідставним, оскільки відповідачем не було надано доказів наявності у нього права  здійснювати списання заборгованості позивача перед АТ «Укргазпром»за отриманий газ, не зважаючи на те, що ухвалами господарського суду першої інстанції вказані докази неодноразово витребувалися. В судовому засіданні господарського суду апеляційної інстанції представник апелянта заявив, що надати такі документи він не може.

Враховуючи, що апелянтом  не доведено його право  здійснювати списання заборгованості позивача перед АТ «Укргазпром»за отриманий газ, документально не підтверджено  здійснення ним фактичного списання зазначеної заборгованості позивача перед АТ «Укргазпром»за отриманий газ,  тому у суду відсутні достатні підстави вважати, що за спірним договором уступки права вимоги, апелянт правомірно надбав право отримувати на свою користь спірну заборгованість замість позивача.

Крім того, умови п. 1.2. спірного договору за своєю суттю суперечать статутній діяльності відповідача та нормам чинного законодавства.

З урахуванням обставин, встановлених   господарським судом першої та апеляційної інстанцій,  на підставі ст. 215 ЦК Україна (ст.48 ЦК УРСР), спірний договір про відступлення права вимоги № 02/07 від 27.06.2002 р., разом з доповненнями до нього, вважається недійсним з моменту його укладання.

На підставі викладеного, колегія судова Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарський суд Харківської області від 08.04.2008 р. по справі № 15/437-07  відповідає вимогам чинного законодавства та прийняте у відповідності з матеріалами справи, підстави для скасування оскарженого рішення відсутні. Заперечення викладені в апеляційній скарзі є безпідставними та необґрунтованими і не можуть бути підставою для скасування рішення суду.

Керуючись ст. 99,101, п.1 ст.103, ст. 105 ГПК України колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 08.04.2008 року по справі № 15/437-07 залишити без змін.

Повний текст постанови підписано 29.05.2008 р.

     Головуючий суддя                                                                      І.С. Карбань.

                               Суддя                                                              Л.М. Бабакова.

                                                                Суддя                                                                               І.А. Шутенко.