Постанова

від 10.06.2008 по справі 10/248/08

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10/248/08

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

10.06.08                                                                                               Справа №10/248/08

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Федоров І.О. судді  Хуторной В.М.    , Мірошниченко М.В.

при секретарі Пересаді О.В.

За участю представника відповідача Ревіляк О.М., довіреність №223 від 5.06.08 р. Представник позивача в судове засідання не з'явився.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги Відкритого акціонерного товариства «Запорізький завод азбестоцементних виробів» на рішення господарського суду Запорізької області від 30.04.2008 р. у справі № 10/248/08

за позовом: Колективного підприємства «Спеціалізоване ремонтно – будівельне управління» Обласного комітету Товариства Червоного Хреста України, м. Запоріжжя, (далі КП «СРБУ»);

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Запорізький завод азбестоцементних виробів», м. Запоріжжя, (далі ВАТ «ЗЗАВ»);

про стягнення 71519, 27 грн.

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду №1126 від 09.06.2008 р. справа передана для розгляду колегії суддів у складі: Федоров І.О. (головуючий), Хуторной В.М, (доповідач), суддя Мірошниченко М.В., якою справа прийнята до свого провадження.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 30.04.2008 р. у справі № 10/248/08, позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 11505,54 грн. 3% річних, 50579,59 грн. втрат від інфляції грошових коштів, 5000 грн. витрат за надання юридичної допомоги, в іншій частині позову відмовлено. В частині задоволення позовних вимог рішення суду обґрунтовано наявністю порушень господарського зобов'язання та ст. ст. 526, 625 ЦК України, ст. ст. 193, 216 ГК України.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, ВАТ «ЗЗАВ», відповідач у справі, звернувся з апеляційною скаргою до Запорізького апеляційного господарського суду, посилаючись на те, що рішення суду винесено в супереч фактичним обставинам справи.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просить скасувати рішення господарського суду та прийняти нове, яким позов задовольнити частково в сумі 27517,46 грн.

КП «РСБУ», позивач у справі, відзив на апеляційну скаргу не надав, представника в судове засідання не направив.

За заявою представника відповідача, судове засідання проводились без застосування технічних засобів фіксації судового процесу, за його згодою в судовому засідання 10.06.08 р. оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови.

Відповідно до ст. 99 ГПК України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Згідно ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Сутність спору. КП «СРБУ» 30.03.2007 р. подав до господарського суду Запорізької області позовну заяву про стягнення з ВАТ «ЗЗАВ» 197084,19 грн. основного боргу за договором будівельного підряду №10 від 17.06.2002 р.

Господарський суд Запорізької області рішенням від 12.06.2007 р. по справі №24/303/07 (з урахуванням постанови Запорізького апеляційного господарського суду від 07.09.2007 р.) стягнув з ВАТ «ЗЗАВ» на користь КП «СРБУ» суму основного боргу у розмірі 183947,60 грн.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 07.09.2007 р. по справі №24/303/07 встановлено, що позивач звернувся до відповідача з претензією вих. №29 від 28.02.2007 р., в якій запропонував відповідачу перерахувати суму заборгованості в сумі 197084,19 грн. на розрахунковий рахунок позивача.

Цією постановою позов задоволено частково в розмірі 183947,60 грн. Згідно Розрахунку ціни позову, зазначений борг було примусово погашено в листопаді 2007 р. Позивач по даній справі визначив ціну позову у вигляді 3% річних за період з 1 вересня 2005 р. по вересень 2007 р. (12327,22 грн.), втрат від інфляції за період з 1 вересня 2005 р. по вересень 2007 р. (54192,05 грн.) та витрат за надання юридичної допомоги (5000 грн.), загалом на суму 71519,27 грн., посилаючись на претензію, як на вимогу про сплату боргу, №68/09 від 8.09.2005 р., яка в матеріалах справи відсутня.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного судового рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню в силу наступного.

Пунктом 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Факт прострочення грошового зобов'язання встановлено рішенням Господарського суду Запорізької області від 12.06.2007 р. та постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 07.09.2007 р. по справі №24/303/07.

Відповідно до ч. 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідач в апеляційній скарзі визнає позов в сумі 27517,46 грн., та визнає період для нарахування відсотків та інфляції за період з 1.03.2007 р. по 1.11.2007 р.

Доказів надіслання претензії, як і самої претензії №68/09 від 8.09.2005 р., позивачем не надано ні суду першої інстанції ні суду другої інстанції. Ця обставина позивачем не доведена належними доказами. За таких обставин, з урахуванням позиції відповідача, суд визначає період прострочення виконання грошового зобов'язання боржником за період з 1.03.2007 р. по 1.11.2007 р. Сума 3% річних за цей період складає 3704,15 грн., а сума втрат від інфляції – 19340,96 грн. В цій частині позов підлягає задоволенню.

У стягненні 5000 грн. витрат за надання юридичної допомоги слід відмовити, оскільки ст. 44 ГПК України встановлює виключний склад судових витрат: судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Позивачем не надано доказів сплати суми 5000 грн. представнику, як і не надано доказів того, що представник Плюта О.А. є адвокатом.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 ГПК України, суд покладає на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідачем надмірно сплачене державне мито при поданні апеляційній скарги в розмірі 357,6 грн., оскільки він оскаржував судове рішення не в повній сумі, а лише в частині стягнення 32517,46 грн., що складає 48,5 % від задоволеної суми. Тому відповідачу слід було при поданні апеляційної скарги сплатити лише 173,44 грн. державного мита. Платіжним дорученням №446 від 16 травня 2008 р. перераховано державне мито за подання апеляційної скарги в розмірі 357,6 грн., з яких сума 184,16 грн. відповідачем при поданні апеляційної скарги сплачено надмірно і, відповідно до ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.93 р. №7-93, підлягає поверненню з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 101 - 106 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Запорізький завод азбестоцементних виробів» задовольнити. Рішення господарського суду  Запорізької  області від 30.04.2008 р. у справі № 10/248/08 змінити. Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

          «Позов задовольнити частково. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Запорізький завод азбестоцементних виробів» (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, 36, рахунок 26000301155039 в ЗЦВ ПІБ, МФО 313355, код Державного реєстру 00292971) на користь Колективного підприємства «Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління» Обласного комітету Товариства Червоного Хреста України (69118, м. Запоріжжя, вул. Баумана, 15; місце знаходження 69104, м. Запоріжжя, вул. Малиновського, буд. 17, кв. 66, рахунок 26002301163881 в Філіалі відділення ПІБ м. Запоріжжя, МФО 313355, код Державного реєстру 22139371) втрати від інфляції 19340,96 грн.; 3704,15 грн. 3% річних, 38,02 грн. витрат на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу; 230,29 державного мита;

          В решті позову відмовити.»

          Стягнути з Колективного підприємства «Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління» Обласного комітету Товариства Червоного Хреста України (69118, м. Запоріжжя, вул. Баумана, 15; місце знаходження 69104, м. Запоріжжя, вул. Малиновського, буд. 17, кв. 66, рахунок 26002301163881 в Філіалі відділення ПІБ м. Запоріжжя, МФО 313355, код Державного реєстру 22139371) на користь Відкритого акціонерного товариства «Запорізький завод азбестоцементних виробів» (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, 36, рахунок 26000301155039 в ЗЦВ ПІБ, МФО 313355, код Державного реєстру 00292971) 173,44 грн. державного мита за апеляційний перегляд справи.

Повернути з Державного бюджету України 184,16 грн. надмірно сплаченого держмита.

Доручити господарському суду Запорізької області видачу відповідних наказів та довідки.

Постанову оформлено відповідно до ст. 84 ГПК України 11.06.2008 р.

Головуючий суддя Федоров І.О.

 судді  Хуторной В.М.  

 Мірошниченко М.В.