Постанова

від 28.07.2011 по справі 15/153-10-4116

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" липня 2011 р. Справа № 15/153-10-4116

Вищий господарський суд У країни у складі колегії судд ів:

головуючого Добролюбової Т.В.,

суддів Гоголь Т.Г., Осетинського А. Й.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за участ ю представників сторін

позивача

відповідача, третьої особи

матеріали касаційної скар ги

ОСОБА_1 - дов. від 14.06.11

не з'явились, повідомлені на лежно

Одеської міської ради

на постанову Одеського апеляційного го сподарського суду від 11.01.11

у справі №15/153-10-4116 Господарського суд у Одеської області

за позовом

до Міністерства транспорту та зв'язку України (правонаст упником якого є Міністерство інфраструктури України)

Одеської міської ради

третя особа

про Одеська залізниця

визнання права власності н а об'єкти нерухомого майна

Розпорядженням Заступни ка секретаря другої судової палати Вищого господарськог о суду України від 26.07.11 для розг ляду касаційної скарги у цій справі призначено колегію с уддів у складі: Добролюбової Т.В. - головуючого, Гоголь Т.Г., О сетинського А.Й.

Міністерство транспорту та зв'язку України звернулос ь до Господарського суду Оде ської області з позовом, з ура хуванням змін, до Одеської мі ської ради про визнання прав а власності за державою в осо бі Міністерства транспорту т а зв'язку України на нерухоме майно, загальною площею 795,5 кв. м, що знаходиться в оперативн ому управлінні Одеської залі зниці та розташоване в місті Одеса на вулиці 2-га Сортуваль на, 3а, а саме: склад, літера "Б", за гальною площею 320,3 кв.м; слюсарн а, літера "В", загальною площею 20,5 кв.м; майстерня, літера "Г", за гальною площею 82,4 кв.м; склад на території ПЧ-22, літера "Д", зага льною площею 70,5 кв.м; будівля м айстрів, літера "Е", загальною площею 105 кв.м; пункт обігріву м онтерів колії ПД-10, літера "Ж", з агальною площею 29,4 кв.м; склад д ля цементу, літера "З", загальн ою площею 39 кв.м; пункт обігрів у монтерів колії ц.21, літера "И", загальною площею 128,4 кв.м. Позо вні вимоги обґрунтовані безп ідставною відмовою відповід ача у оформленні права держа вної власності на спірне май но та видачі відповідного св ідоцтва. Позивач посилався н а приписи статей 322, 326, 328, 331, 392, 397 Цив ільного кодексу України, ста тей 22, 73, 74 Господарського кодек су України, статей 1, 4, 19 Закону У країни "Про управління об'єкт ами державної власності", Тим часового положення про поряд ок державної реєстрації прав а власності та інших речових прав на нерухоме майно, затве рдженого наказом Міністерст ва юстиції України від 07.02.02 №7/5.

Рішенням Господарсько го суду Одеської області від 11.10.10 (суддя Петров В.С.) в позові в ідмовлено. Вмотивовуючи ріше ння, господарський суд виход ив з того, що відповідач відмо вив позивачеві в оформленні права власності на спірне ма йно у зв' язку з ненаданням о станнім належно оформленого пакету документів, як то пере дбачено Тимчасовим положенн ям про порядок державної реє страції права власності та і нших речових прав на нерухом е майно, затвердженого наказ ом Міністерства юстиції Укра їни від 07.02.02 №7/5. Судове рішення о бґрунтоване приписами стате й 182, 317, 326, 328, 329, 331, 392, 396 Цивільного коде ксу України, Тимчасового пол оження про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на неру хоме майно, затвердженого на казом Міністерства юстиції У країни від 07.02.02 №7/5.

Постановою Одеського апел яційного господарського суд у від 11.01.11 (судді Журавльов О.О., К артере В.І., Михайлов М.В.) перев ірене рішення господарськог о суду скасовано, позов задов олено. Визнано за державою Ук раїна в особі Міністерства т ранспорту та зв'язку України право власності на об'єкти не рухомого майна - будівлі цех ів станції Одеса-Сортувальна , загальною площею 795,5 кв.м, розт ашовані в місті Одеса, вул. 2-га Сортувальна, 3а, та знаходитьс я в оперативному управлінні Одеської залізниці: склад, лі тера "Б", загальною площею 320,3 кв .м; слюсарна, літера "В", загальн ою площею 20,5 кв.м; майстерня, лі тера "Г", загальною площею 82,4 кв .м; склад на території ПЧ-22, літе ра "Д", загальною площею 70,5 кв.м; будівля майстрів, літера "Е", з агальною площею 105 кв.м; пункт о бігріву монтерів колії ПД-10, л ітера "Ж", загальною площею 29,4 к в.м; склад для цементу, літера "З", загальною площею 39 кв.м; пун кт обігріву монтерів колії ц .21, літера "И", загальною площею 128,4 кв.м. Апеляційний суд дійшов висновку про те, що позивачем були втрачені документи, які підтверджують побудову спір них об'єктів та введення їх в е ксплуатацію. При цьому, апеля ційна інстанція визнала, що і нвентарні картки для обліку основних засобів підтверджу ють факт приналежності спірн ого майна до державної власн ості в особі Міністерства тр анспорту та зв'язку України. П останова обґрунтована припи сами статті 11 Конституції СРС Р 1977 року, статті 41 Конституції України, статті 90 Цивільного кодексу УРСР, статей 15, 16, 316, 317, 319, 321, 386, 392 Цивільного кодексу Україн и, статей 20,73 Господарського ко дексу України, статей 2, 31, 32 Зак ону України "Про власність", ст атей 1, 4 Закону України "Про упр авління об'єктами державної власності".

До Вищого господарс ького суду України з касацій ною скаргою звернулася Одесь ка міська рада, в якій просить скасувати постанову у справ і, а рішення господарського с уду першої інстанції залишит и в силі. Обґрунтовуючи довод и касаційної скарги, заявник посилається на помилковому, на його думку, застосуванні а пеляційним судом приписів ст атті 392 Цивільного кодексу Укр аїни. Міська рада наголошує н а відсутності у позивача нео бхідних для оформлення права власності на спірне майно до кументів, передбачених Тимча совим положенням про порядок державної реєстрації права власності та інших речових п рав на нерухоме майно, затвер дженого наказом Міністерств а юстиції України від 07.02.02 №7/5.

Від Міністерства тран спорту та зв'язку України в ідзиву на касаційну скаргу с удом не отримано. Водночас ві д Міністерства транспорту та зв'язку України судом отри мано клопотання про заміну с торони у спорі правонаступни ком у зв'язку з реорганізаціє ю юридичної особи позивача, я ке задовольняється колегією суддів з огляду на приписи ст атті 25 Господарського процес уального кодексу України.

Заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення присутн ього у судовому засіданні пр едставника позивача, перевір ивши правильність застосува ння господарськими судами но рм матеріального та процесуа льного права, Вищий господар ський суд України вважає, що к асаційна скарга підлягає зад оволенню з наступних підстав .

Як убачається з матеріалі в справи, предметом даного су дового розгляду є вимога Мін істерства транспорту та зв'я зку України (правонаступнико м якого є Міністерство інфра структури України) заявлена до Одеської міської ради про визнання права власності за державою в особі Міністерст ва транспорту та зв'язку Укра їни на об'єкти нерухомого май на - будівлі цехів станції О деса-Сортувальна, загальною площею 795,5 кв.м, розташовані в м істі Одеса, вул. 2-га Сортуваль на, 3а, та знаходяться в господ арському віданні Одеської за лізниці, а саме: склад, літера "Б", загальною площею 320,3 кв.м; слю сарна, літера "В", загальною пл ощею 20,5 кв.м; майстерня, літера "Г", загальною площею 82,4 кв.м; скл ад на території ПЧ-22, літера "Д", загальною площею 70,5 кв.м; буді вля майстрів, літера "Е", загал ьною площею 105 кв.м; пункт обігр іву монтерів колії ПД-10, літер а "Ж", загальною площею 29,4 кв.м; ск лад для цементу, літера "З", заг альною площею 39 кв.м; пункт обі гріву монтерів колії ц.21, літе ра "И", загальною площею 128,4 кв.м. Як на підставу позову, позива ч посилався на безпідставну відмову відповідача в оформл енні права державної власнос ті на спірне майно та видачі в ідповідного свідоцтва, що, на його думку, свідчить про неви знання відповідачем права де ржавної власності на спірний об'єкт та порушує права і охор онювані законом інтереси поз ивача. Скасовуючи рішення су ду першої інстанції та задов ольняючи позовні вимоги пози вача про визнання права держ авної власності на спірні об 'єкти в особі Міністерства тр анспорту та зв'язку України, а пеляційний суд виходив з тог о, що інвентарні картки про об лік основних засобів, наявні у справі, підтверджують факт приналежності спірного майн а до державної власності (в ос обі Міністерства транспорту та зв'язку України), позаяк ін ші документи з побудови спір них об'єктів і введення їх в ек сплуатацію позивачем були вт рачені. Проте, такий висновок апеляційного суду є помилко вим, зробленим без урахуванн я приписів чинного законодав ства, яке регулює спірні прав овідносини. Згідно з частино ю 1 статті 321 Цивільного кодекс у України право власності є н епорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цьо го права чи обмежений у його з дійсненні. У відповідності д о приписів статті 326 Цивільног о кодексу України у державні й власності є майно, у тому чис лі грошові кошти, яке належит ь державі Україна. Від імені т а в інтересах держави Україн а право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійс нюється державними органами , а у випадках, передбачених за коном, може здійснюватися ін шими суб' єктами. За приписа ми частини 5 статті 22 Господар ського кодексу України держа ва реалізує право державної власності у державному секто рі економіки через систему о рганізаційно-господарських повноважень відповідних орг анів управління щодо суб' єк тів господарювання, що належ ать до цього сектора і здійсн юють свою діяльність на осно ві права господарського віда ння або права оперативного у правління. Частиною першою с татті 15 Цивільного кодексу України унормовано, що ос оба має право на захист свого цивільного права у разі йог о порушення, невизнання або о спорювання. Відповідно до пр иписів статті 16 Цивільного ко дексу України кожна особа ма є право звернутися до суду за захистом свого особистого н емайнового або майнового пра ва та інтересу. Способом захи сту цивільних прав та інтере сів може бути, зокрема, визнан ня права. Згідно з приписами с татті 392 Цивільного кодексу Ук раїни власник майна може пре д' явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою осо бою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує йо го право власності. Відтак, по зов про право власності пода ється у випадках, коли належн е певній особі або набуття ц ією особою права не визнаєть ся, оспорюється іншою особою або у разі відсутності в неї документів (у зв'язку з ї х втратою), що засвідчують на лежність їй такого права. Від повідачем у позові про визна ння права власності є особа, я ка оспорює право власності н а майно, або особа, яка хоч і не оспорює права власності на м айно, але і не визнає його. При писами статті 1 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни унормовано, що підприє мства та організації мають п раво на звернення до господа рського суду за захистом сво їх порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законо м інтересів. Господарськими судами в ході розгляду справ и було установлено, що Мініст ерство транспорту та зв'язку України (правонаступником я кого є Міністерство інфрастр уктури України) звернулось д о Одеської міської ради для о формлення права державної вл асності на об' єкти нерухомо го майна, розташовані у місті Одеса, вул. 2-га Сортувальна, 3а. Проте, відповідач повідомив про відсутність підстав для оформлення права власн ості у зв'язку з ненаданням необхідних для оформ лення права власності док ументів, передбачених Тим часовим положенням про поряд ок державної реєстрації прав а власності та інших речових прав на нерухоме майно, затве рдженого наказом Міністерст ва юстиції України від 07.02.02 №7/5. О тже, як убачається з матеріал ів справи, спір між сторонами у справі виник з підстав відм ови відповідача в оформленні права власності позивача на спірне майно через ненаданн я останнім повного пакету до кументів необхідних для офор млення такого права. Частино ю першою статті 182 Цивільного кодексу України унормовано, що право власності та інші ре чові права на нерухомі речі, о бмеження цих прав, їх виникне ння, перехід і припинення під лягають державній реєстраці ї. Порядок проведення держав ної реєстрації прав на нерух омість та підстави відмови в ній встановлюються законом (частина четверта статті 182 Ци вільного кодексу України). Ст аттею 4 Закону України "Про дер жавну реєстрацію речових пра в на нерухоме майно та їх обме жень" (у редакції на момент вин икнення спірних правовіднос ин) передбачено, що обов'язков ій державній реєстрації підл ягають речові права на нерух оме майно, яке знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, те риторіальних громад, іноземц ів та осіб без громадянства, і ноземних юридичних осіб, між народних організацій, інозем них держав. Згідно з пунктом 6. 1 Тимчасового положення про п орядок реєстрації прав власн ості на нерухоме майно, затве рдженого наказом Міністерст ва юстиції України від 7 лютог о 2002 року № 7/5 (у редакції на моме нт виникнення спірних правов ідносин) оформлення права вл асності на об'єкти нерухомог о майна провадиться з видаче ю свідоцтва про право власно сті органами місцевого са моврядування: фізичним ос обам та юридичним особам на н овозбудовані, перебудовані а бо реконструйовані об'єкти н ерухомого майна за наявності акта про право власності на з емлю або рішення про відведе ння земельної ділянки для ці єї мети та за наявності докум ента, що відповідно до вимог з аконодавства засвідчує відп овідність закінченого будів ництвом об'єкта проектній до кументації, державним будіве льним нормам, стандартам і пр авилам; фізичним та юридични м особам при представленні д оговору про пайову участь у б удівництві об'єкта нерухомог о майна, документа, що відпові дно до вимог законодавства з асвідчує відповідність закі нченого будівництвом об'єкта проектній документації, дер жавним будівельним нормам, с тандартам і правилам, та акта приймання-передавання цього об'єкта; фізичним та юридични м особам на об'єкти нерухомог о майна, які в установленому п орядку переведені із житлови х у нежитлові і навпаки, при на данні рішення відповідного о ргану; фізичним та юридичним особам на підставі документ ів, установлених законодавст вом, які підтверджують їх пра во власності на об'єкти нерух омого майна, крім правовстан овлювальних документів, пере дбачених у додатку 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав влас ності на нерухоме майно. В роз умінні приписів зазначеного Тимчасового положення на ві дповідача покладено обов'язо к зі здійснення оформлення п рава власності на об'єкти нер ухомості за наявності всіх н еобхідних для оформлення пра ва власності документів. Згі дно з приписами статті 19 Ко нституції України орган д ержавної влади та органи міс цевого самоврядування, їх по садові особи зобов'язані дія ти лише на підставі, в межах по вноважень та у спосіб, що пере дбачені Конституцією та Зако нами України. Місцевий госпо дарський суд в ході розгляду справи установив, що відпові дачем не було оформлено заяв нику право власності на спір не майно з огляду на ненаданн я ним належно оформленого па кету документів, як того вима гає зазначене Положення. Тоб то при зверненні до Одеської міської ради заявником не бу ло дотримано вимог, встановл ених Тимчасовим положенням п ро порядок реєстрації прав в ласності на нерухоме майно, з атвердженим наказом Міністе рства юстиції України від 7 лю того 2002 року № 7/5. Втім, вирішуючи даний спір та скасовуючи ріш ення у справі, суд апеляційно ї інстанції встановленого мі сцевим господарським судом н е спростував, залишивши поза увагою і те, що відповідачем у позові про визнання права вл асності є особа, яка оспорює п раво власності на майно, або о соба, яка хоч і не оспорює прав а власності на майно, але і не визнає його. Враховуючи те, що відповідач здійснює оформле ння та видачу свідоцтв про пр аво власності на нерухоме ма йно і в даній справі, не перебу ваючи з позивачем у правовід носинах щодо здійснення ним прав володіння, користування та розпорядження майном, щод о якого заявлені позовні вим оги про визнання права власн ості, не оспорює та не претенд ує на таке право, колегія судд ів визнає обґрунтованим висн овок місцевого господарсько го суду про відмову в позові. В ідповідно до статті 4 Господа рського процесуального коде ксу України рішення з господ арського спору повинно прийм атись у цілковитій відповідн ості з нормами матеріального і процесуального права та фа ктичними обставинами справи , з достовірністю встановлен ими судом. Таким чином, врахов уючи приписи законодавства т а встановлені судом першої і нстанції обставини справи, с удова колегія вважає правомі рним висновок Господарськог о суду Одеської області щодо відсутності правових підста в для визнання за позивачем п рава власності на спірні об'є кти нерухомості. Відтак, дово ди, викладені в касаційній ск арзі, знайшли своє підтвердж ення.

З огляду на зазначене та кер уючись статтями 1117, 1119, 11110, 11111 Госпо дарського процесуального ко дексу України, Вищий господа рський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Одеського апе ляційного господарського су ду від 11.01.11 у справі №15/153-10-4116 скасу вати. Рішення Господарського суду Одеської області від 11.10 .10 залишити без змін.

Касаційну скаргу Одеської міської ради задовольнити.

Головуючий суддя Т.Добролюб ова

Судді Т.Гоголь

А.Осетинсь кий