ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
10002,
м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" квітня 2008 р.
Справа № 13/50-06(02-2а)
Житомирський апеляційний
господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді
суддів:
при секретарі ,
за участю представників сторін:
від позивача :
- Міністерства оборони України:
Болейка А.П. - представника задовіреністю
№220/585/д від 22.01.2008р.,
-
військової частини А 0215: не з"явився,
від відповідача : Романченко Л.І. -
представника за довіреністю №09/140
від 17.03.2008р., приймав участь в судовому засіданні 18.03.08 р.
помічника військового прокурора
Житомирського гарнізону
Барановського Д.А. (посвідчення №647 від 18.07.2007р.),
розглянувши апеляційне подання
Заступника військового прокурора Західного регіону
України ( м. Львів ) в інтересах
держави в особі Міністерства оборони України,
військової частини А 0215, м.
Вінниця
на ухвалу господарського суду
Вінницької області
від "14" січня 2008 р. у
справі № 13/50-06(02-2а) ( суддя Мельник П.А. )
за позовом Першого заступника
військового прокурора Західного регіону України
( м. Львів ) в інтересах держави в
особі Міністерства оборони України,
військової частини А 0215, м.
Вінниця
до Товариства з обмеженою
відповідальністю "Вінницябуд", м. Вінниця
про спонукання до виконання мирової
угоди
з оголошеною в судовому засіданні
18.03.2008 р. перервою до 03.04.2008 р. згідно зі
ст.77 ГПК України,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського
суду Вінницької області від 14.01.2008 р. провадження у справі
№2/2-08 ( №13/50-06(02-2а) ) припинено.
Не погоджуючись
з винесеною судом першої інстанції ухвалою, заступник військового прокурора Західного регіону вніс апеляційне
подання в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, військової
частини А 0215, в якому просить ухвалу скасувати з підстав, наведених у
поданні, а справу передати на розгляд господарського суду Вінницької області.
Апеляційне
подання мотивовано, зокрема тим, що судом першої інстанції порушено норми
матеріального і процесуального права, а саме:
- оскаржена
ухвала порушує вимоги ст.129 Конституції України щодо законності, рівності усіх
учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та
свободи в наданні суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості;
- місцевим
судом 14.01.2008 р. провадження у справі
припинено на підставі п.1 ст.80 ГПК України, оскільки, як вважає суд,
спір не підлягає вирішенню у господарських судах України;
- відбулось
порушення державних інтересів, які підлягають судовому захисту; згідно зі ст.16
ЦК України кожна особа, чиї права порушено, має право звернутись до суду за їх
захистом;
- способом
захисту є примусове виконання обов"язку в натурі, що передбачено ст.622 ЦК
України, аналогічними були норми ст.161 ЦК УРСР; згідно зі ст.162 ЦК УРСР
одностороння відмова від виконання зобов"язань та одностороння зміна умов
договору не допускались;
- у даній справі заявлялась вимога про
зобов"язання відповідача виконати умови мирової угоди від 08.04.1997 р.,
підставою заявлення позову є невиконання відповідачем її умов; в той же час, у
справі №26/8-41 прокурором заявлялась
вимога щодо передачі житла на виконання договору між сторонами від 23.10.1993
р., підставою заявлення позову є невиконання відповідачем його умов;
- правильним є
висновок суду першої інстанції про те, що відповідно до Закону України
"Про виконавче провадження" виконання судових рішень виконавчою
службою здійснюється на підставі виконавчих документів, зокрема наказу
господарського суду; однак цей висновок не можна застосовувати в ході розгляду
даної справи; у справі №26/8-41 судом виносилась ухвала про затвердження
мирової угоди, а не рішення; наказ не видавався та в органи ДВС не направлявся;
- мирова угода
не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби;
- прокурор
звернувся до господарського суду Вінницької області з позовом №3/1522 від
19.07.2006 р. з метою отримання наказу про передачу позивачу житла, зазначеного
у мировій угоді.
В судових
засіданнях помічник військового прокурора Житомирського гарнізону та
представник Міністерства оборони України підтримали доводи апеляційного подання
заступника військового прокурора Західного регіону України.
Відповідач у
письмовому відзиві №09/131 від 12.03.2008 р. на апеляційне подання (
а.спр.20-28, т.3 ), а також його представник в засіданні апеляційного суду
18.03.2008 р. проти доводів й вимог подання заперечив, вважаючи ухвалу
місцевого суду законною і обґрунтованою, просив залишити її без змін, а подання
- без задоволення.
В засідання
03.04.2008 р. представники військової частини А 0215 та відповідача не
з"явились.
Зважаючи на те,
що копії ухвали про оголошення перерви до 03.04.2008 р. надіслано на адреси
сторін й військової прокуратури Західного регіону рекомендованою
кореспонденцією ( військовою частиною копія ухвали отримана - згідно з
повідомленням про вручення поштового відправлення ), що підтверджується копією
відповідного реєстру Житомирського апеляційного господарського суду від 25.03.2008 р., суд розглянув апеляційне
подання по суті без участі представників
військової частини А 0215 та відповідача.
Відповідно до
ч.2 ст.106 ГПК України апеляційні скарги (подання) на ухвали місцевого
господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду
апеляційних скарг ( подань) на рішення
місцевого господарського суду.
Заслухавши
пояснення помічника військового прокурора Житомирського гарнізону та
представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність
застосування місцевим господарським судом норм
матеріального й процесуального права, обговоривши доводи апеляційного
подання, суд вважає, що відсутні підстави для його задоволення з огляду на
таке.
Матеріали
справи свідчать, що в липні 2006 р. першим заступником військового прокурора
Західного регіону України подано до господарського суду Вінницької області
позов в інтересах держави - Міністерства
оборони України, військової частини А 0215 (Командування повітряних сил ЗС
України) як правонаступника військової частини А 0155 (Командування
Військово-Повітряних Сил ЗС України), м. Вінниця до Товариства з обмеженою
відповідальністю "Вінницябуд", м. Вінниця про спонукання до виконання мирової угоди.
Позов заявлено
з посиланням на п.2 ст. 121 Конституції України в інтересах держави в особі
Міністерства оборони України, яке відповідно до ст.З Закону України "Про
Збройні Сили України" є центральним органом виконавчої влади та в
інтересах військової частини А0215, яка є складовою частиною Збройних Сил
України, підпорядкована безпосередньо Міністерству оборони України і
утримується за рахунок коштів Державного бюджету України, а невиконання
відповідачем мирової угоди від 8.04.1997р.по передачі квартир порушує інтереси
держави, передбачені ст.17 Конституції України та ст.12 Закону України
"Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх
сімей" щодо забезпечення державою житлом військовослужбовців і членів їх
сімей; саме в цьому, зазначає військовий прокурор, полягають порушення інтересів
держави і обґрунтування необхідності їх захисту й визначає органи, уповноважені державою
здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, якими є Міністерство
оборони України та військова частина А0215 (Командування Повітряних Сил
Збройних Сил України) як правонаступник військової частини А0155 (Командування
Військово-Повітряних Сил Збройних Сил України) - а.спр.9-16, т.2.
Позовна заява
поверталась без розгляду, в її прийнятті відмовлялось ( зокрема ухвалою
господарського суду Вінницької області від 05.02.2007 р. - а.спр. 120, т.1,
залишеною без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду
від 11.06.2007 р. - а.спр.94-96, т.2).
Однак після
скасування вищезазначених процесуальних актів постановою Вищого господарського
суду України від 20.11.2007 р. ( а.спр.124-126, т.2 ) господарський суд
Вінницької області ухвалою 12.12.2007 р. прийняв справу до провадження,
присвоївши їй новий №2/2-08 ( а.спр.128, т.2 ).
Ухвалою від
14.01.2008 р. господарський суд першої інстанції провадження у справі припинив
по п.1 ст.80 ГПК України, дійшовши висновку, що рішення від 08.04.1997 р. у
справі №26/8-41 повинно виконуватись у порядку, встановленому Законом України
"Про виконавче провадження", а спір, який виник за позовом про
спонукання до виконання відповідачем мирової угоди не підлягає розгляду у
господарських судах ( а.спр.139-141, т.2
).
Апеляційний суд
з вищезазначеною ухвалою погоджується, зважаючи на наступне.
З"ясуванням
наявних у справі доказів судовою колегією встановлено, що в судовому засіданні
8.04.1997 року під час розгляду арбітражним судом Вінницької області справи
№26/8-41 помічник військового прокурора Вінницького гарнізону, представники
сторін - військової частини А 0155 ( правонаступником якої є військова частина
А 0215 - а.спр.49-57, т.2 ) та Колективного підприємства
"Вінницябуд"
( правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю
"Вінницябуд" - згідно з листом №237 від 26.05.2004 р., а.спр.25, т.2
та згідно з поданим до апеляційного суду на його вимогу Статутом ) дійшли
мирової угоди, яку викладено в
адресованій до суду заяві від 8.04.1997р.
За змістом
вищевказаного документу відповідач КП "Вінницябуд" підтверджує взяте
на себе зобов'язання згідно з угодою №01-08 від 23.10.92р., при введенні в
експлуатацію другої черги 148 - ми квартирного житлового будинку по вул.
Шевченка надати три трикімнатних і одну двокімнатну квартиру в цьому будинку
військовій частині А0155 без зазначення площі цих квартир ( а.спр.20, т.2 ).
Названа мирова
угода була затверджена рішенням арбітражного суду Вінницької області від
8.04.1997р. у справі №26/8-41 як доповнення до договору №01-08 від 23.10.92р. і
в резолютивній частині рішення викладено текст мирової угоди в такій редакції:
"Колективне підприємство "Вінницябуд" підтверджує взяте на себе
зобов'язання згідно угоди №01-08 від 23.10.92р. при введенні в експлуатацію
другої черги 148 квартирного житлового будинку по вул. Шевченка м. Вінниці надати в/ч А-0155 три трикімнатні і одну двокімнатну
квартири в цьому будинку" ( а.спр.21,22, т.2 ).
30.05.1997 р.
арбітражним судом Вінницької області було прийняте додаткове рішення по цій
справі, відповідно до якого резолютивна частина суду від 8.04.1997 р. після
слів "три трикімнатні і одну однокімнатну квартири в цьому будинку"
доповнено словами "на суму 94 грн.".
З врахуванням
приписів ст.115 ГПК України вказані рішення й додаткове рішення набрали законної сили.
Матеріали
справи свідчать, що рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради
народних депутатів від 2.10.1995р. №738 "Про затвердження Акту державної
приймальної комісії прийомки до експлуатації першого пускового комплексу 148
квартирного житлового будинку (108 квартир) по вул. Шевченка", перший
пусковий комплекс названого будинку було введено в експлуатацію і йому
присвоєно поштову адресу : вул.Шевченка, 29
( а.спр.34-36, т.2 ).
Іншим рішенням
виконавчого комітету Вінницької
міської ради від
9.12.2003р. №2140 "Про затвердження акту державної комісії про
прийняття до експлуатації житлової блок секції на 40 квартир по
вул.Шевченка" було прийнято до експлуатації житлову блок-секцію на 40
квартир будинку, якому присвоєно поштову адресу :вул.Шевченка,29. Судова
колегія наголошує, що вищезазначеним рішенням
затверджено акт про прийняття до експлуатації житлової
блок-секції на 40 квартир по
вул. Шевченка від ТОВ "БМУ -2" ЛТД, а не від відповідача ( а.спр.28, т.2 ).
За
повідомленням Управління містобудування і архітектури Вінницької міської ради
від 2.04.04р №3-1001 рішенням Вінницького міськвиконкому №2140 від 9.12.2003р.
затверджено акт державної комісії про прийняття до експлуатації житлової
блок-секції на 40 квартир по вул.Шевченка (II черга) і на той час будівництво
житлового будинку по вул.Шевченка,29 було закінчено ( а.спр.27, т.2 ).
Із матеріалів
справи не вбачається, що умови мирової угоди виконано.
Однак, на думку
апеляційного суду, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог першого заступника військового
прокурора Західного регіону у даній справі, враховуючи наступне.
Відповідно до
ст.115 АПК України ( в редакції, чинній на момент прийняття арбітражним судом
Вінницької області рішення від 08.04.1997 р. у справі №26/8-41 ) рішення,
ухвала, постанова арбітражного суду набирають законної сили негайно після їх
прийняття і підлягають обов"язковому виконанню підприємствами,
організаціями, посадовими особами.
Згідно з
положеннями ст.116 АПК України виконання рішення арбітражного суду провадиться
на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом, і виконується
судовим виконавцем.
Умови та
порядок виконання, зокрема рішень судів,
які підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному
порядку визначала Інструкція про виконавче провадження, затверджена наказом
Міністра юстиції СРСР від 15.11.1985 р. №22.
Судові
виконавці при виконанні наказів арбітражного суду керуються нормами АПК,
вказаною Інструкцією.
Арбітражний суд
Вінницької області зазначив про видачу наказу на виконання рішення від
08.04.1997 р. у справі №26/8-41 ( п.3 резолютивної частини цього рішення ).
Отже, у разі
невиконання в добровільному порядку умов мирової угоди, затвердженої рішенням
суду у справі №26/8-41, наказ відповідно до ст.116 АПК України мав бути
переданий на виконання судовим виконавцем. Строк пред"явлення наказу до
виконання ( 3 місяці з дня прийняття рішення ) визначався чинною на той час
ст.118 АПК України.
Таким чином,
судова колегія дійшла висновку, що рішення арбітражного суду Вінницької
області від 8.04.1997р.
у справі №26/8-41
повинно було виконуватись у порядку, визначеному Інструкцією про
виконавче провадження та іншими нормативними актами, що регулюють виконавче
провадження. Наказ мав виконуватись судовим виконавцем.
У суду відсутні
правові підстави для задоволення вимоги про спонукання до виконання мирової
угоди, затвердженої рішенням з видачею наказу.
Спір у даній
справі, на думку апеляційного суду, який погодився з думкою суду першої
інстанції, не підлягає розгляду у господарських судах України.
Провадження у
даній справі підлягає припиненню на підставі п.1 ст.80 ГПК України (
аналогічного висновку дійшов і суд першої інстанції ).
Такої ж позиції
притримується Вищий господарський суд України у своїй постанові №4/208-06 від
04.04.2007 р.
З огляду на
приписи ч.2 ст.101 ГПК України судова колегія вважає за необхідне зазначити, що
господарський суд Вінницької області правомірно відмовив у задоволенні
клопотання першого заступника військового прокурора Західного регіону про
накладення арешту на майно та кошти відповідача у зв"язку з тим, що даний
спір не підлягає розгляду у господарських судах.
Місцевий суд
правомірно також залишив без задоволення заяву відповідача про застосування
строку позовної давності .
Враховуючи
вищенаведене, апеляційний суд дійшов висновку, що ухвала господарського суду
Вінницької області від 14.01.2008 р. законна і обґрунтована, відповідає
матеріалам справи та вимогам чинного законодавства. Підстави для скасування ухвали відсутні, а тому її слід залишити без змін.
Безпідставними
є доводи апеляційного подання про те, що про затвердження мирової угоди
виносилась ухвала, а не приймалось рішення.
Інші доводи
апеляційного подання не є переконливими, не спростовують висновків суду першої
інстанції, а тому його слід залишити без задоволення.
Керуючись
ст.ст. 101,103,105,106 Господарського
процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Ухвалу
господарського суду Вінницької області від 14.01.2008р. у справі
№13/50-06(02-2а) залишити без змін, а апеляційне подання Заступника військового прокурора Західного
регіону України, м. Львів - без задоволення.
2. Справу
№13/50-06(02-2а) повернути до господарського суду Вінницької області.
Головуючий суддя
судді:
Віддрук. 6 прим.:
------------------------
1 -до справи
2-4 - сторонам
5 - військ. прок. Зх. регіону
6 - в наряд
Суд | Житомирський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 03.04.2008 |
Оприлюднено | 23.06.2008 |
Номер документу | 1739649 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Житомирський апеляційний господарський суд
Зарудяна Л.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні