Постанова

від 23.11.2006 по справі 13/50-06(02-2а)

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

13/50-06(02-2а)

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "23" листопада 2006 р.                                                          Справа №  13/50-06(02-2а)

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого   судді                                                  Зарудяної Л.О.

суддів:                                                                        Вечірка І.О.

                                                                                   Ляхевич А.А.

при секретарі                                                            Воробйовій Т.А. ,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: Романченко Л.І. - довіреність №09/736 від 22.11.2006 р.,

від прокурора: не з'явився,

розглянувши апеляційне подання Військового прокурора Західного регіону України, м.Львів

на ухвалу господарського суду Вінницької області

від "31" липня 2006 р. у справі №  13/50-06(02-2а) (суддя Тісецький С.С.)

за позовом Військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави вособі Міністерства оборони України в особі військової частини А0215 (Командування Повітряних сил ЗС України) як правонаступника військової частини А0155-Командування Військово - Повітряних Сил ЗС України, м. Вінниця  

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницябуд", м. Вінниця

про спонукання до виконання  мирової угоди, -

 ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 31.07.2006р. у справі №13/50-06 (02-2а) позов Військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі військової частини А0215 (Командування Повітряних сил ЗС України) як правонаступника військової частини А0155 - Командування Військово - Повітряних Сил ЗС України (м.Вінниця) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницябуд" (м.Вінниця) про спонукання до виконання  мирової угоди повернуто Військовому прокурору Західного регіону України.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Військовий прокурор Західного регіону України звернувся до суду з апеляційним поданням (а.с.8-11), в якому просить вказану ухвалу господарського суду Вінницької області скасувати та передати справу на розгляд до господарського суду Вінницької області, посилаючись при цьому на невідповідність висновків, викладених в ухвалі місцевого господарського суду, обставинам справи, а також неправильне застосування норм процесуального та матеріального права.

В підтвердження своїх доводів посилається на ст.2 Господарського процесуального кодексу України, ст.3 Закону України "Про Збройні Сили України", Указ Президента України №888/97 від 21.08.1997р. "Про затвердження Положення про Міністерство Оборони України", постанову Кабінету Міністрів України №659 від 17.05.2002р. "Про затвердження переліку груп власних надходжень бюджетних установ, вимог щодо їх утворення та напрямів використання".  

Прокурор в апеляційному поданні вказує, що твердження суду першої інстанції про те, що позов заявлений не в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, не відповідає дійсності, підтверджує той факт, що викладені в ухвалі висновки, не відповідають фактичним обставинам і є порушенням процесуального права.

Представник військової прокуратури Західного регіону України, представники Міністерства оборони України та військової частини А0215 в засідання суду не з'явилися, хоча про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином.

Враховуючи положення ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, судова колегія вважає за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги без участі представників військової прокуратури Західного регіону України, Міністерства оборони України та військової частини А0215.

Представник відповідача в засіданні суду проти апеляційної скарги заперечив в повному обсязі; оскаржувану ухвалу вважає законною і обґрунтованою, просить залишити її без змін, а апеляційне подання Військового прокурора Західного регіону України - без задоволення. Вказує, що суд правомірно дійшов висновку про те, що військовий прокурор неправильно визначив Міністерство оборони України та військову частину А0215 як органи, які державою уповноважені здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, оскільки суб'єктами вказаних спірних правовідносин є військова частина А0215 та ТОВ "Вінницябуд", при цьому військова частина не є органом державної влади чи органом місцевого самоврядування. Зазначає, що неправильно визначивши позивачів, військовий прокурор не зміг визначити і не визначив у чому саме полягає порушення інтересів держави з боку відповідача, тому й не обґрунтував необхідність їх захисту взагалі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Повертаючи позовну заяву Військовому прокурору Західного регіону України  на підставі п.1 ст. 63 ГПК України, суд першої інстанції зазначив, що відповідно до рішення Конституційного суду України від 08.04.1999р. прокурор може бути представником сторони у справі тільки у випадку, коли цією стороною у справі є орган державної влади або орган місцевого самоврядування, наділені повноваженнями виконавчої влади. Крім того, вказує, що заявляючи позов про спонукання до виконання мирової угоди, військовий прокурор Західного регіону України необґрунтовано визначив Міністерство оборони України, як орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, оскільки суб'єктами вказаних спірних правовідносин є Військова частина А 0215 та ТОВ "Вінницябуд". Військова частина не є органом державної влади чи органом місцевого самоврядування. Суд першої інстанції вважає, що військовим прокурором Західного регіону України пред'явлено позов не в інтересах держави, а в інтересах самостійного суб'єкта господарської діяльності.

Апеляційний господарський суд не погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами: прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України у справі за поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 ГПК України від 08.04.1999 року №3-рп/99 під поняттям “орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах” потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Згідно з Указом Президента України від 15.12.1999 р. № 1752/99 “Про систему центральних органів виконавчої влади” та Законом України “Про джерела фінансування органів державної влади”, до системи органів виконавчої влади належать Кабінет Міністрів України, міністерства, комітети, агентства, служби, адміністрації, департаменти, комісії, управління, палати, фонди, інспекції, бюро та інші центральні органи виконавчої влади і місцеві державні адміністрації.

Згідно Указу Президента України “Про затвердження положень про Міністерство оборони України та Генеральний штаб Збройних Сил України” від 21 серпня 1997 року № 888/97, Міністерство оборони України (Міноборони України) є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України.

Відповідно до Закону України “Про Збройні Сили України” від 6 грудня 1991 року, організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, об'єднань, з'єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій.

Таким чином, право прокурора на звернення до суду було порушено, що є недопустимим.

З огляду на викладене, ухвала господарського суду Вінницької  області від 31.07.2006р. у справі №13/50-06 (02-2а) підлягає скасуванню, а справа №13/50-06 (02-2а) за позовом Військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі військової частини А0215 (Командування  Повітряних сил ЗС України) як правонаступника військової частини А0155-Командування Військово - Повітряних Сил ЗС України (м.Вінниця) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницябуд" (м.Вінниця) про спонукання до виконання  мирової угоди - передачі на розгляд господарського суду Вінницької області.

  Керуючись ст.ст. 101,103-106 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційне подання Військового прокурора Західного регіону України, м.Львів  задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду Вінницької області від 31 липня 2006 р. у справі №13/50-06(02-2а)  скасувати.

3. Справу №13/50-06(02-2а) передати на розгляд господарського суду Вінницької області.

 Головуючий - суддя:                                                              Зарудяна Л.О.

 судді::

                                                                                           Вечірко І.О.  

                                                                                           Ляхевич А.А.  

Віддрук. 6 прим.:

1 - до справи

2,3 - позивачу

4 - відповідачу5 - прокурору

6 - в наряд