Постанова

від 28.02.2008 по справі 4/186-07

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У к р а ї н а

У

к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

28.02.08                                                                                              

Справа №4/186-07

Колегія суддів

Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя

Мойсеєнко Т. В. судді  Мойсеєнко Т.

В.    , Колодій Н.А.  , Хуторной В.М.

при секретарі Пересада

О.В.

за участю

представників

позивача: Кушнір Г.А.,

довіреність № 01-н-8/337 від 23.03.2007р., юрисконсульт; 

відповідача: Мазанович

В.В., доручення № 108 від 18.10.2007р. головний спеціаліст юридичного відділу.

розглянувши у

відкритому судовому засіданні матеріали справи № 4/186-07 та апеляційну скаргу

Житлово - експлуатаційної контори-2 житлово - будівельного кооперативу

Суворовського району м.Херсон, м. Херсон 

на рішення

господарського суду Херсонської області від 21.06.2007р. у справі № 4/186-07

за позовом Міського

комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно - каналізаційного

господарства м.Херсона», м.Херсон

до відповідача Житлово

- експлуатаційної контори -2 житлово - будівельного кооперативу Суворовського

району м.Херсон, м. Херсон 

за участю третьої

особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Виконавчий комітет Херсонської міської ради, м.Херсон

про стягнення суми

ВСТАНОВИВ:

Рішенням

господарського суду Херсонської області від 21.06.2007р. у справі № 4/186-07

(суддя Ємленінова З.І.) позов задоволено частково. Стягнуто з житлово -

експлуатаційної контори-2 житлово - будівельного кооперативу Суворовського

району м.Херсон на користь міського комунального підприємства «Виробниче

управління водопровідно - каналізаційного господарства міста Херсона» 20

810грн.85 коп. - основного боргу, 5173грн.86коп.- втрат від інфляції,

1544грн.81коп.-3% річних. В стягненні пені в сумі 877грн.20коп. відмовлено.

Судові витрати покладено на відповідача.

Рішення суду прийнято

з посиланням на ст.258, ст.ст. 525, 526, ч.2 ст. 625 ЦК України, п.п.1, 7

ст.193, п.6 ст.231, ч.6 ст.232 ГК України та мотивовано тим, що відповідач не

виконав своїх обов'язків за договором зі своєчасного та повного розрахунку за

надані послуги і не сплатив в повному розмірі виставлені позивачем рахунки за

надані послуги, перерахувавши вартість послуг частково. Заборгованість, яка

утворилася у відповідача за період з 01.01.2004р. по 31.03.2006р. у розмірі 20

810грн.85коп., суд визнав обґрунтованою та такою, що підтверджується наданим

позивачем розрахунком суми боргу та актами - рахунками. Оскільки відповідач не

здійснив у встановлені договором строки оплату за надані послуги з

водопостачання, то суд першої інстанції з урахуванням вимог частини 2 статті

625 ЦК України визнав обґрунтованими позовні вимоги про стягнення з відповідача

5 173грн.86коп. втрат від інфляції та 1544грн.81коп. -3% річних та такими, що

підлягають задоволенню. У задоволенні позову в частині стягнення пені суд

відмовив у зв'язку з заявленням цих вимог поза межами визначеного законом

строку для стягнення пені.

Не погоджуючись з

прийнятим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу до

Запорізького апеляційного господарського суду, в якій останній просить

скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 21.06.2007р. у

справі № 4/186-07, з тих підстав, що висновки суду, викладені у судовому

рішенні, не відповідають обставинам справи і рішення винесено з порушенням норм

матеріального та процесуального права, а також прийняти нове рішення, яким

відмовити позивачу у задоволені позовних вимог. Заявник апеляційної скарги зазначає,

що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення по справі, крім того,

оскаржуване рішення суду прийнято за відсутності відповідача на підставі

наданого договору, актів - рахунків та підписаного в односторонньому порядку

акту звірки. Апелянт наголошує на тому, що сума оплати за надані послуги

формується з тарифу та об'єму води відповідно до норми, об'єм в свою чергу

залежить від кількості будинків, які знаходяться на обслуговуванні, про що

зазначено в п.1.4 договору № 8210 від 20.04.2004р. Проте, за вказаний в

позовній заяві період з обслуговування ЖЕК - 2 були зняті наступні будинки:

вул. 49 Херсонської гвардійської дивізії 6 - з 01.05.2004р.; пр.Сенявіна, 156/2

- з 01.05.2005р.; пр.Сенявіна, 166/6 - з 01.04.2005р.; пр.200 років Херсона,

48/2 - з 01.05.2005р.; пр.Сенявіна, 156/5 - з 01.04.2004р.; пр.Сенявіна, 166/3

- з 01.04.2006р.; вул. 49 Херсонської гвардійської дивізії 18/2 - з

01.09.2001р. Повідомлення про зняття вказаних будинків з обслуговування ЖЕК-2

направлялися на всі обслуговуючи організації, в тому числі і позивачу, зазначає

скаржник. Натомість, в порушення п.1.4 договору позивач продовжував виставляти

рахунки відповідачу, без перерахування суми оплати. Разом з цим, апелянт

стверджує, що акти - рахунки надані позивачем не можуть бути доказом суми

боргу, вказаного у позовній заяві, зокрема, в графі «роботу прийняв» немає

підпису відповідача про прийняття роботи, а лише відмітка про отримання

рахунку. З урахуванням існуючих тарифів, об'єму води та взаємозалікового

розрахунку, на думку відповідача, його борг перед позивачем станом на

01.04.2007р. складає 7812,96грн. Представник відповідача у судовому засіданні

підтримав доводи, які викладені у апеляційній скарзі.

У відзиві на

апеляційну скаргу позивач зазначає, що оскаржуване рішення винесено з

дотриманням норм діючого законодавства, а подана апеляційна скарга відповідача

є не обґрунтованою та безпідставною з огляду на таке. Предметом договору

визначено, що нарахування за спожиту воду та прийнятті стоки здійснюється

виходячи з об'єму наданих послуг з урахуванням встановлених на час надання

послуг тарифів. Об'єм води та стоків встановлюється згідно затверджених норм та

лімітів на підставі дислокації, яку надає Замовник (відповідач у справі) при

укладенні договору. Нарахування суми послуг відповідачу здійснювалось на

підставі наданої ним дислокації житлових будинків, виходячи з об'ємів,

необхідних на миття сміттєзбирачів, норми витрат води на миття сміттєзбирачів

затверджені рішенням виконавчого комітету Херсонської міської ради за № 504 від

19.12.2000р. та складають 6 кв.м /місяць на кожний сміттєзбирач. Позивач,

вказує на те, що нарахування сум послуг за водопостачання та водовідведення

здійснювалось позивачем згідно умов договору. Умови оплати наданих послуг

визначені п.п.2.2.1 договору,  яким,

зокрема, встановлено, що оплата послуг здійснюється Замовником (відповідачем по

справі) самостійно, на підставі виписаних Постачальником (позивачем по справі)

рахунків, не пізніше п'яти днів після отримання рахунків. Так, відповідачу

щомісяця надавалися рахунки № 8210 для сплати нарахованої суми за комунальні

послуги, доказами вручення рахунків є підпис та печатка відповідача на кожному

із рахунків за період з 01.03.2004р. по 01.04.2006р. Таким чином відповідач без

жодних заперечень приймав надані послуги, хоча п.2.2.1 договору визначено, що у

разі незгоди з нарахованою сумою або тарифами, відповідач має письмово

звернутися до позивача з претензією, які останнім не пред'являлись. Крім того,

відповідач надав позивачу дислокацію будинків 05.06.2000р. за № 97, проте, за

умовами п.п.1.4 договору дислокація повинна коригуватись один раз на квартал.

За період з 01.03.2004р. по 01.04.2006р. ніяких взаємозалікових розрахунків між

позивачем та відповідачем не проводилось, тому визнання відповідачем боргу у

сумі 7812,96грн. є безпідставним, оскільки за названий період відповідач

жодного разу не оплачував надані послуги з водопостачання та водовідведення. На

підставі викладеного, позивач просить апеляційну скаргу відповідача залишити

без задоволення, а оскаржуваний судовий акт без змін.                

Ухвалою Запорізького

апеляційного господарського суду від 27 серпня 2007р. у справі  № 4/186-07 апеляційна скарга відповідача

прийнята та призначена до розгляду на 17.10.2007р.

Розгляд даної справи

неодноразово відкладався колегією суддів у зв'язку з витребуванням від сторін

певних доказів для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи. 

Склад колегії суддів

змінювався. Розпорядженням першого заступника голови Запорізького апеляційного

господарського суду № 367 від 28.02.2008р. справу призначено до розгляду у

складі колегії суддів головуючого судді Мойсеєнко Т.В., суддів Колодій Н.А.,

Хуторной В.М., даною колегією прийнято постанову.

За згодою

представників сторін судовий процес вівся без застосування засобів технічного

забезпечення, та за їх згодою в судовому засіданні оголошено тільки вступну та

резолютивну частини постанови.

Відповідно до статті

99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в

апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно статті 101 ГПК

України у процесі перегляду справи апеляційний                    господарський суд за

наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність

та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів,

проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм

матеріального і процесуального права при прийняті оскаржуваного рішення,

обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи знаходить

апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Оскільки спір виник

між суб'єктами господарської діяльності стосовно майново-господарських

відносин, то відповідно до п.2 ст.4 та п.1 ст.175 Господарського кодексу

України до спірних відносин слід застосовувати положення Цивільного кодексу

України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом

України.

Господарські

зобов'язання виникають, як передбачено ст. 174 ГК України безпосередньо з

закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську

діяльність; з акту управління господарською діяльністю, з господарського

договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених

законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди,

придбання або збереження майна за рахунок іншої особи без достатніх на те

підстав.

Як слідує з матеріалів

справи, між позивачем та відповідачем по даній справі був укладений договір №

8210 від 20.04.2000р. на подачу холодної води та послуг каналізації, за умовами

даного договору, Постачальник (позивач по справі) зобов'язався забезпечувати

Замовнику (відповідачу по справі) постачання води на господарсько - споживчі та

побутові потреби, а також приймання стічних вод на протязі всього періоду дії

договору.  

Термін дії договору

сторони обумовили розділом VII договору, відповідно до якого останній діє з

20.04.2000р. до 20.04.2001р. та передбачили, що у разі якщо за місяць до

закінчення строку дії договору ні одна із сторін не заявить про розірвання

договору, він продовжується на наступний рік.

Згідно п.2.2.1

договору відповідач зобов'язався сплачувати вартість наданих послуг за діючими

тарифами на підставі виписаних позивачем рахунків самостійно не пізніше 5 днів

з дня вручення рахунку.

Відповідно до п.2.2.9

договору, за окремим рахунком Замовник зобов'язаний сплатити Постачальнику за

воду, яка споживається на власні потреби (полив прибудинкових ділянок, зелених

насаджень, миття сміттєзбирачів, тощо) згідно показників або за нормами, які

нараховані за заздалегідь наданими постачальнику дислокаціям.

З матеріалів справи та

пояснень представників сторін слідує, що позивач надав відповідачу у період з

01.01.2004р. по 31.03.2006р. послуги з водопостачання на миття сміттєзбирачів

та виставив останньому рахунки на сплату. Доказами вручення рахунків є підпис

та печатка відповідача на кожному із рахунків за період з 01.03.2004р. по

01.04.2006р.

Однак, відповідач лише

оплатив повністю рахунок за січень 2004р. та частково за лютий 2004р., а

рахунки за надані послуги за період з 01.03.2004р. по 31.03.2006р. залишились

несплаченими.

Відповідно до статті

193 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин

повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до

закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо

виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно

ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Аналогічні приписи містяться у статтях 525, 526 ЦК України.

Доказів належного

виконання договірних зобов'язань щодо сплати наданих позивачем послуг і

погашення суми боргу відповідач, в супереч вимогам ст. 33ГПК України, суду не

надав.

За таких обставин,

враховуючи тарифи на послуги надані позивачем, встановлені рішеннями виконкому

Херсонської міської ради № 338 від 21.10.03р., № 385 від 21.09.2004р., № 259

від 17.05.05р. та фактичну кількість будинків, які знаходяться на

обслуговуванні у відповідача, основний борг за період з 01.03.04р. по

01.04.06р. складає 12270грн. та у цій сумі підлягає стягненню.

Стягуючи основний борг

за період з 01.01.2004р. по 31.03.2006р. за надані послуги з водопостачання на

миття сміттєзбирачів у сумі 20810грн.85 коп., господарський суд Херсонської

області виходив з розрахунку, який зроблений позивачем, визнавши його

обґрунтованим. Однак, суд першої інстанції не перевірив правильності здійснених

позивачем розрахунків та нарахувань вартості наданих послуг, а саме:

правильність застосованих позивачем тарифів та фактичних обсягів наданих

послуг.

Так, згідно рішення

виконкому Херсонської міської ради від 21.10.2003р. за № 338 до населення

належать громадяни, які проживають у житлових будинках державного і відомчого

фонду, в будинках житлово - будівельних кооперативів та інших житлових

об'єднань, гуртожитках, у будинках, які належать громадянам на правах особистої

власності, тощо. До інших споживачів належать усі споживачі, крім населення.

Тобто до ЖЕК № 2 (відповідач у справі) застосовувались тарифи, як до інших

споживачів, а саме: водопостачання 2,81грн. за 1м.куб., водовідведення 2,61грн.

за 1 м.куб. до 21.09.2004р.

Відповідно до рішення

виконкому Херсонської міської ради від 21.09.2004р. за № 385 було доповнено п.1

загальних вказівок до застосування тарифів додатка до рішення виконкому міської

ради від 21.10.2003р. № 338 «Про тарифи на послуги водопостачання та

водовідведення для населення та інших споживачів м.Херсона» словосполученням

наступного змісту: «та організації, які обслуговують житловий фонд та

використовують для обслуговування населення», отже з 21.09.2004р. до ЖЕК № 2

застосовуються тарифи, як для населення, а саме: водопостачання - 0,70грн. за 1

м.куб., водовідведення 0,55грн. за 1 м.куб.

Тому визначення

позивачем вартості наданих послуг без врахування з 21.09.2004р. тарифів

встановлених відповідно до рішення виконкому № 385 від 21.09.04р. є

неправомірним.

З 01.06.05р. згідно з

рішенням виконкому Херсонської міської ради № 259 від 17.05.05р. до відповідача

застосовувались тарифи: за водопостачання 0,85грн. за 1м куб., водовідведення -

0,70грн. за 1 м куб.

Застосування

вищенаведених тарифів за період з березня 2004р. по 31.03.06р. до відповідача

також підтверджено і письмовими поясненнями, наданими виконкомом Херсонської

міської ради апеляційному суду 12.02.2008р.(а.с.76,т.2).

Крім того, матеріалами

справи (а.с.9-32, т.2), а також листом Управління житлового комунального

господарства Херсонської міської ради від 05.02.08р.№ 01-05/79 (а.с.70, т.2)

підтверджено, що з обслуговування ЖЕК-2 ЖСК Суворовського району знято наступні

житлові будинки:

З 01.05.04р. знято з

обслуговування відповідача та передано на обслуговування ПКФ «Реформа» житловий

будинок по вул.49-ї Гвардійської дивізії, 6

З 01.05.2005р. знято з

обслуговування відповідача та передано на обслуговування ОСББ «Перемога»

житловий будинок по пр.Сенявіна,156 корпус 2

З 01.04.2005р. знято з

обслуговування відповідача та передано на обслуговування ОСББ «Перлина»

житловий будинок по пр. Сенявіна, 166 корп.6

З 01.05.2005р. знято з

обслуговування відповідача та передано на обслуговування ОСББ «Ключ» житловий

будинок по пр. 200 років Херсона, 48 корп.2

З 01.04.2004р. знято з

обслуговування відповідача та передано на обслуговування ОСББ «Дружні сусіди»

житловий будинок по пр. Сенявіна, 156 корп.5

З 01.09.2001р. знято з

обслуговування відповідача та передано на обслуговування ЖК №132 житловий

будинок по вул. 49-ї Гвардійської дивізії,18, корп.2

Договором № 8210

визначено, що нарахування за спожиту воду та прийнятті стоки здійснюється

виходячи з об'єму наданих послуг з урахуванням встановлених на час надання

послуг тарифів. Об'єм води та стоків встановлюється згідно затверджених норм та

лімітів на підставі дислокації, яку надає Замовник (відповідач у справі) при

укладенні договору, яка коригується  раз

на квартал. Нарахування суми послуг відповідачу здійснювалось на підставі

наданої ним дислокації житлових будинків за 2000р. без вирахування

вищенаведених будинків знятих з обслуговування відповідача, виходячи з обсяг

води, необхідний на помив сміттєзбирачів, зокрема, норми витрат води на помив

сміттєзбирачів, затвердженої рішенням виконавчого комітету Херсонської міської

ради за № 504 від 19.12.2000р., що складає 6 кв.м/ місяць на кожний сміттєзбирач.

Суд першої інстанції

цих обставини не з'ясовував.

Стосовно стягнення

трьох відсотків річних та інфляційних колегія суддів зазначає наступне.

Згідно статті 625 ЦК

України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу

кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу

інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої

суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Факт прострочення

відповідачем виконання договірних зобов'язань встановлено, але з урахуванням

суми основного боргу, що підлягає стягненню позивач надав 28.02.2008р.

розрахунок інфляційних витрат та 3% річних, який перевірений колегією у

судовому засіданні. Даний розрахунок зроблено позивачем вірно. Отже з

відповідача підлягає стягненню 876грн. 85коп.-35 річних і 3098,76 грн.

інфляційних втрат.

Щодо відмови місцевим

господарським судом у задоволенні позовних вимог про стягнення пені, то з

огляду на вимоги ч.6 ст.231ГК України та 258 ЦК України, колегія суддів

погоджується з висновком суду першої інстанції в цій частині та вважає його

законним і обґрунтованим, що також визнається і позивачем.

Доводи апеляційної

скарги спростовуються вищенаведеним та наступним.

Наданий відповідачем

контррозрахунок вартості наданих йому позивачем послуг, зокрема в частині

розмірів тарифів, є нормативно та документально необґрунтованим. Не надано

відповідачем і доказів здійснення заліку у порядку встановленому ст.601 ЦК

України.  

Враховуючи викладене,

колегія суддів зазначає, що господарський суд Херсонської області не повністю

з'ясував усі обставини справи, що призвело до прийняття неправильного рішення у

справі, яке враховуючи наведені обставини слід змінити.

Судові витрати за

розгляд справи у суді апеляційної інстанції, відповідно до статті 49 ГПК

України, слід віднести на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст. 49, ст.

ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький

апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Житлово

- експлуатаційної контори- 2 житлово - будівельного кооперативу Суворовського

району м.Херсон, м. Херсон залишити без задоволення.

Рішення господарського

суду Херсонської області від 21.06.2007р. у справі                           № 4/186-07 слід змінити.

         Резолютивну частину рішення

господарського суду Херсонської області від 21.06.2007р. у справі № 4/186-07

викласти у наступній редакції:

                           1. Позовні вимоги

задовольнити частково.

                            2.Стягнути з Житлово - експлуатаційної

контори- 2 житлово - будівельного кооперативу Суворовського району м.Херсон

вул.Сенявіна,154а, р/р 26009666 в укрсоцбанку у м.Херсоні МФО 352015 код

212803508 на користь Міського комунального підприємства «Виробниче управління

водопровідно - каналізаційного господарства міста Херсона», м.Херсон 12 270

грн.06коп.-основного боргу, 3098грн.76коп.- втрат від інфляції, 876грн.85коп.-

3 % річних, 162грн.46коп.-витрат по сплаті державного мита та 67грн.48коп.

витрат на інформаційно- технічне забезпечення судового процесу.

                             3.У задоволенні

іншої частині позовних вимог відмовити.

                             4.Видачу наказу

доручити господарському суду Херсонської області.

                             5.Наказ № 4/186-07

господарського суду Херсонської області від 10.07.2007р. вважати таким, який не

підлягає виконанню. 

Головуючий суддя

Мойсеєнко Т. В.

 судді 

Мойсеєнко Т. В. 

 Колодій Н.А. 

Хуторной В.М.