ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Кіровоградської області
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"07" квітня 2008 р.
Справа
№ 2/26
Господарський суд Кіровоградської області в
складі судді ДеревінськоїЛ.В., розглянув матеріали справи № 2/26
за
позовом: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Херсон
до
відповідача: споживчого товариства "Олександрійське", м. Олександрія
Кіровоградської області
про
стягнення 10998,16 грн.
ПРЕДСТАВНИКИ:
від
позивача - ОСОБА_2 , довіреність № 2839
від 04.04.08;
від
відповідача - участі не брав, про час і місце розгляду справи повідомлений
належним чином;
Фізичною
особою - підприємцем ОСОБА_1 подано позов до споживчого товариства
"Олександрійське" про стягнення 10998,16 грн., з яких 5105,05 грн.
основного боргу та пені в сумі 5893,11
грн.
Згідно
зі ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса
органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи
закону виступають від її імені. До повноважень господарських судів не віднесено
встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання
фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших
процесуальних дій. В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи -
учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню,
визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома
господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки
такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу. Відповідач
повідомлений належним чином про дату, час та місце слухання справи по відомій
суду адресі: просп. Леніна, 140, м. Олександрія Кіровоградсьткої області,
28000, яка зазначена в позовній заяві та довідці ЄДРПОУ від 26.11.07р., про що
свідчить Вих. № 3695 від 14.02.08р. та №
7180 від 20.03.08р.
Відповідач
позов не заперечив, витребувані документи не подав.
Розглянувши
наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,
господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
Між
споживчим товариством "Олександрійське" та фізичною особою -
підприємцем ОСОБА_1 укладено договір поставки № 008 від 13.02.2006р. та
додаткову угоду до договору від 15.02.06р.
У
відповідності до п. 1.1. вказаного договору постачальник (ФОП ОСОБА_1)
зобов'язується постачати певний товар покупцю, а покупець (СТ
"Олександрійське")
зобов'язується здійснювати його оплату на умовах договору.
Сторони
в п. 7.1. договору погодили, що оплата за отриманий товар здійснюється покупцем
протягом 14 календарних днів.
Як
вбачається із матеріалів справи позивачем на виконання умов договору передано
відповідачеві згідно видаткових накладних (а.с. 13-17, 23) товар на загальну
суму 5183,36 грн., одержання відповідного товару підтверджується підписом та
відтиском печатки відповідача, що в відповідності до Інструкції про порядок
реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання
цінностей № 99 від 16.05.1996р. є належним доказом підтвердження отримання
товару.
Відповідач
свої зобов'язання за договором не виконав, за отриманий товар розрахувався частково, борг становить 5105,05
грн.
Заборгованість
відповідача перед позивачем станом на 07.09.2007р. в розмірі 5105,05 грн.
підтверджена сторонами в акті звірення розрахунків.
Згідно
статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання
зобов'язання не допускається.
У
відповідності до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має
виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього
кодексу, інших актів цивільного
законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до
звичаїв ділового обороту або
інших вимог, що
звичайно ставляться.
У
відповідності до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки
продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки)
товар у власність покупця.
Згідно
частини 2 вказаної статті до договору поставки застосовуються загальні
положення про купівлю-продаж.
Відповідно
до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець)
передає або зобов'язується передати майно
(товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або
зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Доказів
оплати боргу в сумі 5105,05 грн. відповідачем до суду не подано.
Отже,
позовні вимоги про стягнення 5105,05 грн. боргу за отриманий товар за договором
поставки обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Сторони
в п. 9.7 додаткової угоди до договору погодили у випадку прострочення оплати
товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,5% від простроченої суми
за кожен день затримки платежу.
Позивач
просить стягнути з відповідача пеню за прострочку сплати боргу в сумі 5893,11
грн. за період з 01.05.07р. по 31.01.08р.
Статтею
546 Цивільного кодексу України передбачено виконання зобов'язання може
забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
Неустойкою
(штрафом, пенею), згідно статті 549 ЦК України, є грошова сума, яку боржник
повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею
є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного
грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно
до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за
прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або
договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
З
урахуванням вимог ч. 1 ст. 231 Господарського кодексу України, Закону України
„Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” пеня
повинна нараховуватись з 01.05.07р. по 31.10.07р. в розмірі подвійної облікової
ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені.
Оскільки
позивач просить стягнути пеню, нараховану за період з 01.05.07р. по 31.01.08р.,
то сума 5893,11 грн. нарахована
необґрунтовано.
За
прострочку сплати боргу за період з 01.05.07р. по 31.10.07р. пеня становить
лише 403,91 грн. і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Позовні вимоги в частині стягнення 5489,20 грн. пені задоволенню не підлягають
у зв'язку з невідповідністю їх розрахунку
діючому законодавству.
Згідно
статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати
покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись
ст.ст. 93, 525, 526, 546, 549, 655, 712
Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського
процесуального кодексу України, господарський суд,-
ВИРІШИВ:
Позовні
вимоги задовольнити частково.
Стягнути
з споживчого товариства "Олександрійське", просп. Леніна, 140, м.
Олександрія Кіровоградської області (код
33991981, р/р 26002052902441 в Олександрійському відділенні “ПриватБанк”, МФО
323583) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (код НОМЕР_1,
р/р НОМЕР_2 в ХФ ВАТ “Укрексімбанк”, МФО НОМЕР_3) боргу в сумі 5105,05 грн. та
403,91 грн. пені, а також судові витрати на державне мито в сумі 102 грн. та
витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 59,09
грн.
Наказ
видати стягувачеві після набрання рішенням законної сили.
В
задоволенні позову про стягнення 5489,20 грн. пені відмовити.
Рішення
може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в
установленого законом порядку.
Суддя Л.В.
Деревінська
Суд | Господарський суд Кіровоградської області |
Дата ухвалення рішення | 07.04.2008 |
Оприлюднено | 24.06.2008 |
Номер документу | 1741288 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні