Рішення

від 26.05.2008 по справі 33/190

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

33/190

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом          дочірнього підприємства «Аскона-Центр»

до                           товариства з обмеженою відповідальністю «Будмакс»

про                           стягнення 18 963,18 грн.

За участю представників сторін:

від позивача:      Гребенник М.О.– представник за довіреністю № б/н від 20.12.2007 року;

від відповідача: Андріюк Д.В. –представник за довіреністю № 66 від 23.05.2008 року.

встановив :

Дочірнє підприємство «Аскона-Центр»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Будмакс»про стягнення заборгованості в розмірі 18 963,18 грн. за договором поставки № 100 від 21.02.2006 року.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між ним та відповідачем був укладений договір поставки № 100 від 21.02.2006 року, відповідно до умов якого позивач зобов'язаний поставити у власність відповідача будівельні матеріали, а відповідач зобов'язується прийняти цей товар за цінами, в кількості та асортименті, визначених у додатках до договору (специфікаціях) і накладних, та оплатити його на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 3.1 договору поставки № 100 від 21.02.2006 року постачальник поставляє товар партіями на підставі замовлення покупця.

Згідно п. 3.3 договору поставки № 100 від 21.02.2006 року постачальник підтверджує замовлення покупця шляхом виставлення рахунку-фактури, що надсилається покупцю за допомогою факсового або електронного зв'язку.

На виконання умов договору позивач виставив відповідачу рахунок-фактуру № СФ-0002073 від 14.06.2007 року на суму 17 247,38 грн.

Позивачем на підставі видаткової накладної № РН-000998 від 02.07.2007 року  було передано у власність відповідача товар на суму 17 247,38 грн.

Товар по вищезазначеній накладній був отриманий уповноваженим представником товариства з обмеженою відповідальністю «Будмакс»Лук'янчук Н.Ф. відповідно до довіреності серія ЯОА № 050777 від 25.06.2007 року, яка дійсна до 05.07.2007 року.

03.12.2007 року позивачем на адресу відповідача була направлена претензія вих. № 77 від 03.12.2007 року відповідно до якої позивач пропонував негайно перерахувати заборгованість в розмірі 17 000,00 грн.

Як зазначає позивач, заборгованість по договору у відповідача перед позивачем на момент подання позовної заяви становить 13 999,84 грн.

У судове засідання 22.04.2008 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/190 від 09.04.2008 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача надав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі та клопотання про зменшення та перерахування розміру позовних вимог у зв'язку з оплатою відповідачем основної суми боргу в розмірі 14 000,00 грн.

Враховуючи те, що неявка представника відповідача перешкоджає вирішенню спору по суті, суд відклав розгляд справи на 26.05.2008 року.

26.05.2008 року у судовому засіданні представник позивача надав заяву про уточнення клопотання про зменшення розміру позовних вимог та просив суд припинити провадження  в частині стягнення основної суми боргу в розмірі 13 999,84 грн., стягнути з відповідача індекс інфляції в розмірі 2 099,97 грн., три проценти річних в розмірі 209,99 грн., пеню у розмірі 1 403,38 грн., суму додаткових витрат понесених позивачем в розмірі 1 250,00 грн. та витрати по сплаті державного мита в сумі 189,63 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Також, представник позивача в позовній заяві та клопотанні про зменшення та перерахування розміру позовних вимог просить в якості забезпечення позову накласти арешт на майно та грошові суми, що належать товариству з обмеженою відповідальністю «Будмакс».

Заслухавши пояснення представників сторін, суд, вважає, зазначене клопотання необґрунтованим, тобто таким, що не підлягає задоволенню.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву вих. № 121/А від 23.05.2008 року відповідно до якого визнав позов та зазначив, що товариство виконало свої зобов'язання за договором здійснивши оплату на суму 14 000, 00 грн. платіжним дорученням № 32041127 від 11.04.2008 року, але просить суд відмовити позивачу у позовних вимогах в частині стягнення суми додаткових витрат, понесених позивачем в розмірі 1 250,00 грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи  докази суд припиняє провадження щодо основної частини заборгованості у зв'язку з відсутністю предмету спору, в іншій частині позов задовольняє в повному обсязі з урахуванням заяви про уточнення клопотання про зменшення розміру позовних вимог та з перерахунком судом розміру пені.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

21.02.2006 року дочірнє підприємство «Аксона-Центр»та товариство з обмеженою відповідальністю «Будмакс»уклали договір поставки № 100.

Відповідно до ч.1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 статті 266 ГК України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Відповідно до ч. 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частина 1 статті 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно п. 3.6 договору поставки № 100 від 21.02.2006 року датою поставки вважається дата передачі товару на складі постачальника представнику покупця або під відповідальність перевізника для перевезення покупцю.

02.07 2007 року позивачем на підставі видаткової накладної № РН-000998 від 02.07 2007 року  було передано у власність відповідача товар на суму 17 247,38 грн.

Відповідно до п.4.1 договору поставки № 100 від 21.02.2006 року розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюється на підставі рахунку-фактур та накладних в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 45 (сорока п'яти) календарних днів від дати поставки, або в готівковій формі шляхом внесення грошових коштів в касу постачальника.

Відповідач частково розрахувався, тому, заборгованість відповідача на момент подання позовної заяви становить 13 999,84 грн.

В матеріалах справи наявне платіжне доручення № 32041127 від 11.04.2008 року на суму 14 000,00 грн.

Відповідно до ч.1 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 3.5 договору № 093 купівлі-продажу від 16.08.2006 року передбачено, що відстрочка оплати становить 21 календарний день з моменту отримання товару.

Згідно ч.2 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України  та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем в сумі 13 999,84 грн. спростовано, оскільки відповідачем сплачено заборгованість, тому суд припиняє провадження у справі в частині основної заборгованості у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Згідно п.1-1 ч.1 статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Частина 2 статті 80 ГПК України передбачає, що у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.   

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п.4.1 договору поставки № 100 від 21.02.2006 року розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюється на підставі рахунку-фактур та накладних в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 45 (сорока п'яти) календарних днів від дати поставки, або в готівковій формі шляхом внесення грошових коштів в касу постачальника.

Пункт 3.6 договору поставки № 100 від 21.02.2006 року передбачає, що датою поставки вважається дата передачі товару на складі постачальника представнику покупця або під відповідальність перевізника для перевезення покупцю.

Оскільки, передача товару була 02.07.2007 року (відповідно до видаткової накладної № РН-000998 від 02.07.2007 року), тому останнім днем виконання зобов'язання є 15.08.2007 року.  

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Дії відповідача, з несплати заборгованості за переданий товар є порушенням грошових зобов'язань, взятих на себе стороною за договором, а тому є підстави для застосування встановленої договором відповідальності.

Згідно п. 6.2 договору поставки № 100 від 21.02.2006 року у випадку несвоєчасної оплати (з порушення термінів , які вказані в п. 4.1 даного договору), покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла протягом терміну затримки оплати від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Розрахунок пені:

Період нарахуванняСума заборгованості, грн.Кількість днів простроченняСтавка НБУ, %Сума пені, грн.

16.08.07-01.01.0813 999,8413808,0846,90

01.01.08-16.02.0813 999,844610,0352,87

Таким чином, розмір пені за перерахунком суду становить 1 199,77 грн. та підлягає задоволенню.

Згідно ч.2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги позивача щодо стягнення  індексу інфляції в розмірі 2 099,97 грн. та трьох процентів річних в розмірі 209,99 грн. належним чином доведені та підлягають задоволенню.

В позовній заяві та клопотанні про зменшення та перерахування розміру позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача збитки, завдані невиконанням зобов'язання в розмірі 1 250,00 грн. посилаючись на те, що в дочірнього підприємства «Аксона-Центр» відсутня посада юриста, який би мав можливість представляти інтереси в суді, тому позивач змушений був звернутися до товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Ілляш і партнери»для ведення справи щодо стягнення заборгованості по договору поставки.

Згідно п. 1 ч.2 ст. 22 ЦК України збитками є витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ч. 1 статті 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Частина 3 статті 28 ГПК України передбачає, що представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Також, в матеріалах справи наявні: договір про надання юридичних послуг від 19.12.2007 року укладений між дочірнім підприємством «Аксона-Центр»та товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Ілляш і партнери»відповідно до якого, а саме п. 3.1. передбачено, що оплата юридичних послуг за виконання роботи, передбаченої п.п. 2.1.1, 2.1.3 договору складає 1 250,00 грн. без ПДВ; акт здавання-приймання наданих послуг від 25.12.2007 року на суму 25.12.2007 року та банківська виписка № 2256 від 24.12.2007 року, що засвідчує перерахування коштів дочірнім підприємством «Аксона-Центр»на рахунок товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Ілляш і партнери»1 250,00 грн.   

Враховуючи вищезазначене, суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення збитків, які завдані невиконанням зобов'язання в розмірі 1 250,00 грн.  

Згідно статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49, п.1-1 ч.1 ст.80, ч.2 ст.80, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Припинити провадження у справі в частині основної суми заборгованості.

2.В іншій частині позов задовольнити повністю.

3.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Будмакс» (юридична адреса: 02091, м. Київ, вул. Харківське шосе, 144-В; фактична адреса: 04073, м. Київ, вул. Фрунзе, 160, р/р 26003301132 в КФ ВАТ СКБ «Дністер», МФО 300722, код ЄДРПОУ 32376008, свідоцтво ПДВ № 38812120, ІПН 323760026516) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь дочірнього підприємства «Аксона-Центр»(03062, м. Київ, проспект Перемоги, 67, корпус 83; р/р 26006301001010 в 1КФ ВАТ ВТБ Банк, МФО 322852, код ЄДРПОУ 31625492) пеню в розмірі 1 199 (одна тисяча сто дев'яносто дев'ять) грн. 77 коп.,  індекс інфляції в розмірі 2 099 (дві тисячі дев'яносто дев'ять) грн. 97 коп., три проценти річних в розмірі 209 (двісті дев'ять) грн. 99 коп., збитки в сумі 1 250 (одна тисяча двісті п'ятдесят) грн. 00 коп. та витрати  по сплаті державного мита в сумі 189 (сто вісімдесят дев'ять) грн. 63 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

       Суддя                                                                                                        С.М.Мудрий