Постанова

від 05.06.2008 по справі 30/12-07-306

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

30/12-07-306

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 05 червня 2008 р.                                                                                    № 30/12-07-306  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоДобролюбової Т.В.

суддівГоголь Т.Г.

Швеця В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні  касаційну скаргу

Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси"

на постанову

Одеського апеляційного господарського судувід 04 березня 2008 року

у справі№ 30/12-07-306

господарського судуОдеської області

за позовомДержавної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство"

до

Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси"

пророзірвання договору, стягнення основного боргу та пені

за участю представників сторін від:

позивача: Шпилєва О.В. (дов. від 28.12.07);

відповідача: Ющнко О.П. (дов. від 09.01.08),

                                   ВСТАНОВИВ:

У січні 2007 року Державна судноплавна компанія „Чорноморське морське пароплавство” (далі - позивач) звернулася до Господарського суду Одеської області з позовом до Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси” (далі - відповідач) про розірвання договору позички № ОД-908 від 12.12.05 та стягнення з відповідача 375 456,07грн. заборгованості.

Згідно останніх уточнень позовних вимог, ДСК „Чорноморське морське пароплавство” просило розірвати договір позички № ОД-908 від 12.12.05, стягнути з відповідача заборгованість з оплати за користування позичками за договором № ОД-908 від 12.12.05 в сумі 14941,87грн., заборгованість з оплати за відшкодування експлуатаційних витрат за договором № ОД-909 в сумі 10645,61грн., пені в розмірі 1467,47грн. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за вказаними договорами; заборгованість за договором № ОД-960 в сумі 233945,71грн., за договором №ОД-961 –91551,48грн. та пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за договорами № ОД-960 та № ОД-961 в розмірі 16279,63 грн.

          Рішенням Господарського суду Одеської області від 11 квітня 2007 року (суддя Рога Н.В.), позов задоволено частково, стягнуто з КП „Теплопостачання міста Одеси” на користь ДСК „Чорноморське морське пароплавство”                      318 194,58 грн. заборгованості, 14831,18 грн. пені. Рішення суду мотивоване посиланнями на статті  525, 526, 651 ЦК України.

          Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 04 березня 2008 року (колегією суддів у складі: Мишкіної М.А. - головуючого, Сидоренко М.В., Таценко Н.Б.) апеляційну скаргу КП "Теплопостачання міста Одеси" задоволено частково, рішення Господарського суду Одеської області від 11.04.07 змінено, позов задоволено частково. Стягнуто з КП "Теплопостачання міста Одеси" на користь ДСК "Чорноморське морське пароплавство" 19 889, 77 грн. основного боргу та відшкодування експлуатаційних витрат за договорами позички № ОД-908, № ОД-909 та 31 5648, 45 грн. - за договорами позички                  № № ОД-960, № ОД-961, в задоволенні вимог про розірвання договору                     № ОД-908 від 12.12.05 та стягнення пені відмовлено. Приймаючи оскаржувану постанову у даній справі, суд апеляційної інстанції вказав на необґрунтованість застосування до КП "Теплопостачання міста Одеси" такого виду відповідальності як розірвання договору, позаяк в діях останнього відсутня вина (в формі умислу чи необережності), що є необхідною умовою для застосування приписів статті 611 ЦК України.  

Не погоджуючись з прийнятою судом апеляційної інстанції постановою, КП "Теплопостачання міста Одеси" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04.03.08 змінити, стягнувши з  КП "Теплопостачання міста Одеси" 138247,63 грн. заборгованості за договором позички № ОД-960 та договором про відшкодування експлуатаційних витрат на утримання майна № ОД-961 від 01.01.06, мотивуючи касаційну скаргу тим, що апеляційним судом  невірно визначена правова природа взаєморозрахунків між сторонами, оскільки останні є такими, що не підпадають під дію положень, що регулюють погашення зустрічних однорідних вимог, а виступають самостійною схемою розрахунків, що регулюються спеціальними нормами - Постановою КМ України № 664 від 29.07.05 та статтею 36 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік". Крім того, скаржник вказав про невірне застосування судами попередніх інстанцій положень статті 203 ГК України і статті 601 ЦК України.

Заслухавши суддю - доповідача Швеця В.О., пояснення представників сторін,  перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція переглядає за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевих господарських судів та постанови апеляційних господарських судів та, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 12 грудня 2005 року між ДСК „ЧМП” (позичкодавець) та КП „Одесатеплоенерго” (користувач) був укладений договір позички № ОД-908, згідно з умовами якого позичкодавець зобов'язався надати, а користувач - прийняти позичку у вигляді нежитлових приміщень, загальною площею 402,90 кв.м, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Гераньова, 8 з метою розміщення експлуатаційних служб підприємства. Строк дії вказаного договору визначено з 01.12.05 по 25.11.06. За умовами п.11.6 договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, останній вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Відповідно до розділу 3 договору позички № ОД-908, розмір плати за користування позичкою визначається за домовленістю сторін згідно додатку 13.1, який є невід'ємною частиною договору, та становить за перший місяць (липень 2005р.) 6129,56грн. Розмір позички за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної позички за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Плата за користування позичкою перераховується користувачем авансом щомісячно не пізніше 5 числа поточного місяця на підставі рахунків позичкодавця на поточний рахунок, вказаний у виставленому рахунку. Плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується на користь позичкодавця, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

З метою утримання майна за Договором № ОД-908, 12 грудня 2005 року між сторонами було укладено Договір № ОД-909 про відшкодування експлуатаційних витрат балансоутримувача, згідно з умовами якого користувач зобов'язався відшкодовувати експлуатаційні витрати балансоутримувача на утримання нерухомого майна, забезпечувати утримання прилеглої території у належному санітарному стані. Розмір щомісячної плати користувача визначається додатком № 1 до Договору, який є невід'ємною частиною договору. При цьому, користувач зобов'язався самостійно сплачувати вартість комунальних послуг за діючими розцінками і тарифами не пізніше 5 числа поточного місяця авансом на рахунок балансоутримувача. Зазначений договір діє протягом дії договору позички № ОД-908.

          01 січня 2006 року між ДСК „ЧМП” (позичкодавець) та КП „Одесатеплоенерго” (користувач) був укладений договір позички № ОД-960, згідно якого Позичкодавець зобов'язався передати, а Користувач –прийняти позичку в тимчасове платне користування у вигляді нежитлових приміщень, загальною площею 1284,79 кв.м, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Сегедська, 8-а. Термін дії договору визначено до 27.12.06. Положеннями договору встановлено, що розмір плати за користування позичкою визначається за домовленістю сторін згідно додатку 12.1, який є невід'ємною частиною договору, та становить за перший місяць (січень 2006р.) 25547,52грн. Відповідно до умов укладеного між сторонами Договору № ОД-961 про відшкодування експлуатаційних витрат балансоутримувача на утримання майна по договору позички № ОД-960 від 01.01.06 останній зобов'язався забезпечити утримання будівель і споруд та прибудинкової території, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Сегедська, 8-а, а користувач - відшкодувати витрати, пов'язані  з утриманням будівлі пропорційно займаної ним площі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих балансоутримувачем за договором. Розмір щомісячної плати користувача визначається за домовленістю сторін згідно з додатком № 11.1, який є невід'ємною частиною договору, при цьому користувач щомісячно не пізніше 5 числа кожного календарного місяця авансом перераховує плату на поточний рахунок балансоутримувача. Користувач повинен самостійно одержати від балансоутримувача оформлений рахунок.  Зазначений договір діє протягом дії договору позички № ОД-960.

15 січня 2007 року позивач і КП „Теплопостачання міста Одеси” підписали додаткову угоду № ОД-1492 про зміну умов договору позички                   № ОД-908 від 12.12.05 шляхом включення в преамбулу                                     договору  КП „Теплопостачання міста Одеси” як повного правонаступника                              КП “Одесатеплоенерго” стороною договору (користувач) і                           викладення   в   новій редакції пункту 11.1 з визначенням строку дії договору до 20.11.07.

          Згідно п.1.10. нової редакції Статуту КП „Теплопостачання міста Одеси”, зареєстрованої 30.07.07, відповідач є повним правонаступником прав та обов'язків КП “Одесатеплоенерго”.

          Судами попередніх інстанцій встановлено, що КП „Теплопостачання міста Одеси” здійснював фактичне користування приміщеннями за договорами позички з листопада 2006 року. Однак, КП „Теплопостачання міста Одеси”  прийняті на себе зобов'язання щодо сплати плати за користування позичками та відшкодування експлуатаційних витрат належним чином не виконало, станом на 05.03.07 заборгованість за договорами №№ ОД-908, ОД-909 від 12.12.05 становила 24272,73грн., за договорами №№ОД-960, ОД-961 від 01.01.06 - 331928,08 грн. При цьому, суди вказали на відмінність даних заборгованості від проведеного відповідачем заліку заборгованості, оформленого протоколом-погодження розрахунків № 15-45 від 04.12.06 у сумі 57218,61 грн. за договорами №№ОД-908, ОД-909 та 168586,43 грн. за договорами №№ ОД-960, ОД-961.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння                зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про непідтвердженість проведення взаємозаліку заборгованості між позивачем та відповідачем на суму 225805,04грн. зазначивши, що у розумінні частини 3 статті 203 Господарського кодексу України і статті 601 Цивільного кодексу України залік є  таким, що не відбувся.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується також з висновками апеляційного суду щодо неможливості застосування до КП „Теплопостачання міста Одеси” такого виду відповідальності, як розірвання договору (п.1 ч.1 ст.611 ЦК України), оскільки в діях останнього відсутня вина, що є необхідною умовою для застосування приписів статті 611 ЦК України, а також щодо обґрунтованої відмови апеляційного суду у стягненні пені з КП „Теплопостачання міста Одеси” за несвоєчасне перерахування попереднім користувачем (КП “Одесатеплоенерго”) плати за користування позичками та відшкодування експлуатаційних витрат.

Викладене свідчить про те, що приймаючи оскаржувану постанову, апеляційний суд дав вірну юридичну оцінку обставинам справи та правильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Згідно з частиною другою статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Правова оцінка обставин та достовірності доказів по справі є виключна прерогатива першої та апеляційної інстанції.

Посилання скаржника на неправильне застосування норм статей статті  203 ГК України і статті 601 ЦК України відхиляються, як такі, що не ґрунтуються на правильному розумінні зазначених норм права. Інші ж доводи відповідача, що містяться в касаційній скарзі, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає, що оскаржувана постанова Одеського апеляційного господарського суду є законною та обґрунтованою, а тому не вбачається підстав для її зміни чи скасування.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, 1119  Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04 березня 2008 року у справі Господарського суду Одеської області № 30/12-07-306 - без змін.

Головуючий суддя                                                                      Добролюбова Т.В.                                

Судді                                                                                           Гоголь Т.Г.

Швець В.О.