Постанова

від 17.06.2008 по справі 10/127-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

10/127-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 17 червня 2008 р.                                                                                    № 10/127-07  

            Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

            Головуючого судді                                    Мамонтової О.М.

            суддів                                                          Короткевича О.Є.

                                                                                 Хандуріна М.І.  

За участю представників сторін:

від позивача Бессараб Є.А. (дов. № 05/08 від 05.01.08р.)

від відповідача Дзюба З.М. (дов. від 09.06.08р.)   

розглянувши касаційну скаргу ВАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат” на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду  від 14.08.07р.

у справі № 10/127-07  

за позовом   ТОВ "Макроремонт",  м. Кривий Ріг          

до ВАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат”, м. Кривий Ріг

про стягнення 39 994,41грн.

                                       В С Т А Н О В И В  :

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.07р. у справі № 10/127-07 (суддя Кощеєв І.М.) задоволено позовні вимоги ТОВ "Макроремонт" до ВАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат” про стягнення 30 339,90грн. інфляційних збитків та 9 654,51грн. трьох відсотків річних.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду  від 14.08.07р. (головуючий Кузнецова І.Л., судді  Чимбар Л.О.,  Сизько І.А.) вказане рішення залишено без змін.

Не погоджуючись із прийнятою постановою, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить рішення від 15.05.07р. та постанову від 14.08.07р. скасувати, у позові відмовити. В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення і неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ч. 2 ст. 9, ст. 257, ч. 2 ст. 625 ЦК України, ст.ст. 1, 12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та ст.ст. 32-34, 43 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно розпорядження заступника голови Вищого господарського суду України від 10.06.08р. № 02-12/I/100 розгляд касаційної скарги здійснено колегією суддів у складі: головуючий суддя - Мамонтова О.М., судді –Короткевич О.Е. і Хандурін М.І.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на слідуюче.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.04р. у справі № 12/12 з ВАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат” на користь ТОВ "Макроремонт" було стягнуто 59 458,17грн. боргу за виконані роботи по ремонту збагачувального обладнання згідно договору № 1402-09-04/2000 від 02.10.2000р. та актів: № 4 „а” від 23.01.01р. на суму 14 864,54 грн.; № 4 від 20.04.01р. на суму 14 864,54 грн.; № 5 від 25.12.01р. на суму 29 729,09грн.

24.03.07р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Макроремонт" звернулося з позовом до відкритого акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення інфляційних збитків в сумі 30 339,90грн., нарахованих за актами виконаних робіт № 4 „а” за період з березня 2001р. по січень 2007р., № 4 за період з травня 2001 р. по січень 2007 р., № 5 за період з лютого 2002 р. по січень 2007 р., а також 3% річних з вищевказаних сум в розмірі 9 654,51 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.07р. у справі № 10/127-07, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду  від 14.08.07р., позовні вимоги задоволені повністю на підставі ст. 214 ЦК УРСР і ст. 625 ЦК України.

Судами попередніх інстанції встановлено, що відповідач на момент звернення позивача до суду основний борг не сплатив.

Ухвалами господарського суду Дніпропетровської області від 11.09.2000р., 12.04.02р., 17.01.03р., 20.01.04р., 06.09.04р. порушувалося провадження у справах № Б24/105-00, № Б24/56/02, № Б24/10/03, № Б26/6/04, № Б26/70/04 про банкрутство ВАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат”, яке було припинено відповідно 11.04.02р., 14.01-16.01.03р., 20.01.04р., 19.08.04р., 25.10.06р.

За останньою ухвалою провадження у справі № Б15/211-06 про банкрутство відповідача порушено господарським судом Дніпропетровської області 26.10.06р.

Відповідно до абзацу четвертого частини четвертої статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). За визначенням термінів, вживаних у цьому Законі, грошове зобов'язання - це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України (абзац сьомий статті 1).

Такі підстави передбачені, зокрема, статтею 214 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року та частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи викладене, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання, як його визначено у статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а тому думка заявника касаційної скарги стосовно того, що зазначені складові грошового зобов'язання є санкціями у розумінні вищевказаних положень ст. 12 Закону помилкові.

Згідно ч. 3 ст. 267 ЦК України, позовна  давність  застосовується  судом  лише  за  заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відтак, твердження заявника щодо порушення ст. 257 ЦК України, є хибними, оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем  суду першої інстанції до прийняття рішення у даній справі клопотання про застосування строків позовної давності не заявлялось.

За таких обставин, колегія вважає, що суди попередніх інстанцій обґрунтовано задовольнили позовні вимоги, оскаржувана постанова винесена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 1117, 1119 –11111  Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

                                   П О С Т А Н О В И В:    

          Касаційну скаргу ВАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат” залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду  від 14.08.07р. у справі № 10/127-07 залишити без змін.

Головуючий суддя                                                           О.М. Мамонтова

Судді:                                                                                 О.Є. Короткевич                                                   

                                                                                            М.І. Хандурін