Постанова

від 17.06.2008 по справі 23/2-б

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

23/2-б

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 17 червня 2008 р.                                                                                    № 23/2-б  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого      Короткевича О.Є. (доповідач у справі)

суддів :Мамонтової О.М., Хандуріна М.І.

розглянувши матеріали касаційної скарги  Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва

на  ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 19.03.2008 року

у справі№ 23/2-б

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецінвестбуд-ЛТД"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудкапітал"

про Банкрутство

за участю представників сторін:

Від скаржника: Москальова Г. С. дов від 28.12.2007 року за №17460/9/10-209

Від боржника: не з'явився

                                  В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10 грудня 2007 року порушено провадження у справі № 23/2-6 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецінвестбуд-ЛТД"  про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудкапітал" код 34615817.

Постановою господарського суду м. Києва від 23 січня 2008 року (суддя Демидова  А. М.) Товариство з обмеженою відповідальністю відповідальністю "Укрбудкапітал" в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визнано банкрутом, припинено процедуру розпорядження майном боржника, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено ініціюючого кредитора Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецінвестбуд-ЛТД" якого зобов'язано у п'ятиденний строк з дня прийняття постанови про визнання боржника банкрутом подати оголошення про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудкапітал" та відкриття ліквідаційної процедури,  письмово повідомити про визнання Боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів боржника, а також провести ліквідаційну процедуру і надати суду звіт та ліквідаційний баланс підприємства -банкрута.

Державна податкова інспекцію у Печерському районі м. Києва не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції звернулась до Київського апеляційного господарського суду  з апеляційної скаргою на постанову господарського суду м. Києва від 23 січня 2008 року.

Київським апеляційним господарським судом ухвалою від 19.03.2008 року було відмовлено Державній податковій інспекцію у Печерському районі м. Києва в прийняті апеляційної скарги на постанову господарського суду міста Києва від 23.01.2008 року.

З винесеною ухвалою суду апеляційної інстанції Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва також не погодилась та звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного господарського суду.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 28.05.2008 року прийнято касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 19.03.2008 року до провадження та призначено скаргу до розгляду.

Заслухавши пояснення представників учасників судового провадження обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст.41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Частиною першої ст. 22 ГПК України  передбачено право сторін на оскарження рішень, ухвал, постанов господарських судів.

Згідно з частиною першою ст. 106 ГПК України ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Статтею 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ” встановлено, що сторонами у справі про банкрутство є кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник (банкрут). Кредитор це юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 52 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"  ліквідатор письмово повідомляє про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до банкрута.

Частиною 7 ст. 52 Закону задоволення вимог кредиторів здійснюється в порядку черговості, передбаченому ст. 31 цього Закону. Кредитори можуть оскаржити результати розгляду їх вимог ліквідатором до господарського суду до затвердження господарським судом ліквідаційного балансу.

В матеріалах справи наявна заява Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва  про визнання кредитором у справі №23/2-б з вимогами до боржника на суму 162,88 грн. судом апеляційної інстанції не надано належної оцінки судом зазначеним фактам, таким чином порушено вимоги ст. ст. 33, 34 ГПК України.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім  переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, суд апеляційної інстанції, в порушення  вимог закону відмовив заявнику в прийняті апеляційної скарги без всебічного, повного і об'єктивного розгляду  всіх обставин справи та доказів, які мають суттєве значення по справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України  дійшла висновку про  неповне  з'ясування судом апеляційної інстанції обставин справи, тому ухвала підлягає скасування, а справа –направленню до суду апеляційної інстанції для здійснення апеляційного провадження.

При новому розгляді справи суду слід врахувати вище викладене, більш повно та  всебічно перевірити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін та учасників провадження у даній справі і в залежності від встановленого та вимог закону постановити законне та обґрунтоване  рішення.

На підставі наведеного та керуючись  ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та ст. ст. 1115, 1117, 1119  –11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 19.03.2008 року  у справі  № 23/2-б  задовольнити.

2.          Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 19.03.2008 року у справі  № 23/2-б скасувати.

3.          Справу №23/2-б передати до Київського апеляційного господарського   для здійснення апеляційного провадження.

Головуючий                                                          О. Є. Короткевич

Судді                                                                                 О. М. Мамонтова

                                                                                 М. І. Хандурін