1743-2008А
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 322
ПОСТАНОВА
Іменем України
04.06.2008Справа №2-27/1743-2008А
За позовом – Товариство з обмеженою відповідальністю «торговий дім «Віолет», м. Сімферополь, вул.. К. Маркса/вул.. Толстого, 33/10.
До відповідача - ДПІ в м. Сімферополь АР Крим, м. Сімферополь, вул.. М. Залкі, 1/9.
За участю третіх осіб - 1. СПД Дзядевич А. Г., м. Сімферополь. вул.. К. Маркса, 33/10, кв. 15.
2. ДПА в АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Р. Люксембург, 29.
Про визнання нечинним рішення.
Суддя Н.В. Воронцова.
При секретарі Пономаренко Н. О.
представники:
Від позивача – Павленко, дор. у справі.
Від відповідача - Жаворонкова, дор. у справі.
Від третіх осіб - 1. Лифар, дор. у справі.
2. Герасименко, дор. у справі.
Сутність спору:
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про визнання нечинним рішення відповідача ДПІ в м. Сімферополь АР Крим про застосування штрафних ( фінансових ) санкцій від 26.01.2008 р. №0001252303.
Позивач позовні вимоги обгрунтовує тим, що ДПА в АР Крим було проведено перевірку не у відношенні господарської одиниці позивача – магазин «Віолет» 15.01.2008 р. Так позивач вказує, що з 01.01.2008 р. дана господарська одиниця вже не знаходилася у користуванні позивача і в неї не здійснювалася підприємницька діяльність позивача, оскільки з 01.01.2008 р. договір оренди вказаного магазину між позивачем і орендодавцями був розірваний, що підтверджується актом приймання – передачі приміщення від 01.01.2008 р. Факт не здійснення торгової дільяності позивачем у вказаному магазині позивачем підтверджується записом в книзі обліку розрахункових операцій. На момент проведення перевірки господарська діяльність в господарської одиниці здійснювалася робітниками орендодавця - СПД Дзядевич А. Г., а не робітниками позивача. На підставі викладеного, позивач наполягає на тому, що ним не було допущено порушення п.1, 2, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
На підставі викладеного просить позов задовольнити.
Відповідач проти позовних вимог заперечує по мотивам, викладеним у запереченнях на позов.
Ухвалою ГС АР Крим від 06.02.2008 р. судом було залучено до участі у справі як третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - СПД Дзядевич А. Г., оскільки вказана особа надавала в оренду позивачу по справі господарську одиницю, що перевірялася. ( Третя особа №1 ).
Третя особа №1 у поясненнях по справі повідомила про те, що торгівлю в магазині «Віолет» вона здійснює з 01.01.2008 р. До цього часу даний магазин орендувався позивачем, однак в зв'язку з закінченням строку договору оренди приміщення позивач з 01.01.2008 р. припинив здійснення торгівлі у вищевказаному магазині. Ювелірні вироби, що були придбанні перевіряючими під час проведення перевірки, були реалізовані від імені СПД Дзядевич А. Г. При реалізації товару від імені СПД Дзядевич А. Г. розрахунковий документ або розрахункова квитанція не були видані в зв'язку з тим, що СПД Дзядевич А. Г. є платником єдиного податку. Робітник гр. Долбилова В. В., що була присутня під час проведення перевірки, є робітником СПД Дзядевич А. Г., а не позивача по справі. На підставі викладеного третя особа №1 вважає, що спірне рішення винесено незаконно, на підставі акту перевірки, що містить помилкові відомості.
Ухвалою ГС АР Крим від 20.03.2008 р. суд залучив до участі у справі як третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ДПА в АР Крим ( третя особа №2 ), оскільки саме посадовими особами ДПА в АР Крим здійснювалася перевірка.
Третя особа №2 у поясненнях по справі повідомила про те, що під час проведення перевірки перевіряючим було видано товарний чек, на якому стояв штамп позивача. Також в ході проведення перевірки було надано документи, що підтверджують факт здійснення торгової діяльності позивачем на господарської одиниці, що перевірялася. Документів, що підтверджували би, що СПД Дзядевич А. Г. здійснює діяльність в даному магазині надано не було.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
В С Т А Н О В И В :
15.01.2008 р. ДПА в АР Крим була проведена перевірка по контролю за здійсненням розрахункових операцій в сфері готівкового та безготівкового обігу господарської одиниці – магазин «Віолет», розташованого за адресою: м.Сімферополь, вул. К. Маркса/ вул.. Толстого, 33/10.
В ході перевірки виявлені порушення п.1, 2, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що виразилось у проведенні розрахункової операції без застосування РРО, КОРО, РК на суму 2965,00 грн., розрахункова квитанція не видана; невідповідності готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі, вказаній в денному звіті РРО на 35,00 грн.(без врахування суми покупки).
Вказані порушення відображені в акті перевірки № 002777 від 15.01.2008 р.
На підставі акту перевірки ДПІ в м. Сімферополь винесла рішення від 26.01.2008 р. №0001252303 про застосування штрафних санкцій у розмірі 15000 грн.
Вказане рішення позивачем, в порядку ст.. 5 Закону України «Про порядок погашення забовязань платниками податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» в адміністративному порядку оскаржене не було.
При таких обставинах справи, позовні вимоги необхідно задовольнити, виходячи з наступних підстав.
Під час проведення перевірки було встановлено факт реалізації товару, а саме 1 золотий ланцюжок, 1 золотий браслет і футляр, на загальну суму 2965,00 грн. При цьому перевіряючи дійшли висновку, що саме позивачем було допущено порушення п.1, 2, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що виразилось у проведенні розрахункової операції без застосування РРО, КОРО, РК на суму 2965,00 грн., розрахункова квитанція не видана; невідповідності готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі, вказаній в денному звіті РРО на 35,00 грн. (без врахування суми покупки).
Як вже вказувалося, перевірявся магазин «Віолет», розташований за адресою: м. Сімферополь, вул. К. Маркса/вул. Толстого, 33/10.
Відповідно до договору оренди нежитлового приміщення від 12.04.2007 р., третя особа №1 по справі і гр. Акопян Л. Г. передала у тимчасове платне володіння і користування позивачу квартиру №15, що знаходиться за адресою: м. Сімферополь, вул. К. Маркса/вул. Толстого, 33/10, переобладнану під магазин, загальною площею 38,8 кв. м.
Відповідно до п. 3.1 вказаного договору строк дії цього договору був встановлений до 01.01.2008 р.
17.12.2007 р. орендодавці за договором оренди нежитлового приміщення від 12.04.2007 р. листом повідомили позивачу про те, що з 01.01.2008 р. вказаний договір оренди вважається розірваним в зв'язку зі спливом строку його дії.
01.01.2008 р. було складено акт приймання – передачі нежитлового приміщення за договором від 12.04.2007 р.. відповідно до якого вбачається, що позивач передав, а орендодавці – третя особа №1 і гр. Акопян Л. Г. прийняли у володіння нежитлове приміщення, що було передано в оренду. Вказаний акт був підписаний сторонами за договором.
Тобто починаючи з 01.01.2008 р. позивач більше не мав права здійснювати господарську діяльність у магазині «Віолет», розташованого за адресою: м.Сімферополь, вул. К. Маркса/ вул.. Толстого, 33/10.
Відповідно до ст.. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).
Під час проведення перевірки була присутня товаровед Долбило В. В. При цьому судом встановлено, що вказана особа не знаходиться у трудових відносинах з позивачем, а є працівником третьої особи №1 по справі. Вказане підтверджується наявним в матеріалах справи трудовим договором від 14.01.2008 р.
Являючись працівником третьої особи №1, а не позивача вказаний працівник відмовився відповідно підписувати акт перевірки та отримувати копію акту.
Факт здійснення торгівлі у вказаному магазині саме третьою особою №1, а не позивачем підтверджується отриманим дозволом №4 на право розміщення об'єктів торгівлі, яке було видане 10.12.2007 р. третій особі №1 по справі та строк дії якого продовжено до 31.12.2008 р. У вказаному дозволі найменування об'єкту торгівлі вказане: магазин «Віолет, Промтовари», ( ювелірні вироби, м. Сімферополь, вул. К. Маркса/ вул.. Толстого, 33/10 ).
Також в момент проведення перевірки, у магазині знаходився реєстратор розрахунковий операцій Міні – 500.02 МЕ, заводський №ПБ 57300116, фіскальний №0109008855, який на той момент ще належав позивачу та ще не був вивезений.
Державна реєстрація вказаного РРО була скасована тільки 23.01.2008 р., що підтверджується довідкою №7506 про скасування реєстрації РРО.
Але той факт, що через вказаний РРО розрахункові операції 15.01.2008 р. не здійснювалися підтверджується наявним в матеріалах справи Х – звітом за 15.01.2008 р., у якому не відображено жодної торгової операції.
Також в матеріалах справи наявний товарний чек від 15.01.2008 р. на продаж 1 золотого ланцюжку, 1 золотого браслету і футляру, на загальну суму 2965,00 грн. На вказаному товарному чеку стоїть штамп третьої особи №1 по справі.
Усе вищевказане свідчить про те, що позивачем по справі не було допущено порушення п.1, 2, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а акт перевірки № 002777 від 15.01.2008 р. містить помилкові данні.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади і їх посадовці зобов'язані діяти тільки в межах повноважень і способом, які передбачені Конституцією України і Законами України.
Згідно ст. 13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», посадовці органів державної податкової служби зобов'язані дотримуватись положень Конституції і Законов України, іншіх нормативно-правових актів, прав та інтересів громадян, що охороняються законом, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, і повною мірою використовувати надані їм права.
Згідно статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали. Суд може збирати докази з власної ініціативи. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача – орган публічної влади , який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії
Відповідачем вказане належним чином зроблено не було.
При таких обставинах справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Вступна та резолютивна частини постанови проголошено і підписано складом суду 04.06.08 р.
09.06.08 р. постанову було виготовлено у повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.. 94, 98, 122, 158 – 164, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати нечинним рішення державної податкової інспекції в м. Сімферополь АР Крим про застосування штрафних ( фінансових ) санкцій від 26.01.2008 р. №0001252303.
3. Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31115095700002 у банку отримувача: Управління Державного казначейства в АР Крим, отримувач: Держбюджет м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 34740405 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Віолет», м. Сімферополь, вул.. К. Маркса/вул.. Толстого, 33/10, ( ЗКПО 34309635, п/р 2600111950 в КРД ВАТ «Райфайзен Банк Аваль», МФО 324021 ) 3,40 грн. судового збору.
Виконавчий документ видати після вступу Постанови в закону силу, за заявою особи на користь якої воно винесено.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, Постанова вступає в закону силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст.. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Воронцова Н.В.
Суд | Господарський суд Автономної Республіки Крим |
Дата ухвалення рішення | 04.06.2008 |
Оприлюднено | 26.06.2008 |
Номер документу | 1751265 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Автономної Республіки Крим
Воронцова Н.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні