Ухвала

від 27.05.2008 по справі 15/570

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/570

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

У Х В А Л А

27.05.08                                                                                 Справа № 15/570.

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейд», м. Київ

до Державного підприємства «Ровенькиантрацит»в особі відокремленого підрозділу «УМТП», м. Ровеньки

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Державного казначейства України в Луганській області, м. Луганськ

про стягнення 447477 грн. 41 коп.

Орган виконання судового рішення –Відділ Державної виконавчої служби Ровеньківського міського управління юстиції

Суддя  Пономаренко Є.Ю.

представники:

від позивача –не прибув;

від відповідача –Хомутянський А.М., провідний юрисконсульт, довіреність № 1-3/3д-21 від 28.12.2007;

від третьої особи –представник не прибув;

від ВДВС Ровеньківського МУЮ –представник не прибув.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування  судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Позивач звернувся зі скаргою на дії Державної виконавчої служби та просить суд скасувати постанову від 19.03.2008р. про зупинення виконавчого провадження.

Представник позивача в минулому судовому засіданні вимоги за скаргою підтримав у повному обсязі. У даному засіданні позивач не скористався правом на участь свого представника, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, в судовому засіданні та ухвалою суду.

Відповідач проти скарги заперечує, з підстав наведених у відзиві на скаргу від 18.04.2008р.

ВДВС Ровеньківського міського управління юстиції надав пояснення, в яких вказує, що при зупиненні виконавчого провадження ВДВС керувався п. 15 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження».

Розглянувши матеріали справи, скаргу та інші надані документи, вислухавши представників, які прийняли участь у судовому засіданні, суд встановив наступне.

За результатами розгляду спору за позовною заявою у даній справі судом прийнято рішення від 01.02.2008р., яким позов задоволено та відповідно присуджено до стягнення з Державного підприємства «Ровенькиантрацит» на користь  товариства з обмеженою відповідальністю «Рейд»борг у сумі 433786 грн. 40 коп., 3% річних у сумі 13691 грн. 01 коп., державне мито у сумі 4474 грн. 76 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі  118 грн. 00 коп.

Рішення місцевого господарського суду не оскаржувалося та відповідно  до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України набрало законної сили.

На підставі судового рішення, після набрання ним законної сили, позивачу видано наказ, що є виконавчим документом.

Судовий наказ було пред'явлено на виконання до Відділу Державної виконавчої служби Ровеньківського міського управління юстиції (далі ВДВС Ровеньківського МУЮ).

На підставі вказаного наказу суду Відділом ДВС Ровеньківського МУЮ 12.03.2008р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

Постановою від 19.03.2008р. виконавче провадження зупинено на підставі п. 15 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з тим, що підприємство боржника включено до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»від 23.06.05 № 2711-IV.

Державне підприємство «Ровенькиантрацит»перебуває у вищенаведеному реєстрі, що підтверджується виписками з реєстру, наданими ДП «Енергоринок».

Вимоги за скаргою мотивовані позивачем тим, що наказ Міністерства палива та енергетики України від 10.11.2005 р. № 568 «Про затвердження переліку підприємств»підлягає державній реєстрації Міністерством юстиції України, але не пройшов такої реєстрації та відповідно не має юридичної сили. Тому, позивач вважає незаконною постанову ВДВС про зупинення виконавчого провадження.

Наведені доводи позивача відхиляються судом з наступних підстав.

Відповідно до абз. 6 п. 3.7 ст. 3 Закону України  «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства, що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно п. 15 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження  підлягає  обов'язковому зупиненню у випадку внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу  до Реєстру підприємств паливно-енергетичного  комплексу,  які  беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України  «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Наказом Міністерства палива та енергетики України від 10.11.2005 р. № 568 «Про затвердження переліку підприємств»на виконання п.п. 3.2.6. п. 3.2. ст. 3 Закону України  «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»затверджено перелік підприємств паливно-енергетичного комплексу, які прийняли рішення про участь в у процедурі погашення заборгованості.

Зазначений наказ не зареєстрований в Міністерстві юстиції України та не підлягає такій реєстрації.

Відповідно до п. 3 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 р. N 731, на державну реєстрацію подаються нормативно-правові акти, прийняті уповноваженими на це суб'єктами нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, що містять норми права, мають неперсоніфікований характер і розраховані на неодноразове застосування.

Нормою права визнається формально обов'язкове правило поведінки, яке має загальний характер і встановлюється або санкціонується державою з метою регулювання суспільних відносин, надаючи учасникам суспільних відносин даного виду суб'єктивні юридичні права і накладаючи на них суб'єктивні юридичні обов'язки, та забезпечується відповідними державними гарантіями його реалізації.

Норма права обов'язково має свою структуру.

Структура (або внутрішня форма) норми права - це об'єктивно зумовлена потребами прав, регулювання її внутрішня організація, яка виражається в її поділі на складові елементи (диспозицію, гіпотезу, санкцію), що знаходяться у певних зв'язках між собою.

Факультативний елемент норми права - заохочення. Це - частина норми, в якій зазначаються певні цінності, блага. Їх може дістати суб'єкт у разі добровільного здійснення ним диспозиції норми права.

Норми права розрізняють, крім іншого, за: способом встановлення диспозиції норми —імперативні (диспозиція формулюється органом держави), диспозитивні (держава дає можливість суб'єктам домовитись щодо правила взаємної поведінки, яке вона буде забезпечувати, але передбачає ще й «резервне»правило поведінки, якщо суб'єкти не скористаються зазначеним дозволом); характером диспозиції —уповноважують (дозволяють), вказують на необхідну з погляду держави поведінку, забороняють, вказують на неприпустиму, недозволену поведінку; функціями у правовому регулюванні —матеріальні (називають, позначають права, обов'язки або заборони) та процесуальні (встановлюють порядок, процедуру, «регламент» здійснення прав або виконання обов'язків, передбачених у матеріальних нормах);

Положення наказу Мінпаливенерго не містять встановлених державою обов'язкових правил поведінки.

Також, за своєю структурою положення наказу Мінпаливенерго не містять елементів притаманних нормі права.

Норми права щодо спірної ситуації містять відповідні положення Закону України  «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»та Закону України «Про виконавче провадження».

Наказ же Міністерства палива та енергетики України від 10.11.2005 р. № 568 «Про затвердження переліку підприємств»та сам перелік не містять норм права, у зв'язку з чим обґрунтовано не зареєстрований в Мін'юсті.

Норми абз. 6 п. 3.7 ст. 3 Закону України  «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»та п. 15 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження»в імперативному порядку визначають обов'язковість зупинення виконавчих проваджень.

Оскаржувана постанова ВДВС відповідає вказаним нормам Законів та не може бути визнана незаконною и скасована судом.

Крім того, слід зазначити, що питання, пов'язані із зупиненням виконавчих проваджень у зв'язку з включенням підприємств боржників до Реєстру підприємств паливно-енергетичного  комплексу…  неодноразово розглядалися вищими судовими інстанціями за скаргами стягувачів. При цьому,  рішення приймалися на користь боржників та органів виконавчої служби з посиланням на вказані вище норми Законів та наявність підприємства боржника в реєстрі, затвердженому Наказом Міністерства палива та енергетики України від 10.11.2005 р. № 568 «Про затвердження переліку підприємств».

За вищенаведених обставин скарга підлягає відхиленню.

На підставі викладеного,  керуючись ст. ст. 86, 1212  Господарського процесуального кодексу України, суддя

у х в а л и в:

скаргу  Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейд»від 19.03.2008р. відхилити.

СуддяЄ.Ю. Пономаренко