Постанова

від 09.06.2008 по справі 8/344-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

8/344-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.2008                                                                                   Справа № 8/344-07  

  Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кузнецової І.Л. (доповідача)          

суддів: Сизько І.А., Чоха Л.В.

при секретарі Савін В.Ю.

за участю представників сторін :

від позивача: Левченко М.В. представник, довіреність №24/10  від 24.10.07;          

від  відповідача: Сироткін С.С., довіреність №115  від 27.05.08;          

від третьої особи: не з"явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

     розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Стратегія" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від  17.12.07р. у справі №8/344-07

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Стратегія", м.Дніпропетровськ

до відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго”, м.Дніпропетровськ

3-тя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: відкрите акціонерне товариство “Південний радіозавод”, м.Жовті Води

про визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2007р. у справі №8/344-07 (суддя І.Ю.Дубінін) товариству з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ) “Стратегія” відмовлено в задоволенні позову до відкритого акціонерного товариства (далі-ВАТ) “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” про визнання недійсною угоди про уступку права вимоги №861/04 від 25.06.2004р., укладеної між сторонами, з підстав, передбачених ст.230 Цивільного кодексу України;

- приймаючи рішення, господарський суд виходив з наявності заборгованості третьої особи перед відповідачем в сумі 70 165грн.72коп. за договором на постачання електричної енергії і, у зв”язку з цим, неправомірності посилань позивача на те, що відповідач ввів його в оману стосовно прав кредитора за цим договором, яких насправді не існувало, а також з недоведеності належними доказами факту обману з боку відповідача, оскільки будь-яких обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину або його виконанню не існує;

- не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ”Стратегія” подала апеляційну скаргу, в якій з посиланням на неповне з'ясування судом обставин, які мають значення для справи та на порушення ним норм процесуального права, що призвело до прийняття неправомірного рішення, просить це рішення скасувати, прийняти нове рішення та визнати недійсною названу вище угоду;

-  у поданій скарзі йдеться про те, що господарський суд не перевірив доводи відповідача та третьої особи щодо переукладення ними договору №2 від 01.02.2002р. на постачання електроенергії, про необґрунтоване встановлення судом обставин щодо наявності заборгованості між відповідачем та третьою особою в сумі 70 165грн.72коп. за цим договором на момент укладення оспорюваної угоди, оскільки звіти про споживання електроенергії такими доказами не являються, розрахунок заборгованості має односторонній характер, акт звіряння містить посилання на договір без зазначення його дати, про прийняття судом рішення за відсутності представника позивача при наявності клопотання останнього щодо відкладення розгляду справи та об'єктивної необхідності витребування нових доказів, якими він вважає рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2002р. у справі №20/330 про стягнення з третьої особи на користь відповідача заборгованості за реактивну енергію в сумі 53 010грн.72коп. та рішення від 01.11.2005р. у справі №35/359, яке може суттєво прояснити обставини справи, а також про те, що зазначені обставини мають істотне значення для укладення оспорюваної угоди, оскільки якби вони були відомі на момент її укладання, позивач відмовився б від такого укладення тому, що чинне законодавство не передбачає можливості кредитора уступити право вимоги після прийняття рішення судом;

- у додаткових поясненнях скаржник зазначає, що зазначений в рішенні суду від 11.12.2002р. у справі №20/330 період стягнення заборгованості співпадає з періодом, який відповідач вказав у повідомленні про уступку права вимоги;

- відповідач вважає рішення суду обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що в спірну заборгованість за перетоки реактивної енергії в розмірі 70 165грн.77коп. не була включена заборгованість, яка утворилася згідно з судовим рішенням у справі №20/330 від 11.12.2002р., а також на те, що позивачем не надано відповідних доказів і у третьої особи могла бути стягнута заборгованість значно в більшому розмірі, ніж уступлена за спірною угодою та на підтвердження третьою особою наявності заборгованості перед відповідачем у вказаній сумі саме на момент укладання спірної угоди, у зв”язку з чим факт обману з боку відповідача відсутній;

- відповідачем заявлено клопотання про усунення представника позивача від участі у справі внаслідок відсутності відповідних повноважень, пов'язаної з визнанням товариства банкрутом та призначенням ліквідатора, до якого переходять права керівника;

- третя особа вказує на прийняття рішення господарським судом з додержанням вимог чинного законодавства, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення з огляду на підтвердження нею обставин щодо наявності заборгованості перед відповідачем в сумі 70165грн.81коп. на момент укладення оспорюваної угоди;

- представник третьої особи в судове засідання не з'явився, на адресу апеляційного суду третьою особою направлено клопотання про розгляд справи без її участі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить що висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.06.2004р. ВАТ“Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго”(первісним кредитором) та ТОВ”Стратегія”(новим кредитором) укладена угода про уступку права вимоги №861/04, згідно з якою первісний кредитор уступає, а новий кредитор –приймає на себе право вимоги, належне первісному кредиторові, і стає кредитором за договором про постачання електричної енергії №2 від 01.02.2002р., укладеним між первісним кредитором та ВАТ”Південний радіозавод” (боржником).

За укладеною угодою новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошової суми за перетоки реактивної електроенергії в розмірі 70165грн.77коп. (п.п.1.2, 2.1 угоди).

В п.п.5.1, 5.2 угоди сторонами передбачено, що первісний кредитор зобов'язаний передати новому кредитору документи, які підтверджують право вимоги виконання зобов'язання боржником новому кредитору протягом трьох робочих днів з дня набуття чинності цією угодою. Первісний кредитор протягом 30-ти робочих днів з дня набуття чинності цією угодою зобов'язаний письмово сповісти боржника про уступку права вимоги.

На виконання умов укладеної угоди відповідачем на адресу третьої особи направлено повідомлення №0111 від 30.06.2004р. про уступку права вимоги заборгованості по реактивній електроенергії в сумі 70 165грн.77коп., у тому числі, за 2001 в сумі 34 969грн.01коп., з 01.01. по 31.07.2002р. в сумі 14 903грн.50коп., з 01.08. по 31.12.2002р. в сумі 5 318грн.15коп. та за 2003р. в сумі 14 975грн.11коп.

Посилаючись на виникнення заборгованості за 2001р. в сумі 34 969грн.01коп., про яку йдеться у названому вище повідомлені, до укладення основного договору №2 від 01.02.2002р., позивач вважає, що при укладенні оспорюваної угоди мав місце факт наявності обману з боку відповідача шляхом повідомлення відомостей, які не відповідають дійсності та просить визнати цю угоду недійсною на підставі ст.230 Цивільного кодексу України.

Між тим, відповідно до зазначеної норми, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

При цьому під обманом слід розуміти навмисне введення в оману однією стороною правочину іншої сторони з метою вчинення правочину.

Отже, визначальною ознакою обману є умисні дії сторони правочину.

Згідно з ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Щодо досліджуваної справи, то обставини по вчиненню відповідачем обману при наявності у нього відповідного умислу на момент укладення угоди про уступку права вимоги в установленому порядку позивачем не доведені.

Так, повідомлення №0111 від 30.06.2004р. про уступку права вимоги заборгованості в сумі 70165грн.77коп., направлене відповідачем третій особі, крім передачі заборгованості за 2001р.  в сумі 34 969грн.01коп., тобто такої, що виникла до укладення договору на постачання електроенергії №2 від 01.01.2002р., містить відомості і про заборгованість, яка виникла з 01.01. по 31.12.2002р. та за 2003 рік, тобто в період дії названого договору.

Як вбачається з розрахунку відповідача по заборгованості третьої особи з оплати вартості реактивної енергії, остання, станом на 25.06.2004р., дорівнює 72 965грн.72 коп.

Даний розрахунок проведено з зазначенням конкретних періодів оплати та розмірів сплачених за ці періоди грошових сум.

Розмір заборгованості, визначений у розрахунку, третьою особою не оспорюється.

Таким чином, вищезазначені фактичні обставини справи спростовують доводи позивача щодо навмисного введення його в оману при укладенні угоди про уступку права вимоги від 25.06.2004р. №861/04.

З огляду на викладене підстави для визнання цієї угоди недійсною, як такої, що вчинена під впливом обману зі сторони відповідача колегія суддів вважає відсутніми.

Тому, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У цьому зв”язку рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін.

Доводи скаржника про прийняття рішення судом за відсутності представника товариства та при наявності клопотання про відкладення розгляду справи колегією суддів не прийняті до уваги.

Відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є нез'явлення в засідання представників сторін та необхідність витребування нових доказів.

Отже відкладення розгляду справи у перелічених випадках, можливо лише у випадку, коли без представників сторін та без витребування нових доказів неможливо вирішити справу по суті.

При цьому таке відкладення має відбуватися виключно у межах строків розгляду справи, встановлених ст.69 названого Кодексу.

У даному випадку, клопотання про відкладення розгляду справи було подано відповідачем 17.12.2007р. при закінченні строку розгляду справи 19.12.2007р. В цьому клопотанні відповідачем взагалі не зазначено які саме нові докази він мав надати, внаслідок чого  у господарського суду були відсутні підстави з'ясування обставин щодо неможливості розгляду справи без таких доказів.

Стосовно наданих скаржником в апеляційній інстанції копій рішень господарського суду Дніпропетровської області слід зазначити наступне.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2002р. у справі №20/330 з ВАТ”Південний радіозавод” стягнуто на користь ВАТ”Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго””, у тому числі, 59 382грн.27коп. основного боргу за реактивну електроенергію, який утворився в період з 01.08.2001 по 01.08.2002р.р.

Враховуючи періоди заборгованості, вказані в повідомленні про уступку права вимоги №0111 від 30.06.2004р., наявність рішення суду від 11.12.2002р. по справі №20/330 також не може свідчити про навмисне введення позивача в оману відповідачем при укладенні оспорюваної угоди.

Крім того наявність такого рішення не виключає існування заборгованості третьої особи по реактивній електроенергії в іншій сумі за договором №2 від 01.02.2002р.

За рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2005р. у справі №35/359 з ВАТ”Південний радіозавод” стягнуто заборгованість за спожиту електроенергію в сумі 85 442грн.37коп. взагалі на користь обласного комунального підприємства “Жовтоводська електричні мережі”, яке є правонаступником обласного державного комунального підприємства ”Облводоканал”.

Клопотання відповідача задоволенню не підлягає, оскільки докази скасування ліквідатором ТОВ”Стратегія” довіреності представника Левченка М.В. на право представництва інтересів цього товариства в матеріалах справи відсутні.

Керуючись ст.ст.101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд , -

ПОСТАНОВИВ :

       - рішення господарського суду Дніпропетровської області від  17.12.07р. у справі №8/344-07

залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення

      Головуючий                                                                                            І.Л.Кузнецова                                                                                                                                               

 Суддя                                                                                                        І.А.Сизько

      Суддя                                                                                                         Л.В.Чоха