Постанова

від 04.06.2008 по справі 5/116а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/116А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.06.08                                                                                           Справа№ 5/116А

за позовом: КМП „Юридичний центр захисту прав власників”, м.Червоноград

до відповідача: управління Пенсійного Фонду України в м.Червонограді Львівської області

про визнання протиправним рішення  управління ПФ України в м.Червонограді

Суддя    І.Й.Петрик

При секретарі С.Печеному

Представники:

від позивача: не з”явився

від відповідача: Д.Сорокін –представник (довіреність № 1146/06-12 від 08.05.08р.)

Представнику відповідача, присутнім у судовому процесі роз'яснено зміст ст.ст. 30, 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме їх процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору: До господарського суду Львівської області КМП „Юридичний центр захисту прав власників" (м. Червоноград) подано позов до Управління Пенсійного фонду України в м. Червоноград Львівської області (м. Червоноград) про визнання протиправним рішення про проведення позапланової перевірки та зобов'язання утриматись від проведення такої перевірки.

Ухвалою суду від 09.04.2008 р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду на 12.05.2008 р. В судовому засіданні 12.05.2008 р. було оголошено перерву до 27.05.2008 р. В судовому засіданні 27.05.08р. розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалі суду від 27.05.08р.

Представник позивача в судове засідання не з”явився, проте після засідання о 12:10 год. надійшла телеграма № 57, в якій останній просить суд слухати справу без участі представника позивача.

Відповідач вимоги ухвали суду про відкриття провадження у справі від 09.04.2008р. повністю виконав, відзив на позов представив, проти позову, у встановленому чинним законодавством України порядку, заперечив, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив, просить слухати справу у відсутністю представника позивача, просив відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав наведених у запереченні та поясненнях.

Суду представлено достатньо матеріалів, що дає можливість, відповідно до ст.128 КАС України, розглянути справу за наявними у ній доказами.

Відповідно до п. 6 Прикінцевих та перехідних положень КАС   України   від   06.07.2005   року   №   2747-ІУ,   справу   розглянуто   в   порядку, встановленому цим Кодексом.

Розглянувши документи і матеріали подані учасниками процесу заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

При проведенні камеральної перевірки Розрахунку сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за грудень 2007 р., який подано позивачем, спеціалістом відділу обліку надходжень платежів відповідача виявлено ряд розбіжностей.

Так в графі 7 “Сума, на яку зменшено внески у зв'язку з виправленням помилки в період після 01.01.2004” – зазначено зменшення страхових внесків в розмірі 3201,43грн. і в змісті помилки зазначено –“помилково вказано в звіті за березень 2007р. внески в розмірі 1740,63 грн., в звіті за квітень2007р. –1460,80 грн.”

В графі 8 “Загальна сума страхових внесків за розділом I ” зазначається загальна сума за формулою: рядки 3+5+6-7. По методологічному розрахунку в графі 8 підприємством  мала  бути  вказана  сума: –3173,20 грн. ( 28,23 грн. –3 201,43 грн.=

= -3173,20грн.), але підприємством по незрозумілим причинам зазначено суму 28,23грн.

Вказане викликало у відповідача підстави вважати, що позивачем подаються недостовірні дані у документах обов'язкової звітності, що в свою чергу спонукало УПФУ до проведення позапланової перевірки правильності, повноти нарахування і своєчасності сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

При винесенні постанови суд виходив з наступного :

Відповідно до ст. 5 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", він регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно ч. 2 ст. 17 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", 2. Страхувальник зобов'язаний: вести облік виплат (доходу) застрахованої особи за кожним календарним місяцем та календарним роком, зберігати ці дані за період до 1 лиг-2000 року протягом 75 років, а за період після цієї дати - протягом усього часу сплати страхова... внесків та протягом п'яти років після припинення їх сплати на паперових носіях та в електронному вигляді за наявності засобів, що гарантують ідентичність паперової та електронної форми документа, після чого дані передаються до архіву на належне зберігання протягом 70 років згідно з порядком, установленим Кабінетом Міністрів України; допускати посадових осіб виконавчих органів Пенсійного фонду до перевірок правильності обчислення та сплати страхових внесків, надавати їм передбачені законодавством документи та пояснення з питань, що виникають під час перевірок; подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 64 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право не частіше одного разу на календарний рік проводити планові, а також у випадках, передбачених законодавством, - позапланові перевірки на будь-яких підприємствах, в установах і організаціях та у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості (у тому числі письмові) з питань, що виникають під час таких перевірок.

Згідно п. З Указу Президента України „Про деякі заходи перегулювання підприємницької діяльності", позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин:

   а) за наслідками зустрічних перевірок виявлено факти, що свідчать про порушення суб'єктом підприємницької діяльності норм законодавства;

б)          суб'єктом підприємницької діяльності не подано в установлений строк документи обов'язкової звітності;          

в)виявлено недостовірність даних, заявлених у документах обов'язкової звітності;

г)          суб'єкт  підприємницької діяльності   подав  у  встановленому  порядку  скаргу про порушення законодавства посадовими особами контролюючого органу під час проведення планової чи позапланової виїзної перевірки;

д)          у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з суб'єктом підприємницької діяльності, якщо суб'єкт підприємницької діяльності не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом трьох робочих днів від дня отримання запиту;

є) проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства.

Відповідну до п. „в" ч. З вказаного Указу, відповідач 20.02.2008 р. за вих. № 1920/04-43 направив на адресу позивача лист, яким повідомив останнього про проведення позапланової перевірки правильності, повноти нарахування і своєчасності сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Станом на день розгляду справи, позивач не представив суду доказів сплати заборгованості по платежах до Фонду загальнообов'язкового державного пенсійного страхування України сум які були ним вказані в розрахунках за березень та квітень 2007 р.

Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України, суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ч. З ст. 9 КАС України, суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 4 ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно ст. 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення.

Оскільки позивачем не представлено достатньо належних доказів в підтвердження своїх позовних вимог, відповідач є органом на котрий згідно вимог чинного законодавство покладено контролюючі функції щодо правильності, повноти нарахування і своєчасності сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, вказаних у пункті 1 Постанови від 29 грудня 1976 року № 11 "Про судові рішення", суд прийшов до висновку, що позовна заява КМП „Юридичний центр захисту прав власників " (м. Червоноград) до Управління Пенсійного фонду України в м. Червоноград Львівської області (м. Червоноград) про визнання протиправним рішення про проведення позапланової перевірки та зобов'язання утриматись від проведення такої перевірки, є не обгрунтованою і такою, що не підлягає до задоволення.

        Згідно   ст.87   Кодексу   адміністративного судочинства   України,   судові   витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

На підставі наведеного, керуючись п. З Указу Президента України „Про деякі заходи перегулювання підприємницької діяльності", ст.ст. 5, 17, 64 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст.ст. 122, 128, 135, 143, 151, 158, 160, 163, п. п. 1, 3, 6 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову КМП „Юридичний центр захисту прав власників” (м. Червоноград) до Управління Пенсійного фонду України в м. Червоноград Львівської області (м. Червоноград) про визнання протиправним рішення про проведення позапланової перевірки та зобов'язання утриматись від проведення такої перевірки. - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної інстанції через  суд першої інстанції,  який ухвалив  оскаржуване  судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.  Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя                                                                                                       Петрик І.Й.