Рішення

від 12.05.2008 по справі 4/38пн(5/660пн)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/38пн(5/660пн)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.08                                                                                 Справа № 4/38пн(5/660пн).

Розглянувши матеріали справи за позовом

Державного підприємства "Антрацит", м. Антрацит Луганської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-фінансова компанія "Луганська енергетична компанія", м. Луганськ

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –Державний нотаріус Антрацитівської державної нотаріальної контори Герасименко Г.П., м. Антрацит Луганської області

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛФС-сервіс", м. Луганськ

про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню

Суддя                                                  Батюк Г.М.

Секретар судового засідання          Чех.Т.М.

Представники сторін:

від позивача –Алексанян Ю.О., дов. № 39 від 14.04.08;

від відповідача –не прибув ( явка обов'язкова);

від  3- особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –Державний нотаріус Антрацитівської державної нотаріальної контори Герасименко Г.П. –не прибув ( явка обов'язкова);

від  3- особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛФС-сервіс" –не прибув ( явка обов'язкова);

від ВДВС –не прибув ( явка обов'язкова).

          Суть справи: позивачем заявлені вимоги про визнання виконавчого напису від 17.10.2000 № 1-1612 державного нотаріуса Антрацитівської міської державної нотаріальної контори Герасименко Г.П. на переказному векселі № 643049880105 від 29 червня 2000р. таким, що не підлягає виконанню.

Представник відповідача  відзив на позов та витребувані судом документи не надав, до судового засідання не прибув, хоча про день, час та місце проведення судового слухання  повідомлений  належним чином. З урахуванням цієї обставини судом справу розглянуто на підставі наявних у ній матеріалів, тобто у відповідності до ст.75 ГПК України.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –Державний нотаріус Антрацитівської державної нотаріальної контори Герасименко Г.П. надає до суду пояснення на позовну заяву  від 18.03.08 № 1-11-1211, від 02.04.08 № 1-11-1364, яким зазначив, що надати суду матеріали виконавчого напису від 17.10.2000 за реєстром № 1-1612 не має можливості у зв'язку з їх знищенням, згідно Переліку документів Міністерства юстиції СРСР, органів установ юстиції та судів, з вказівкою, на трирічний строк зберігання документів, затвердженого Міністерством юстиції СРСР 31.01.1980 і Головним архівним управлінням при Раді Міністрів СРСР 25.04.1980,копії виконавчих написів та документи, що до них відносяться. Також, наданий лист від 18.03.08 № 1-11-1210 про розгляд справи  №4/38пн(5/660пн) без участі представника нотаріальної контори. Вказане клопотання, викладене у вищезазначеному листі, судом розглянуто та задоволено .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛФС-сервіс" у відзиві на позовну заяву, зданого до суду 07.04.08, позовні вимоги відхилив, посилаючись на те, що:

- виконавчий напис нотаріуса № 1-1612 від 17.10.2000 вчинений у відповідності до вимог ст. 89 Закону України «Про нотаріат»в редакції Закону, яка була чинна на момент його вчинення;

- постановою відділу державної виконавчої служби Антрацитівського міського  управління юстиції від 05.11.03 відкрите виконавче провадження  про примусове виконання виконавчого напису нотаріуса № 1-1612 від 17.10.2000 на суму 2928163 грн. 70 коп. та копія вказаної постанови направлена позивачу у даній справі;

- відповідно до вимог ст. 257 ЦК України позивачем пропущений строк позовної давності для звернення до суду з даними позовними вимогами, та з інших підстав, викладених у відзиві.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛФС-сервіс" у відзиві на позовну заяву, зданого до суду 07.04.08 просить суд залучити до участі по справі №4/38пн(5/660пн) Слатвинського М.П. в якості третьої особи. Клопотання викладене у п. 3 відзиву на позовну заяву щодо залучення у якості третьої особи фізичної особи Слатвинського М.П. розглянуто у судовому засіданні та відхиляється за необгрунтованістю.

Відділ державної виконавчої служби Антрацитівського міськрайонного управління юстиції у листі від 05.05.08 № 1572 повідомив про те, що надати документальні докази надіслання ДХК «Антрацит»постанови ВДВС Антрацитівського МУЮ про відкриття виконавчого провадження від 05.11.03 про примусове виконання напису № 1- 1612 не є можливим у зв'язку з тим, що згідно ст. 100б Переліку наказів Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України № 41 від 20.07.1998, строк зберігання журналу вихідної кореспонденції становить три роки.  

Представник позивача у позовній заяві та у листі  від 05.05.08 № 10\270 щодо пропуску строку позовної давності пред'явлення позову до суду, обґрунтовує свої вимоги тим, що він був позбавлений можливості пред'явити до суду вимоги про визнання виконавчого напису від 17.10.2000 № 1-1612 державного нотаріуса Антрацитівської міської державної нотаріальної контори Герасименко Г.П. на переказному векселі № 643049880105 від 29 червня 2000р. таким, що не підлягає виконанню, оскільки 18.06.07 за вих. № 10/347 ДП «Антрацит»(позивач у справі) було подано заяву про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, в якому знаходилась постанова ВДВС Антрацитівського міськрайонного управління юстиції від 16.06.07 про накладення арешту на грошові кошти ДП «Антрацит»у сумі 3 663 147 грн. 69 коп., та що копія вказаної постанови ними була отримана, таким чином, на думку  позивача, він  дізнався про існування виконавчого напису  на переказному векселі, який не відповідає вимогам чинного законодавства.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача учасника судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,

                                                                    в с т а н о в и в :

Ухвалою господарського суду Луганської області від 12.01.08 по справі  № 5/660пн за позовом Державного підприємства "Антрацит", м. Антрацит Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-фінансова компанія "Луганська енергетична компанія", 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –державний нотаріус Антрацитівської державної нотаріальної контори Герасименко Г.П., 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛФС-сервіс", про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, позов залишено без розгляду на підставі п.5 ст. 81 ГПК.

Постановою Луганського апеляційного господарського суду  від 25.02.08 по справі № 5/660пн, апеляційну скаргу позивача на ухвалу господарського суду Луганської області від 12.01.08  по справі  № 5/660пн задоволено, ухвалу  господарського суду  Луганської області від 12.01.08  по справі  № 5/660пн скасовано, справу № 5/660пн передано на розгляд господарського суду Луганської області.

        Розпорядженням заступника голови господарського суду від 12.03.08 по справі  №5/660пн, вказану справу передано на розгляд судді Батюк Г.М.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що переказний вексель №643049880105 від 29.06.2000 був виданий векселедавцем - ТОВ «ВФК «Луганська енергетична компанія», в якому встановлений обов'язок заплатити проти цього векселя ВФК «Луганська енергетична компанія»суму 2 928 163 грн. 70 коп. Платником по вказаному переказному векселю було ДХК «Антрацит». Згідно наказу Міністерства палива та енергетики України № 168 від 02.04.03 «Про реорганізацію ВАТ ДХК «Антрацит»була проведена реорганізація ВАТ ДХК «Антрацит»в Державне підприємство «Антрацит». Згідно п.3.3 Статуту ДП «Антрацит», підприємство є  правонаступником прав та обов'язків підприємств, реорганізованих шляхом приєднання до ДХК «Антрацит». Цей вексель був поданий до державного нотаріуса Антрацитівської міської державної нотаріальної контори Герасименко Г.П. для вчинення нотаріальної дії, а саме для вчинення виконавчого напису на векселі.

Позивач також  зазначив те, що 17.10.2000 згідно ст. 87 Закону України «Про нотаріат»та п. 11 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 був вчинений виконавчий напис № 1-1612 на переказному векселі № 643049880105. Але цей виконавчий напис не відповідає вимогам діючого законодавства, тому не може підлягати виконанню.

Стягувачем по переказному векселю є ВФК «Луганська енергетична компанія». Але в виконавчому  написі за № 1-1612 від 17.10.2000, який вчинив державний нотаріус Антрацитівської міської державної нотаріальної контори Герасименко Г.П., вказане найменування стягувача –ТОВ «ВФК «Луганська енергетична компанія», що не відповідає найменуванню юридичної особи, до якої переходять права за переказним векселем по пред'явленню –ВФК «Луганська енергетична компанія».

Також, позивач зазначив, що неправильно вчинена нотаріальна дія у вигляді виконавчого напису № 1-1612 від 17.10.2000, призвела до відкриття виконавчого провадження ВДВС Антрацитівського МУЮ Луганської області, згідно якого була винесена постанова про арешт грошових коштів ДП «Антрацит»в сумі 3 663 147 грн. 69 коп.

          Представник відповідача відзив на позовну заяву не надав та у судове засідання не прибув.

          Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –Державний нотаріус Антрацитівської державної нотаріальної контори Герасименко Г.П. у поясненні на позовну заяву  повідомив, що надати суду матеріали виконавчого напису від 17.10.2000 за реєстром № 1-1612 не має можливості у зв'язку із їх знищенням.

          Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛФС-сервіс" у відзиві на позовну заяву позовні вимоги відхилив, з підстав, викладених у відзиві.

Відділ державної виконавчої служби Антрацитівського міськрайонного управління юстиції у листі повідомив про не можливість надання докази  про надіслання постанови ВДВС Антрацитівського МУЮ про відкриття виконавчого провадження від 05.11.03 про примусове виконання напису № 1- 1612, у зв'язку зі спливом трирічного строку зберігання журналу вихідної кореспонденції.  

Оцінивши доводи сторін у їх сукупності, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають до задоволення, з огляду на наступне.

          Відповідно до ст. 33 ГПК України,  кожна сторона повинна довести ті  обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Керуючись ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

          Позивач 12.10.07 звернувся до господарського суду з позовом про визнання виконавчого напису від 17.10.2000 № 1-1612 державного нотаріуса Антрацитівської міської державної нотаріальної контори Герасименко Г.П. на переказному векселі № 643049880105 від 29 червня 2000р. таким, що не підлягає виконанню ( згідно відмітки господарського суду).

Клопотання позивача, викладене у позовній заяві та листі від 05.05.08 № 10/270 про визнання причини строку пропуску строку позовної даності поважною, відповідно до ст. 53 ГПК України, розглянуто у засіданні суду та судом відхиляється з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу  України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якої пов'язано його початок.

Статтею 256 ЦК України, встановлено, поняття позовної давності - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність  встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до п. З ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно до п. 4 ст. 267 ЦК  України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Як свідчать матеріали справи, переказний вексель № 643049880105 від 29.06.2000 був виданий векселедавцем - ТОВ «ВФК «Луганська енергетична компанія», в якому встановлений обов'язок сплатити по ньому суму 2 928 163 грн. 70 коп. Платником по вказаному переказному векселю було ДХК «Антрацит». Згідно наказу Міністерства палива та енергетики України № 168 від 02.04.03 «Про реорганізацію ВАТ ДХК «Антрацит»була проведена реорганізація ВАТ ДХК «Антрацит»в Державне підприємство «Антрацит». Згідно п.3.3 Статуту ДП «Антрацит», підприємство є  правонаступником прав та обов'язків підприємств, реорганізованих шляхом приєднання до ДХК «Антрацит». Вказаний вексель був поданий до державного нотаріуса Антрацитівської міської державної нотаріальної контори Герасименко Г.П. для вчинення нотаріальної дії, а саме для вчинення виконавчого напису на векселі.

Виконавчий напис нотаріуса від 17.10.2000 № 1-1612  здійсненний у відповідності до вимог  ст. 87 Закону України «Про нотаріат» в редакції Закону, яка була чинна на момент вчинення, а саме в редакції Закону зі змінами, внесеними Законом України № 1709-111 від 11.05.2000 (редакція чинна з 03.06.2000 до  змін  Законом України № 2056-111 від 19.10.2000).

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 затверджений перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусу, а саме за векселями, опротестованими нотаріусами: для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал опротестованого векселя; б) акт про протест векселя.

Як вбачається з матеріалів справи, переказний вексель  № 643049880105 від 29.06.2000 (а.с.13,том1), в якому назва і точна адреса векселедавця вказані правильно, тому підстави вважати, що в даному векселі відсутні будь-які реквізити, відсутні.

Статтею 89 Закону України «Про нотаріат»передбачено, що виконавчий напис

повинен містити:

- посаду, прізвище та ініціали нотаріуса, який вчиняє виконавчий напис;

- найменування та адресу стягувача;

- найменування та адресу боржника;

- зазначення строку, за який провадиться стягнення;

- зазначення сум, що підлягають стягненню, або предметів, які підлягають витребуванню, в тому числі пені, процентів, якщо такі належать;

- зазначення розміру плати, сум державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника;

- дату (рік, місяць, число) вчинення виконавчого напису;

- номер, за яким виконавчий напис зареєстровано в реєстрі;

- підпис нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, печатку.

          На підставі викладеного, суд вважає, що долучена копія переказного векселя № 643049880105 від 29.06.2000 відповідає чинному законодавству, тому вимоги позивача про  визнання виконавчого напису від 17.10.2000 № 1-1612 державного нотаріуса Антрацитівської міської державної нотаріальної контори Герасименко Г.П. на переказному векселі № 643049880105 від 29 червня 2000р. таким, що не підлягає виконанню є безпідставною.

Як свідчать матеріали справи, постановою відділу державної виконавчої служби Антрацитівського міського управління юстиції  від 05.11.2003 відкрите виконавче провадження про примусове виконання виконавчого напису нотаріуса № 1-1612 від 17.10.2000 р. про стягнення з ДХК «Антрацит»на користь ТОВ «ВФК «Луганська енергетична компанія»боргу 2 928 163 грн. 70 коп., державного мита у сумі 1700 грн. 00 коп., послуги по оплаті 16 грн.00 коп., всього  2 929 879 грн. 70 коп., в даній постанові вказана пропозиція боржнику про добровільне виконання виконавчого напису у строк до 12.11.03 (а.с.134,том1). Копія вказаної постанови була направлена сторонам виконавчого провадження, вказані обставини підтверджуються відповіддю в.о. начальника Головного управління юстиції у Луганській області на скаргу щодо стягнення коштів від 16.08.07 № Б-601/п-13, в якій є посилання про винесення відділом державної виконавчої служби Антрацитівського міського управління юстиції постанови про відкриття виконавчого провадження  від 05.11.2003 відповідно до вимог ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження». У добровільному порядку боржником виконавчий документ виконано не було, у зв'язку з цим 12.11.03 державним виконавцем було винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору відповідно до вимог ст. 46 Закону України «Про виконавче провадження»(а.с.51-55,том1).

Відділ держаної виконавчої служби Антрацитівського міськрайонного управління юстиції надав пояснення щодо не можливості надати документальні докази надіслання ДХК «Антрацит»постанови ВДВС Антрацитівського МУЮ про відкриття виконавчого провадження від 05.11.03 про примусове виконання напису № 1- 1612, оскільки,  згідно ст. 100б Переліку наказів Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України № 41 від 20.07.1998, строк зберігання журналу вихідної кореспонденції три роки.

Також, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –державний нотаріус Антрацитівської державної нотаріальної контори Герасименко Г.П. у поясненні повідомив про не можливість надати суду матеріали виконавчого напису від 17.10.2000 за реєстром № 1-1612 у зв'язку з їх знищенням згідно, Переліку документів Міністерства юстиції СРСР, органів установ юстиції та судів, з вказівкою на строк зберігання документів, затвердженого Міністерством юстиції СРСР 31.01.1980 і Головним архівним управлінням при Раді Міністрів СРСР 25.04.1980, оскільки копії виконавчих написів та документи, що до них відносяться зберігаються три роки.

Отже, згідно листа Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 27.08.07 № Б-14495-25 та пояснень Відділу державної виконавчої служби підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Запорізькій області    встановлено, що 31.08.07 на виконання постанови в.о. директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 23.08.07 про передачу матеріалів виконавчих проваджень, виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису № 1-1612 від 17.10.2000, виданого державним нотаріусом Антрацитівської міської державної нотаріальної контори Герасименко Г.П., про стягнення з ДП «Антрацит» на користь ТОВ ВФК «Луганська енергетична компанія»заборгованості у сумі 2 929 879 грн.70 коп. з відділу державної виконавчої служби Краснолуцького міського управління юстиції Луганської області було передане на виконання до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області (а.с.25,141-142, том1).

Ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 11.09.07 було скасовано ухвалу

№ 2-а-306/07 від 01.06.07, прийняту Жовтневим районним судом м. Луганська про заміну стягувача за вищезазначеним виконавчим написом на Слатвинського Миколу Петровича.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 22.11.07 по справі №2-3172/2007р. проведена заміна стягувача у виконавчому провадженні за виконавчими написами, в тому числі- за оспорюваним виконавчим написом –з ТОВ «ЛФЦ- сервіс»на фізичну особу Слатвинського Миколу Петровича. Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 19.02.08 ухвалу Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 22.11.07 по цій справі залишено без змін (а.с.130-131, том1) .

          Також, слід зазначити, що  у листі Луганського обласного управління юстиції щодо стану виконання рішення суду від 11.10.05 № 10-7-3563 та у постанові про результати перевірки виконавчого провадження Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 17.08.07 № Б-14495-25  вказані факти про винесення постанови про відкриття виконавчого провадження  05.11.03 на виконання виконавчого напису нотаріуса від 16.10.02 № 1-1612 про стягнення з ДП «Антрацит»на користь ТОВ «ЛФЦ - сервіс»заборгованості в сумі 2 929 879 грн. 70 коп. та про направлення копії вказаної постанови сторонам виконавчого провадження. Боржнику був наданий строк для добровільного виконання виконавчого напису до 12.11.03. Після закінчення терміну, наданого боржнику для добровільного виконання 13.11.03 державним виконавцем  ВДВС Антрацитівського МУЮ винесена постанова про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 292 987 грн. 97 коп.   (а.с.129,153-156,том1) .  

          На підставі викладеного, суд вважає, що в листопаді 2003 року позивачу стало відомо про звернення ТОВ ВФК «Луганська енергетична компанія»до відділу державної виконавчої служби міського управління юстиції про виконання  виконавчого напису від 17.10.2000 № 1-1612 державного нотаріуса Антрацитівської міської державної нотаріальної контори Герасименко Г.П. і стягнути з ДХК «Антрацит»на користь ТОВ «ВФК «Луганська енергетична компанія»боргу 2 928 163 грн. 70 коп., державного мита у сумі 1700 грн. 00 коп., послуги по оплаті 16 грн.00 коп., всього  2 929 879 грн. 70 коп., а також  про винесення  відділом державної виконавчої служби Антрацитівського міського управління юстиції 05.11.03 постанови про відкриття виконавчого провадження  по виконанню виконавчого напису від 17.10.2000 № 1-1612,  що підтверджено матеріалами справи.

Суд вважає, що доводи позивача відносно існування постанови ВДВС Антрацитівського МУЮ про відкриття виконавчого провадження  від 05.11.03 про примусове виконання напису від 17.10.2000 № 1-1612 та її ним неотримання є необґрунтованими та спростовуються  матеріалами справи.

Таким чином, керуючись ч. 1 ст. 261 ЦК України, за вимогами, заявленими в позові, перебіг позовної давності почався у листопаді 2003р., але згідно ст. 257 ЦК України, якою загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, закінчився у листопаді 2006р., тому на момент подачі позовної заяви, позивач втратив право на захист свого порушеного права.

На підставі викладеного, позивач в порушення вимог ст. ст.256, 257 ЦК України, звернувся з даним позовом після спливу строку позовної давності, що згідно ч.3, ч.4 ст. 267 ЦК України є підставою для відмови у позові.

Таким чином, на момент звернення позивача до суду з даною позовною заявою сплинув строк позовної давності на право вимоги  про визнання виконавчого напису від 17.10.2000 № 1-1612 державного нотаріуса Антрацитівської міської державної нотаріальної контори Герасименко Г.П. на переказному векселі № 643049880105 від 29 червня 2000р. таким, що не підлягає виконанню.

Як свідчать матеріали справи, позивач у позовній заяві та у листі  від 05.05.08 № 10\270, просить суд прийняти заяву  про поновлення строку позовної давності та обґрунтовує свої вимоги тим, що був позбавлений можливості пред'явити до суду вимоги про визнання виконавчого напису від 17.10.2000 № 1-1612 Державного нотаріуса Антрацитівської міської державної нотаріальної контори Герасименко Г.П. на переказному векселі № 643049880105 від 29 червня 2000р. таким, що не підлягає виконанню, оскільки 18.06.07 за вих. № 10/347 ДП «Антрацит»(позивач у справі) було подано заяву про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, в якому знаходилась постанова ВДВС Антрацитівського міськрайонного управління юстиції від 16.06.07 про накладення арешту на грошові кошти ДП «Антрацит»у сумі 3 663 147 грн. 69 коп. з вказанням отримання  копії зазначеної постанови, таким чином, на думку  позивача, він  дізнався про існування виконавчого напису  на переказному векселі, який не відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ст. ст. 257, 261 ЦК України загальний строк для захисту порушеного права за позовом встановлено у три роки, а перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов.

 Із доводів позивача за  заявою про поновлення строку для пред'явлення  позову до суду та захисту порушених прав, не вбачається намір позивача захистити свої права у встановлений законом строк, а саме у спірний період, останнім не було прийнято відповідних заходів.

Таким чином, позивач без поважних причин не вчинив передбачені законом дії по захисту своїх порушених прав, а також  не надав до суду належних доказів, що підтверджують обставини  та наявність поважних причин з яких був пропущений строк, встановлений для пред'явлення вимог про визнання виконавчого напису від 17.10.2000 № 1-1612 державного нотаріуса Антрацитівської міської державної нотаріальної контори Герасименко Г.П. на переказному векселі № 643049880105 від 29 червня 2000р. таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з чим  його доводи щодо поважності  причин пропуску строку  позовної давності для пред'явлення  позову до суду та захисту порушених прав є необґрунтованими.

Враховуючи викладені обставини, суд не визнає поважними причини пропуску позивачем строку позовної давності для пред'явлення  позову до суду та захисту порушених прав, у зв'язку з чим заява позивача не підлягає задоволенню.

Позивач звернувся з позовною заявою до господарського суду 12.10.07 /згідно відмітки господарського суду  на позовній заяві/, тобто з пропуском трирічного строку позовної давності, встановленого законодавством, без нормативного  та документального обґрунтування поважних причин щодо його пропуску.

Відповідно до ст. 267 ЦК України, закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові.

З огляду на викладене, заяву відповідача щодо застосування строку позовної давності, викладеного у відзиві на позовну заяву, зданого до суду 26.11.07, від 17.12.07, від 07.04.08 слід задовольнити, та застосувати до зазначених правовідносин позовну давність, у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог слід відмовити.                    

Таким чином, у задоволенні позову слід відмовити.

У судовому засіданні 12.05.08 за згодою представників судового процесу була оголошена  вступна  та резолютивна частина рішення.

Відповідно до ст.ст.44,49 ГПК України витрати по держмиту та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.     

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 43,  253, 256, 257, 261, 267 ЦК України, керуючись ст. ст. 44,49,75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :          

1.У задоволенні позову відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення :  19.05.08.

     Суддя                                                                                                    Г.М.Батюк