Постанова

від 05.06.2008 по справі 7/36-пд-08

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

7/36-ПД-08

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

05.06.08                                                                                               Справа №7/36-ПД-08

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Колодій Н.А. судді  Колодій Н.А.    , Кричмаржевський В.А.  , Мірошниченко М.В.

при секретарі Акімовій Т.М.

за участю представників:

позивача –Мороз Д.М., довіреність № 2 від 14.05.2008р.;  

відповідача – Трибушна Л.В., довіреність № 31 від 18.01.2008р., Карасьов І.О., довіреність № 330 від 12.05.2008р.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 7/36-пд-08 та апеляційну скаргу Управління комунальної власності Херсонської міської ради,  м.Херсон

на рішення господарського суду Херсонської області від 10.01.2008р. у справі                       № 7/36-ПД-08

за позовом Приватного підприємства «Гауз ПГ», м.Херсон  

до відповідача Управління комунальної власності Херсонської міської ради, м.Херсон

про продовження терміну дії договору

Встановив:

Рішенням господарського суду Херсонської області від 10.01.2008р. у справі               № 7/36-пд-08 (суддя Задорожня Н.О.) позов задоволено. Продовжено строк дії договору оренди комунального майна міської територіальної громади від 14.12.2004р. за № 998, укладеного між управлінням комунальної власності м.Херсона та Приватним підприємством «Гауз ПГ» на три роки. Скасовано заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою господарського суду від 14.12.2007р. у справі № 7/36-ПД-08 про порушення справи.  Судові витрати покладено на відповідача.    

Рішення суду прийнято з посиланням на ст.285 ГК України, ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ч.2 ст.777 ЦК України та мотивовано тим, що Орендар (позивач у справі) належним чином виконував взяті на себе зобов'язання за договором оренди комунального майна територіальної громади № 988 від 14.12.2004р. Суд також виходив з обставин, що позивач за власні кошти та за згодою орендодавця здійснив невід'ємні поліпшення орендованого майна. Крім того, постановою господарського суду від 23.11.2007р. у справі № 7/579-АП-07 зобов'язано Фонд комунального майна включити орендований позивачем об'єкт нерухомості до переліку об'єктів програми приватизації комунального майна шляхом викупу.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, у поданій апеляційній скарзі відповідач, просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 10.01.2008р. по справі № 7/36-пд-08 у зв'язку з порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального права і неповним з'ясуванням обставин справи та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити. Свої доводи, які покладені в основу апеляційної скарги, відповідач обґрунтовує тим, що проведення орендарем поліпшень орендованого майна не є підставою для продовження терміну дії договору  оренди, зокрема, підтримувати об'єкт оренди в належному стані  та нести затрати на його утримання є обов'язком  орендаря. Заявник апеляційної скарги посилається на постанову Вищого господарського суду України від 15.09.2005р. у справі № 12/51-пд, відповідно до якої відсутність доказів про намір орендодавця передати спірне майно в оренду іншій особі виключає правові підстави для спонукання орендодавця до продовження орендних відносин у тому числі і шляхом підписання нового договору. Апелянт наголошує на тому, що судом першої інстанції залишено поза увагою той факт, що відповідачем за вихідним номером 8-14173-20/17 від 10.12.2007р. було направлено ПП «Гауз ПГ» лист про закінчення терміну дії договору, а також повідомлено директора цього підприємства про намір не продовжувати дію договору оренди. У листі також вказувалось на те, що власник не має наміру здавати спірне приміщення в оренду, оскільки відповідно до статті 317 ЦК України тільки власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Цілісний майновий комплекс знаходиться на балансі комунального підприємства кінотеатр «Супутник» і є його складовою частиною, а подальша оренда відповідних площ кінотеатру унеможливлює його функціонування. Також, скаржник зазначає, що відповідач не має наміру передати спірне майно в оренду іншим особам, так як відповідних рішень міська рада з цього приводу не приймала,  використовувати орендоване майно відповідач буде для власних потреб.

У запереченні на апеляційну скаргу ПП «Гауз ПГ» зазначає, що доводи заявника апеляційної скарги є необґрунтованими та просить рішення господарського суду Херсонської області від 10.01.2008р. по справі № 7/36-пд-08 залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення. У своїх запереченнях позивач посилається на те, що  листа № 8-14173-20/17 від 10.12.2007р. щодо небажання продовжувати термін дії договору оренди він не отримував, а повідомлення про вручення поштового відправлення, яке начебто було отримано Пеленчевою спростовується тим, що така посадова особа на ПП «Гауз ПГ» ніколи не працювала. Крім того, якщо допустити, що такий лист і був отриманий позивачем, то відсутні докази того, що саме за вказаним поштовим повідомленням був відправлений саме лист № 8-14173-20/17 від 10.12.2007р.  Про намір відповідача передати спірний об'єкт в оренду іншим особам, на думку позивача, підтверджується протоколом засідання постійної комісії з питань комунальної власності від 27.02.2007р. та переліком заяв про право оренди в кінотеатрі «Супутник», який розташований за адресою: м. Херсон, вул. Текстильників, 10а та листом прокуратури Херсонської області № 07/1-4271-07 від 12.01.2008р. Крім того, ПП «Гауз ПГ» стверджує, що ст. 764 ЦК України, ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», п.12 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/609 від 25.05.2000р. «Про деякі питання застосування Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором, тобто названі норми законодавства є імперативним і носять обов'язковий характер для суб'єктів правовідносин і не підлягають зміні за угодою сторін. У зв'язку з викладеним, позивач вважає, що договір оренди від 14.12.2004р. є продовженим на строк до 14.12.2010р.

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 28 березня 2008р. у справі № 7/36-пд-08 апеляційна скарга відповідача прийнята та призначена до розгляду на 15.05.2008р.  

У судовому засіданнях 15.05.2008р. та 29.05.2008р. колегією суддів оголошувалися перерви.

Склад колегії суддів змінювався. Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 1111 від 05.06.2008р. справу призначено до розгляду у складі колегії – головуючого судді Колодій Н.А., суддів Кричмаржевський В.А.,             Мірошниченко М.В., якою і прийнято постанову.

У судовому засіданні, яке відбулося 05 червня 2008р. за згодою представників позивача та відповідача колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Відповідно до ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при прийняті оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають, зокрема, з договорів, інших правочинів, актів цивільного законодавства та, у випадках встановлених актами цивільного законодавства, з актів органів державної влади або місцевого самоврядування.

Згідно приписів статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічний зміст має стаття 283 ГК України.

Орендодавцями комунального майна відповідно до ст. 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» є органи, уповноважені органами місцевого самоврядування управляти майном.

Згідно Розпорядження міського голови № 1649-р від 26.10.2004р. між Приватним підприємством «Гауз ПГ» та Управлінням комунальної власності міста Херсона було укладено договір № 988 оренди комунального майна міської територіальної громади, за умовами якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежиле приміщення на другому поверсі, що знаходиться на балансі Комунального підприємства кінотеатр «Супутник» під номером 10-а, розташованого в місті Херсоні по Проспекту Текстильників, загальною площею 275,1кв.м., вартість якого визначена відповідно до незалежної оцінки, зробленої ПП «СОБРІ» від 28.10.2004р. і становить 112000грн.

Пунктом 11.1 договору визначено, що договір укладено строком до 14.12.2007р.

Зміна або розірвання цього договору можуть мати місце за погодженням сторін. Зміни та доповнення, що вносяться розглядаються сторонами протягом одного місяця.

У разі відмови Орендодавця від договору оренди, договір оренди є розірваним з моменту одержання Орендарем повідомлення Орендодавця про відмову від договору. (п.11.2, п.11.3 договору).   

Сторони у п.11.6 договору встановили, що договір оренди припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим  для виконання.

Частиною 2 ст.26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та ч.2 ст.291 ГК України визначено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та до вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Стаття 785 Цивільного кодексу України визначає, що у разі припинення договору оренди Орендар зобов'язаний негайно повернути Орендодавцю річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

          Відповідно до статті 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкти оренди на умовах, зазначених у договорі.    

Такий порядок, сторони визначили, зокрема у п.5.6 договору, за яким Орендар (позивач у справі) повертає майно Орендодавцю (відповідачу) у разі припинення дії цього Договору, повернути Орендодавцю орендоване майно у належному стані не гіршому ніж на час передачі його в оренду, а тому, виходячи з обов'язковості виконання зобов'язань, позивач повинен виконати умови вказаного пункту договору.

Колегія суддів погоджується з доводами заявника апеляційної скарги, що проведення орендарем поліпшень орендованого майна не може бути безумовною підставою для продовження терміну дії договору оренди, а є прямим обов'язком орендаря підтримувати об'єкт оренди в належному стані та нести затрати на його утримання.

Пунктом 5.3 договору передбачено, що протягом дії договору оренди Орендар зобов'язується здійснювати капітальний та поточний ремонт орендованих основних фондів, зокрема, у акті прийому-передачі об'єкту оренди зазначено, що об'єкт потребує проведення ремонту.

Статтею 776 ЦК України встановлено, що поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Капітальний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Зазначене положення кореспондується з приписами статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Частиною 1 статті 285 ЦК України встановлено, що орендар має переважне право перед іншими суб'єктами господарювання на продовження строку дії договору.    

Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов'язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором в розумний строк. (ч.2 ст.777 ЦК України).

Так, п.11.9 договору встановлено, що Орендар який хоче продовжити термін дії договору зобов'язаний письмово повідомити про це Орендодавця за 60 днів до закінчення його строку. Дана умова договору не визначає, того, що сторони повинні у двосторонньому порядку погодити можливість продовження терміну дії договору у порядку встановленим законом.

Твердження позивача проте, що листами б/н від 14.11.2007р., № 2а від 04.12.2007р. (а.с. 31, 32, т.1) ПП «Гауз ПГ» звертався до міського голови та Управління комунальної власності м.Херсона, на яке покладені повноваження управління майном комунальної власності, щодо продовження терміну дії договору, так як відповідно до п.11.1 термін дії договору закінчується, спростовується тим, що позивачем не надано доказів надіслання або вручення названих листів відповідачу, адже порядок надіслання поштової кореспонденції визначений Правилами надання послуг поштового зв'язку, що затверджені Постановою КМУ за № 1155 від 17.08.2002р.

Обґрунтованим, вважає колегія суддів доводи заявника апеляційної скарги проте, що за вихідним номером 8-14173-20/17 від 10.12.2007р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 59, т.1) відповідачем було направлено ПП «Гауз ПГ» лист про закінчення терміну дії договору, а також повідомлено директора названого підприємства про намір не продовжувати дію договору оренди, оскільки у вказаному листі, а також у судовому засіданні представники відповідача наголошували на тому, що власник, тобто відповідач по справі не має намір здавати спірне приміщення в оренду позивачу та іншим особам, а буде використовувати орендоване майно для власних потреб.

Відповідно до статті 317 ЦК України  власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Цілісний майновий комплекс знаходиться на балансі комунального підприємства кінотеатр «Супутник» і є його складовою частиною, а подальша оренда відповідних площ кінотеатру унеможливлює його функціонування зазначив скаржник.

На підставі вище викладеного, та у зв'язку з відсутністю наміру продовжувати договір оренди відповідач вимагав у ПП «Гауз ПГ» в 10 – денний строк звільнити орендований об'єкт та передати його за актом приймання-передачі балансоутримувачу.

Колегія суддів вказує на те, що п.3 статті 203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 25.05.2000р. за № 02-5/237 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про оренду державного та комунального майна» ч.ч.2-3 п.12 встановлено, що за усіх умов після закінчення терміну дії договору оренди орендар, який належним чином  виконував свої обов'язки, має переважне право продовження договору оренди на новий термін. Отже якщо після закінчення строку дії договору оренди орендодавець передав спірне майно в оренду іншій особі, орендар за попереднім договором має право звернутися до господарського суду із заявою про спонукання орендодавця продовжити  дію цього договору на новий термін та про визнання договору з новим орендарем недійсним (частини друга і третя статті 17 Закону). У вирішенні відповідного спору слід виходити, зокрема, з того, що належне виконання орендарем договору оренди презюмується, якщо орендодавцем не буде доведено інше. Водночас якщо не буде подано доказів того, що орендодавець уклав чи укладає договір оренди з іншою особою, а натомість буде встановлено, що він має намір використовувати майно для власних потреб,  то підстави для задоволення позову про спонукання до продовження дії договору оренди відсутні.

З огляду на викладене, безпідставним є твердження позивача щодо порушення відповідачем переважного права позивача, як орендаря, визначеного ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», бо відповідачем не укладалося з іншими особами договорів на спірне приміщення. З матеріалів справи та пояснень представника відповідача слідує, що спірне приміщення буде використовуватися для власних потреб і у відповідача відсутній намір передати спірне приміщення  в оренду.

Доводи позивача, щодо розгляду на засіданні постійної комісії з питань комунальної власності питання про подальшу оренду спірного приміщення  колегія  до уваги не приймає, оскільки комісія не приймала будь-яких рішень про передачу спірного приміщення в оренду іншим особам, а лише розглядала заяви та звернення громадян і юридичних осіб.

Виходячи з вищевикладеного, колегія  не  вбачає  правових підстав для  продовження терміну  дії  договору  оренди.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази  подаються сторонами. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.  

На  думку  колегії суддів, позивач не довів  ті  обставини, на які він посилається, як  на підставу позову.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.1976р. за № 11 «Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

За таких обставин, неправильне застосуванням норм матеріального і процесуального права та неповне з'ясування всіх обставин справи, які мають значення для справи, дає підстави для скасування рішення суду першої інстанції у даній справі з мотивів, викладених у даній постанові, та прийняття нового рішення, яким в позові слід відмовити.          

Судові витрати у справі, відповідно до статті 49 ГПК України, слід віднести на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд –

Постановив:

Апеляційну скаргу Управління комунальної власності Херсонської міської ради,  м.Херсон задовольнити.

Рішення господарського суду Херсонської області від 10.01.2008р. у справі № 7/36-пд-08 скасувати та прийняте нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Приватному підприємству «Гауз ПГ» відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства «Гауз ПГ», м.Херсон на користь Управління комунальної власності Херсонської міської ради, м.Херсон – 42грн.50 коп. державного мита за розгляд справи у Запорізькому апеляційному господарському суді.

Доручити господарському суду Херсонської області видати відповідний наказ.

Головуючий суддя Колодій Н.А.

 судді  Колодій Н.А.  

 Кричмаржевський В.А.  Мірошниченко М.В.