Рішення

від 05.06.2008 по справі 18/99

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/99

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                  05.06.08                                                                                                         Справа № 18/99

    за  позовом:  ЗАТ „ Страхова компанія „ Ренесанс”, м.Львів

до відповідача:   ТзОВ „ Телеканал  ЕСТІВІ”, м.Львів

      про   відшкодування шкоди

                                                                                                                             Суддя    Н. Мороз

                                                        Представники:

від позивача:         н/з

від відповідача:    н/з

         Позивачу роз'яснено  права та обов'язки відповідно до ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору:

            Позов заявлено ЗАТ „Страхова компанія „ Ренесанс”, м. Львів до ТзОВ „ Телеканал  ЕСТІВІ”, м. Львів  про відшкодування шкоди.

           Розпорядженням голови господарського суду  Львівської області від 21.04.2008р. справу №18/99 передано для подальшого розгляду судді Н.Мороз.

Ухвалою суду від  17.04.2008р. та 22.05.2008р.  розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах.

Підставами вимог, як зазначено в позовній заяві, є право вимоги, яку страхувальник має до особи, відповідальної за заподіяну шкоду.

Представник позивача в судовому засіданні 22.05.2008р. позов підтримав з викладених підстав, просить його задоволити.

Відповідач вдруге явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, не повідомив суд про причини такої неявки, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду спору, підтвердженням чого є повідомлення про вручення поштового відправлення за №2213275.

За таких обставин, справа розглядається у відповідності до вимог ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

          13.12.2005 року приблизно в 16 год. 00 хв. автомобіль DEAWOO Lanos, реєстраційний номер ВС4312АЕ, який належить  Давиденко О.М., здійснив зіткнення з автомобілем ВАЗ 2104, реєстраційний номер 5145 НМ, який належить відповідачу.

         Факт зіткнення та пошкодження транспортного засобу, що мало наслідком настання страхового випадку,  підтверджується актом  огляду транспортного засобу від 13.12.2005 року та довідкою Окремого батальйону ДПС ДАІ УМВСУ у Львівській області від 29.12.2005 року за №9/1 -21793.

          Згідно постанови Шевченківського районного суду м.Львова, Парія П.І., який керував автомобілем ВАЗ 2104, реєстраційний номер 5145 НМ, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП.

          За заявою Давиденка О.М. ЗАТ „СК „Ренесанс” згідно договору страхування від 03.08.2005 року за №01313.30-01.15, на підставі страхового акту №СА:01313.30-01.15/2 від 12.01.2006 року, висновку спеціаліста №09/05 експертного авто-товарознавчого дослідження від 23.12.2005 року, розрахунку суми страхового відшкодування була здійснена виплата по страховому випадку в розмірі 3800,90 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2635 від 12.01.2006 року.

           Відповідно до вимог ст.993 ЦК України, а також аналогічних положень ст. 27 Закону України „Про страхування” від 07.03.1996 року за N 85/96-ВР (з наступними змінами та доповненнями),  до страховика, який виплатив страхове  відшкодування за договором   майнового страхування, у межах   фактичних    витрат переходить право вимоги,   яке  страхувальник або інша  особа,  що  одержала  страхове відшкодування,   має до особи, відповідальної за завдані збитки.

          Як передбачено ч.2 ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

          Джерелом підвищеної небезпеки, згідно ч.1 згаданої статті, є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

         У відповідності до ч.5 ст.1187 ЦК України, особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

         Згідно ч.1 ст.1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

         Парій І.П. під час здійснення зіткнення виконував свої трудові обов‘язки у відповідача, що підтверджується довідкою останнього за №15 від 20.09.2006 року.

         Відповідач, витребуваних судом доказів в підтвердження обставин завдання шкоди внаслідок непереборної сили або умислу позивача не подав.

         Отже, матеріалами справи підтверджуються факти наявності неправомірних дій з боку працівника відповідача, наслідків у формі спричиненої майнової шкоди в розмірі 3800,90 грн.,  причинового зв‘язку між діянням та наслідком.

         У відповідності до вимог ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

         Враховуючи те, що пошкодження транспортного засобу DEAWOO Lanos, реєстраційний номер ВС4312АЕ, внаслідок чого настав страховий випадок, трапилося з вини водія автомобіля ВАЗ 2104, реєстраційний номер 5145 НМ, який виконує трудові обов‘язки у відповідача,  до позивача переходить право вимоги за заподіяну майнову шкоду.

 Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

 Відповідач своїм правом на захист не скористався, підставність позовних вимог не спростував.

          З огляду на викладене, суд вважає що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, не спростовані відповідачем та підлягають до задоволення.  

 Згідно ст.49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.

 Керуючись ст.ст. 4, 33, 34, 35, 49, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

                                             В И Р І Ш И В:

1.   Позов задоволити.

2.  Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Телеканал ЕСТІВІ”, м. Львів, Високий замок,1 (код ЄДРПОУ 20793296) на користь Закритого акціонерного товариства „Страхова компанія” „Ренесанс”, м. Львів, пл. Галицька,15, (код ЄДРПОУ 32553838) -  3800,90 грн. завданої майнової шкоди,  102 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  

3.  Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя                                                                                             Мороз Н.В.