Постанова

від 21.05.2008 по справі 46/5

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

46/5

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 21.05.2008                                                                                           № 46/5

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Корсака В.А.

 суддів:             

 За участю представників:

 від позивача -Государський В.В. -за дов., Шкляр О.К. -за дов.,

 від відповідача -Костик А.А. -за дов.,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Будівництво і комплектація"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 12.03.2008

 у справі № 46/5  

 за позовом                               ВАТ "Фірма Херсоноблагробуд"

 до                                                   Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Будівництво і комплектація"

 про                                                  стягнення 65455,52 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 61025,10 грн. боргу за субпідрядні роботи, виконані за договором  від 14.03.2006 р. та 4 430,42 грн. пені за час прострочення грошового зобов'язання.

Рішенням  Господарського суду м. Києва від 12.03.2008 р. по справі №46/5 позов  ВАТ „Фірма Херсоноблагробуд”    задоволено в повному обсязі.

            Відповідач, не погодившись з прийнятим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою та просить його скасувати, оскільки вважає, що воно винесене по неповно з'ясованим обставинам, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального та матеріального  права.

Зокрема, скаржник  в своїй апеляційній скарзі посилається на те, що суд першої інстанції не взяв до уваги те, що між сторонами не підписані акти прийому-передачі виконаних робіт по кожному пташнику, не представлені субпідрядником фінансові звіти по формі КБ-2,КБ-3, а також субпідрядником використано велика кількість матеріалів, які підлягають списанню.   

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,  колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.03.2006 р. між Приватним підприємством “Виробничо-комерційна фірма “Будівництво і комплектація” в якості генпідрядника та Відкритим акціонерним товариством “Фірма Херсоноблагробуд” в якості субпідрядника укладено договір субпідряду, за умовами якого генпідрядник доручив, а субпідрядник прийняв на себе виконання робіт з монтажу каркасу та стін, улаштуванню покрівлі та внутрішнього оздоблення восьми пташників розміром 120 х 21 м у с. Ліпляве Канівського району Черкаської області, у відповідності до графіку робіт.       

У відповідності з п. 1.2 договору загальна вартість робіт складає 1 600 000,00 грн. з урахуванням податку на додану вартість.  

Згідно з п. 2.1 договору генпідрядник протягом 3-х банківських днів з моменту укладення договору перераховує на розрахунковий рахунок субпідрядника аванс в розмірі 30  % від суми договору. При цьому, перерахований аванс зараховується генпідрядником поступово щомісяця при розрахунках за виконані роботи пропорційно до загального обсягу робіт.  

У п. 2.2 зазначеної угоди сторони погодили, що розрахунки за виконані роботи здійснюються генпідрядником після підписання актів КБ-2 і КБ-3 протягом 5 банківських днів.

За твердженнями позивача загальна вартість виконаних ним, але не оплачених відповідачем робіт за договором  від 14.03.2006 р. становить 61 025,10 грн.

Відповідно до наказу Державного комітету статистики України та Державного комітету України з будівництва та архітектури від 21.06.2002 р. № 237/5 “Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві” акт приймання виконаних підрядних робіт (форми № КБ-2в) складається для визначення вартості виконаних обсягів підрядних робіт та проведення розрахунків за виконані підрядні роботи на будівництві. Довідка за формою № КБ-3 складається для визначення вартості виконаних обсягів підрядних робіт і проведення розрахунків за виконані підрядні роботи з будівництва.

З приєднаних до матеріалів справи актів приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2 та довідок про вартість виконаних робіт форми КБ-3, за травень 2007 року на суму 103 400,00 грн. та на суму 118 394,10 грн., підписаних сторонами 25.05.2007 р. слідує, що позивач згідно з договором від 14.03.2006 р. виконав субпідрядні роботи на суму 221 794,10 грн.  

Згідно з акту звірки розрахунків станом на 30.06.2007 р., скріпленого печаткою відповідача та підписом уповноваженої особи, за виконані роботи на суму 221 749,10 грн. (103 400,00 грн. + 118 394,10 грн.) відповідачем було перераховано  позивачу 90 000,00 грн. та передано паливно-мастильних матеріалів на суму 73 221,27 грн., у зв'язку з чим визнана ним заборгованість за субпідрядні роботи по договору від 14.03.2008 р. складає 61 025,56 грн. з врахуванням сальдо на 01.01.2007 р. в сумі 2 497,73 грн.   

Виходячи з положень ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач вказує на дефекти виконаних субпідрядних робіт та перевитрату позивачем матеріалів в ході їх виконання та порушення п. 4.1 договору. При цьому, факт виконання позивачем робіт у травні 2007 року та суми підписаного акту виконаних робіт і довідки форми КБ-3 відповідачем не заперечується.     

Пунктом 4.1 договору сторони погодили, що в разі невиконання субпідрядником з власної вини робіт в терміни, обумовлений договором, він сплачує генпідряднику пеню в розмірі 0,1 % від вартості невиконаних робіт за кожен день затримки.

Разом з тим, матеріали справи не містять належних доказів, якими стверджується вчинення відповідачем дій, спрямованих на захист своїх прав шляхом заявлення до позивача вимог про відшкодування пені за затримку термінів виконання робіт.  

За твердженнями позивача, затримки термінів виконання робіт (порушення затверджених календарних графіків), обумовлені : несвоєчасним внесенням відповідачем авансу, порушенням термінів постачання матеріалів та зміною проектних рішень. Так, листом від 31.07.2006 р. № 103 відповідач звернувся до позивача з метою додаткового виконання ним робіт з будівництва ще двох пташників, що збільшило обсяг робіт на 25 %. Натомість, доказів своєчасного перерахування авансу відповідачем суду не надано. Крім того, листами від 29.05.2006 р. № 1-3/7-121, від 24.07.2006 р. № 1-4/7-159, від 09.11.2006 р. № 1-4/11-259, 20.09.2006 р. № 1-4/7-214, від 26.09.2006 р. № 1-4/7-283 стверджується відсутність вертикального планування на будівельному майданчику, що затримувало проведення робіт, а також відсутність необхідних для будівництва матеріалів.        

На підтвердження перевитрати позивачем отриманих для виконання підрядних робіт матеріалів, відповідач надав акт без вихідного номеру та дати, складений представниками Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми “Будівництво і комплектація”.  

Так, п. 1 зазначеного вище акту вказує перевитрату плит ПС в кількості 8 штук на суму 7 430,05 грн. Але, відповідно до пояснень позивача такі плити були здані на склад замовника підрядних робіт  (Птахофабрика “Миронівська”) представнику Письмак Є.В. відповідно до накладних від 01.02.2008 р. № 716 та № 717.

Пункт 2 акту веде мову про перевитрати шиферу в кількості 563 листів на суму 7 735,62 грн. Разом з тим, позивач зазначає, що на підставі акту від 15.12.2006 р. цей шифер в кількості 486 шт. листів був використаний для заміни битого шиферу на покрівлі інших пташників замовника  на пташників бригади № 1. Залишок в кількості 77 листів - зданий на склад замовника.

Пункти 5 і 6 акту вказують на перевитрати кутків металевих на суми 2 434,36 грн. та 739,34 грн. Відповідно до пояснювальної записки до матеріального звіту М-29 по бригаді № 6 за грудень 2006 року субпідрядником додатково був списаний куток 90 х 9 = 976, 8 кг. Залишок (1,025 т -0,9768 т) на суму 1 14,47 грн. (0,0482 т х 2374,99 грн.) позивачем визнано.

Крім того, відповідно до пояснювальної записки до матеріального звіту М-29 по бригаді № 6 за грудень 2006 року також був додатково списаний куток 80 х 6 = 141,31 кг. Залишок (0,405 т - 0,1413 т) на суму 481,39 грн. (0,2637 т х 1825,54 грн.) позивачем визнається.

У п. 8 акту встановлено перевитрати кутка металевого 63 х 5 на суму 4 04,52 грн. Як стверджує позивач, фактично ним був отриманий куток 63,6 х 6, внаслідок чого кількість використовуваної сталі була збільшена.

Щодо зауважень п. 7 акту стосовно перевитрати герметика на суму 55 256,9 грн. позивач вказує, що відповідачем застосована неузгоджена норма його використання, що значно менша за нормативну, передбачену інструкціями виробника.  

Таким чином, норма витрат герметика на один пташник складала 624 кг, а не 250 кг, як зазначено в акті. Фактично позивачем було отримано й використано 6 578 кг. За нормами повинно було бути використано не менше 6 240 кг ( 624 кг х 10 платників). Як вказує позивач через недостатню якість матеріалу фактично ним було використано герметику більше на 338 кг ( на 33,8 кг по кожному пташнику).   

Таким чином, відповідно до пояснень позивачем визнаються перевитрати за пунктами 2; 4; 9-13 вищевказаного акту в цілому на суму 3 526,94 грн., у зв'язку з чим, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу позивачем зменшуються.

В ході розгляду справи відповідачем не спростовано пояснень позивача щодо обґрунтування перевитрати матеріалів та кількості тих, що були повернуті. При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідачем не заявлено до позивача самостійні вимоги про стягнення надмірно використаних матеріалів.     

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 57 498,16 грн. боргу за виконані субпідрядні роботи є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. При цьому, суд звертає увагу на те, що розмір основного боргу відповідача становить 57 498,62 грн. (61 025,56 грн. –3 526,94 грн.), а не 57 498,16 грн., як зазначає позивач. Разом з тим, виходячи з вимог Господарського процесуального кодексу України, суд не вправі виходити за межі позовних вимог, тому позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Фірма Херсоноблагробуд” в частині стягнення з Приватного підприємства “Виробничо-комерційна фірма “Будівництво і комплектація” основного боргу підлягають задоволенню в межах сум, розрахованих та заявлених позивачем у поясненнях від 03.03.2008 р.  

Також, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 4 174,37 грн. пені за час прострочення виконання грошового зобов'язання (письмовими поясненнями від 03.03.2008 р. розмір пені зменшено з 4 430,42 грн. до 4 174,37 грн.).

Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Штрафними санкціями, в розумінні ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з п. 4.2 договору від 14.03.2006 р. якщо генпідрядник проводить виплати субпідряднику з порушенням строків, обумовлених цим договором, він сплачує субпідряднику пеню в розмірі 0,1 % від неоплаченої суми за кожен день затримки.

Як вбачається з розрахунку пені, визначаючи її розмір, позивач керується положеннями Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, де вказується, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України та вираховує пеню, починаючи з 01.07.2007 р. по 12.12.2007 р., оскільки у червні відповідачем передано в рахунок погашення заборгованості паливно-мастильні матеріали на суму 5 054,90 грн.           

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України  пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Зобов'язання по оплаті виконаних робіт відповідно до акту КБ-2 за травень 2007 року виникають у відповідача з 31.05.2007 р., отже нарахування пені слід проводити з 31.05.2007 р. за 181 день з врахуванням дати сплати 90 000,00 грн. та передачі паливно-мастильних матеріалів на суму 73 221,27 грн. Оскільки позивачем проведено розрахунок пені з 01.07.2007 р. виходячи з суми боргу в розмірі 57 498,16 грн., тобто за період, менший ніж її слід нараховувати та на меншу суму, позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню, адже не порушують прав відповідача.     

У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідачем заявлені вимоги не спростовано.

За таких обставин, колегія прийшла до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

З огляду на викладене, колегія приходить до висновку, що оспорюване рішення   відповідає чинному законодавству, фактичним  обставинам та матеріалам справи, підстав до його скасування або зміни не вбачається.

          Керуючись ст.ст. 99,101, 103, 105  ГПК України, Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

 1.Апеляційну скаргу ПП „Виробничо-комерційна фірма” Будівництво і комплектація”  залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду  м. Києва  від 12.03.2008 р. по справі №46/5 залишити без змін.

3. Матеріали справи №46/5 повернути Господарському суду м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді