Рішення

від 04.06.2008 по справі 4/150

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/150

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "04" червня 2008 р.Справа №  4/150

 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Хилька Ю.І. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 4/150

за позовом: дочірнього підприємства "Теплоенергоцентраль" товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології", м. Кіровоград.

до відповідача: Кіровоградського товариства городників "Еліта",                           м. Кіровоград.

про стягнення 555,22 грн.

За участю представників сторін:

від позивача - Моргунова Т.О., довіреність № 9 від 22.10.07

від відповідача - участі не брали. Про час та місце розгляду справи відповідач належним чином повідомлений у відповідності до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України. Повідомлення про вручення поштового відправлення № 2831519, яке направлялось відповідачу за адресою м. Кіровоград вул. Карла Маркса 31/36, яка значиться в довідці Кіровоградського обласного управління статистики станом на 05.05.2008 року та вказана повернуто без вручення відповідачу з відміткою установи поштового зв'язку про відсутність відповідача за вказаною адресою.

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Водночас, законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із ст. 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах. В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої  кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній” і т.п. можуть вважатись належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом обов'язку щодо  повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідач несе відповідальність за всі можливі наслідки неподання відомостей стосовно змін свого місцезнаходження, оскільки згідно правил статті 19 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” юридичні особи зобов'язані подавати відомості стосовно змін свого місцезнаходження державному реєстратору.

СУТЬ СПОРУ:

Подано позов про стягнення із Кіровоградського товариства городників "Еліта", м. Кіровоград на користь дочірнього підприємства "Теплоенергоцентраль" товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології", м. Кіровоград заборгованості в сумі 555 грн. 22 коп. за надані послуги з теплопостачання.

Позивач наполягає на стягненні з відповідача 447 грн. 54 коп. основного боргу за період з грудня 2006 року по березень 2007 року, 177 грн. 11 коп. пені за період з квітня 2006 року по вересень 2006 року, 93 грн. 58 коп. втрат від інфляції, 14 грн. 10 коп. - 3% річних на загальну суму 555 грн. 22 коп. та понесених позивачем витрат у зв'язку зі зверненням до суду на сплату державного мита в розмірі 102 грн. та 118 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши справу за наявними в ній матеріалами, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

                                          ВСТАНОВИВ:

Правовідносини між позивачем та відповідачем виникли на підставі укладеного 21.10.2004 року договору на теплопостачання № 362 (в подальшому договір).

У відповідності до п. 1 даного договору виробник (позивач) зобов'язався постачати теплову енергію на об'єкти відповідача для опалення та гарячого водопостачання будівель та споруд споживача, які знаходяться за адресою: м. Кіровоград вул. К. Маркса 31/36.

При укладанні даного договору сторони керувалися Законом України “Про теплопостачання” та Правилами користування тепловою енергією № 310 від 06.12.1981 р.

Відповідач, згідно п.6.2 договору, зобов'язався оплачувати спожиту теплову енергію відповідно до діючих тарифів з урахуванням температурного коефіцієнта протягом поточного місяця, але не пізніше 15 числа наступного місяця.

Пунктом 6.3 договору передбачено, що розрахунки за відпущену теплову енергію проводяться через банк шляхом безготівкового перерахунку коштів на розрахунковий рахунок виробника.

У період з грудня 2006 року по березень 2007 року включно відповідачеві позивачем поставлялася теплова енергія, але оплату відповідачем проведено з порушенням умов договору несвоєчасно та в неповному розмірі. Станом на 20.04.2008 року відповідач мав заборгованість в розмірі 447 грн. 54 коп. Наявність та розмір заборгованості повністю підтверджено рахунками-фактурами за 2006-2007 року (а.с.17-18).

У відповідності до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог–відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.

Крім того, за приписом ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Враховуючи викладене з відповідача підлягає до стягнення втрати від інфляції в розмірі 93 грн. 58 коп. та три проценти річних в розмірі 14 грн. 10 коп.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача повністю, оскільки через невиконання відповідачем свого зобов'язання позивач змушений був звернутись до суду за захистом своїх прав і поніс додаткові витрати по сплаті державного мита і послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 34, 44, 49, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

                                                В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути із Кіровоградського товариства городників "Еліта", м. Кіровоград, вул. Карла Маркса, 31/36, (р/р 2600230030983 в КОФ УСБ м. Кіровограда, МФО 323293, код ЄДРПОУ 23092364) на користь дочірнього підприємства "Теплоенергоцентраль" товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології", м. Кіровоград вул. Енергетиків 20, (р/р 26006980040046 в ВАТ “Мегабанк”, м. Харків, МФО 351629, код ЄДРПОУ 32718692), основний борг в сумі 447 грн. 54 коп., 93 грн. 58 коп. втрат від інфляції, 14 грн. 10 коп. - 3% річних на загальну суму 555 грн. 22 коп. та витрати на сплату державного мита в розмірі 102 грн. та 118 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати.

Згідно ч. 3 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в установленому законом порядку.

 Суддя                                  Ю. І. Хилько