Постанова

від 19.06.2008 по справі ас4/20-08     

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АС4/20-08     

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД   СУМСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.08           Справа №АС4/20-08.

За позовом - Прокурора м. Суми в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в м. Суми

до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумиагроцукор” в особі ліквідатора Солдаткіна С.В., м. Суми;

                            2)Товариства з обмеженою відповідальністю “Пік”, м. Дніпропетровськ;

                                 3)Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства “Весна 21”

про визнання правочинну та господарських зобов'язань недійсними

                                                                                               Cуддя Кіяшко В.І.

Представники сторін:

Позивач –Дмитрієв С.В., довіреність № 33550/9/10-009 від 07.05.2008р.,

1 –й відповідач –Солдаткін І.В., довіреність від 23.04.2008р.,

2 –й відповідач –Прядко В.М.  3 відповідач, Тимошенко С.А.

Прокурор –Передерій І.Г.

СУТЬ СПОРУ: прокурор в інтересах держави в особі позивача просить визнати недійсним з моменту укладення договір № 147 про відступлення права вимоги від 27.12.2006р. на суму 259 192 грн. 64 коп., укладений між ТОВ “Сумиагроцукор”, ТОВ “Пік”та Товариством  з обмеженою відповідальністю сільськогосподарським підприємством “Весна 21”.

      Також, позивач просить визнати недійсними з моменту виникнення господарські зобов”язання, що виникли по договору № 147  від 27.12.2006р.

          3-й відповідач не  погоджується з позовними  вимогами, оскільки  він не знав про порушення справи про банкрутство ТОВ «Сумиагроцукор», суд дане заперечення відхиляє, як безпідставне, та таке, яке суперечить розгляду справи.

          Перший відповідач повністю підтримує позовні вимоги.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін,  суд встановив:

22.12.2006 року ухвалою господарського суду Сумської області порушено провадження у справі   №    8/603-06    про    банкрутство    Товариства   з    обмеженою    відповідальністю «Сумиагроцукор»,   розпорядником   майна   боржника   призначено   арбітражного   керуючого Солдаткіна С.В., пунктом 4 даної ухвали Господарським судом Сумської області було введено мораторій  на задоволення вимог кредиторів.

У відповідності до постанови господарського суду Сумської області  від 20.03.2007р № 8/603-06 Товариство з обмеженою відповідальністю «Сумиагроцукор» визнано банкрутом, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Солдаткіна С.В.

У відповідності до ст.. 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»   з дня призначення  ліквідатора  до нього  переходять  права керівника (органів управління)  юридичної  особи  - банкрута

      Ухвалою господарського суду  від 05 березня 2007 року, затверджено реєстр вимог кредиторів по справі № 8/603-06.

У відповідності до даного реєстру ДПІ  в м. Суми є кредитором   банкрута з сумою кредиторських  вимог 110432 грн. 96 коп.

Відповідно до заяви від 13.04.2007р. ДПІ  в м. Суми подало заяву про збільшення вимог у справі  № 8/603-06, станом на 03.04.2007р. розмір грошових вимог до ТОВ «Сумиагроцукор» становить 1286 096 грн. 75 коп.

Як зазначає позивач та вбачається з матеріалів справи,  у відповідності до листа  ліквідатора Солдаткіна С.В.  вих. № 7-8/603-06 від 24.04.2007р. дана сума кредиторських  вимог була визнана ліквідатором та включена до реєстру вимог кредиторів.

     З матеріалів справи вбачається, що 27 грудня 2006 року між ТОВ «Сумиагроцукор», ТОВ «Пік» та ТОВ «Весна 21» укладено договір № 147 про відступлення права вимоги.

У відповідності до п. 1.1. зазначеного договору ТОВ «Сумиагроцукор» - Первісний кредитор, передає, а ТОВ «Пік» - Новий кредитор, приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредиторові і стає кредитором боржника - ТОВ «Весна, 21» за Договорами, що укладені між первісним кредитором і боржником згідно додатку № 1, який є невід'ємною частиною цього договору.

У відповідності до п. 2.1. вищезазначеного договору Новий кредитор сплачує Первісному кредиторові суму основного боргу в сумі 259192 грн. 64 коп. шляхом безготівкового перерахування.

Договір № 147 про відступлення права вимоги від 27.12.2006р. укладений з порушенням зазначених вище норм цивільного законодавства, тобто після відкриття провадження у справі про банкрутство 1-го Відповідача згода від розпорядника майна боржника Солдаткіна С.В. на укладення договору про відступлення права вимоги отримана не була.

У відповідності до п. 3.2. договору про відступлення права вимоги Новий кредитор зобов'язувався стягнути з боржника і перерахувати Первісному кредитору грошові кошти у строк до 31.12.2007р., проте, як вбачається з матеріалів справи,  своїх зобов'язань ТОВ «Пік» за договором не виконав.

 Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що спірний договір  що не відповідає чинному   законодавству з наступних підстав:

Договір № 150 про відступлення права вимоги від 27.12.2006р. не був спрямований на реальне настання наслідків, що передбачені ним, а укладений з метою завдання шкоди інтересам кредиторів боржника, в тому числі державі

У відповідності до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Частиною 2 ст. 203 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка вчиняє правочин повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. З ст. 215 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 179 Господарського суду України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів - є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до статті 207 Господарського кодексу України "господарське зобов»язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства ... може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частин.

У відповідності до абз. 2 ч. 2 ст. 4 Цивільного кодексу України актами цивільного законодавства є закони України.

Пунктом 13 ст. 13 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що керівник або орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна укладає угоди щодо уступки вимоги.

У відповідності до абз. 2 ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України вказано, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що юна одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування

 У відповідності до  ст.92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків, здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно, та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах з третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Укладення спірного договору порушило права Позивача, як кредитора 1-го Відповідача, так як у зв'язку з укладенням зазначеного вище договору   ліквідні активи боржника після визнання його банкрутом не були включені до ліквідаційної маси, а вимоги Позивача, як кредитора у справі про банкрутство не погашено.

Таким чином, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, які підлягають задоволенню

       Керуючись ст.ст. 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ :

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати недійсним з моменту укладення договір № 153 про відступлення права вимоги від 27.12.2006р. на суму 1 032 076,03 грн., що укладений між ТОВ «Сумиагроцукор» (40003, м. Суми, вул. Привокзальна, 25, код ЄДРПОУ 32778725), ТОВ «Пік» (49044, м. Дніпропетровськ, вул. Жуковського, буд. 5. кв. 1, код ЄДРПОУ 32241633) та ТОВ «Весна 21» (42230, Сумська область, Лебединський    район, с. Межирич, код ЄДРПОУ 33362698).

3.          Визнати недійсними господарські зобов'язання, які виникли по договору № 144 про відступлення права вимоги від 27.12.2006р. на суму 1 032 076,03 грн., що укладений між ТОВ «Сумиагроцукор» (40003, м. Суми, вул. Привокзальна, 25, код ЄДРПОУ 32778725), ТОВ «Пік» (49044, м. Дніпропетровськ, вул. Жуковського, буд. 5. кв. 1, код ЄДРПОУ 32241633) та ТОВ «Весна 21» (42230, Сумська область, Лебединський    район, с. Межирич, код ЄДРПОУ 33362698) з моменту їх виникнення.

4.          Постанова суду може бути оскаржена в порядку ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого, зокрема, заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі. Апеляційна  скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Харківського апеляційного адміністративного суду через господарський суд Сумської області.

5.          Відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду  першої інстанції, якщо інше не встановлено цим  Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. В разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

  СУДДЯ                                                                                        В.І. КІЯШКО  

Повний текст постанови  підписано 19.06.2008 року.