Постанова

від 17.06.2008 по справі 47/724-06

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

47/724-06

 Україна

 Харківський апеляційний господарський суд

 ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2008 р.                                                           Справа № 47/724-06  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Демченко В.О., судді Такмаков Ю.В. ,  Барбашова С.В.

при секретарі Соколовій Ю.І.

за участю представників сторін:

позивача - Ємельянова С.В. (дов. № б/н від 30.05.2008р.)

відповідача -  Матвєєва Ю.А. (директор), Чайкіна І.Б. (дов. № б/н від 18.03.2008р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського  апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дека  Проект", м. Київ (вх. № 937 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 01.04.08р. по справі № 47/724-06

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дека  Проект", м. Київ

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомар Трейд", м. Харків

про зобов'язання вчинити певні дії, -

встановила:

У листопаді 2006 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Дека Проект" (м. Київ) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомар Трейд" (м. Харків) про зобов'язання відповідача провести гарантійний ремонт редуктора заднього моста автомобіля SUBARU FORESTER 2.0 X А/Т 2006 (держ. номер АА7865АХ № куз. JF1SG5LE56G071067) на підставі договору № 20/10/2005 від 10.10.2005р., укладеного між сторонами у справі, а також про зобов'язання відповідача продовжити гарантійний строк на товар на строк, на протязі якого ТОВ "Автомар-Трейд" буде проводити його гарантійний ремонт. Крім того, позивач просив суд призначити по даній справі комплексну автотехнічну, автотоварознавчу та хімічну експертизу, проведення якої просив доручити експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені заслуженого професора Н.С.Бокаріуса, а витрати з держмита в сумі 85,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн. просив покласти на відповідача.

05.03.08р. позивач звернувся до господарського суду в порядку ст. ст. 44, 49 ГПК України із клопотанням, в якому окрім іншого, просив покласти на відповідач судові витрати за проведення судової експертизи в сумі 5322,80 грн. та 3000,00 грн. витрат на юридичну допомогу.

Рішенням господарського суду Харківської області від 01.04.08р. по справі № 47/724-06 (суддя Светлічний Ю.В.) в задоволенні позову відмовлено.

Позивач з рішенням господарського суду не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення та неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить дане рішення скасувати та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач проти доводів апеляційної скарги заперечує і у своєму відзиві на апеляційну скаргу вказує на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в зв'язку з чим просить залишити його без змін, а скаргу –без задоволення, як безпідставну.

У судовому засіданні 03.06.2008р. оголошено перерву до 10.06.2008р. до 15:00 год.

Заслухавши уповноважених представників позивача та відповідача, які підтримали свої позиції у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки судом першої інстанції, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженого рішення, колегія суддів встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи, 10 жовтня 2005 року між позивачем та відповідачем у справі укладено договір № 20/10/2005 про купівлю-продажу автомобіля SUBARU FORESTER 2.0 X А/Т 2006 (далі - Договір), відповідно до умов якого відповідач («Продавець») зобов'язався передати автомобіль, вказаний у даному Договорі, у власність позивача («Покупця»), а останній в свою чергу зобов'язався прийняти автомобіль (Товар) та сплатити за нього грошову суму, що визначена розділом 2 даного Договору.

Відповідно до пункту 7.2. Договору відповідач зобов'язався забезпечити нормальну роботу Товару, а також комплектуючих, на протязі гарантійного періоду, який встановлений у 100000 (сто тисяч) кілометрів пробігу Автомобіля або у 36 (тридцять шість) місяців з дня його продажу позивачеві, в залежності від того, що настане раніше.

Пунктом 7.3. Договору сторони обумовили, що гарантія на товар надається при додержанні Покупцем умов експлуатації автомобіля, вказаних у сервісній книжці, а також відповідного переліку вимог.

На виконання умов Договору відповідач передав позивачеві автомобіль SUBARU FORESTER 2.0 X А/Т 2006 (кузов №66071067), про що свідчить акт прийому-передачі транспортного засобу та витратна накладна №АМ-0000123 від 27.10.2005р.

10 жовтня 2006 року позивач передав відповідачеві за актом прийому-передачі транспортний засіб для проведення відповідної діагностики редуктора заднього моста.

Із матеріалів справи також вбачається, що 12 жовтня 2006 року позивач звернувся до відповідача з листом № 608/10, в якому просив Продавця транспортного засобу здійснити діагностику та ремонт редуктора заднього моста автомобіля, в зв'язку з наявними в ньому шумами.

Проте, листом від 14 жовтня 2006 року керівництвом гарантійної СТО відповідача відмовлено в усуненні вищезазначеного недоліку Товару за рахунок гарантійних зобов'язань з причин порушення позивачем (Покупцем) правил експлуатації даного Товару.

З огляду на відмову відповідача здійснити гарантійне обслуговування транспортного засобу, позивач звернувся за захистом його порушених прав до господарського суду Харківської області з позовом про зобов'язання відповідача провести гарантійний ремонт редуктора заднього моста спірного автомобіля та продовжити гарантійний строк на товар, протягом якого відповідач буде проводити ремонт, а також просив суд призначити по даній справі комплексну автотехнічну, автотоварознавчу та хімічну експертизу.

Ухвалою господарського суду від 24 січня 2007 року провадження у даній справі зупинено та призначено комплексну авто-технічну, авто-товарознавчу та хімічну експертизу, проведення якої доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. Засл. проф. Н.С. Бокаріуса.

05.03.2007р. на адресу господарського суду від директора Інституту - М.Л. Цимбал надійшов лист, в якому міститься повідомлення про неможливість дачі експертом висновку № 1321/1322 від 12.02.2007р. по господарській справі 47/724-06.

14 травня 2007 року позивач звернувся до господарського суду Харківської області із клопотанням, в якому просив призначити по даній справі комплексну автотехнічну, автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства Юстиції України (01025, м. Київ, вул. Велика Житомирська № 19).

Ухвалою господарського суду від 14.05.2007р. вказане клопотання задоволено, провадження по справі зупинено та призначено комплексну автотехнічну, автотоварознавчу експертизу.

Після проведення експертизи, позивач надав господарському суду для залучення до матеріалів справи висновок спеціаліста № 6794 автотехнічного дослідження, складений 18.07.2007р.

Приймаючи оскаржене рішення господарський суд виходив з того, що позивачем (Покупцем) були порушені умови пункту 7.3. Договору, пункту 4.1. Сервісної книжки та пункту 14 «Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни дорожніх транспортних засобів», оскільки автомобіль був наданий для проведення технічного огляду з перевищенням пробігу від встановленого для проведення чергового технічного огляду більше ніж на 43 %, а тому визначився про втрату позивачем права на виконання відповідачем (Продавцем) гарантійних зобов'язань щодо його ДТЗ.

Крім того, господарським судом встановлено, що несправність ДТЗ виникла саме з вини позивача (Покупця) внаслідок порушень умов експлуатації автомобіля, в зв'язку з чим позовні вимоги визнані судом безпідставними і такими, що задоволенню не підлягають.

Але з такими висновками господарського суду не може погодитись колегія суддів апеляційної інстанції, оскільки згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Проте оскаржене рішення суду першої інстанції зазначеним вище вимогам не відповідає, оскільки суд при його прийнятті не взяв до уваги обставини, суттєві для розгляду цього спору, не з'ясував дійсні права та обов'язки сторін, що призвело до винесення неправомірного рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Переглядаючи повторно справу за наявними у справі документами та наданими доказами відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України колегією суддів встановлено, що господарський суд не дав належної юридичної оцінки наданим позивачем доказам невідповідності проданого автомобілю вимогам якості та наявності в ньому недоліків заводського характеру, не врахував умови спірного Договору щодо гарантійних зобов'язань відповідача та не взяв до уваги вимоги чинного законодавства, якими регулюються правовідносини сторін у справі.

Так, згідно з вимогами статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Згідно із статтею 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктами 1, 4 ст. 673 Цивільного кодексу України визначено, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу, а якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.

При цьому, товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу (стаття 675 Цивільного кодексу України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Колегією суддів встановлено, що 10 жовтня 2005 року між сторонами у справі укладено договір № 20/10/2005 про купівлю-продажу автомобіля SUBARU FORESTER 2.0 X А/Т 2006, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався передати у власність позивача автомобіль належної якості та комплектності у відповідності до стандарту заводу-виробника з сертифікатом відповідності України, а позивач зобов'язався прийняти цей автомобіль та сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 679 Цивільного кодексу України передбачено: якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Із матеріалів справи вбачається, що 12 жовтня 2006 року позивач звернувся до відповідача з листом № 608/10, в якому просив здійснити діагностику та ремонт редуктора заднього моста автомобіля, в зв'язку з його наявною несправністю.

Відповідач в свою чергу, мотивуючи свою відмову позивачеві у проведенні гарантійного ремонту проданого ДТЗ, послався на те, що позивачем порушені умови експлуатації та використання автомобілю.

Причини такої відмови пояснюються наявним у справі листом від 14.10.06р., підписаним ФОП Кроль Д.О. (гарантійним СТО відповідача), зі змісту якого вбачається, що несправність редуктора заднього моста автомобілю сталася з-за наявності в ньому води, яка потрапила всередину через сапун з причини часткового затоплення автомобілю. При цьому, жодних відомостей та посилань на перевищення пробігу автомобілем позивача від встановленого для проведення чергового технічного огляду, згаданий лист не містить, що господарським судом не прийнято до уваги. Дані про те, що ФОП Кроль Д.О. не є уповноваженою особою ТОВ «Автомар Трейд»здійснювати гарантійне технічне обслуговування автомобілю позивача, або ніякого відношення до відповідача не має, останнім не спростовані.

Аналізуючи зміст зазначеного листа колегія суддів також зауважує, що відповідачеві було відомо про неполадку редуктора, однак ні до пред'явлення даного позову, ні при розгляді справи у господарському суді Харківської області, відповідач питання про перевищення позивачем пробігу автомобіля не порушував і такі докази у справі відсутні, що судом при винесенні оскарженого рішення не враховано.

Отже, з огляду на наявні у справі документи, колегія суддів вважає, що в даному випадку відповідальність за недоліки транспортного засобу покладається на відповідача, який прийняв на себе зобов'язання відповідати за якість проданого автомобілю, оскільки ним не доведено належними та допустимими доказами будь-яких порушень позивачем (покупцем) правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Відповідно до пункту 7.2. Договору відповідач зобов'язується забезпечити нормальну роботу Товару, а також комплектуючих, на протязі гарантійного періоду, який встановлений у 100000 (сто тисяч) кілометрів пробігу Автомобіля або у 36 (тридцять шість) місяців з дня його продажу позивачеві, в залежності від того, що настане раніше.

Пунктом 7.3. Договору сторони обумовили, що гарантія на товар надається при додержанні Покупцем умов експлуатації автомобіля, вказаних у сервісній книжці, а також наступних вимог: технічне та регламентне обслуговування товару, технічний ремонт, установку додаткового обладнання на протязі всього гарантійного строку Покупець зобов'язаний проводити згідно умов технічної експлуатації в суворо обумовлені строки виключно на СТО Продавця, на СТО уповноваженого дилера Продавця або на СТО іншого суб'єкту господарської діяльності, який буде вказаний Продавцем, що повинно підтверджуватись відмітками у сервісній книжці Автомобілю, з використанням деталей, комплектуючих та матеріалів, що рекомендуватимуться Продавцем. При цьому, сторонами визначено, що максимальне перевищення пробігу автомобіля, встановленого для проведення чергового технічного обслуговування, встановлюється: для Покупців, які мешкають в місті місцезнаходження СТО - 5%, для інших -10%.

Однак будь-які докази щодо порушення позивачем вимог, визначених пунктами 7.2., 7.3. Договору, відповідачем не представлені, а факт їх відсутності додатково підтверджується листом гарантійного СТО відповідача від 14.10.06р.

Згідно з пунктами 2, 3 Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни дорожніх транспортних засобів (ДТЗ), затвердженого наказом Міністерства промислової політики від 29.12.2004 № 721 (далі –Порядок), гарантійні зобов'язання і гарантійний термін експлуатації ДТЗ встановлюються виробником або продавцем. Гарантійні зобов'язання виробника (продавця), гарантійний термін експлуатації, а також умови, за яких вони втрачають силу, наводяться в експлуатаційній документації на ДТЗ або в сервісній книжці, якщо інше не визначено в договорі купівлі-продажу ДТЗ.

Відповідно до пункту 11 Порядку споживач забезпечує експлуатацію ДТЗ згідно з вимогами експлуатаційної документації. У разі виходу ДТЗ з ладу внаслідок порушення Споживачем вимог експлуатаційної документації на ДТЗ, проведення модернізації ДТЗ, його технічного обслуговування чи ремонту поза сервісними пунктами, вказаними в Сервісній книжці, а також у разі відсутності передбачених виробником пломб на ньому споживач втрачає право вимагати виконання виробником (продавцем) гарантійних зобов'язань щодо його ДТЗ.

Пунктом 20 Порядку встановлено, що у разі виявлення у процесі експлуатації ДТЗ недоліку або істотного недоліку споживач має право звернутися до виконавця на один з пунктів сервісної мережі, зазначених у Сервісній книжці, за власним вибором; а у  разі ухилення або безпідставної чи необґрунтованої відмови виконавця від виконання гарантійного ремонту ДТЗ споживач має право звернутися безпосередньо до продавця або виробника для усунення цих недоліків і виконання гарантійного ремонту, або до уповноважених органів захисту прав споживачів. При цьому, обов'язковість звернення споживача з такими вимогами, даним пунктом Порядку не передбачена, а є його законним правом.   

Крім того, вказаним пунктом Порядку визначено, що у разі ухилення або безпідставної чи необґрунтованої відмови продавця або виробника від виконання гарантійного ремонту ДТЗ споживач має право для захисту своїх прав звернутися до суду, що і було зроблено позивачем. А в силу приписів статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до пункту 22 Порядку недоліки в транспортному засобі під час дії гарантійних зобов'язань усуваються шляхом ремонту комплектувального виробу, окремої складової частини або, в разі недоцільності такого ремонту, їх заміною, а також виконанням регулювальних робіт відповідно до вимог експлуатаційної документації та нормативних документів.

Пунктом 14 Порядку визначено, що споживач зобов'язаний у терміни, зазначені в Сервісній книжці, звернутися до одного з пунктів сервісної мережі, вказаних у Сервісній книжці (Виконавця), для чергового технічного обслуговування. У разі порушення термінів виконання технічного обслуговування Споживачем без поважних причин він втрачає право на виконання Виробником (Продавцем) гарантійних зобов'язань стосовно його ДТЗ, про що робиться мотивований запис в сервісній книжці, який завіряється печаткою Виконавця (Продавця).

Проте, колегією суддів встановлено, що відповідного мотивованого запису в завіреній печаткою відповідача сервісній книжці не міститься, що також спростовує висновок господарського суду про втрату позивачем права на виконання відповідачем гарантійних зобов'язань щодо ДТЗ.

Не наведено відповідачем і жодних доказів в підтвердження порушення позивачем умов експлуатації автомобіля, які визначені п.п. Д п. 4.1. Сервісної книжки, зокрема перевищення позивачем маси завантаження, використання на автомобільних гонках або ралі, управління автомобілем некваліфікованим або недосвідченим водієм, використання в якості таксі, здача автомобіля в оренду та інші обставини. При цьому, вказані дані господарським судом не досліджувались і таких порушень з боку позивача або подібних до них при розгляді справи судом встановлено не було.

Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідач в порушення вимог чинного законодавства, а також положень спірного Договору щодо умов гарантійного обслуговування автомобіля, зокрема п. 7.2. Договору, безпідставно відмовився від проведення гарантійного ремонту проданого позивачеві автомобіля, оскільки перебіг гарантійного періоду для проведення гарантійного ремонту не сплив, так як недолік був виявлений сторонами у справі на протязі такого періоду, однак господарський суд невірно розтлумачив вказаний пункт Договору та дійшов до неправомірного висновку про перевищення пробігу автомобіля для проведення технічного огляду.

Слід зазначити, що з метою захисту свого порушеного права та з'ясування дійсних обставин справи, ТОВ «Дека Проект», як ініціатор позову, звернувся до господарського суду із клопотанням про проведення у даній справі комплексної автотехнічної, автотоварознавчої експертизи, проведення якої просив доручити експертам (01025, м. Київ, вул. Велика Житомирська № 19). Разом з тим, відповідач проти проведення даної експертизи не заперечував та поставив на завдання спеціалістам свої питання.

Із висновку спеціаліста Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства Юстиції України за № 6794 від 18.07.2007р., залученого до матеріалів справи, вбачається, що недоліки редуктора заднього моста автомобіля виникли саме з-за недотримання заводом-виробником вимог щодо виготовлення даного механізму. Отже, за результатами експертизи, факт невідповідної експлуатації автомобіля не знайшов свого підтвердження.

Проте, в порушення вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарським судом вказаний висновок не врахований, а результати експертизи стосовно неякісності редуктора заднього моста автомобілю позивача (наявність дефекту заводу-виробника), не знайшли свого відображення у рішенні, прийнятому по суті спору.

З цих підстав, колегія суддів вважає, що висновки господарського суду про несправність транспортного засобу з вини позивача, внаслідок порушення ним умов експлуатації, є безпідставними, оскільки спростовуються наявними у справі матеріалами. Жодних доказів в підтвердження порушення позивачем умов експлуатації автомобілю відповідачем не надано і матеріали справи цього не містять.

Враховуючи всі матеріали справи та надані сторонами докази в їх сукупності, а також приймаючи до уваги те, що несправність у механізмі проданого автомобілю виникла з-за недотримання заводом-виробником вимог стосовно його виготовлення, а умовами Договору визначений обов'язок відповідача відповідати за якість товару та забезпечувати нормальну роботу ДТЗ і його комплектуючих на протязі гарантійного періоду, колегія суддів дійшла висновку про задоволення позовних вимог щодо зобов'язання відповідача провести гарантійний ремонт редуктора заднього моста автомобіля SUBARU FORESTER 2.0 X А/Т 2006 (держ. номер АА7865АХ № куз. JF1SG5LE56G071067) у межах гарантійного строку, встановленого Договором купівлі-продажу автомобіля за № 20/10/2005 від 10 жовтня 2005 року, укладеного між сторонами у справі. А в частині позовних вимог щодо зобов'язання відповідача продовжити гарантійний строк на товар на строк, на протязі якого відповідач буде здійснювати гарантійний ремонт, на думку колегії суддів слід відмовити, оскільки гарантійний строк зазначено у спірному Договорі, позивач його не пропустив, а обчислення цього строку повинно здійснюватися з дати усунення недоліку спірного автомобіля.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Разом з цим, згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія суддів вважає, що позивач матеріально обґрунтував та довів правомірність вимог щодо зобов'язання відповідача провести гарантійний ремонт редуктора заднього моста автомобіля SUBARU FORESTER 2.0 X А/Т 2006 (держ. номер АА7865АХ № куз. JF1SG5LE56G071067) у межах гарантійного строку, встановленого Договором купівлі-продажу автомобіля за № 20/10/2005 від 10 жовтня 2005 року, належними та допустимими доказами.

Проте заявлені позивачем вимоги про покладення на відповідача судових витрат, пов'язаних із розглядом даної справи, підлягають задоволенню лише в частині витрат на проведення судової експертизи в сумі 5322,80 грн., понесення яких підтверджується наданими позивачем до матеріалів справи оригіналом акту здачі-приймання висновку судового експерта-спеціаліста № 6794, копією договору № Л004/ЛА/2007 про надання послуг по виконанню авто технічного дослідження від 05.07.2007р., копією платіжного доручення № 377 від 23.03.2007р. та копією заявки-договору на виконання технічного обстеження і ремонту ДТС, а також задоволенню в частині покладення на відповідача витрат з держмита по справі в сумі 127,50 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн., оскільки з його вини спір був доведений до господарського суду.

Не підлягають задоволенню заявлені позивачем вимоги про покладення на відповідача витрат на юридичну допомогу в сумі 3500,00 грн., оскільки у розумінні статті 44 Господарського процесуального кодексу України вони не є судовими витратами по справі, а також не мають обов'язкового характеру і факт їх наявності та розмір не знаходяться у необхідному зв'язку з предметом доказування у даній справі.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що викладені господарським судом Харківської області в оскарженому рішенні від 01.04.2008р. по справі № 47/724-06 висновки не відповідають обставинам справи, і при його прийнятті судом було порушено норми матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а вказане рішення –скасуванню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 43, 44, 49, 99, 101, п. 2 ст. 103, п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду, -

постановила:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дека Проект" (м. Київ) задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 01.04.08р. по справі №47/724-06 скасувати та прийняти нове рішення.

Позовні вимоги задовольнити частково.

Зобов'язати Товариство обмеженою відповідальністю "Автомар Трейд" (61003, м. Харків, пров. Кузнечний, 4/6, код ЄДРПОУ 33289744) виконати гарантійний ремонт редуктора заднього моста автомобіля SUBARU FORESTER 2.0 X А/Т 2006 (держ. номер АА7865АХ № куз. JF1SG5LE56G071067) у межах гарантійного строку, встановленого Договором купівлі-продажу автомобіля за № 20/10/2005 від 10 жовтня 2005 року, укладеного між сторонами у справі.

Стягнути з Товариства обмеженою відповідальністю "Автомар Трейд" (61003, м. Харків, пров. Кузнечний, 4/6, код ЄДРПОУ 33289744) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дека Проект" (01015, м. Київ, вул. Старонаводницька, 13, код ЄДРПОУ 33150668) 5322,80 грн. витрат за проведення експертизи, 127,50 грн. витрат з держмита по справі та 118,00 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині продовження гарантійного строку на товар та стягнення суми витрат на юридичні послуги в сумі 3500,00 грн. у позові відмовити.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

         Головуючий суддя                                                                    Демченко В.О.  

                                 Судді                                                                    Такмаков Ю.В.  

                                                                                                               Барбашова С.В.