Постанова

від 18.06.2008 по справі 20-5/046

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20-5/046

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

10 червня 2008 року   Справа № 20-5/046

          Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Антонової І.В.,

суддів                                                                      Котлярової О.Л.,

                                                                                          Прокопанич Г.К.,

за участю представників сторін:

позивача: Гріднев Олег Ренатович, довіреність №  05   від 01.05.08,  приватне підприємство "Агентство нерухомості "Меркурій";

позивача: Бєльський Юрій Анатолійович,   директор, приватне підприємство "Агентство нерухомості "Меркурій";

відповідача: не з'явився,   комунальне підприємство "Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна" Севастопольської міської ради;

відповідача: не з'явився,   Центральне спеціалізоване будівельне управління (госпрозрахункове) Міністерства оборони України "Укроборонбуд";

прокурор: Пархоменко Дмитро Петрович, посвідчення №  229   від 24.11.04,  військовий прокурор Севастопольського гарнізону;

третьої особи: не з'явився,  Міністерство оборони України;

розглянувши апеляційне подання військового прокурора Севастопольського гарнізону на рішення господарського суду міста Севастополя                                 (суддя Євдокимов І.В.) від 08 лютого 2008 року у справі № 20-5/046

за позовом           приватного підприємства "Агентство нерухомості "Меркурій"

(вул. Хрустальова, 67, кв. 1, місто Севастополь, 99029)

до          комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна" Севастопольської міської Ради

(вул. Хрустальова, 83, місто Севастополь, 99040)

Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового)  (вул. Пономарьова, 17, смт Коцюбинське, місто Ірпінь, Київська область, 08298)

за участю військового прокурора Севастопольського гарнізону

(вул. Суворова, 27, місто Севастополь, 99011)

про визнання договору дійсним, визнання права власності, спонукання зареєструвати право власності

                                                            ВСТАНОВИВ:

Позивач, приватне підприємство „Агентство нерухомості „Меркурій”, звернувся до  господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до відповідача, державного комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна” Севастопольської міської ради, філії Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрозрахункового) Міністерства оборони України „Укроборонбуд”, про визнання  дійсним договору № 20/03-06/2 КБтн27 від 28 березня 2006 року про компенсацію (викуп) пайової участі (паю) Міністерства оборони України в інвестиційному договорі від 20 березня 2006 року № 20/03-06/1КБтн27 про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) об'єктів житлово-цивільного призначення, розташованих на території військового містечка № Б-1 за адресою: (АРК, м. Севастополь, Таврічна Набережна, 27), створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі, про визнання права власності  на нерухоме майно: штольню-склад № 8, літ. „А” площею 101, 9 кв.м., прилеглий майданчик площею 13, 5 кв.м., розташовані за адресою: м. Севастополь, Таврічна Набережна, 27, а також зобов'язання державне комунальне підприємство „Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна” Севастопольської міської ради зареєструвати право власності на вказане майно.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від  08  лютого 2007 року у справі № 5020-5/046 (суддя Євдокимов І.В.) позов приватного підприємства „Агентство нерухомості „Меркурій” задоволено частково.

Визнано дійсним договір № 20/03-06/2КБтн27 від 28 березня 2006 року про компенсацію (викуп) паю  Міністерства оборони України в інвестиційному договорі від 20 березня 2006 року № 20/03-06/1КБтн27 про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) об'єктів житлово-цивільного призначення, розташованих на території  військового містечка № Б-1 (АРК, м. Севастополь, Таврічна набережна, 27), створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі, укладений між  філією Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) Міністерства оборони України та приватним підприємством „Агентство нерухомості „Меркурій”.

За приватним підприємством „Агентство нерухомості „Меркурій”  визнано право власності на нерухоме майно: штольню-склад № 8, літ. „А” площею 101, 9 кв.м., прилеглий майданчик площею 13, 5 кв.м., розташовані за адресою: м. Севастополь, Таврічна набережна, 27.

В  іншій частині позову  відмовлено.  

Не погодившись з рішенням суду, військовий прокурор Севастопольського гарнізону повідомив про свій вступ у справу та звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційним поданням, в якому просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Доводи  апеляційного подання прокурора обґрунтовані неповним з'ясуванням місцевим господарським судом обставин, які мають значення для справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідністю висновків, викладених в рішенні суду, обставинам справи та порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

Так, за твердженням апелянта, при укладенні договорів № 20/03-06/1КБтн27 від 20 березня 2006 року та № 20/03-06/2КБтн27 від 28 березня 2006 року щодо внесення відповідачем в якості паю державного майна, та його викупу позивачем відповідач перевищив свої повноваження щодо розпорядження  військовим майном, оскільки рішення Кабінетом Міністрів України щодо його відчуження не приймалося.

Як вважає прокурор, вказані договори не мали наміру створення правових наслідків щодо спільної діяльності  з будівництва об'єктів, тобто є фіктивними, про що свідчить лист Центрального спеціалізованого будівельного управління (гопрозрахункового) Міністерства оборони України „Укроборонбуд” № 127 від 14 березня 2008 року, зі змісту якого вбачається, що договори № 20/03-06/1КБ тн27 від 20 березня 2006 року та № 20/03-06/2КБтн27 від 28.03.2006 в Центральному спеціалізованому будівельному управлінні (госпрозрахункового) Міністерства оборони України „Укроборонбуд” не погоджувалися та кошти за вказаними договорами  не надходили.

Порушення норм процесуального права, за твердженням прокурора, полягають у незалученні до участі у справі Міністерства оборони України як центрального органу виконавчої влади, якому законом  надано право управляти та здійснювати відчуження військового нерухомого майна та як сторону за вказаним договором.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 13 травня 2008 року до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача,  залучено  Міністерство оборони України.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 27 травня 2008 року замінено первісного відповідача - філію Центрального спеціалізованого будівельного управління „Укроборонбуд” на належного відповідача - Центральне спеціалізоване будівельне управління (госпрозрахункове).

У судове засідання, призначене на 10 червня 2008 року, представники відповідачів та третьої особи, Міністерства оборони України, не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином  рекомендованою кореспонденцією, що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи, що відповідно до частини 2 статті 101 Господарського-процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, судова колегія вважає можливим розглянути скаргу за відсутності нез'явившихся  представників сторін.

У зв'язку з відпусткою судді  Прокопанич Г.К., на підставі розпорядження заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 13 травня 2008 року, здійснено заміну судді  Прокопанич Г.К.   на суддю  Дугаренко О.В..

У зв'язку з неможливістю брати участь у судовому засіданні з поважних причин, на підставі розпорядження заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 27 травня 2008 року, здійснено заміну судді  Дугаренко О.В. на суддю  Маслову З.Д..

У зв'язку з зайнятістю судді  Маслової З.Д. в іншому судовому засіданні на підставі розпорядження голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 10 червня  2008 року, здійснено заміну судді  Маслової З.Д.   на суддю  Прокопанич Г.К..

Переглянувши постанову суду першої інстанції в порядку статті 99 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

20 березня 2006 року між приватним підприємством „Агентство нерухомості „Меркурій” і філією Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) Міністерства оборони України „Укроборонбуд” був укладений договір № 20/03-06/1КБтн27 про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції)  об'єктів житлово-цивільного призначення, розташованих на території військового містечка № Б-1 (АРК, м. Севастополь, Таврічна Набережна, 27), створення інженерної інфраструктури для їх  будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін.

Предметом договору була спільна діяльність по проектуванню і будівництву (реконструкції) об'єктів житлово-цивільного призначення зі вбудовано-прибудованими приміщеннями, соціально-побутового торгівельного та адміністративного призначення підземним паркінгом, інженерними мережами на будівельному майданчику за адресою: військове містечко № Б-1 (АРК, м. Севастополь, Таврічна Набережна, 27).

При цьому пайовим внеском в спільну діяльність  з боку держави з'явилося нерухоме майно –штольня –склад № 8, літ. „А” площею 101, 9 кв.м., прилеглий майданчик площею 13, 5 кв.м., розташовані за адресою: м. Севастополь, Таврічна Набережна, 27.

Вказане майно знаходиться у власності держави  Україна згідно зі статтею 1 Закону України „Про підприємства, установи, організації союзного підкорення, розташовані на території України”, а також статтями 4, 7 Закону України „Про правонаступництво України”.

Управління вказаним майном на дату укладення договору здійснювалось Міністерством оборони України в особі філії „Укроборонбуд” Центрального спеціалізованого будівельного Управління Міністерства оборони України на підставі пункту 1 Декрету Кабінету Міністрів України № 8-92 від 15 грудня 1992 року „Про управління майном, що знаходиться в загальнодержавній власності”.

Пайовим внеском приватного підприємства „Агентство нерухомості „Меркурій” в спільну діяльність, у відповідності до пункту 2.9 договору, повинні були бути його витрати по проектуванню і будівництву (реконструкції)  100 % площі об'єкту і кожної його складової частини та всі інші витрати, безпосередньо пов'язані з виконанням предмету договору та всіх інших заходів, що його забезпечують.

Відповідно до пункту 6.6. договору позивач вправі у будь-який момент з дати його укладення може здійснити дострокову компенсацію (викуп) пайової участі відповідача  за згодою сторін шляхом укладення  відповідного договору.

Згідно з пунктом 10.1 договору по взаємній згоді сторін позивач має право здійснити викуп (дострокову компенсацію) вартості пайової участі (паю), яка полягає в укладенні цивільно-правових угод по переходу права власності на  майно, що є паєм держави за договором про спільну діяльність.

28 березня 2006 року, на підставі зазначених положень договору,  між  філією Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) Міністерства оборони України „Укроборонбуд” та приватним підприємством „Агентство нерухомості „Меркурій” був укладений договір  № 20/03-06/2КБтн27 про компенсацію (викуп) пайової участі (паю) Міністерства оборони України в інвестиційному договорі від 20 березня 2006 року № 20/03-06/1КБтн27 про спільну діяльність, у відповідності до якого приватне підприємство „Агентство нерухомості „Меркурій” здійснює викуп (компенсацію вартості) пайової участі (паю) філії Центрального спеціалізованого  будівельного управління (госпрозрахункового) Міністерства оборони  „Укроборонбуд” в інвестиційному договорі від 20 березня 2006 року № 20/03-06/1КБтн27 шляхом купівлі майна, розташованого на території військового містечка № Б-1 АРК, м. Севастополь, Таврічна Набережна, 27 за 57 000, 00 грн з урахуванням ПДВ в строки, передбачені  договором.

Вартість вказаного майна, у відповідності до звіту оцінювача приватного підприємства „Увітал” від 28 лютого 2006 року (сертифікат № 1382 від 27 вересня 1999 року), складає 45630, 00 грн..

28 березня 2006 року сторони склалі акт приймання-передачі матеріального активу  пайової участі (паю) за договором № 20/03-06/2КБтн27 від 28 березня 2006 року.

Платіжним дорученням № 1 від 31 січня 2008 року позивачем на рахунок Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) Міністерства оборони України „Укроборонбуд” перераховано 50000, 00 грн., платіжним дорученням № 2 від 01 лютого 2008 року  на рахунок Міністерства оборони України   перераховано 7000, 00 грн..

Ухилення відповідача від нотаріального посвідчення договору № 20/03-06/2 КБтн27 від 28 березня 2006 року про компенсацію (викуп) пайової участі (паю) Міністерства оборони України в інвестиційному договорі від 20 березня 2006 року № 20/03-06/1КБтн27 про спільну діяльність з'явилось підставою для звернення приватного підприємства „Агентство нерухомості „Меркурій” до господарського суду м. Севастополя із даною позовною заявою.

Ознайомившись з матеріалами справи, обговоривши  доводи апеляційної скарги, судова колегія  дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційного подання військового прокурора Севастопольського гарнізону  виходячи з наступного.

Статтею 220 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов  договору, що  підтверджується  письмовими  доказами,  і  відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

Згідно зі статтею 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право  власності вважається набутим правомірно,  якщо інше прямо  не  випливає  із  закону  або  незаконність  набуття  права власності не встановлена судом.

У відповідності до статті 334 Цивільного кодексу України право  власності  у  набувача майна за договором виникає з моменту передання майна,  якщо інше не встановлено  договором  або законом. Право  власності  на  майно  за  договором,  який підлягає нотаріальному посвідченню,  виникає у набувача  з  моменту  такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може  пред'явити  позов  про  визнання  його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою,  а також у разі втрати ним документа,  який засвідчує його право власності.

Аналіз даних правових норм, а також обставини справи дають підстави вважати правильним  висновок місцевого господарського суду про обґрунтованість позовних вимог приватного підприємства „Агентство нерухомості „Меркурій” про визнання дійсним договору № 20/03-06/2 КБтн27 від 28 березня 2006 року про компенсацію (викуп) пайової участі (паю) Міністерства оборони України в інвестиційному договорі від 20 березня 2006 року № 20/03-06/1КБтн27 про спільну діяльність та про ввизнання за ним права власності на нерухоме майно:   штольню –склад № 8, літ. „А” площею 101, 9 кв.м., прилеглий майданчик площею 13, 5 кв.м., розташовані за адресою: м. Севастополь, Таврічна Набережна, 27.

Суд апеляційної інстанції вважає неспроможними доводи прокурора, викладені в апеляційному поданні, щодо перевищення відповідачем повноважень при розпорядженні військовим майном з огляду на те, що рішення Кабінету Міністрів України щодо його відчуження не приймалося.

Так, вирішення питань щодо забезпечення Збройних Сил України військовим майном, а також щодо порядку відчуження такого майна віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України.

У відповідності до Додаткового переліку № 1 нерухомого військового майна Збройних Сил України, яке може бути відчужено згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28 липня 2004 року № 518-81, затвердженого рішенням Урядового комітету з питань оборони, оборонно-промислового комітету та природоохоронної діяльності від 22 жовтня 2004 року (протокол № 20), склад-штольня –будівля № 8, порядковий № 26 Переліку, що є предметом договору від 28 березня 2006 року № 20/03-06/2КБтн27, затверджений до відчуження.

Дане майно було списано розпорядженням начальника Головного квартирно-експлуатаційного управління від 08 грудня 2005 року № 303/1/4/6670 та на підставі листа КТ квартирно-експлуатаційного управління від 13 грудня 2005 року № 303/24/3-1063 і затверджене заступником Міністра  оборони України від 14 березня 2006 року.

Право на відчуження списаного майна, у відповідності до Положення про Центральне спеціалізоване будівельне управління (госпрозрахункове) та розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2004 року №  894-р, має Центральне спеціалізоване будівельне управління (госпрозрахункове)  Міністерства оборони  України.

Таким чином, твердження прокурора про те, що рішення Кабінету Міністрів України щодо відчуження спірного майна не приймалось, не відповідає дійсності.

Посилання прокурора на те, що у відповідності до листа Центрального спеціалізованого будівельного управління Міністерства оборони України № 127 від 14 березня 2008 року спірні договори не узгоджувались з Управлінням також є безпідставними, оскільки   згідно з рішенням Міністерства оборони України № 13965/з від 23 листопада 2005 року  майно військового містечка Б-1, у відповідності до пункту 17 додаткового Переліку, передані замовнику будівництва в Збройних Силах України Центральному спеціалізованому будівельному управлінню Міністерства оборони України для укладення інвестиційних договорів з контрагентами, відібраними на конкурсних  засадах, Перелік даних військових містечок підписаний начальником Центрального спеціалізованого будівельного управління Міністерства оборони України.

Листом директора департаменту будівництва і відчуження фондів Міністерства оборони України № 227/9/770 від 28 лютого 2006 року підтверджується, що саме з метою реалізації виконання завдань комплексної програми забезпечення житлом військовослужбовців, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 1919 від 29 листопада 1994 року, і згідно з рішенням Міністерства оборони України № 13965/з від 23 листопада 2005 року в Центральне спеціалізоване будівельне управління Міністерства оборони було передано під забудову (реконструкцію) майно військового містечка Б-й за адресою: АРК, м. Севастополь, Таврічна Набережна, 27.

Перевірка судом апеляційної інстанції обсягу цивільної дієздатності директора філії Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) Міністерства оборони України „Укроборонбуд” дає підстави для висновку про укладення спірних договорів в рамках повноважень, наданих директору філії у відповідності до належним чином посвідчених довіреностей Міністерства оборони України та Центрального спеціалізованого будівельного управління, що є в матеріалах справи.

Твердження прокурора про фіктивність спірних договорів також є неспроможними, оскільки спірні договори у відповідності до статті 234 Цивільного кодексу України недійсними у судовому порядку не визнавались та є чинними.

Разом з тим, суд апеляційної  інстанції не вбачає підстав для задоволення позовних вимог приватного підприємства „Агентство нерухомості „Меркурій” в частині зобов'язання державного комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна” Севастопольської міської ради зареєструвати право власності на вказане майно.

Так, право власності на спірне майно за позивачем визнане судовим рішенням, що є підставою для його реєстрації  комунальним підприємством „Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна” Севастопольської міської ради у відповідності до пункту 10 Переліку  правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна, що є додатковм до пункту 2.1  Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07 лютого 2002 року.

Оскільки судом апеляційної інстанції при вирішенні спору не встановлено порушення державним комунальним підприємством „Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна” Севастопольської міської ради прав приватного підприємства „Агентство нерухомості „Меркурій” на реєстрацію прав власності на спірні об'єкти, у  задоволенні позовних вимог, заявлених до державного комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна” Севастопольської міської ради, слід відмовити.

У випадку ухилення державного комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна” Севастопольської міської ради від реєстрації права власності на спірне майно,  приватне підприємство „Агентство нерухомості „Меркурій” вправі захистити своє право шляхом звернення до нього з відповідним позовом в порядку адміністративного судочинства.

Перелік викладеного свідчить про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстави для  його скасування відсутні.

Керуючись статтями 101, 103, 105  Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:

                    1. Апеляційне  подання військового  прокурора Севастопольського гарнізону   залишити без задоволення.

                    2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 08 лютого 2008 року у справі № 20-5/046  залишити без змін.

Головуючий суддя                                                  І.В. Антонова

Судді                                                                                О.Л. Котлярова

                                                                                Г.К. Прокопанич