Постанова

від 10.06.2008 по справі 20-7/185

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20-7/185

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

03 червня 2008 року   Справа № 20-7/185

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Заплава Л.М.,

суддів                                                                      Котлярової О.Л.,

                                                                                          Фенько Т.П.,

за участю представників сторін:

прокурор, не з'явився,    Прокурор міста Севастополя;

представник позивача,  не з'явився,   Севастопольська міська рада;

представник позивача,  не з'явився,   представник відповідача, не з'явився,    Приватне підприємство "Юридична фірма "Інтерправо";

представник відповідача,  не з'явився,  Комунальне підприємство "Комунальне ремонтно-експлуатаційне підприємство № 3";

представник третьої особи,  не з'явився,  Комунальне підприємство "Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна" Севастопольської міської ради;

представник третьої особи,  не з'явився, Комунальне підприємство Севастопольської міськой Ради "Аррікон";

представник третьої особи, Зінченко Ростіслав Володимирович, довіреність №  б/н   від 20.05.08,  Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Леніна 44";                                                            

          розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Юридична фірма "Інтерправо" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя  Ілюхіна Г.П.) від 02 квітня 2008 року у справі №20-7/185

за позовом   Прокурора міста Севастополя (вул. Павліченко, 1,Севастополь,99011)

до  Приватного підприємства "Юридична фірма "Інтерправо" (вул. Новоросійська, 47,Севастополь,99011)

Комунального підприємства "Комунальне ремонтно-експлуатаційне підприємство № 3" (вул. Луначарського, 5,Севастополь,99011)

3-ті особи  Комунальне підприємство "Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна" Севастопольської міської Ради (вул. Хрустальова, 83,Севастополь,99040)

про визнання договору від 07.02.1992, укладеного між Житлово-експлуатаційною конторою № 3 (правонаступником якого є комунальне підприємство "Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 3") та малим приватним підприємством - юридичною фірмою Г. і Т. "Інтерправо" недійсним відповідно до статті 48 ЦК Української РСР 1963 року;

зобов'язання приватного підприємства "Юридична фірма "Інтерправо" повернути Севастопольській міській Раді жиле приміщення площею 25,8 м2 та нежиле примцщення площею 12 м2, які розташовані за адресою: місто Севастополь, вул. Леніна, 44/5;

в порядку статті 22 ГКП України предмет позовоу змінено:

про визнання договору від 07.02.1992, укладеного між Житлово-експлуатаційною конторою № 3 (правонаступником якого є комунальне підприємство "Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 3") та малим приватним підприємством - юридичною фірмою Г. і Т. "Інтерправо" недійсним відповідно до статті 48 ЦК Української РСР 1963 року;

зобов'язання приватного підприємства "Юридична фірма "Інтерправо" повернути Севастопольській міській Раді жиле приміщення, розташованн за адресою: місто Севастополь, вул. Леніна, 44/5, загальною площею 34,9 м2                                                  

                                                            ВСТАНОВИВ:

Прокурор міста Севастополя звернувся до господарського суду міста Севастополя в інтересах держави в особі  Севастопольської міської ради, Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради з позовними вимогами: до Приватного підприємства „Юридична фірма „Інтерправо” та Комунального підприємства „Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 3” про визнання договору від 07.02.1992, укладеного між Житлово-експлуатаційною конторою № 3 (правонаступником якої є Комунальне підприємство „Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 3”) та малим приватним підприємством –юридичною фірмою Г.і Т. „Інтерправо” недійсним, зобов'язання приватне підприємстве „Юридична фірма „Інтерправо” повернути Севастопольській міській раді жиле приміщення площею 25,8 м2 та нежиле приміщення площею 12м2, які розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. Леніна, 44/5.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 02 квітня 2008 року позов задоволено.

Визнано договір від 07.02.1992 укладений між Житлово-експлуатаційною конторою № 3 (правонаступником якого є Комунальне підприємство „Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 3”)  та малим приватним підприємством –юридичною фірмою Г.і Т. „Інтерправо” (правонаступником якого є приватне підприємства „Юридична фірма „Інтерправо”)  недійсним відповідно до статті 48 ЦК Української РСР,так як порушений порядок укладення договору, відсудсутнє розпорядження міськвинкому  про нодання в оренду нежитлових приміщень.

Зобов'язано приватне підприємство „Юридична фірма „Інтерправо”  повернути Севастопольській міській раді  жиле приміщення: квартиру № 5 в будинку № 44 по вул. Леніна в м. Севастополі, загальною площею 34,9 м2.

              Не погодившись з рішенням суду, приватне підприємство "Юридична фірма "Інтерправо”, звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Севастополя, у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права.

                    На підставі розпорядження  заступника голови суду Севастопольського апеляційного господарського суду  від 29.05.2008 у зв'язку з закінченням повноважень судді Дугаренко О.В. здійснено її заміну на суддю Заплаву Л.М. Головуючого по справі призначено суддю Заплаву Л.М.

          У судове засідання  03.06.2008 після перерви оголошеної 02.06.2008,  прокурор міста Севастополя, Севастопольська міська рада, Фонд комунального майна Севастопольської міської ради; Приватне підприємство "Юридична фірма "Інтерправо", Комунальне підприємство "Комунальне ремонтно-експлуатаційне підприємство № 3", Комунальне підприємство "Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна" Севастопольської міської Ради, Комунальне підприємство Севастопольської міської ради "Аррікон" не з'явилися.

                    Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін – це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.

Розглянувши справу повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.

07.02.1992 між Житловою експлуатаційною конторою № 3 Управління житлового господарства Севастопольської міської ради народних депутатів (правонаступником якого є Комунальне підприємство „Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 3”) (ЖЕК) та Юридичною фірмою Г. і Т. „Інтерправо” (правонаступником якої є Приватне підприємство „Юридична фірма „Інтерпарво”) (Орендар) був укладений договір  на оренду нежилих приміщень в будинках місцевих рад.

Згідно пункту 1 договору, Орендар прийняв в орендне користування нежиле приміщення площею 35, м2. Відповідно до  пункту 8 договору строк дії договору до 07.02.2012.

Оскаржуваний договір був укладений у 1992 році, та виконувався на протязі  15 років, також укладались додаткові угоди про утримання орендованого майна, на виконання його, таким чином укладений КП „РЕП № 3” договір оренди був складений Управлінням житлово-комунального господарства Севастопольського виконкому у віданні якого знаходились приміщення комунальної власності , тому вимога про визнання недійсним договору задоволенню не підлягає.

В листах КП БТІ та ДРОНМ , які є у  матеріалах справи, цільове призначення квартири  № 5 вказується не на підставі документів, а на фактичному використанню , яке в різні роки було різним, і під час оренди воно зазначено як нежиле  приміщення. У матеріалах справи відсутні документи, які б визначили статус спірних приміщень.

09.10.2007 Ленінським районним судом м. Севастополя було прийнято постанова, яка набрало чинності,та якою було скасовано розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації від 15.01.2007 №15-р про затвердження рішення головного управління житлово-комунального господарства про надання службових житлових приміщень та службовий ордер №5 від 18.01.2007          на   житлове   приміщення, виданий Худзінській В.А.на користування приміщенням №5 за адресою вул. Леніна, будинок 44 у м. Севастополі.

Вказаним рішення встановлено, що спірне приміщенням є нежитловим, та знаходиться в оренді у  ПП Юридичній фірми „Інтерправо”.

Як встановлено судом першої інстанції, про існування договору оренди позивачу і прокурору стало відомо із звернення начальника Фонду комунального майна до прокуратури, яке отримано 30.10.2006, що є належним та допустимим доказом дати, коли особа дізналась про порушення свого права, у зв'язку з чим прокурор був позбавлений можливості звернутися до суду раніше. Але суд не враховує, що Фонд комунального майна є одним з позивачів по цій справі, та є виконавчим органом Севастопольської міської Ради, до обов'язків якого входить розпоряджатися відповідним комунальним майном від імені Ради, тобто факт звернення структурного підрозділу позивача до нього самого та прокурора не може слугувати належним доказом, того коли саме позивачі дізналися про порушення власних прав.

Не може бути прийняте посилання суду на те, що строк необхідно відраховувати з дати повідомлення прокурора, оскільки законодавство передбачає право на звернення до суду саме з часу, коли було порушено право особи - позивача, прокурор же не є позивачем та його права не порушувалися. От же термін спливу позовної давності повинен початися з дати порушення прав позивача - держави, а не коли про це дізнався прокурор.

Судова колегія вважає, що строк для подачі позову пропущений без поважних причин, тому підстав  для його відновлення не має.

Крім того, згідно статті 80 Господарського кодексу України сплив строку є підставою для відмови у позові.

При таких обставинах, господарський суд міста Севастополя безпідставно задовольнив позов.

          У зв'язку з тим, що викладені у рішені суду обставини не відповідають встановленим обставинам справи, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.   

           Керуючись статтями 101, 103 (пунктом 2), 104 (частина 1 пункти 2, 3), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

          1.Апеляційну скаргу приватного підприємства "Юридична фірма "Інтерправо" задовольнити.

          2.Рішення господарського суду міста Севастополя від 02.04.2008 по справі № 20-7/185 скасувати.

          3. Прийняти нове рішення.

          У задоволені позову прокурора міста Севастополя в особі  Севастопольської міської ради, Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради відмовити.

Головуючий суддя                                                  Л.М. Заплава

Судді                                                                                О.Л. Котлярова

                                                                                Т.П. Фенько