Рішення

від 06.06.2008 по справі 18/55

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/55

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.06.08                                                                                 Справа № 18/55

Суддя Корнієнко В.В., розглянувши матеріали справи за позовом державного підприємства «Ровенькиантрацит»,  м. Ровеньки Луганської області

до  виконавчого комітету Ровеньківської міської ради, м. Ровеньки Луганської області

про стягнення 188,72 грн.

за участю представників:

від позивача:                     Друппов М.Ю. за дов. від 04.03.2008;

                              Стадник Л.В. за дов. від 16.05.2008;

від відповідача:                 Жирнова Л.І. за дов. від 11.01.2008.

Суть спору: позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 188,72 грн. за оренду та фактичне використання нежитлового приміщення за договором оренди від 01.01.2002 № 304.

Відповідач відзивом на позовну заяву від 06.06.2008 проти позову заперечує, посилаючись на те, що договір нотаріально не посвідчено.

          Заявою від 06.06.2008 позивач зменшив розмір заявленої до стягнення суми до 167,12 грн. (в зв'язку з уточненням розрахунку стягуваної суми), з якої:

-          81,05 грн. –заборгованість по внесенню плати за фактичне використання нежитлового приміщення, внесення якої передбачено п. 12.1. договору оренди від 01.01.2002 № 304;

-          54,03 грн. –податок на додану вартість, який нарахований на плату за фактичне використання нежитлового приміщення;

-          32,04 грн. –заборгованість по внесенню орендної плати (з урахуванням ПДВ) за період: з 16.11.2005 по 31.12.2005.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

Згідно договору оренди від 01.01.2002 № 304 (в редакції договору від 16.11.2005 № 002423/09), укладеному між сторонами за позовом, відповідач орендує у позивача нежитлове приміщення площею 181,2 м2, яке розташоване за адресою: м. Ровеньки, вул. Леніна, 37.

Пунктом 3.1. вказаного договору встановлено, що орендар зобов'язаний щомісяця (не пізніше 8 числа місяця, наступного за звітним) сплачувати позивачу орендну плату у розмірі 12,6 грн. без урахування ПДВ. Нарахування ПДВ на суму сплати здійснюється в порядку, визначеному чинним законодавством України.

          Позивач вказав, що відповідач не сплатив йому орендну плату в сумі 32,04 грн. (з урахуванням ПДВ) за період: з 16.11.2005 по 31.12.2005. Вказана сума заявлена позивачем до стягнення.

          Пунктом 12.1. вказаного договору оренди встановлено, що орендар зобов'язаний у місячний термін з дня підписання цього договору сплатити до Державного бюджету України плату за фактичне використання нежитлового приміщення в сумі 189,12 грн. та балансоутримувачу (позивачу) –в сумі 81,05 грн.  

          Позивач також зазначив, що відповідач не сплатив йому вказану суму –81,05 грн., а також не сплатив суму –54,03 грн., яка є сумою ПДВ на яку відповідачу слід було збільшити загальну суму, яка згідно п. 12.1. договору оренди підлягала сплаті відповідачем за фактичне використання приміщення –270,17 грн. (189,12 грн.(держбюджету) + 81,05 грн. (балансоутримувачу) = 270,17 грн.; ПДВ від 270,17 грн. = 54,03 грн.).

          Податок на додану вартість від вказаної суми (270,17 грн.) за уточненим розрахунком позивача складає 54,03 грн.

          Позивач вважає, що відповідач повинен був внести плату за фактичне використання приміщення, збільшену на ПДВ –в загальній сумі 135,08 грн. (81,05 + 54,03).

На підставі вказаного, позивачем з урахуванням заяви від 06.06.2008 заявлено вимоги про стягнення з відповідача:

-          заборгованості по орендній платі в сумі 32,04 грн. (з урахуванням ПДВ);

-          заборгованості в сумі 135,08 грн. (з урахуванням ПДВ) за фактичне використання нежитлового приміщення (де 81,05 грн. –заборгованість по внесенню плати за фактичне використання нежитлового приміщення; 54,03 грн. –ПДВ).

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що договір оренди нотаріально не посвідчено.

          Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав:

          Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Пунктом 3.1. договору оренди від 01.01.2002 № 304 (в редакції договору від 16.11.2005 № 002423/09), укладеного між сторонами за позовом, встановлено, що орендар зобов'язаний щомісяця (не пізніше 8 числа місяця, наступного за звітним) сплачувати позивачу орендну плату у розмірі 12,6 грн. без урахування ПДВ. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному чинним законодавством України.

          Відповідач в повному обсязі не сплатив позивачу орендну плату в сумі 32,04 грн. (з урахуванням ПДВ) за період: з 16.11.2005 по 31.12.2005.

          Борг відповідача по орендній платі за вказаний період складає 32,04 грн.

          За таких обставин, вимоги про стягнення з відповідача боргу по орендній платі в сумі 32,04 грн. (з урахуванням ПДВ), підлягають задоволенню.

Доводи відповідача про те, що договір оренди від 01.01.2002 № 304 нотаріально не посвідчено, не приймаються судом до уваги, так як на дату укладення вказаного договору діючим законодавством не вимагалося нотаріального посвідчення таких договорів.

Пунктом 12.1. договору оренди від 01.01.2002 № 304 (в редакції договору від 16.11.2005 № 002423/09), укладеного між сторонами за позовом, встановлено, що орендар зобов'язаний сплатити балансоутримувачу  (позивачу) плату за фактичне використання нежитлового приміщення в сумі 81,05 грн.

Відповідач своєчасно не сплатив позивачу вказану плату за фактичне використання нежитлового приміщення.

За таких обставин, вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 81,05 грн. по внесення  плати за фактичне використання нежитлового приміщення, підлягають задоволенню.

Разом з цим, зазначеним договором оренди нарахування ПДВ на вказану суму (81,05 грн.), не передбачено.

Крім того, вказаний платіж не є орендною платою, на яку згідно п. 3.1. договору нараховується ПДВ.

Вказаний платіж є платою за фактичне використання нежитлового приміщення.

Таким чином, відсутні законні підстави для стягнення з відповідача плати за фактичне використання нежитлового приміщення збільшеної на ПДВ в сумі 54,03 грн.

За таких обставин, в позові про стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 54,03 грн. слід відмовити за необґрунтованістю та безпідставністю позовних вимог.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати на державне мито в сумі 61,13 грн. (пропорційно розміру задоволених позовних вимог) та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 70,72 грн. (пропорційно розміру задоволених позовних вимог) покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з виконавчого комітету Ровеньківської міської ради, м. Ровеньки Луганської області, вул. Леніна, 41, ідентифікаційний код 04051974, на користь державного підприємства «Ровенькиантрацит»,  м. Ровеньки Луганської області, вул.. Комуністична, 6, ідентифікаційний код 32320704, заборгованість по орендній платі в сумі 32,04 грн., заборгованість в сумі 81,05 грн. по внесенню плати за фактичне використання нежитлового приміщення, витрати на державне мито в сумі 61,13 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 70,72 грн.; наказ видати.

3.          В решті позову відмовити.

06 червня 2008 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Рішення, оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України, підписано 09 червня 2008 р.

На підставі ч. 3 ст. 85 ГПК України дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                                 В.В. Корнієнко