Постанова

від 18.06.2008 по справі 5020-4/136

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-4/136

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

справа № 5020-4/136

ПОСТАНОВА

і м е н е м     У к р а ї н и

"18" червня 2008 р.  16:35                                                                                          м. Севастополь

За адміністративним позовом

Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі міста Севастополя (вул. Героїв Сталінграду, 56,  місто Севастополь, 99059)

до відповідача: Приватного підприємства «Технолоджи-Юг»(вул. Вакуленчука, 39, місто Севастополь, 99053)

про стягнення заборгованості  в розмірі 87,79 грн.,

суддя  Остапова К.А.,

при секретарі судового засідання Лебедеві С.О.,

За участю представників:

Від позивача: Чердакова М.О., довіреність №3079 від 13.06.2008,

Від відповідача: не з`явився;

Суть спору: Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі міста Севастополя звернулось до господарського суду міста Севастополя з адміністративним позовом до Приватного підприємства «Технолоджи-Юг» про стягнення заборгованості  в розмірі 87,79 грн.

Ухвалою від 06.05.2008 відкрите провадження в адміністративній справі №5020-4/136 на підставі зазначеної позовної заяви з призначенням попереднього судового засідання на 21.05.2008.

За наслідками підготовчого провадження ухвалою від 21.05.2008 справу призначено до судового розгляду на 18.06.2008 (а.с. 19).

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про причину нез`явлення суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання  повідомлений належним чином, вимоги суду, викладені в ухвалах суду від 06.05.2008, 21.05.2008 не виконав, письмові заперечення суду не представив.

Суд визнав за можливе вирішити спір по суті за наявними у справі матеріалами в зв`язку з тим, що вони  в достатній мірі характеризують правовідносини сторін.

Відповідно до статті  41 Кодексу адміністративного судочинства України, пункту 2-1 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами.

Згідно зі статтями 27-32, 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні  представнику позивача роз'яснені  процесуальні права та обов'язки.  

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача,  суд

в с т а н о в и в :

Приватне підприємство «Технолоджи-Юг»зареєстровано як платник страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в Гагарінському районі міста Севастополя.

Згідно зі статтею 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»N1058-IV від 09.07.2003 (далі –Закон №1058) роботодавці - підприємства, установи і організації, - створені відповідно до законодавства  України,  незалежно  від  форми   власності,  виду діяльності  та  господарювання є страхувальниками.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 17 Закону №1058 страхувальники зобов'язані  нараховувати,  обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно з пунктом 1 частини восьмої Прикінцевих положень Закону №1058 до набрання чинності законом про спрямування частини страхових внесків до Накопичувального фонду страхові внески, що перераховуються до солідарної системи, сплачуються страхувальниками та застрахованими особами на умовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірах, передбачених Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»для відповідних платників збору.

Відповідно до статі 4 Закону України „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”, розділу 4 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України №64/8663 від 16.01.2004 (далі –Інструкція №21-1) для роботодавців –підприємств, установ, організацій, створених відповідно до законодавства України, що використовують працю фізичних осіб, встановлений розмір страхових внесків –33,2 % суми фактичних витрат на оплату праці  працівників і 1-5 % суми загального оподатковуваного доходу, нарахованого працівнику відповідно до умов трудового договору.   

Згідно з пунктом 11.11 Інструкції №21-1 підприємства, установи, організації, створені відповідно до законодавства України, що використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) чи на інших умовах, передбачених законодавством, щомісяця складають у двох примірниках розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у якому зазначають самостійно обчислені суми страхових внесків.

Розділом 5 Інструкції №21-1 встановлено, що страхові внески нараховуються незалежно від джерел  їх фінансування,  форми,  порядку,  місця виплати та використання,  а також  незалежно  від  того,  чи  були  зазначені  суми   фактично виплачені після їх нарахування до сплати. Нараховані  за  відповідний  базовий  звітний   період страхові   внески   сплачуються  платниками  шляхом  перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше  ніж  через 20  календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати  (доходу),  на  суми  яких  нараховуються страхові внески.

Як вбачається з пояснень позивача, відповідач був зобов`язаний самостійно сплатити суму внесків, зазначену в представлених розрахунках:

-          за лютий 2008 року в розмірі 362,56 грн. –до 20.03.2008 (у тому числі збір з суми фактичних витрат на оплату праці працівників –341,96 грн., збір з суми загального оподатковуваного доходу, нарахованого працівнику відповідно до умов трудового договору –20,60 грн.).

В рахунок погашення заборгованості по страховим внескам відповідачем 20.03.2008 було перераховано  274,77 грн. (у тому числі 254,17 грн. –в рахунок сплати зобов`язань по ставці 33,2 %, а також 20,60 грн. –в рахунок сплати зобов`язань по ставці 1-5 %).

Залишок несплачених страхових внесків склав 87,79 грн.

Згідно з частиною другою статті 106 Закону №1058 суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Частиною третьою статті 106 Закону №1058 встановлено, що територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

На виконання вимог статті 106 Закону №1058 за юридичною адресою відповідача 04.04.2008 була направлена вимога про сплату недоїмки №Ю-750 від 01.04.2008, яка була повернута відправникові поштовим відділенням зв`язку  внаслідок закінчення терміну зберігання та неявкою адресата.

В рахунок сплати залишку страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за лютий 2008 року перерахувань з боку відповідача на користь позивача не поступало.

Таким чином заборгованість відповідача перед Пенсійним фондом України складає  87,79 грн.

За правилами абзацу 8 частини третьої статті 106 Закону №1058 у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

Враховуючи викладене, суд вважає доводи позивача обґрунтованими та такими, що підтверджені відповідними доказами, в зв`язку з чим позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до пункту 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Приватного підприємства «Технолоджи-Юг» (вул. Вакуленчука, 39, місто Севастополь, 99053,  ідентифікаційний код 34324653) на користь Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі міста Севастополя (проспект Героїв Сталінграду, 56, місто Севастополь, 99059, ідентифікаційний код 22275002)  заборгованості по внескам на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування в сумі 87,79 грн. –збір з суми фактичних витрат на оплату праці працівників.

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного господарського суду шляхом подання заяви про апеляційне оскарження до господарського суду міста Севастополя протягом десяті днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства –з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.  

Виконавчий лист видається за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено.

Суддя К.А. Остапова

Постанова складена та підписанав порядку частини  третьої статті  160 КАС України24.06.2008.