Постанова

від 04.10.2006 по справі 14/198-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/198-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31     http://vn.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

04 жовтня 2006 р.                                                                           Справа № 14/198-06

за позовом  відкритого акціонерного товариства „Гайсинхліб”, м. Гайсин                        

до                Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції, м. Гайсин

про              скасування податкових повідомлень-рішень.     

                                                                                                                    Cуддя      В. Матвійчук

при секретарі судового засідання  Т. Поліщук, за участю представників:

від позивача     -      Кришина Д.В. за довіреністю;

від відповідача -     Богданов О.В., Борисова М.С., Струсь М.М. за довіреностями.

СУТЬ   СПОРУ:

Заявлено позов про скасування податкових повідомлень-рішень Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції № 0000982301/0-0281 від 16.01.2006р. і № 0000982310/1-2698 від 20.03.2006р..

 В процесі розгляду справи позивач подав заяву (вх. № 13707 від 04.10.2006р.) про зміну предмету позову  в якій просить скасувати податкове повідомлення-рішення Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції № 0000982310/1-2698 від 20.03.2006р. та відмовляється від оскарження податкового повідомлення-рішення № 0000982301/0-0281 від 16.01.2006р..

Роз‘яснивши процесуальні наслідки відмови від частини позовних вимог, суд прийняв дану відмову про що ухвалив ухвалу у даній справі від 04.10.2006р. про закриття провадження у справі в частині податкового повідомлення-рішення № 0000982301/0-0281 від 16.01.2006р..

Позов мотивовано тим, що 18.01.2006р. ВАТ „Гайсинхліб”  отримало від Гайсинської МДПІ  податкове повідомлення-рішення № 0000982301/0-0281 від 16.01.2006р., прийнятого  на підставі акту перевірки № 0822/2301/00375740 від 28.12.2005р., яким визначено податкове зобов‘язання з податку на прибуток на загальну суму 2157670,50 грн., з яких 1106685 грн. основного платежу та 1050985,50 грн. штрафних санкцій.

26.01.2006р. позивачем, на адресу відповідача було подано скаргу № 23 на вказане податкове рішення і 15.02.2006р. позивачем отримано рішення відповідача (вих. № 1246 від 14.02.2006р.) про продовження строку розгляду вказаної скарги до 22.03.2006р..

20.03.2006р. податковим органом прийнято рішення про розгляд скарги № 23 від 26.01.2006р. (вих. № 2680), яким  податкове повідомлення-рішення № 0000982301/0-0281 від 16.01.2006р. скасовано в частині донарахування основного платежу з податку на прибуток в розмірі 1106685 грн. та застосування фінансових санкцій в сумі 936887,50 грн..

В частині застосування фінансової санкції в сумі 114098,00 грн. дане податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Внаслідок прийняття вказаного рішення про розгляд скарги № 23 від 26.01.2006 року (вих. № 2680 від 20.03.2006 року), позивачеві було направлено податкове повідомлення № 0000982301/1-2698 від 20.03.2006 року (надалі - повідомлення).

Позивач вважає, що рішення та повідомлення відповідача підлягає скасуванню в повному обсязі, а висновки щодо порушень ним податкового законодавства, викладені у рішенні про розгляд скарги № 23 від 26.01.2006р. (вих. № 2680 від 20.03.2006р.) є безпідставними з наступних підстав.

Відповідно до висновків відповідача зазначених у рішенні про розгляд скарги, в порушення пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" при включенні до валових доходів виручки отриманої на рахунок комісіонера в сумі 1263766, 00 грн. в тому числі за три квартали 912788,00 грн., виникає недоплата за кожний із вказаних періодів, із відповідним застосуванням фінансових санкцій за три квартали 2004 року в сумі 114098 грн.

Позивач не погоджується з висновками викладеними в акті перевірки та рішенні про розгляд скарги, мотивуючи, що здійснивши ретельний аналіз матеріалів справи та нормативно-правових актів України, можна зробити висновок, про неправильне застосування відповідачем норм чинного податкового законодавства, що полягає у наступному.

30.04.2004р. між ВАТ „Гайсинхліб” та МПП „Макс” було укладено договір комісії № 5, який, враховуючи додаток № 2 та № 3 до нього, передбачав експортну реалізацію висівок пшеничних гранульованих на умовах комісії. На виконання умов вказаного договору комісії ВАТ „Гайсинхліб” передав МПП „Макс” відповідно до актів прийому-передачі на комісійну реалізацію № 3 від 11.10.2004 року на 1824, 364 тон; № 4 від 25.11.2004 року на 1470,0 тон; № 5 від 17.12.2004 року на 1769,295 тон; № 6 від 20.12.2004 року на 2760,118 тон; № 7 від 27.12.2004 року на 1022,768 тон; № 8 від 30.12.2004 року на 447,819 тон на підставі довіреностей серії ЯНН № 651015 від 11.10.2004 року; серії ЯИЦ № 426507 від 25.11.2004 року; серії ЯИЦ № 426530 від 17.12.2004 року; серії ЯИЦ № 426538 від 27.12.2004 року висівки пшеничні гранульовані.

На підставі укладеного МПП „Макс” контракту № 20 від 14.06.2004 року з фірмою-нерезидентом „ГИТКОРОІШМ СОКР”, США, здійснено експорт висівок пшеничних гранульованих в кількості 9294,364 тон, про що свідчать вантажні митні декларації № 012461 на 1824, 364 тон; № 014908 на 1470,0 тон; № 016222 на 1769,295 тон; № 016563 на 2760,118 тон; № 000053 на 1022,768 тон; № 000238 на 447,819 тон із відповідними відмітками про перетин митного кордону України.

Вказані операції були відображені ВАТ „Гайсинхліб” у книзі обліку продажу товарів (робіт, послуг).

Відповідно до звітів комісіонера № 3 від 18.10.2004 року; № 4 від 06.12.2004 року; № 5/1 від 30.12.2004 року та № 5/2 від 20.01.2005 року оплата за товар проведена нерезидентом 15.10.2004 року - 118583,66 дол. США; 15.09.2004 року - 95550,00 дол. США; 24.09-24.12.2004 року - 260362,33 дол. США; 04.01-13.01.2005 року - 99637,67 дол. США на рахунок Комісіонера - МПП „Макс”.

Здійснення експортної реалізації висівок пшеничних підтверджується також актами виконаних робіт № 3 від 18.10.2004 року; № 4 від 06.12.2004 року; № 5/1 від 30.12.2004 року та № 5/2 від 20.01.2005 року.

Відповідно з договором комісії, МПП „Макс” перерахував виручку ВАТ „Гайсинхліб” за експортований товар в валюті України по курсу НБУ на дату отримання валютної виручки в сумі 3074493, 01 грн. згідно виписок банку: № 350 від 15.10.2004 року - 300000,00 грн.; № 358 від 18.10.2004 року - 329311,63 грн.; № 724 від 17.12.2004 року - 6386,34 грн.; № 747 від 22.12.2004 року - 50000,00 грн.; № 746 від 22.12.2004 року - 300000,00 грн.; № 748 від 22.12.2004 року - 350000,00 грн.; № 767 від 23.12.2004 року - 150000,00 грн.; № 355 від 23.12.2004 року - 200000,00 грн.; № 354 від 23.12.2004 року - 500000,00 грн.; № 781 від 24.12.2004 року - 280000,00 грн.; № 775 від 24.12.2004 року - 350000,00 грн.; № 1929 від 23.11.2004 року - 4964,35 грн.; № 2144 від 24.12.2004 року - 4644,13 грн.; №48 від 17.01.2005 року - 130229,62 грн.; № 53 від 17.01.2005 року - 100000,00 грн.; №2364 від 27.01.2005 року - 7848,48 грн.; №2363 від 27.01.2005 року - 11108,46 грн.

Згідно із п. 4.1. Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994р. № 334/94-ВР, валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Підпункт 11.3.1. п. 11.3. ст. 11 даного Закону, вказує, що датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника

податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів

(робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності

такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання

результатів робіт (послуг) платником податку.

Тобто, законодавець визначає момент виникнення права на збільшення валового доходу із власне отриманням (зарахуванням) коштів на банківський рахунок платника податку -тобто, Позивача.

Вказане твердження відображається і п. 4.7 ст. 4 Закону України „Про податок на додану вартість”, згідно із яким датою збільшення податкових зобов'язань комітента є дата отримання коштів або інших видів компенсації вартості товарів від комісіонера.

Як вбачається із вищенаведеного та підтверджується доказами усі кошти від комісіонера були отримані позивачем у 4 кварталі 2004 року.

Таким чином, виручка від реалізації висівок пшеничних гранульованих по договору комісії правомірно, без порушення норм податкового законодавства, включена позивачем до складу доходів від продажу по рядку 1.01 декларації з податку на прибуток за 4 квартал 2004 р; за 1 квартал 2005 року.

Відповідно до Розділу 3.1 акту перевірки, що має назву „Валовий дохід” визначено, що документальною перевіркою не встановлено порушень вимог Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”.

У таблиці № 1 цього ж розділу (стор. 12 акту перевірки) констатується відсутність відхилень у показниках валового доходу за даними позивача і за даними перевірки.

Відповідно до пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях;

Згідно із нормами Розділу 8.5 Регламенту адміністрування податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого наказом ДПА України від 9 лютого 2006 р. N 62 будь-яка перевірка оформляється актом (довідкою) відповідно до порядку та форми оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання вимог чинного законодавства суб'єктами господарювання, затверджених Державною податковою адміністрацією України. Відповідно до п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження  про  наслідки  їх  несплати  в  установлений  строк  та  граничні  строки, і передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних |санкцій за їх наявності).

Оскільки, згідно тексту повідомлення воно прийняте на підставі акту перевірки, а у ньому (акті перевірки) жодним чином не зазначалось порушення, на яке вказується відповідачем у рішенні про розгляд скарги № 23 від 26.01.2006 року (вих. № 2680 від 20.03.2006 року), то у відповідача відсутні будь-які правові підстави приймати повідомлення по такому порушенню.

Крім того, оскільки, вказаного порушення не було визначено у акті перевірки, то відсутні підстави вважати рішення скасованим частково, а воно є таким, що скасоване відповідачем повністю.

Згідно із вимогами ст. 238 Господарського суду України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Одним із видів адміністративно-господарських санкцій, відповідно до ст. 239 Господарського суду України є стягнення зборів (обов'язкових платежів).

Згідно із ст. 242 Господарського кодексу України у разі порушення суб'єктом господарювання встановлених правил обліку або звітності щодо сплати зборів (обов'язкових платежів) або їх несплати чи неповної сплати сума, яку належить сплатити, стягується до відповідного бюджету. Крім того, з суб'єкта господарювання у визначених законом випадках може бути стягнуто штраф у розмірі до п'ятдесяти відсотків належної до сплати суми збору (обов'язкового платежу).

Частиною 1 ст. 250 Господарського кодексу України передбачено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Таким чином, слід прийти до висновку, що відповідач не мав права застосовувати до позивача такого виду адміністративно-господарських санкцій, як стягнення зборів (обов'язкових платежів), оскільки події, які відповідач вважає правопорушеннями мали місце у 3 та 4 кварталах 2004 року. Первинне ж Рішення прийняте 16.01.2006 року, тобто по спливу 1 року з дня вчинення так званих „правопорушень”.

Гайсинська МДПІ  не визнає позовні вимоги ВАТ „Гайсинхліб” та вважає, що діяла правомірно, мотивуючи, що згідно ВМД № 508000001/4/016222 від 24.12.2004р., на експорт відвантажено висівки пшеничні гранульовані насипом врожаю 2004 року, в кількості 1769295 кг. фактурна вартість 563251,00 грн., умови поставки СРТ порт Херсон. ВМД оформлено Херсонською митницею.

Згідно ВМД № 508000001/4/016563 від 29.12.04 року, на експорт відвантажено висівки пшеничні гранульовані насипом врожаю 2004 року, в кількості 2760118 кг. фактурна вартість 878678,00 грн., умови поставки СРТ порт Херсон. ВМД оформлено Херсонською митницею.

Згідно звіту Комісіонера № 5/1 від 30.12.2004р. виручка на валютний рахунок Комісіонера надійшла 24.09.2004р. в сумі 76557.43 дол.. курс продажу становив 5.3082 грн. сума в гривнях склала 406392,15 грн..

Суму від реалізації висівок 406392,15 грн. до складу валових доходів від продажу товарів включено до декларації про прибуток за 2004 рік, тоді як згідно пп.1 1.3.1, п.11.3 ст.11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 22 травня 1997 року N 283/97-ВР із змінами і доповненнями: - „Датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування  коштів  від покупця  (замовника)  на банківський  рахунок

платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу

товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку:

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання

результатів робіт (послуг) платником податку.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, повно та всебічно з‘ясувавши обставини справи та оцінивши  наявні у справі докази, суд вбачає, що позовні вимоги позивача в частині скасування податкового повідомлення-рішення Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції № 0000982310/1-2698 від 20.03.2006р. підлягають задоволенню з наступних підстав.

Гайсинською міжрайонною державною податковою інспекцію проведена планова документальна перевірка  дотримання вимог податкового та валютного законодавства ВАТ „Гайсинхліб” за період 01.07.2004р. по 30.06.2005р. за наслідками якої складено акт № 00822/2301/00375740 від 28.12.2005р.. На підставі даного акту 16.01.2006р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000982301/0, яким позивачу за порушення п. 5.1 ст. 5, ст. 3 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, згідно пп. „б” пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, пп. 17.1.3  п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 2157670,50 грн., з яких 1106685 грн. основного платежу та 1050985,50 грн. штрафних санкцій.

Підставою визначення вказаної суми податкового зобов‘язання, як випливає з п. 3.2 акту перевірки № 00822/2301/00375740 від 28.12.2005р., стало те, що документально не підтверджено факту придбання ВАТ „Гайсинхліб” у ПП „Діміна” згідно договорів № ПД/16 від 26.04.2004р. та № ПД/06 від 05.01.2005р. висівок пшеничних гранульованих, а тому ВАТ „Гайсинхліб” неправомірно віднесено до складу валових витрат в 4 кварталі 2004 року суму 2984591 грн., в 1 кварталі 2005 року суму 656288 грн., в 2 кварталі 2005 року 785861 грн., оскільки вони не є компенсацією за товар.

У відповідності з п. 6.1 ст. 6 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

В силу пп. 6.4.1 п. 6.4 ст. 6 вказаного Закону, податкове повідомлення вважаються відкликаними, якщо:

    б) контролюючий орган скасовує або змінює раніше прийняте рішення про нарахування суми податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу внаслідок їх адміністративного оскарження.

Пункт 6.5 даної норми вказує, що у  разі  коли  нарахована  сума податкового зобов'язання (пені та штрафних санкцій) або податкового боргу зменшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення або податкова вимога вважаються відкликаними від дня отримання платником податків нового податкового повідомлення або відповідної податкової вимоги, що містить нову суму податкового зобов'язання (податкового боргу).

Пункт 6.6 тієї ж норми визначає, що у разі коли нарахована сума податкового зобов'язання (пені та штрафних санкцій) або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення або податкові вимоги не відкликаються, а на   суму такого збільшення надсилається окреме податкове повідомлення.

Пункт 1.5 ст.1 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначає, що  штрафна  санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Згідно Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказ Державної податкової                                         адміністрації України від 03.03.1998р. № 93, у разі скасування в певній частині раніше прийнятого  рішення органу державної податкової служби про нарахування суми податкового зобов'язання (пені та штрафних санкцій) або податкового боргу, раніше надіслане податкове повідомлення або податкова вимога вважаються відкликаними від дня отримання платником податків нового податкового повідомлення або відповідної податкової вимоги, що містить нову суму податкового зобов'язання (податкового боргу).

З аналізу вказаних норм Закону випливає, що штрафні санкції застосовуються за конкретне порушення податкового законодавства, що виявлено при перевірці контролюючим органом.

Із рішення про розгляд скарги № 23 від 26.01.2006р. (вих. № 2680), на підставі якого фактично прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000982310/1-2698 від 20.03.2006р., що і підтверджується відповідачем, випливає, що штрафні санкції в сумі 114098 грн. застосовані за недоплату за 3 квартали 2004 року 912788 грн.. При цьому не визначено які саме квартали, а в акту перевірки  визначено порушення за 4 квартал 2004 року та 1 і 2 квартали 2005 року.

За таких обставин суд вважає безпідставними доводи відповідача висловлені у запереченні на позов.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень. Частина3 вказаної норми встановлює, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

    1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

    2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

    3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

    4) безсторонньо (неупереджено);

    5) добросовісно;

    6) розсудливо;

    7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

    8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

    9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

    10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на викладене суд вважає, що податкове повідомлення-рішення № 0000982310/1-2698 від 20.03.2006р. не відповідає вказаним принципам.

За вказаних вище обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача в частині скасування податкового повідомлення-рішення № 0000982310/1-2698 від 20.03.2006р. підлягають задоволенню.

        Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 254, 255, 257, п. 6 розділу VII  Кодексу адміністративного судочинства України, -          

    ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції № 0000982310/1 від 20.03.2006р..

3.          Стягнути з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства „Гайсинхліб” ( код 00375740, вул. Відродження, 48, м. Гайсин Вінницької облаті), 1 грн 70 коп. витрат зі сплати судового збору.

Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду  подається протягом десяти днів з дня її проголошення.  Апеляційна  скарга  на  постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти  днів  після  подання  заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                    Матвійчук В.В.