Постанова

від 06.02.2007 по справі 14/198-06

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

14/198-06

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "06" лютого 2007 р.                                                          Справа №  14/198-06

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Горшкової Н.Ф.

суддів:                                                                        Майора Г.І.

                                                                                   Філіпової Т.Л.

при секретарі                                                            Швидченко О.В. ,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: Попова О.В., довіреність №0950 від 01.02.2007р.,

                            Федорчук М.А., довіреність від 05.02.2007р.,

                            Струсь М.М., довіреність від 05.02.2007р.,

розглянувши апеляційну скаргу Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції, м.Гайсин

на постанову господарського суду Вінницької області

від "04" жовтня 2006 р. у справі №  14/198-06 (суддя Матвійчук В.В.)

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Гайсинхліб", м.Гайсин

до Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції, м.Гайсин

про скасування податкового повідомлення-рішення №0000982310/1-2698 від 20.03.2006р.,

 ВСТАНОВИВ:

  В березні 2006р. ВАТ "Гайсинхліб" подав до господарського суду Вінницької області позов про скасування податкових повідомлень-рішень Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції №0000982301/0-0281 від 16.01.2006р. та №0000982310/1-2698 від 20.03.2006р.

В процесі розгляду справи в суді першої інстанції позивач подав заяву (т.2, а.с.177) про зміну предмету позову,  в якій просить скасувати податкове повідомлення-рішення Гайсинської МДПІ №0000982310/1-2698 від 20.03.2006р. та відмовляється від оскарження податкового повідомлення-рішення №0000982301/0-0281 від 16.01.2006р.  Суд першої інстанції  прийняв дану відмову, про що постановив відповідну ухвалу від 04.10.2006р. (т.2, а.с.180) про закриття провадження у справі в частині скасування податкового повідомлення-рішення №0000982301/0-0281 від 16.01.2006р.

Постановою господарського суду Вінницької області від 04.10.2006р. у справі №14/148-06 позов ВАТ "Гайсинхліб" задоволено частково: визнане протиправним і скасоване податкове повідомлення-рішення Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції № 0000982310/1 від 20.03.2006р.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, Гайсинська МДПІ подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищевказану постанову суду з підстав порушення норм матеріального права та неповного з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Обґрунтовуючи доводи скарги, відповідач посилається, що позивач зобов'язаний був  відобразити збільшення валового доходу в декларації про прибуток за ІІІ кв. 2004р. за датою отримання коштів комісіонером від покупця. Оскільки у 3 кв. 2004р. позивачем занижено валові доходи на суму 912778,47грн., внаслідок чого - занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 228196грн., до позивача були застосовані фінансові санкції, які за результатами процедури адміністративного оскарження склали 114098,00грн.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає постанову господарського суду Вінницької області необґрунтованою, просить її скасувати та прийняти новий судовий акт, яким в позові відмовити. Надав пояснення з приводу проведеної планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ВАТ „Гайсинхліб” за період 01.07.2004р. по 30.06.2005р., за результатами якого складено акт,  на підставі якого 16.01.2006р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0000982301/0, яким позивачу за порушення п.5.1 ст.5, ст.3 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, згідно пп. „б” пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, пп. 17.1.3  п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 2157670,50 грн., з яких 1106685 грн. основного платежу та 1050985,50грн. штрафних санкцій. Рішенням Гайсинської МДПІ від 20.03.2006р. по скарзі позивача визначені суми податкового зобов'язання були скасовані в частині донарахування основного платежу в сумі 1106685 грн. по податку на прибуток та застосування амортизації в сумі 936887,50грн., а в сумі 114098 грн. штрафних санкцій податкове повідомлення - рішення було залишено без змін. У зв'язку з цим Гайсинська МДПІ вважає, що нею обґрунтовано було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій в сумі 114098 грн.  

В письмовому запереченні на апеляційну скаргу (т.3, а.с.11-12) позивач не погоджується з доводами скарги, вважає, що господарським  судом Вінницької області в повній мірі досліджено обставини справи та прийнято постанову з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому просить залишити оскаржувану постанову суд без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Зазначає, що в акті перевірки, на підставі якого прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, не вказано порушення, за які застосовані штрафні санкції. Посилається, що позивачем правомірно та на підставі п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" включено до складу валових доходів суму від реалізації висівок 912778грн.49коп. в 4кв.2004р. Зазначає, що оскільки виручка від комісіонера на рахунок платника - ВАТ "Гайсинхліб" надійшла у 4 кварталі 2004р., то і включення валових доходів відбулося у 4кв. 2004р., тому твердження відповідача про порушення позивачем податкового законодавства не має правових підстав.

В судовому засіданні до початку розгляду справи по суті колегією суддів встановлено, що в судове засідання з'явився як представник за довіреністю позивача гр.Богданов О.В., який представляв інтереси Гайсинської МДПІ в суді першої інстанції. Враховуючи викладене, колегія суддів ухвалила на підставі ст.59 КАС України задовольнити клопотання, заявлене представниками  Гайсинської МДПІ, щодо  неможливості  представляти інтереси ВАТ "Гайсинхліб" Богдановим О.В., оскільки  останній представляв інтереси Гайсинської МДПІ в суді першої інстанції за довіреністю, яка не втратила чинність.

Таким чином, є підстави вважати, що позивач не направив в судове засідання свого повноважного  представника, про дату, час і місце судового засідання позивач повідомлений належним чином (т.3, а.с.10).

Відповідно до ст.196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду не перешкоджає судовому розгляду справи.

Представники відповідача не заперечували проти розгляду апеляційної скарги за відсутності представника позивача.

З врахуванням викладеного колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника позивача, оскільки неявка представників не перешкоджає повному та всебічному розгляду апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи документами.

Згідно розпорядження голови Житомирського апеляційного господарського суду від 05.02.2007р. №100 розгляд апеляційної скарги Гайсинської МДПІ здійснюється колегією суддів у складі: головуючого судді Горшкової Н.Ф., суддів  Майора Г.І. та Філіпової Т.Л.

Заслухавши представників відповідача, дослідивши матеріали справи апеляційний господарський суд встановив:

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи 30.04.2004р. між ВАТ „Гайсинхліб” та МПП „Макс” було укладено договір комісії №5 (т.1, а.с.63-70), який, враховуючи додаток № 2 та № 3 до нього, передбачав експортну реалізацію висівок пшеничних гранульованих на умовах комісії. На виконання умов вказаного договору комісії ВАТ „Гайсинхліб” передав МПП „Макс” відповідно до актів прийому-передачі на комісійну реалізацію № 3 від 11.10.2004 року на 1824, 364 тон; № 4 від 25.11.2004 року на 1470,0 тон; № 5 від 17.12.2004 року на 1769,295 тон; № 6 від 20.12.2004 року на 2760,118 тон; № 7 від 27.12.2004 року на 1022,768 тон; № 8 від 30.12.2004 року на 447,819 тон на підставі довіреностей серії ЯНН № 651015 від 11.10.2004 року; серії ЯИЦ № 426507 від 25.11.2004 року; серії ЯИЦ № 426530 від 17.12.2004 року; серії ЯИЦ № 426538 від 27.12.2004 року висівки пшеничні гранульовані.

На підставі укладеного МПП „Макс” контракту №20 від 14.06.2004 року з фірмою-нерезидентом „ГИТКОРОІШМ СОКР”, США, здійснено експорт висівок пшеничних гранульованих в кількості 9294,364 тон, про що свідчать вантажні митні декларації №012461 на 1824,364 тон; №014908 на 1470,0 тон; №016222 на 1769,295 тон; №016563 на 2760,118 тон; №000053 на 1022,768 тон; №000238 на 447,819 тон (а.с.79-84) із відповідними відмітками про перетин митного кордону України.

Вказані операції були відображені ВАТ „Гайсинхліб” у книзі обліку продажу товарів (робіт, послуг).

Відповідно до звітів комісіонера №3 від 18.10.2004 року, №4 від 06.12.2004 року, №5/1 від 30.12.2004 року та №5/2 від 20.01.2005 року (т.1, а.с.85-92) оплата за товар проведена нерезидентом 15.10.2004 року - 118583,66 дол. США; 15.09.2004 року - 95550,00 дол. США; 24.09-24.12.2004 року - 260362,33 дол. США; 04.01-13.01.2005 року - 99637,67 дол. США на рахунок Комісіонера - МПП „Макс”.

Здійснення експортної реалізації висівок пшеничних підтверджується також актами виконаних робіт № 3 від 18.10.2004 року; № 4 від 06.12.2004 року; № 5/1 від 30.12.2004 року та № 5/2 від 20.01.2005 року.

Відповідно з договором комісії, МПП „Макс” перерахував виручку ВАТ „Гайсинхліб” за експортований товар в валюті України по курсу НБУ на дату отримання валютної виручки в сумі 3074493, 01 грн. згідно виписок банку: № 350 від 15.10.2004 року - 300000,00 грн.; № 358 від 18.10.2004 року - 329311,63 грн.; № 724 від 17.12.2004 року - 6386,34 грн.; № 747 від 22.12.2004 року - 50000,00 грн.; № 746 від 22.12.2004 року - 300000,00 грн.; № 748 від 22.12.2004 року - 350000,00 грн.; № 767 від 23.12.2004 року - 150000,00 грн.; № 355 від 23.12.2004 року - 200000,00 грн.; № 354 від 23.12.2004 року - 500000,00 грн.; № 781 від 24.12.2004 року - 280000,00 грн.; № 775 від 24.12.2004 року - 350000,00 грн.; № 1929 від 23.11.2004 року - 4964,35 грн.; № 2144 від 24.12.2004 року - 4644,13 грн.; №48 від 17.01.2005 року - 130229,62 грн.; № 53 від 17.01.2005 року - 100000,00 грн.; №2364 від 27.01.2005 року - 7848,48 грн.; №2363 від 27.01.2005 року - 11108,46 грн.

В листопаді-грудні 2005р. Гайсинською міжрайонною державною податковою інспекцію проведена планова документальна перевірка  дотримання вимог податкового та валютного законодавства ВАТ „Гайсинхліб” за період з 01.07.2004р. по 30.06.2005р. а по ПДВ за період з 01.08.2004р. по 30.09.2005р., за результатами якої складено акт №00822/2301/00375740 від 28.12.2005р. (т.1, а.с.11-41).

В п.3.2 акту перевірки зазначено, що позивачем документально не підтверджено факту придбання ВАТ „Гайсинхліб” у ПП „Діміна” згідно договорів № ПД/16 від 26.04.2004р. та № ПД/06 від 05.01.2005р. висівок пшеничних гранульованих, а тому ВАТ „Гайсинхліб” неправомірно віднесено до складу валових витрат в 4 кварталі 2004 року суму 2984591 грн., в 1 кварталі 2005 року суму 656288 грн., в 2 кварталі 2005 року 785861 грн., оскільки вони не є компенсацією за товар.

На підставі вказаного акту 16.01.2006р. Гайсинською МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000982301/0-0281 (т.1, а.с.42), яким позивачу за порушення п.5.1 ст. 5, ст. 3 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, згідно пп. „б” пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, пп. 17.1.3  п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 2157670,50грн., з яких 1106685грн. основного платежу та 1050985,50грн. штрафних санкцій.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням позивач  26.01.2006р. подав до Гайсинської МДПІ скаргу №23 (т.1, а.с.43-51), за результатами розгляду якої Гайсинською МДПІ 20.03.2006р. прийнято рішення про розгляд зазначеної скарги (т.1, а.с.54-61), згідно якого податкове повідомлення-рішення №0000982301/0-0281 від 16.01.2006р. скасовано в частині донарахування основного платежу з податку на прибуток в розмірі 1106685грн. та застосування фінансових санкцій в сумі 936887,50грн. В частині застосування фінансової санкції в сумі 114098,00грн. вказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга без задоволення. Відповідно до висновків відповідача, зазначених у рішенні про розгляд скарги, позивачем порушено пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", тому  при включенні до валових доходів виручки отриманої на рахунок комісіонера в сумі 1263766, 00 грн., в тому числі за три квартали 912788,00 грн., виникає недоплата за кожний із вказаних періодів, із відповідним застосуванням фінансових санкцій, за три квартали 2004 року в сумі 114098 грн.

В зв'язку із прийняттям  вказаного рішення про розгляд скарги №23 від 26.01.2006 року, позивачеві було направлено податкове повідомлення № 0000982301/1-2698 від 20.03.2006 року (т.1, а.с.62).

Позивач не погоджується з висновками, викладеними в акті перевірки та рішенні про розгляд скарги; вважає, що рішення та податкове повідомлення МДПІ від 20.03.2006р. підлягає скасуванню в повному обсязі, а висновки щодо порушень ним податкового законодавства, викладені у рішенні про розгляд скарги №23 від 26.01.2006р., є безпідставними, в зв'язку з чим подав позов до суду першої інстанції.

Задовольняючи позов, місцевий господарський суд виходив з того, що позов підтверджується належними доказами, заявлений у відповідності до вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим є обґрунтованим.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та  обґрунтованість судового рішення в повному обсязі, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Згідно із п. 4.1. Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994р. № 334/94-ВР, валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Підпункт 11.3.1. п. 11.3. ст. 11 даного Закону, вказує, що датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання

результатів робіт (послуг) платником податку.

Тобто, законодавець визначає момент виникнення права на збільшення валового доходу із власне отриманням (зарахуванням) коштів на банківський рахунок платника податку -тобто, Позивача.

Вказане твердження відображається і п. 4.7 ст. 4 Закону України „Про податок на додану вартість”, згідно із яким датою збільшення податкових зобов'язань комітента є дата отримання коштів або інших видів компенсації вартості товарів від комісіонера.

Як вбачається із вищенаведеного та підтверджується доказами усі кошти від комісіонера були отримані позивачем у 4 кварталі 2004 року.

Таким чином, виручка від реалізації висівок пшеничних гранульованих по договору комісії правомірно, без порушення норм податкового законодавства, включена позивачем до складу доходів від продажу по рядку 1.01 декларації з податку на прибуток за 4 квартал 2004 р; за 1 квартал 2005 року.

Відповідно до Розділу 3.1 акту перевірки, що має назву „Валовий дохід” визначено, що документальною перевіркою не встановлено порушень вимог Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”.

У таблиці № 1 цього ж розділу (стор. 12 акту перевірки) констатується відсутність відхилень у показниках валового доходу за даними позивача і за даними перевірки.

Відповідно до пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях;

Згідно із нормами Розділу 8.5 Регламенту адміністрування податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого наказом ДПА України від 9 лютого 2006 р. N 62 будь-яка перевірка оформляється актом (довідкою) відповідно до порядку та форми оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання вимог чинного законодавства суб'єктами господарювання, затверджених Державною податковою адміністрацією України. Відповідно до п. 6.1 ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження  про  наслідки  їх  несплати  в  установлений  строк  та  граничні  строки, і передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

Оскільки, згідно тексту повідомлення воно прийняте на підставі акту перевірки, а у ньому (акті перевірки) жодним чином не зазначалось порушення, на яке вказується відповідачем у рішенні про розгляд скарги №23 від 26.01.2006 року, то у відповідача відсутні будь-які правові підстави приймати повідомлення по такому порушенню, а саме:

У спірному податковому повідомленні-рішенні №0000982301/1-2698 від 20.03.2006р. (т.1, а.с.62) зазначається, що на підставі акта документальної перевірки №0822/2301/00375740 від 28.12.2005р. встановлено порушення п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997р. №283/97-ВР із змінами та доповненнями, у зв'язку з чим  визначена штрафна  санкція за платежем  податок на прибуток в сумі 114098грн. Однак, згідно п.3.2 "Валові витрати", п.3.4 "Податок на прибуток" та розділу 4 "Висновок" акту перевірки від 28.12.2005р. вбачається, що перевіряючими було встановлено лише порушення п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме віднесення ВАТ "Гайсинхліб" до складу валових витрат у 4 кварталі 2004р. та в 1-му півріччі 2005р. суми 4426740грн., яка не є компенсацією за товар, оскільки документально не підтверджується його придбання, в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 1106685грн. У зв'язку з цим було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000982301/0-0281 від 16.01.2006р. про визначення підприємству податкового зобов'язання  в сумі 2157670,50грн., у тому числі основного платежу 1106685грн. та штрафних санкцій 1050985,50грн. у зв'язку з порушенням п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". При подачі скарги в порядку адміністративного оскарження  підприємство витрати на придбання товару повністю підтвердило, що вбачається з рішення начальника Гайсинської МДПІ про розгляд скарги від 20.03.2006р. №2680 (т.1, а.с.54-61).

Порушень п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в акті перевірки від 28.12.2005р. не зафіксовано, а отже посилання на вказаний акт перевірки у спірному податковому повідомленні-рішенні зроблено необґрунтовано, підстави для прийняття такого податкового повідомлення-рішення, як зазначалось вище, відсутні.

З врахуванням викладених обставин колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що господарський суд першої інстанції  обґрунтовано визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Гайсинської МДПІ №0000982310/1 від 20.03.2006р.

Доводи відповідача, наведені в апеляційній скарзі, спростовуються матеріалами справи та не  ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Постанова господарського суду Вінницької області  від 04.10.2006р. у справі №14/148-06 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для скасування вказаної постанови та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Разом з тим, господарський суд першої інстанції, задовольняючи позов частково,  не врахував заяву позивача від 04.10.2006р. про зміну позовних вимог,  з урахуванням  якої позов підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки позивач у своїй заяві відмовився від оскарження податкового повідомлення-рішення №0000982301/0-0281 від 16.01.2006р., і відмову прийнято судом першої інстанції згідно ухвали від 04.10.2006р.

Фактично судом прийнято рішення про  задоволення позову повністю, але помилково вказано, що позов задоволений частково. Такий висновок суду першої інстанції не відповідає обставинам справи, оскільки  позивачем були зменшені позовні вимоги, а отже підстав для відмови у задоволенні тої частини вимог, які позивачем вже не заявлялись, не було.  Такий факт є підставою для зміни пункту першої резолютивної частини постанови, а саме виключення з нього слова "частково".  

  Керуючись ст.ст.160, 195, 196, 198, 201, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

2. Пункт перший резолютивної частини постанови господарського суду Вінницької області від 04 жовтня 2006р. у справі №14/198-06 змінити, виключивши з нього слово "частково".

В решті постанову господарського суду Вінницької області від 04 жовтня 2006р. у справі №14/198-06 залишити без змін.

3.  Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга на постанову Житомирського апеляційного господарського суду подається протягом одного місяця після набрання законної сили, крім випадків, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складання постанови в повному обсязі.

4. Справу №14/198-06 повернути до господарського суду Вінницької області.  

 Головуючий   суддя                                                              Горшкова Н.Ф.

 судді:

                                                                                           Майор Г.І.  

                                                                                               Філіпова Т.Л. (Звільнена)  

 Віддруковано 4прим.:

---------------------------------------

1 - досправи;

2 - позивачу;

3 - відповідачу;

4 - в наряд