Рішення

від 17.06.2008 по справі 4/180

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/180

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "17" червня 2008 р.Справа №  4/180

 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Хилька Ю.І. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 4/180

за позовом: відкритого акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" м. Кіровоград, від імені і в інтересах якого діє Світловодський район електричних мереж, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Обсерваторна, 16,

до відповідача: приватного підприємства "Агродім-І", Кіровоградська область, Світловодський район, с. Павлівка,

про стягнення 4 855, 25 грн.

Представники:

від позивача - Єременко Н.В., довіреність № 6198/07 від 26.12.2007 року;

присутній від позивача - Ізюмченко О.О., посвідчення № 128 від 24.12.2007 року;

від відповідача - участі не брали. Про час та місце розгляду справи відповідач належним чином повідомлений у відповідності до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України. Рекомендоване поштове відправлення № 3114020 вручене відповідачу 22.05.2008 року.

Суть спору:

Заявлено позов про стягнення заборгованості по оплаті за використану поза приладами обліку електричну енергію, яка виникла в результаті самовільного підключення споживачів електричної енергії поза приладами обліку на суму               4 855 грн. 25 коп.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників позивача, господарський суд, -

                                                 ВСТАНОВИВ :

Правовідносини між учасниками спору виникли на підставі укладеного 01.04.2004 року договору про постачання електричної енергії № 182 (в подальшому договору), предметом якого сторони в результаті вільного волевиявлення визначили умови проведення господарських операцій по постачанню електричної енергії як різновиду товару, порядку отримання та проведення оплати за отриману електричну енергію згідно до договору та додатків до договору, які є невід'ємною частиною договору. Договір та додатки до нього підписані повноважними представниками сторін, а їх підписи скріплено відтисками печаток підприємств. Згідно до затвердженого сторонами акту розмежування балансової належності до договору одним із об'єктів на який проводиться постачання електричної енергії є приміщення млина для використання електричної енергії при роботі обладнання ДКУ.

Відповідно до п. 3.4.1. „Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, та затвердження Умов і правил провадження діяльності з відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів”, яка затверджена наказом МВС України № 17 від 11.01.1999 р. та зареєстрована в Мін'юсті України 28.04.1999 р. за № 264/3557, відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також законністю користування ними покладається на керівників підприємств, установ і організацій, господарських об'єднань, суб'єктів господарської діяльності. Відповідач не надав доказів того, що печатку було втрачено або викрадено.

Відповідно до п. 6.1 договору облік електричної енергії, спожитої споживачем та субспоживачами, приєднаними до електричних мереж споживача, здійснюється згідно до вимог “Правил улаштування електроустановок” та Правил користування електричної енергією”.

За приписом ст. 26 Закону України “Про електроенергетику” споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною та тепловою енергією.

При проведенні 19.10.2007 року перевірки розрахункового приладу обліку відповідача в приміщенні  млина встановлено, в порушення п. 6.40 ПКЕЕ електроенергія для забезпечення роботи ДКУ споживається без врахування кількості спожитої електричної енергії електричним лічильником, тобто виявлено факт безоблікового використання електричної енергії.

Виявлені порушення зафіксовано в акті № 002597 від 19.10.2007 року проведено розрахунок недоврахованої електричної енергії згідно до Методики визначення кількості безобліково спожитої електричної енергії та її вартості в період з 14.04.2007 року по 19.10.2007 року на суму 4 855 грн. 25 коп. та виписано рахунок – фактуру № 182Р/1 від 15.11.2007 року, який разом з розрахунком направлено відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення № 60484 від 06.12.2007 року.

Однак, порушуючи умови договору відповідачем не проведено оплату згідно до направленого йому рахунка – фактури протягом 5 днів, у зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 4 855 грн. 25 коп., що підтверджується проведеним відповідно до Методики обчислення електричної енергії, недоврахованої унаслідок порушення споживачем - юридичною особою ПКЕЕ.

Проаналізувавши правовідносини між учасниками спору та надавши їм правову оцінку, заслухавши представника позивача, яка позовні вимоги підтримала повністю, заслухавши пояснення інженера служби обліку електричної енергії Ізюмченка А.А. в порядку ст. 30 ГПК України, господарський суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.

Такий висновок господарський суд зробив на підставі наступного.

Електроенергетика має стратегічне значення для стабільного функціонування економіки держави, засади організації та експлуатації енергосистем відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 92 Конституції України визначаються виключно законом, яким сьогодні є Закон України “Про електроенергетику”. Він окреслює правові, економічні та організаційні основи функціонування комплексу підприємств, що мають статус юридичних осіб та здійснюють виробничу, розподільчу, іншу діяльність з метою отримання прибутку на енергоринку. Тому юридична природа прав суб'єктів господарювання у цій сфері базується на загальній концепції договірних засад, закладеній у цивільному законодавстві.

У відповідності до ст. 26 Закону України “Про електроенергетику” споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Відповідно до п. 5.2. “Правил користування електричною енергією”, затверджених постановою НКРЕ України від 31.07.1996 р. № 28, в редакції постанови НКРЕ України від 17.10.2005 р. № 910, при укладенні договору про постачання електричної енергії сторони визначають його зміст на основі типового договору (додаток 3). Умови договору про постачання електричної енергії, зазначені у додатку 3 та пунктах 5.5, 5.6 та 5.7 цих Правил, є істотними та обов'язковими для сторін під час укладення договору про постачання електричної енергії.

При виконанні умов договору про постачання електричної енергії обов'язковим є додержання сторонами договору Правил користування електричною енергією, п. 3.20 яких визначає обов'язковим забезпечення засобами диференційованого (погодинного) обліку електричної енергії та локального устаткування збору і обробки даних для організації обліку діючих електроустановок.

У відповідності до ч. 4 ст. 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору, зокрема, на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

У відповідності до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, в тому числі шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень (товарів, робіт, послуг). Підтвердженням укладення договору купівлі-продажу товарів між сторонами є факт передачі та прийняття товару.

Відповідно до ст. 665 ЦК України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до статей 525-527 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Обов'язок сплатити грошові кошти за отриманий товар визнається господарським зобов'язанням, що виникає між суб'єктами господарювання (ст. 173 ГК України), якими і являються суб'єкти підприємницької діяльності - юридичні та фізичні особи (громадяни), зареєстровані в установленому законодавством порядку.

Відсутність у боржника відповідних коштів не вважається такою обставиною, яка б звільняла його від цивільно-правової відповідальності за неналежне виконання господарських зобов'язань (ч. 2 ст. 218 ГК України).

У відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати в розмірі 102 грн. сплаченого державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                                          ВИРІШИВ:

Позов повністю задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства "Агродім-І", Кіровоградська область, Світловодський район, с. Павлівка (р/р невідомі, код ЄДРПОУ 31427522) на користь відкритого акціонерного товариства "Кіровоградобленерго", 25015, м. Кіровоград, пр. Комуністичний, 15 (р/р 260353201425 в філії Кіровоградське облуправління Ощадбанку, МФО 323475, код ЄДРПОУ 23226362) збитки за безоблікове споживання електричної енергії, внаслідок порушення Правил користування електричною енергією в сумі 4 855 грн. 25 коп., суму сплаченого державного мита в розмірі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн.

Наказ видати.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через господарський суд Кіровоградської області.

 Суддя                                   Ю.І. Хилько