Постанова

від 10.10.2013 по справі 4/180-10/13-12

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2013 р. справа№ 4/180-10/13-12

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Андрієнка В.В.

Шапрана В.В.

при секретарі: Ковальчуку Р.Ю.

за участю представників: позивача - Суденко Р.В.

відповідача 1- не з'явилися

відповідача 2 - Герасименко І.М.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Обухівський вентиляційний завод ЛТД»

на рішення господарського суду Київської області від 08.08.2013 р.

за розглядом заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Ізі Лайф» про перегляд рішення господарського суду Київської області від 29.03.2012 р. за нововиявленими обставинами

у справі № 4/180-10/13-12 (судді - Горбасенко П.В., Подоляк Ю.В., Скутельник П.Ф.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Ізі Лайф»

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Обухівський вентиляційний завод»

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Обухівський вентиляційний завод ЛТД»

про стягнення 80523064,24 грн.

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Ізі Лайф» (далі - позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Обухівський вентиляційний завод» (далі - відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Обухівський вентиляційний завод ЛТД» (далі відповідач 2) про стягнення заборгованості у сумі 80 523 064,24 грн, в тому числі заборгованість за кредитом у сумі 65 876 040,84 грн, відсотків за користування кредитом у сумі 14 644 023,40 грн, комісії у сумі 3 000,00 грн. за рахунок заставного майна та предмету іпотеки.

Рішенням господарського суду Київської області від 22.07.2011 р. у справі №4/180-10 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Обухівський вентиляційний завод» та Закритого акціонерного товариства «Обухівський вентиляційний завод» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Ізі Лайф» 65 876 040,84 грн заборгованості за кредитом, 14 644 023,40 грн. відсотків за користування кредитом, 3 000,00 грн комісії за рахунок заставного майна та предмету іпотеки.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Київської області від 22.07.2011 р., Закрите акціонерне товариство «Обухівський вентиляційний завод» подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково та стягнути заборгованість тільки з Товариства з обмеженою відповідальністю «Обухівський вентиляційний завод».

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.12.2011 р. у справі №4/180-10 апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Обухівський вентиляційний завод» залишено без задоволення, рішення Господарського суду Київської області змінено.

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.12.2011 р. у справі №4/180-10, Закрите акціонерне товариство «Обухівський вентиляційний завод» звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просило скасувати вищевказану постанову Київського апеляційного господарського суду та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.03.2012 р. у справі №4/180-10 касаційну скаргу задоволено частково, рішення Господарського суду Київської області від 22.07.2011 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.12.2011 р. скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Київської області.

Рішенням Господарського суду Київської області від 29.03.2012 р. у справі №4/180-10/13-12 у позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Київської області від 29.03.2012 р., Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Ізі Лайф» подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення господарського суду Київської області від 29.03.2012 р. у справі №4/180-10/13-12 в частині відмови в позові та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити частково, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Обухівський вентиляційний завод» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Ізі Лайф» заборгованість за кредитом в сумі 65 876 040,84 грн., відсотки за користування кредитом в сумі 14 644 023,40 грн. та комісію в сумі 3000,00 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2012 р. рішення Господарського суду Київської області від 29.03.2012 р. у справі №4/180-10/13-10 залишено без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Ізі Лайф» без задоволення.

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2012 р. у справі №4/180-10/13-12, Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Ізі Лайф» звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 29.03.2012 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2012 р. в частині відмови в позові та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити частково, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Обухівський вентиляційний завод» заборгованість за кредитом в сумі 65 876 040,84 грн, відсотки за користування кредитом в сумі 14 644 023,40 грн, комісію в сумі 3000,00 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 31.07.2012 р. у справі №4/180-10/13-12 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Ізі Лайф» залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду Київської області від 05.06.2012 р. у справі №4/180-10/13-12 залишено без змін.

18.04.2013 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Ізі Лайф» до Господарського суду м. Києва було подано Заяву про перегляд рішення господарського суду Київської області від 29.03.2012 р. за нововиявленими обставинами.

Рішенням Господарського суду Київської області від 08.08.2013 р. у справі №4/180-10/13-12 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Ізі Лайф» про перегляд рішення господарського суду Київської області від 29.03.2012 р. за нововиявленими обставинами у справі №4/180-10/13-12 задоволено повністю. Рішення господарського суду Київської області від 29.03.2012 р. у справі №4/180-10/13-12 в частині відмови у задоволенні позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Обухівський вентиляційний завод ЛТД» про стягнення 80 523 064,24 грн. скасовано, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Ізі лайф» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Обухівський вентиляційний завод ЛТД» задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Київської області від 08.08.2013 р., Товариство з обмеженою відповідальністю «Обухівський вентиляційний завод ЛТД» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати повністю рішення господарського суду Київської області від 08.08.2013 р. у справі №4/180-10/13-12, відмовити в задоволенні заяви позивача про перегляд рішення господарського суду Київської області від 29.03.2012 р. у справі №4/180-10/13-12 за нововиявленими обставинами, рішення господарського суду Київської області від 29.03.2012 р. у справі 4/180-10/13-12 залишити в силі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

Обгрунтовуючи апеляційну скаргу відповідач-2 зазначає, що місцевим судом не було встановлено та не зазначено підстав, на яких був передбачений солідарний обов'язок відповідачів за кредитним договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії №15-93/17-764/08 від 12.03.2008 р., а також безпідставно звернено стягнення на майно відповідача-2, крім того апелянт зазначає, що кредитором не було направлено вимоги про сплату боргу.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2013 р., визначено наступну колегію суддів: головуючий суддя - Буравльов С.І., судді - Андрієнко В.В., Шапран В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2013 р. порушено апеляційне провадження у справі № 4/180-10/13-12, а розгляд справи призначено на 10.10.2013 р.

В засідання суду, призначене на 10.10.2013 р., представник відповідача-1 не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Будь-яких доказів поважності причин відсутності зазначеного представника суду не надано.

Неявка в судове засідання зазначеного представника не перешкоджає розгляду скарги. Подальше відкладення призведе до затягування та порушення строків розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об'єктивного розгляду.

Наведене не суперечить п. п. 3.9.1, 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-2, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

12.03.2008 р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії „Головне управління Промінвестбанку в Донецькій області" (Банк), та Товариством з обмеженою відповідальністю „Обухівський вентиляційний завод" було укладено кредитний договір про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 15-93/17-764/08 (далі - договір).

Відповідно до умов вказаного договору, банк за умови наявності вільних власних кредитних ресурсів надає позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії з можливістю кредитування в доларах США та гривнях у сумі, яка у всіх видах валют у перерахунку в гривні не може перевищувати 75 000 000 грн. (ліміт кредитної лінії), на умовах, передбачених цим договором.

За період з 14.03.2008 р. по 21.05.2008 р. позичальник отримав від банку кредитні кошти в розмірі 57 951 040,84 грн. та 23.04.2008 р. - 1 000 000,00 доларів США, що підтверджується випискою з розрахункового рахунку ТОВ „Обухівський вентиляційний завод".

Дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту - 07.03.2013 р. або не пізніше не пізніше 10 календарних днів з моменту отримання позичальником письмової вимоги банку про повернення кредиту та сплату відсотків у випадках, вказаних в п.3.3.4 договору (п. 1.2. договору).

Згідно з ч. 1 п. 2.3 договору нарахування банком відсотків здійснюється з дати першої оплати розрахункових документів позичальника з позичкового рахунку по дату повного і остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії коштів.

Також п. 2.4 договору передбачено, що позичальник сплачує кредитору комісійну винагороду у розмірі 500 грн. за управління фінансовим кредитом, що нараховується щомісячно 26 числа за повний календарний місяць, а також в день остаточного повернення кредиту.

Відповідно до п. 3.3.4 договору банк має право вимагати від позичальника (незалежно від настання остаточного повернення всіх одержаних в межах кредитної лінії сум кредиту) сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та/або процентів за користування ним, та/або відсотків за неправомірне користування кредитом, та/або комісійної винагороди за управління кредитом, та/або комісії, та/або неустойки, передбачених цим Договором, письмово попередивши про необхідність такої сплати за 10 днів, у випадках, коли позичальник не виконав у строк свої обов'язки по поверненню кредиту та/або сплаті відсотків за користування кредитом та/або інших обов'язків, у тому числі по сплаті грошових коштів, передбачених договором.

Таким чином, укладаючи договір, сторони погодились, що у випадку невиконання позичальником зобов'язань щодо сплати відсотків за користування кредитом у встановлені строки, банк має право вимагати сплати всіх сум заборгованості за Кредитним договором незалежно від встановлених строків такого повернення.

02.03.2009 р. на адресу ТОВ «Обухівський вентиляційний завод» позивачем було направлено Лист-вимогу №17-30/206, в якому останній просив сплатити суму заборгованості по відсоткам за користування кредитними коштами - 34 838,09 дол. США та 2 284 189,60 грн., в іншому випадку банк буде вимагати в 10 денний строк з моменту отримання відповідної вимоги повернення кредиту банку в повному обсязі, сплатити відсотки та комісії, що будуть нараховані в подальшому, а також штрафні санкції.

Лист був отриманий відповідачем-1 12.03.2009р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 1070442.

16.04.2009 р. на адресу ТОВ «Обухівський вентиляційний завод» позивачем було направлено Лист-вимогу №17-30/354, в якому банк вимагав від позичальника протягом 10 днів з моменту одержання даної вимоги повернути всі отримані в межах кредитної лінії суми кредиту, сплатити проценти за користування ними, а також сплатити суми комісійних винагород, передбачених кредитним договором.

Лист був отриманий відповідачем-1 23.04.2009р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 1106536.

Вищевказані листи залишились без відповіді з боку відповідача-1.

Враховуючи вищевикладене, судовою колегією встановлено факт існування заборгованості за кредитним договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 15-93/17-764/08 від 12.03.2008р., яка становить 80 523 064,24 грн., в тому числі кредит у сумі 65 876 040,84 грн., нараховані відсотки за користування кредитом у сумі 14 644 023,40 грн. та комісія у сумі 3 000,00 грн.

Для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 12.03.2008 р. між Банком та Закритим акціонерним товариством „Обухівський вентиляційний завод", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю „Обухівський вентиляційний завод ЛТД", було укладено договір застави майна №15-94/17-1381/08, предметом застави якого є рухоме майно в кількості 379 одиниць, загальною вартістю 3 397 057,00 грн., та іпотечний договір № 15-94/17-1344/08 , предметом іпотеки якого є нерухоме майно - комплекс, розташований за адресою: Київська обл., Обухівський р., м. Обухів, вул. Промислова, буд. 9, реєстраційний номер за РПВН 16572596.

Відповідно до вищевказаних договорів Закрите акціонерне товариство „Обухівський вентиляційний завод", як заставодавець та іпотекодавець (майновий поручитель), взяло на себе зобов'язання забезпечувати вимоги банка, що випливають з кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 15-93/17-764/08 від 12.03.2008 р.

30.03.2010 р. між Публічним акціонерним товариством „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (далі - первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами „ІЗІ ЛАЙФ" (далі - новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги № 20-0535/2-1, відповідно до умов якого первісний кредитор передає новому кредитору право вимоги за кредитним договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 15-93/17- 764/08 від 12.03.2008 р.

Відповідно до п. 1.4 вказаного договору, до TOB „КУА „ІЗІ ЛАЙФ" переходять всі без винятку права та обов'язки ПАТ „Промінвестбанк" за кредитним договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 15-93/17-764/08 від 12.03.2008р.

Згідно з п. 1.8 договору відступлення права вимоги в день укладення цього договору здійснюється відступлення прав за договорами, що забезпечують виконання зобов'язань за Кредитним договором.

На виконання пункту 1.8 договору відступлення права вимоги № 20-0535/2-1 від 30.03.2010 р. між позивачем та ПАТ „Промінвестбанк" було укладено наступні договори відступлення права вимоги:

- 30.03.2010 р. договір про відступлення права вимоги № 20-0551/3-1, за умовами якого ПАТ "Промінвестбанк" відступило TOB „КУА „ІЗІ ЛАЙФ" право вимоги за договором застави майна № 15-94/17-1381/08 від 12.03.2008 р.

- 23.04.2008 р. договір про внесення змін до договору застави майна № 15-94/17-1381/08 від 12.03.2008р.;

- 30.03.2010 р договір про відступлення права вимоги №20-0550/3-1, за умовами якого ПАТ „Промінвестбанк" відступило TOB „КУА „ІЗІ ЛАЙФ" право вимоги за іпотечним договором № 15-94/17-1344/08 від 12.03.2008 р., що посвідчений Соколовим О.Є, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 12.03.2008 р. за р. № 688 разом із договором від 20.05.2008 р. про внесення змін до Іпотечного договору № 15-94/17-1344/08 від 12.03.2008 р.

Відповідно до п. 1.3 договору відступлення права вимоги №20-0535/2-1 від 30.03.2010 р. до TOB „КУА „Ізі ЛАЙФ" переходить право вимоги замість ПАТ „Промінвестбанк" від TOB „Обухівський вентиляційний завод" виконання наступних обов'язків:

- повернення грошових коштів в розмірі 57 951 040,84 грн., отриманих згідно кредитного договору;

- повернення грошових коштів в розмірі 7 925 000,00 грн., що є гривневим еквівалентом станом на дату укладання цього договору суми 1 000 000,00 доларів США, отриманої згідно кредитного договору;

- повернення нарахованих станом на дату укладання цього Договору процентів за користування кредитом згідно кредитного договору в сумі 13 076 047,88 грн.;

- повернення нарахованих станом на дату укладання договору відступлення права вимоги №20-0535/2-1 від 30.03.2010р. процентів за користування кредитом згідно кредитного договору в розмірі 1 567 975,52 грн., що є гривневим еквівалентом станом на дату укладання цього договору суми 197 851,80 доларів США;

- повернення нарахованої, але не отриманої комісійної винагороди в сумі 3 000,00 грн.

Відповідно до платіжного доручення № 266 від 30.03.2010р., позивачем перераховано ПАБ „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" відшкодування за відступлення права вимоги за кредитним договором в сумі 80 523 064, 24 грн., у зв'язку з чим ТОВ „КУА „ІЗІ Лайф" має право вимоги з відповідачів суму боргу, яка становить 80 523 064,24 грн.

Згідно з Витягом про незалежну оцінку нерухомого та рухомого майна майнового комплексу ЗАТ „Обухівський вентиляційний завод" та додатку до висновку про вартість нерухомого та рухомого майна майнового комплексу ЗАТ „Обухівський вентиляційний завод", який розташований за адресою: Київська обл., Обухівський р., м. Обухів, вул. Промислова, 9, ринкова вартість будівель та споруд складає 16 277 256 грн., ринкова вартість обладнання - 1 738 636 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. (ч. 2 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ч. 1 ст. 575 Цивільного кодексу України).

Статтею 589 ЦК України передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім того, відповідно до ч. 6. ст. 3 Закону України „Про іпотеку" (далі - Закон) у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 23 Закону, у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 33 Закону, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. У разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодавця або визнання його банкрутом або при ліквідації юридичної особи - іпотекодавця іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов'язання, якщо іпотекодержатель і правонаступник іпотекодавця не досягнуть згоди про інше. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Звернення стягнення на майно, що є предметом іпотеки і належить державному чи комунальному підприємству або підприємству, більш як 50 відсотків акцій (часток, паїв) якого перебуває у державній власності, здійснюється на підставі рішення суду. Якщо предметом іпотеки є два або більше об'єкти нерухомого майна, стягнення звертається в обсязі, необхідному для повного задоволення вимог іпотекодержателя. Якщо предметом іпотеки є об'єкти, які належать різним особам, та задоволення отримується за рахунок частини переданого в іпотеку майна, ті іпотекодавці, на майно яких було звернено стягнення, мають право на пропорційне відшкодування від іпотекодавців, на майно яких не зверталось стягнення, і набувають прав іпотекодержателя на частину майна, на яку не було звернено стягнення, для забезпечення такого відшкодування.

Як передбачено ч. 1 ст. 35 Закону, у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону

Згідно з ч. 6 ст. 38 Закону ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною першою ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Також, згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; 5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Пунктом 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" № 17 від 26.12.2011р. до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що факти, на які посилається заявник при обґрунтуванні своєї заяви є нововиявленими обставинами.

Так, відмовляючи в задоволенні позову ТОВ «Компанія з управління активами «Ізі Лайф» до ТОВ «Обухівський вентиляційний завод ЛТД», суд при прийнятті рішення від 29.03.2012 р. виходив з того, що рішенням господарського суду Київської області від 19.07.2010 р. у справі №4/105-10 визнані недійсними договори застави №15/94/17-1381/08 від 12.03.2008 р., іпотечний договір №15-94/17-1344/08 від 12.03.2008 р. та внесені зміни до них.

Проте, рішення господарського суду Київської області від 19.07.2010р. у справі № 4/105-10 переглянуто за нововиявленими обставинами постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.04.2013р., за наслідками якої задоволено заяву ПАТ „Промінвестбанк" про перегляд рішення господарського суду Київської області від 19.07.2010р. за нововиявленими обставинами у справі № 4/105-10, рішення господарського суду Київської області від 19.07.2010р. у справі № 4/105-10 скасовано, ухвалено нове рішення, яким відмовлено в позові ЗАТ „Обухівський вентиляційний завод" до ПАТ „Промінвестбанк" про визнання недійсними договорів іпотеки №15-94/17-1344/08 від 12.03.2008 р., застави №15-94/17-1381/08 від 12.03.2008 р., та змін до них.

Оскільки, рішення, яке стало підставою для відмови у зазначеному позові скасовано, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами „Ізі лайф" про перегляд рішення господарського суду Київської області від 29.03.2012р. за нововиявленими обставинами підлягає задоволенню.

Враховуючи те, що позичальник доказів виконання своїх зобов'язань за кредитним договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 15-93/17-764 від 12.03.2008р. суду не надав, тому на момент судового розгляду справи в нього існує заборгованість у сумі 80 523 064,24грн, з яких: 65 876 040,84грн. заборгованості за кредитом, 14 644 023,40грн. заборгованості по сплаті відсотків за кредитом та 3 000 грн. заборгованості за нарахованою комісією.

Доводи скаржника в апеляційній скарзі про те, що кредитором не було направлено вимоги про сплату боргу колегією суддів вважаються необгрунтованими, оскільки в матеріалах справи наявні Лист-вимога від 02.03.2009 р. №17-30/206 та Лист-вимога від 16.04.2009 р. №17-30/354 про сплату боргу, які були направлені позивачем на адресу ТОВ «Обухівський вентиляційний завод» та отриманні відповідачем-1, що підтверджується повідомленнями про вручення, які містяться в матеріалах справи.

Інші доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів як необґрунтовані.

За таких обставин рішення Господарського суду Київської області від 29.03.2012 р. підлягає скасуванню за нововиявленими обставинами та позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Ізі лайф» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Обухівський вентиляційний завод ЛТД» про стягнення 80 523 064,24 грн. за рахунок заставленого та іпотечного майна підлягають задоволенню.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Київської області від 08.08.2013 р. прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга відповідача-2 задоволенню не підлягає.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на відповідача-2 (апелянта).

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Обухівський вентиляційний завод ЛТД» залишити без задоволення, рішення господарського суду Київської області від 08.08.2013 р. у справі № 4/180-10/13-12 - без змін.

2. Матеріали справи № 4/180-10/13-12 повернути до господарського суду Київської області.

3. Копію постанови надіслати сторонам.

Головуючий суддя Буравльов С.І.

Судді Андрієнко В.В.

Шапран В.В.