Постанова

від 06.06.2006 по справі 18/123

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/123

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                        Тел. 7-99-18, факс 7-44-62

ПОСТАНОВА

 "06" червня 2006 р.                                                  Справа № 18/123

За позовом Прокурора Борзнянського району в інтересах держави в особі Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції, 16500, м. Бахмач, вул. Чернігівська, 2-а в особі Борзнянського відділення, м. Борзна, вул. П.Куліша, 113

До Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Прачівське”

16426, с. Прачі Борзнянського району, вул. Леніна, 49

про   стягнення 2943 грн. 05 коп. за рахунок активів

                                                                                     Суддя   А.С.Сидоренко

Секретар судового засідання І.В.Морська

Представники сторін:

Від позивача: Євченко В.А. –зав. сектором, дов. № 299/10/24-013 від 15.05.2006р.

Від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні прийняла участь прокурор відділу прокуратури Чернігівської області Козакова І.М., посв. № 93 від 20.12.2004р.

СУТЬ СПОРУ:

Прокурором Борзнянського району в інтересах держави в особі Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції в особі Борзнянського відділення (надалі –Позивач) заявлено позов до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Прачівське” (надалі - Відповідач) про стягнення за рахунок активів боржника податкової заборгованості по фіксованому сільськогосподарському податку в сумі 2943,05 грн.

В судовому засіданні 06 червня 2006 року представником Позивача заявлено клопотання  про заміну Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції в особі Борзнянського відділення її правонаступником –Державною податковою інспекцією у Борзнянському районі, яка була створена шляхом реорганізації (виділення), згідно наказу Державної податкової адміністрації в Чернігівській області від 10.01.2006р. № 1.

Згідно ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Розглянувши дане клопотання, суд вважає за можливе допустити заміну Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції в особі Борзнянського відділення її правонаступником –Державною податковою інспекцією у Борзнянському районі.

Відповідач письмових заперечень проти позову не надав, в судове засідання не з'явився.

Оскільки Відповідач повідомлявся належним чином про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень № 488033 та № 5857, неявка Відповідача не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача та прокурора, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю „Прачівське” зареєстроване розпорядженням Борзнянської районної державної адміністрації від 07.03.2000р., про що в журналі обліку реєстраційних справ зроблено запис за № 04061866.Ю.0010067, та взято на облік Борзнянським відділенням Бахмацької МДПІ, як платника податків, 21.03.2000р. за № 21.

Відповідно до Закону України “Про систему оподаткування” від 25.06.1991р. № 1251-ХІІ, платники податків зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів), та сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни. Стаття 11 названого закону встановлює, що за порушення законів про оподаткування платники податків та зборів несуть відповідальність, передбачену законодавством.

Згідно з пунктами 5.1 та 5.2 ст. 5 Закону України “Про  порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ (далі – Закон № 2181-ІІІ) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації,  вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим  органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за   винятком випадків здійснення процедури адміністративного оскарження рішення контролюючого органу платником податків.

Згідно з ст. 5 Закону України „Про фіксований сільськогосподарський податок” від 17.12.1998р. № 320-ХІV, платники податку визначають суму фіксованого сільськогосподарського податку на поточний рік у порядку і розмірах, передбачених цим Законом, і подають розрахунок органу державної податкової служби за місцем знаходження платника податку до 1 лютого поточного року.

Сплата податку проводиться щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем базового звітного (податкового) місяця у розмірі третини суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми податку, у таких розмірах:     

у I кварталі - 10 відсотків;

у II кварталі - 10 відсотків;

у III кварталі - 50 відсотків;

у IV кварталі - 30 відсотків.

Платники податку перераховують у визначений строк загальну суму коштів на відповідний рахунок місцевого бюджету за місцем розташування земельної ділянки (ст. 6 Закону України „Про фіксований сільськогосподарський податок”).

У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за  підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону № 2181-ІІІ, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник  податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

У відповідності з п.п. 16.1.1 п. 16.1 ст. 16 Закону № 2181-ІІІ, після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті (п.п. 16.4.1 п. 16.4 ст. 16 Закону № 2181-ІІІ).

Згідно п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ, у разі коли платник  податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом   граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку   зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем  граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, -  у  розмірі  десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за  останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів  відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні. Сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум (п. 17.3 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ).

Вищевказані приписи чинного законодавства відповідачем не виконані.

На момент розгляду справи за відповідачем рахується податкова заборгованість по фіксованому сільськогосподарському податку на суму 2943,05 грн. (в т.ч. штрафні санкції –1959,99 грн., пеня –377,01 грн.), що підтверджується копіями розрахунків фіксованого сільськогосподарського податку на 2005 рік від 31.01.2005р. № 425 та на 2006 рік від 31.01.2006р. № 544, копіями податкових повідомлень –рішень від 21.06.2005р. № 0000581801/0/175 та № 0000591801/0/176, від 03.02.2006р. № 51503/64.

Вищевказані податкові повідомлення –рішення були вручені уповноваженій особі Відповідача, що підтверджується підписами на корінцях повідомлень.

Доказів оскарження рішень, прийнятих контролюючим органом, Відповідачем надано не було.

Згідно п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181-ІІІ, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки,  податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Так, 12.10.2001р. Відповідачем була отримана перша податкова вимога № 1/63 від 09.10.2001р. на суму 2211,89 грн. 15.11.2001р. Відповідачем отримана друга податкова вимога № 2/254 від 13.11.2001р. на суму 5948,57 грн. Факт отримання Відповідачем податкових вимог підтверджується підписом бухгалтера підприємства на копіях вимог.

Податкові вимоги до цього часу відповідачем повністю не погашені.

На підставі п.п. 7.2.1 п. 7.2. ст. 7 Закону № 2181-ІІІ начальником Борзнянського відділення Бахмацької МДПІ 07.05.2002р. було прийняте рішення № 31 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

Враховуючи, що податковий борг, зазначений у позовній заяві, самостійно відповідачем не погашений, він підлягає стягненню за рахунок активів такого платника на підставі п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст.3 Закону № 2181-ІІІ в судовому порядку.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 1, 3, 4, 5, 7, 16, 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, ст. ст. 5, 6 Закону України „Про фіксований сільськогосподарський податок”, ст. ст. 55, 94, 158 –163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути за рахунок активів з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Прачівське”, с. Прачі Борзнянського району, вул. Леніна, 49 (р/р 26040059994428 у АБ „Приватбанк”, МФО 353586, код 03796028) в доход місцевого бюджету (Одержувач: місцевий бюджет с. Прачі, код 22813169, рахунок 31413530600075 в УДК в Чернігівській області, МФО 853592) 2943 грн. 05 коп. податкової заборгованості з фіксованого сільськогосподарського податку.

Дана постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду в наступному порядку: про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів  оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                  (підпис)                               А.С.Сидоренко